Рішення

від 10.04.2012 по справі 6/033-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" квітня 2012 р. Справа № 6/033-12

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства В«ШЕРИФ-ОХОРОНАВ» до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ВАЛЕНТИНАВ» про стягнення боргу,

представники:

позивача: ОСОБА_1 (дов. № 1 від 04.04.2012 р.);

відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

У березні 2012 року Приватнепідприємство В«ШЕРИФ-ОХОРОНАВ» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ВАЛЕНТИНАВ» (далі - відповідач) про стягнення боргу.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 322 про надання послуг щодо підтримання порядку від 30 грудня 2011 року щодо оплати за надані послуги, у зв'язку з цим просить суд стягнути з відповідача 8 323,50 грн. з яких: 8 000,00 грн. - основна заборгованість, 271,04 грн. -пеня, 52,46 грн. - 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26 березня 2012 року порушено провадження у справі № 6/033-12 та призначено її до розгляду на 10 квітня 2012 року.

10 квітня 2012 року через канцелярію господарського суду Київської області представник позивача подав платіжні доручення, на підтвердження погашення відповідачем основного боргу за договором № 322 про надання послуг щодо підтримання порядку від 30 грудня 2011 року.

В судове засідання 10 квітня 2012 року представник відповідача не з'явився, відзив на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою господарського суду Київської області від 26 березня 2012, представник позивача з'явився, позовні вимоги в частині стягнення 271,04 грн. пені та 52,46 грн. 3 % річнихпідтримав.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Оскільки, про розгляд справи відповідач був належним чином повідомлений, відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Установив:

30 грудня 2011 року між Приватним підприємством В«ШЕРИФ-ОХОРОНАВ» (за договором - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«ВАЛЕНТИНАВ» (за договором - замовник) укладено договір №322, предметом якого (п.1.1) є надання послуг щодо підтримання порядку на об'єкті замовника, розташованого за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 22.

Пунктом 3.1.2. договору передбачений обов'язок замовника вчасно та в повному об'ємі у терміни та на умовах, визначених договором провести необхідні платежі і розрахунки за здійснені виконавцем послуги.

Сторонами погоджено (п. 4.1. договору) оплату за послуги - 8000,00 грн. за один місяць охорони.

Відповідно до п. 4.2. договору замовник оплачує послуги виконавця авансом не пізніше 10-го числа поточного місяця.

Згідно п. 4.2.1. договору послуги вважаються наданими після підписання Акту приймання-передачі наданих послуг. Виконавець кожного місяця надає замовнику акт приймання-передачі наданих послуг. Замовник протягом трьох днів підписує акт приймання-передачі наданих послуг або направляє виконавцю мотивовану відмову від підписання. Якщо протягом вказаного терміну акти наданих послуг не будуть підписані чи виконавцем не буде одержано мотивованої відмови, то акти наданих послуг вважаються підписаними, а дані послуги надані належним чином і у повному обсязі без будь-яких зауважень та претензій в повному обсязі зі сторони замовника. Правові наслідки такого факту прирівнюються до правових наслідків підписання актів наданих послуг.

Пунктом 7.1. договору сторони погодили строк дії договору -з 01 січня 2012 року по 30 червня 2012 року, в частині зобов'язань -до повного їх виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавцем були надані замовнику акти приймання-передачі наданих послуг і не одержано мотивованої відмови від їх підписання.

Відтак, послуги відповідно до наступних актівздачі-приймання робіт (наданих послуг): акт здачі-приймання робіт (послуг) № ОУ-0000007 за послуги охорони за січень 2012 року на суму 8 000,00 грн. та акт здачі-приймання робіт (послуг) № ОУ-0000019 за послуги охорони за лютий 2012 року на суму 8 000,00 грн. вважається наданими, а акти -підписаними.Копії зазначених актів здачі-приймання робіт (наданих послуг) долучені до матеріалів справи.

Суд дійшов висновку, що належними та допустимими доказами на підтвердження надання позивачем послуг по договору № 322 від 30 грудня 2011 року є акти здачі-приймання робіт (наданих послуг).

Однак, судом враховано, що позивачем подано суду платіжні доручення, на підтвердження погашення відповідачем основного боргу за договором № 322 про надання послуг щодо підтримання порядку від 30 грудня 2011 року.

Отже, предмет спору щодо стягнення основного боргу у сумі 8 000,00 грн. відсутній, а справа в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 частини 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач на підставі п. 5.4. договору просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну оплату за надані послуги в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ»№543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Розмір пені, визначений позивачем, складає 271,04 грн.:

· 135,52 грн. нараховані за січень, період прострочення з 11.01.2012 р. по 19.02.2012 р .;

· 135,52 грн. нараховані за лютий, період прострочення з 11.02.2012 р. по 21.03.2012 р.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 192 від 17.02.2012 року відповідач сплатив борг за послуги охорони за січень 2012 року 17.02.2012 рокуза договором № 322 від 30 грудня 2011 року.

Відтак, прострочення оплати за послуги охорони за січень 2012 року, а відповідно нарахування пені припиняється з оплатою зазначеного боргу.

Враховуючи викладене, пеня, за послуги охорони за січень 2012 року у сумі 8 000,00 грн. нараховується з 11.01.2012 р. по 16.02.2012 р .

Відповідно, згідно з вірним арифметичним розрахунком, зробленим судом, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 260,88 грн.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 52,46 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з вірним арифметичним розрахунком, зробленим судом, в якому врахований встановлений судом період прострочення, розмір 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача становить 50,63 грн.

Враховуючи, що сплата основного боргу відповідачем була здійснена після порушення провадження у справі, а даний спір виник в результаті неправильних дій останнього, судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 8 000,00 грн. припинити.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ВАЛЕНТИНАВ» (07400, м. Бровари, вул. Гагаріна, 22, ідентифікаційний код 19421891) на користь Приватного підприємства В«ШЕРИФ-ОХОРОНАВ» (02093, м. Київ, вул. Поліська, 22, кв. 126, ідентифікаційний код 35945151) 260 (двісті шістдесят) грн. 88 коп. пені, 50 (п'ятдесят) грн. 63 коп. 3% річних та 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.Ф. Черногуз