Постанова

від 15.07.2008 по справі 20/353-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2008                                                                                  

Справа № 20/353-07 

Дніпропетровський апеляційний

господарський суд у складі колегії суддів:                  

головуючого судді -Кузнецова І.Л.

суддів -Тищик І.В. (доповідач), Чимбар Л.О.

при секретарі -Гайдук Ю.А.

        за участю представників сторін:

        позивач: Ясаков А.С. 

        відповідач: не з'явився

розглянувши у

судовому засіданні апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  19.02.08р. у справі № 20/353-07

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю

„Корпорація „Українські мінеральні води”, м. Київ

до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м.

Дніпродзержинськ

про стягнення 26718 грн. 41 коп.,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді

2007 року ТОВ „Корпорація „Українські мінеральні води” звернулася з позовом про

стягнення з відповідача 26718,41 грн. заборгованості за товар.

Рішенням

господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2008  року у справі № 20/353-07 (суддя Пархоменко

Н.В.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі, з відповідача на користь

позивача стягнуто 26718,41грн. заборгованості за дистриб'юторською угодою №

33/090306 від 16.01.06р., 267,18грн. -витрат по сплаті державного мита та

118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення

господарського суду мотивоване тим, що відповідачем не виконані зобов'язання з

оплати вартості отриманого товару; факт наявності заборгованості

підтверджується актом звірки взаєморозрахунків.

Не погоджуючись

з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить

рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити

позивачу в задоволенні позову у повному обсязі. При цьому скаржник посилається

на неповне з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення

спору та не врахування судом суми 17000 грн., перерахованої платіжними

дорученнями, доданими до апеляційної скарги.

Позивачем

відзив на апеляційну скаргу наданий не був, представник позивача в судовому засіданні

пояснив, що вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, вимоги - такими,

що не підлягають задоволенню та просить рішення суду першої інстанції залишити

без змін.

В судовому

засіданні оголошувалася перерва до 15.07.08р.

В судовому

засіданні 15.07.08р. оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обговоривши

доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом

обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла

висновку, що апеляційна скарга не підлягає 

задоволенню, виходячи з наступного:

Як убачається з

матеріалів справи, 16.01.06р. між  ТОВ

„Корпорація „Українські мінеральні води” (Постачальник) та ПП ОСОБА_1

(Дистриб'ютор) було укладено 

дистриб'юторську угоду за № 33/090306, згідно якої позивач зобов'язався

систематично поставляти та передавати у власність відповідача мінеральну,

столову та питну воду на підставі його заявок, а відповідач -приймати та

оплачувати товар на умовах даної угоди.  

Сторонами за

договором були узгоджені всі істотні умови договору, у тому числі порядок

розрахунків, відповідно до якого розрахунок за кожну партію товару належало

здійснювати шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок

постачальника на протязі 30 днів з дня отримання товару. 

На виконання

договірних зобов'язань позивач протягом 2006 року поставляв відповідачу воду в

асортименті, оплата якої відповідачем здійснювалася частково, що посвідчується

актом звірки взаєморозрахунків, складеним сторонами за період з 01.04.07р. по

30.06.07р., який не заперечується відповідачем. Згідно акту звірки взаємних

розрахунків станом на 30.06.2007р. заборгованість відповідача за поставлений

товар становила 32718,41 грн.  

На погашення

вказаної суми заборгованості відповідачем платіжними дорученнями №217 від

05.07.07р. та №358 від 28.08.07р. було перераховано 6000 грн.; з урахуванням

перерахованих сум заборгованість склала 

26718,21 грн. 

Відповідачем у

якості доказу оплати вказаної суми заборгованості надані наступні платіжні

доручення: №79 від 22.05.07р. на суму 3000 грн., №108 від 05.06.07р. на суму

5000 грн., №174 від 22.06.07р. на суму 3000 грн., №217 від 05.07.07р. на суму

3000 грн. та №358 від 28.08.07р. на суму 3000 грн.

Матеріалами

справи посвідчується, що суми, сплачені за платіжними дорученнями №№79,108,174

враховані в зазначеному акті звірки взаєморозрахунків; за платіжними

дорученнями №№217 та 358 -враховані у позовній заяві. Докази сплати

заборгованості в іншій частині відповідачем надані не були. Від проведення

звірки розрахунків на вимогу суду апеляційної інстанції відповідач ухилився.

Відповідно до

ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193  Господарського кодексу України зобов'язання

має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього

Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та

вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно

ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його

умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 33

ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається

як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказів погашення заборгованості у

повному обсязі відповідач не надав, наявності заборгованості не заперечив.

Враховуючи, що

відповідачем не виконані в повній мірі зобов'язання по оплаті отриманого

товару, судова колегія вважає правомірним висновок господарського суду про

задоволення позову і стягнення з відповідача суми заборгованості. За вказаних

обставин підстав для задоволення апеляційної скарги не убачається.

З огляду на

відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам

справи та чинному законодавству, вимоги відповідача про скасування оспорюваного

рішення являються необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

На підставі

вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд         

ПОСТАНОВИВ :         

Рішення

господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2008 року у справі

№20/353-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця

ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з

дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного

місяця до Вищого господарського суду.

Головуючий                                                                            

І.Л.Кузнецова

Судді:                                                                                       

І. В. Тищик

Л.О. Чимбар