Рішення

від 10.04.2012 по справі 5026/394/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2012 року Справа № 08/5026/394/2012

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 –представник за довіреністю,

від відповідача: Костогриз О.М. –за посадою, ОСОБА_2 –представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивача державного публічного акціонерного товариства "Національна

акціонерна компанія "Украгролізинг"

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю

”Черкасилізингагроінвест”

про стягнення 41 919,10 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ”Черкасилізингагроінвест” про стягнення 41 919,10 грн., у тому числі: 38 214,88 грн. основного боргу, 2 921,08 грн. пені, 76,43 грн. інфляційних втрат, 706,71 грн. 3% річних згідно договору купівлі-продажу №23-11-59к/75 від 16.02.2011, та відшкодування у зв'язку з наведеним сплаченого судового збору.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у відзиві на позов та представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнали частково у сумі 33 214,88 грн., вказавши на неврахування позивачем при розрахунку суми боргу сплачених відповідачем 7 000,00 грн., проти задоволення позову у частині стягнення пені заперечили з підстав відсутності у договорі застереження про її нарахування та сплату.

У розгляді справи оголошувалася перерва із 12 год. 55 хв. 02.04.2012 до 10 год. 00 хв. 10.04.2012.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

16.02.2011 між відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (продавець –позивач у справі), згідно постанови КМУ від 31.08.2011 №951 найменування якого змінено на Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", та товариством з обмеженою відповідальністю ”Черкасилізингагроінвест” (покупець –відповідач у справі) було укладено договір купівлі-продажу №23-11-59к/75 (надалі –договір), відповідно до якого продавець зобов‘язується передати покупцю власне майно –сільськогосподарську техніку та/або обладнання згідно специфікації «Найменування, кількість, вартість товару», додаток №1, що є невід‘ємною частиною договору, (далі - товар), яке знаходилось у користуванні на умовах фінансового лізингу і було повернуто продавцю (п. 1 договору).

Передача товару покупцю здійснюється продавцем за актом приймання-передачі (п. 2.1 договору).

Загальна вартість товару складає 40 214,88 грн. Покупець сплачує у безготівковому порядку попередній авансовий платіж у розмірі 4% вартості товару, що складає 1 500,00 грн., не пізніше 5-ти робочих днів з дати підписання договору; остаточна сума вартості товару повинна бути сплачена покупцем у строк до 31.12.2011 (п. 3 договору).

Позивач вказує, що він належним чином виконав свої зобов‘язання по договору та передав відповідачу сільськогосподарську техніку, визначену у додатку №1 до договору, що підтверджується актом приймання-передачі від 10.07.2011. Відповідач же свої зобов‘язання по договору не виконав, сплатив лише 2 000,00 грн., за ним рахується заборгованість у сумі 38 214,88 грн., яку позивач просить стягнути на свою користь. Крім того, посилаючись на положення п. 6.1 договору та ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 2 921,08 грн. пені, 706,71 грн. 3% річних та 76,43 грн. індексу інфляції.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами у даному випадку виникли на підставі договору купівлі-продажу №23-11-59к/75 від 16.02.2011 (а. с. 10-11, 13), зміст якого відповідає положенням Глави 54 та, зокрема, статті 655 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов цього договору позивачем було передано відповідачу сільськогосподарську техніку: сівалку «Містраль-6000», вартістю 3 852,00 грн., трактор ЮМЗ-8080-80 вартістю 7 087,68 грн., трактор ЮМЗ-8071.3 вартістю 11 556,00 грн., комбайн Марал-125 вартістю 10 323,36 грн., трактор ЮМЗ-6АКЛ вартістю 7 395,84 грн., на загальну суму 40 214,88 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 10.07.2011 (а. с. 12), який підписано сторонами та скріплено їх печатками.

Найменування та вартість техніки у вищевказаному акті прийому-передачі ідентична специфікації товару (додатку №1 до договору).

Обов‘язки відповідача щодо оплати товару та строку її проведення (до 31.12.2011) передбачені пунктом 3.3 договору.

Відповідач, порушуючи умови договору, за отриманий товар у строк до 31.12.2011 повністю не розрахувався, сплативши позивачу 27.05.2011 –2 000,00 грн. та 02.02.2012 –7 000,00 грн., що підтверджено відповідними банківськими квитанціями, копії яких містяться у матеріалах справи. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем складає 33 214,88 грн.

Оскільки відповідачем не подано доказів сплати вказаної суми та вона визнана позивачем у відзиві на позов, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення 38 214,88 підлягає до часткового задоволення у розмірі 33 214,88 грн. в іншій частині суд відмовляє у її задоволення у зв'язку із безпідставністю.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, виходячи з чого, на суму простроченої заборгованості позивач нарахував за період з 01.08.2011 по 21.02.2012 –706,71 грн. 3% річних та 76,43 грн. інфляційних втрат.

З огляду на положення пункту 3.3.2 договору, яким передбачено, що вартість товару має бути сплачена до 31.12.2011, та після перерахунку судом нарахованих позивачем сум, із відповідача на користь позивача належить стягнути за період з 01.01.2012 по 21.02.2012 (строк визначений позивачем) –76,43 грн. інфляційних втрат та за період з 01.01.2012 по 21.02.2012 –169,33 грн. 3% річних.

У задоволенні решти вимог про стягнення річних належить відмовити за необґрунтованістю.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення із відповідача 2 921,08 грн. пені, яка до задоволення не підлягає.

В силу ст. ст. 548, 547 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, завдатком, притриманням, заставою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі. Оскільки сторони у договорі не встановили конкретний вид забезпечення виконання зобов'язання, відповідно відповідальність відповідача за невиконання грошових зобов'язань не передбачено, тому у позивача відсутні правові підстави для стягнення неустойки у вигляді пені.

Таким чином, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 33 214,88 грн. основного боргу, 169,33 грн. 3% річних та 76,43 грн. індексу інфляції.

У судовому засіданні відповідачем подано клопотання про розстрочення виконання рішення суду до 01.09.2012 з мотивів відсутності у відповідача коштів, які будуть отримані останнім після продажу сільгосппродукції у серпні-вересні 2012 року.

Заслухавши думку присутніх у засіданні представників сторін, суд вважає, що дане клопотання відповідача до задоволення не підлягає, оскільки, розстрочка виконання рішення здійснюється судом тільки у виняткових випадках, а ТОВ ”Черкасилізингагроінвест” не вказано обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та не подано доказів на їх підтвердження, крім того, відповідачем не зазначено яким саме чином він просить розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача 1 284,73 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасилізингагроінвест" (18015, м. Черкаси, вул. Благовісна, буд. 229, кв. 125, код 33978740) на користь державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 16-А, код 30401456) - 33 214,88 грн. основного боргу, 169,33 грн. 3% річних, 76,43 грн. інфляційних втрат, 1 284,73 грн. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено та підписано 13.04.2012.

Суддя О.І. Кучеренко