Постанова

від 09.07.2008 по справі 5/292-03

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 09 липня 2008 р.                                                                                   

№

5/292-03 

Вищий господарський

суд України у складі колегії суддів:

Полякова

Б.М., -головуючого,

Коваленка

В.М. (доповідач у справі),

Катеринчук

Л.Й.

розглянувши

 касаційну скаргу

 власника 

товариства  з  обмеженою відповідальністю "Фірма

"Селбанго" -ОСОБА_2, м. Вінниця  

на

ухвалу   та ухвалувід 07.04.2008 р.

Житомирського апеляційного господарського суду  від 26.02.2008 р. господарського суду

Вінницької області

у

справі

№

5/292-03

господарського суду Вінницької області

за

заявою

Вінницького

обласного радіотелевізійного передавального центру, м. Вінниця 

дотовариства   з 

обмеженою  відповідальністю  фірма "Селбанго", м. Вінниця

про

визнання

банкрутом

арбітражний

керуючий

ОСОБА_1

в судовому засіданні взяв участь представник:

власника  товариства 

з  обмеженою відповідальністю

"Фірма "Селбанго" -ОСОБА_2

ОСОБА_2

Вінницького

обласного радіотелевізійного передавального центруОСОБА_3, довір.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою

господарського суду Вінницької області від 30.01.2003 року за заявою

Вінницького обласного радіотелевізійного передавального центру (далі -

Кредитор, Центр) порушено провадження у справі № 5/292-03 про банкрутство

товариства   з  обмеженою 

відповідальністю  фірма

"Селбанго" (далі -Боржник, Товариство) в порядку Закону України

"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом" (далі -Закон про банкрутство).

Ухвалою

господарського суду Вінницької області від 26.02.2008 р. (суддя -Мельник І.Ю,)

затверджені звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства, а провадження

у справі припинено.

Не

погоджуючись з винесеною ухвалою суду першої інстанції, власник  товариства 

з  обмеженою відповідальністю

"Фірма "Селбанго" -ОСОБА_2 звернувся до Житомирського

апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив залучити

його "третьою особою на стороні відповідача без самостійних вимог" та

скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області від 26.02.2008 року.

Ухвалою

Житомирського апеляційного господарського суду від 07.04.2008 року  гр. ОСОБА_2 відмовлено у прийнятті

апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Вінницької області від

26.02.2008 року.

Не

погоджуючись з винесеною ухвалою суду апеляційної інстанції, власник  товариства 

з  обмеженою відповідальністю

"Фірма "Селбанго" -ОСОБА_2 звернувся до Вищого господарського

суду України з касаційною скаргою та 

доповненнями до касаційної скарги, в яких просить скасувати ухвалу

Житомирського апеляційного господарського суду від 07.04.2008 року, а справу

направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна

скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, а

саме ст. 1 Закону про банкрутство, ст. 116 Цивільного кодексу України, ст.ст.

86, 136, 167 Господарського кодексу України, ст. 12 Закону України "Про

господарські товариства", ст. 1 Закону України "Про оподаткування

прибутку підприємств" та норм процесуального права.

Заслухавши

пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги,

перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм

матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що

касаційна скарга не підлягає задоволенню, 

виходячи з наступного.

Як

встановлено судом апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі, з апеляційними

вимогами про оскарження ухвали господарського суду Вінницької області від

26.02.2008 року звернувся гр. ОСОБА_2, обґрунтовуючи подання ним апеляційної

скарги у даній справі про банкрутство своїм правом власника ТОВ фірми

"Селбанго".

Частина

3 ст. 106 ГПК України визначає, що апеляційні скарги на ухвали місцевого

господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу,

зазначені у цьому кодексі та Законі України "Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

В

силу ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про

банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням

особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Отже

визначення сторін та учасників провадження у справі про банкрутство

відбувається  згідно із нормами  Закону про банкрутство, як спеціального

нормативного акту з питань банкрутства. 

Згідно

ст. 1 Закону про банкрутство сторони у 

справі  про  банкрутство 

- кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут). Цією ж

статтею встановлено, що учасниками провадження у  справі 

про  банкрутство  є 

сторони, арбітражний керуючий  

(розпорядник  майна,  керуючий 

санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений

управляти майном) боржника,  а  також 

у  випадках,  передбачених цим Законом,  інші особи, 

які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд

державного   майна України,

державний  орган  з 

питань банкрутства,  

представник   органу місцевого

самоврядування, представник  працівників  боржника, 

уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з

обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Статтею

85 Господарського кодексу України також, як і ч. 1 ст. 12 Закону України

"Про господарські товариства" 

передбачено, що власником майна, переданого господарському товариству у

власність засновниками і учасниками, як внески, є господарське товариство.

Отже, помилковим та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства є

зазначення заявником  апеляційної скарги

-ОСОБА_2 с посиланням на статутні документи Боржника, про те, що він, як фізична

особа, є власником майна Боржника, у зв'язку з чим судом апеляційної інстанції

зроблений правомірний висновок про те, що ОСОБА_2 саме як власник майна

Боржника не має право подавати апеляційні скарги на ухвали місцевого

господарського суду у даній справі.

До

викладеного слід додати наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України

"Про господарські товариства" 

учасником господарських товариств можуть бути, зокрема, громадяни

України. Згідно норми ст. 1 Закону про банкрутство учасниками провадження у справі

про банкрутство є уповноважена особа акціонерів або учасників товариства з

обмеженою відповідальністю. Також, вказана стаття передбачає, що

уповноважена   особа   акціонерів, учасників товариства з обмеженою

чи додатковою  відповідальністю  - особа, уповноважена загальними зборами

акціонерів або учасників товариства з обмеженою чи  додатковою 

відповідальністю,  що володіють

більш як половиною статутного капіталу товариства, представляти їх інтереси

під час проведення   процедур   банкрутства  

цього  товариства  з 

правом дорадчого  голосу. 

У

зв'язку із вищевикладеним аналізом норм діючого законодавства слід зазначити,

що заявник апеляційної скарги відповідає категорії учасника провадження у

справі про банкрутство Товариства. При цьому, суд касаційної інстанції

враховує, що стаття 1 Закону про банкрутство була доповнена визначеним абзацом

стосовно уповноваженої особи акціонерів, учасників товариства згідно із Законом

України "Про внесення змін до деяких законів України щодо уповноваженої

особи господарського товариства  в

процедурах банкрутства" від 17.11.2005 року, що набрав чинності через рік

з дня його опублікування. Частиною ж 2 п. 2 Прикінцевих положень означеного

закону  встановлено, що  уповноважені особи акціонерів або учасників

товариств з обмеженою  чи додатковою

відповідальністю, щодо яких на дату набрання чинності цим Законом провадження у

справі про банкрутство вже порушено, не набувають прав відповідно до цього

Закону. Провадження у даній справі було порушено ухвалою від 30.01.2003 року.

Таким

чином, доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної

інстанцій.

За

таких обставин справи оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції підлягає

залишенню без змін, як така, що відповідає нормам матеріального та

процесуального права.

З

урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 3, 12 Закону України "Про

господарські товариства",  ст. 1

Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом” та ст. ст. 41, 91, 106, 1115, 1117,

1119 -11111, 11113 Господарського

процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу власника  товариства 

з  обмеженою відповідальністю

"Фірма "Селбанго" -ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2.          Ухвалу Житомирського апеляційного

господарського суду від 07.04.2008 року у справі № 5/292-03 залишити без

змін.

Головуючий                                                                      

Б.М. Поляков

         Судді                                                                                    В.М.

Коваленко                                                                          

Л.Й. Катеринчук