Рішення

від 11.04.2012 по справі 19/5014/297/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.12 Справа № 19/5014/297/2012

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Апекс-Принт", м.Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луга-Пласт" , м.Луганськ

про стягнення 7500 грн. 00 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, представник за довіреністю № б/н від 17.01.2012;

від відповідача -представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача боргу у сумі 7500 грн. 00 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 28.03.2012, відповідно до ст.69 господарського процесуального кодексу України, на підставі заяви позивача, строк розгляду справи був продовжений на 15 днів.

В судовому засіданні 11.04.2012 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надавши додаткові докази по справі.

Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи. Причини неявки відповідач суду не повідомив.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Як зазначено в п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.3.9.2 постанови).

Неприбуття у судове засідання позивача не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, який прибув у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луга-Пласт" (постачальник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Апекс-Принт" (покупець, позивач) 28.12.2010 був підписаний договір поставки № 28/12, за умовами якого постачальник постачає покупцю замовлену ним продукцію згідно до специфікації, яка є невідВ»ємною частиною договору, а покупець приймає та оплачує продукцію в порядку, передбаченому умовами договору.

Відповідно до п.1.2 договору в специфікації, зазначається: найменування продукції. Кількість продукції по кожному виду, ціна та загальна вартість замовленої продукції. Під видом продукції розуміється продукція, яка визначена родовими ознаками.

У розділі 2 договору сторони дійшли згоди, що оплата продукції здійснюється покупцем у безготівковому порядку в гривні України на розрахунковий рахунок постачальника, на наступних умовах: 100% передоплату покупець здійснює протягом 3-х днів з моменту підписання специфікації.

Відповідно до п.3.1 договору поставка продукції здійснюється партіями в межах кількості, зазначеної в специфікації, яка є невідВ»ємною частиною договору.

Постачальник зобовВ»язується поставити покупцю продукцію, зазначену в специфікації, протягом 3-х робочих днів після здійснення оплати покупцем (п.3.2 договору).

Продукція постачається на умовах доставки на склад покупця транспортом постачальника, датою поставки вважається дата отримання покупцем продукції, зазначена в видатковій накладній (п.3.4 договору).

З п.8.2 договору вбачається, що договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2011. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобовВ»язань, які залишились невиконаними до моменту закінчення строку дії договору.

Як зазначив позивач, 07.10.2011, платіжним дорученням № 191 (а.с.25), він помилково перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 7500,00 грн. На момент перерахування коштів між сторонами не було підписано специфікації на поставку продукції.

Після встановлення факту помилкового перерахування грошових коштів, позивач направив на адресу відповідача вимогу № б/н від 21.12.2011 про повернення помилково перерахованих грошових коштів у розмірі 7500,00 грн. (а.с.29, 45-46), яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення позивача з позовною заявою до господарського суду.

Як вбачається з платіжного доручення № 191 від 07.10.2011 в призначенні платежу зазначено: „Оплата за плівку згідно рахунку № 32 від 07.10.2011, у т.ч. ПДВ 1250,00 грн.В»

Стосовно цього позивач надав письмові пояснення від 14.03.2012, де зазначив, що рахунок № 32 від 07.10.2011 помилково зазначений в платіжному дорученні, оскільки такий рахунок відповідачем позивачу не надавався.

На вимогу суду надати належні докази виконання договору поставки № 28/12 від 28.12.2010 (видаткові накладні, виставлені рахунки, банківські виписки з рахунків, специфікації, тощо), позивач надав видаткові накладні (а.с.58-74), які взагалі не містять посилань на будь-який договір, тобто не можуть бути належними доказами в підтвердження виконання умов саме договору поставки № 28/12 від 28.12.2010. Жодної підписаної між сторонами специфікації до вищезазначеного договору позивачем не надано.

Тобто сторони не узгодили найменування продукції, яка повинна постачатись, її кількість по кожному виду, ціну та загальну вартість, як передбачено п.1.2 договору поставки № 28/12 від 28.12.2010.

Приписами ч.8 ст.181 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави „Набуття, збереження майна без достатньої правової підставиВ» застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином, позовні вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 11.04.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Апекс-ПринтВ» , м.Луганськ, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Луга-ПластВ» , м.Луганськ, задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Луга-ПластВ» , м.Луганськ, вул.Олега Кошевого, б.32, код 24203726 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Апекс-ПринтВ» , м.Луганськ, вул.Цимлянська, б.11, офіс 2, код 36409340 грошові кошти в сумі 7500 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1609 грн. 50 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 17.04.2012.

Суддя Т.В.Косенко