Постанова

від 08.07.2008 по справі 3/220-07-6264

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 08 липня 2008 р.                                                                                   

№

3/220-07-6264 

Вищий господарський

суд України у складі колегії  суддів :

головуючого     

Овечкіна

В.Е.,

суддів

Чернова

Є.В.,

Цвігун

В.Л.,

за   участю  

представників:

позивача

- не

з'явився,

відповідача

- не

з'явився,

скаржника

-

ОСОБА_2,

розглянувши

у відкритому  судовому засіданні   касаційну скаргу

 Представництва по управлінню комунальною

власністю  Одеської міської ради

на

рішення

від  30.07.2007 господарського суду Одеської

області

у

справі

№3/220-07-6264           

за  позовом

Приватного

підприємця ОСОБА_1

до

Одеської

міської ради

про

визнання

права власності на нежиле приміщення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням

господарського суду Одеської області від 30.07.2007 (суддя Д'яченко Т.Г.) позов

задоволено -на підставі ст.ст.331,332,392 ЦК України визнано за позивачем право

власності на підвальне приміщення загальною площею 52,3 кв.м. по АДРЕСА_1.

Рішення

мотивоване тими обставинами, що позивачем за згодою власника майна -Приморської

районної адміністрації Одеської міської ради, викладеною в листі від

11.07.2007, було проведено за власний рахунок капітальний ремонт спірного

підвального приміщення, внаслідок чого було створено нову річ.

Представництво

по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (далі

-Представництво) в поданій касаційній скарзі просить рішення скасувати, справу

передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області, посилаючись

на те, що оскаржуване рішення прийнято без залучення  до участі у справі особи

(Представництва),  уповноваженої Одеською

міською радою на здійснення функцій орендодавця та власника спірного нежилого

приміщення, яке належить до комунальної власності територіальної громади

м.Одеси, що підтверджується свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_1 від

21.09.2006, виданим на підставі рішення Одеського міськвиконкому від 10.03.2005

№123.

Колегія

суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності їх

юридичної оцінки судом та заслухавши пояснення присутнього у засіданні

представника скаржника, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає

задоволенню, а оскаржуване рішення -скасуванню з передачею справи на новий

розгляд до господарського суду  Одеської

області з наступних підстав.

В

результаті розгляду даного господарського спору судом прийнято рішення, що

стосується прав та обов'язків юридичної особи, яка не була залучена до участі у

справі, а саме Представництва. Це обумовлено тими обставинами, що предметом

даного господарського спору є визнання права власності на нежиле підвальне

приміщення, яке відповідно до свідоцтва про право власності від 21.09.2006

належить до комунальної власності територіальної громади м.Одеси, а згідно з

п.2.2.1 Положення  про Представництво по

управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, Представництво є

самостійним виконавчим органом Одеської 

міської ради, їй підзвітний та підконтрольний, який наділяється міською

радою повноваженнями щодо управління майном, яке належить до комунальної

власності територіальної громади міста, його приватизації, відчуження та

оренди.

Рішенням

суду позов задоволено та визнано позивача власником спірного нежилого

приміщення, що безумовно впливає на права і охоронювані законом інтереси

Представництва, оскільки згідно з ч.1 ст.328 ЦК України право власності

набувається на підставах, що не заборонені законом.

Зокрема,

відповідно до ст. 345 ЦК України фізична 

або юридична особа може набути право власності у разі приватизації

державного майна та майна, що є  в

комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому

законом.

З

матеріалів справи не вбачається та судом не встановлено прийняття Одеською міською

радою рішення про приватизацію або продаж спірного приміщення на користь

позивача, в зв'язку з чим не виключається неправомірність його вибуття з

комунальної власності поза волею власника.

Водночас

Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, на відміну від

Представництва, не є уповноваженим Одеською міською радою органом з питань

відчуження комунального майна, чим спростовуються посилання суду першої

інстанції на отримання позивачем згоди зазначеної адміністрації, як власника,

на капітальний ремонт спірного приміщення в обґрунтування підстав для

задоволення позову.

Зміст

касаційної скарги Представництва переконливо свідчить про те, що Представництво

особою в розумінні ст.392 Цивільного кодексу України, яка оспорює та не визнає

право власності приватного підприємця ОСОБА_1нерухоме майно, а тому повинне

також виступати відповідачем у даній справі.

У

зв'язку з цим касаційна інстанція вважає за необхідне на підставі ст.11112

Господарського процесуального кодексу України 

доручити суду першої інстанції при новому розгляді справи врахувати

вимоги ст.24 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія

враховує, що наведеної правової позиції дотримується також Верховний Суд

України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про

визнання права власності (постанова ВСУ від 04.07.2006 у справі

№2-20/1184-2005).

Відповідно

до вимог п.3 ст.1119 та п.3 ч.2 ст.11110 Господарського

процесуального кодексу України  касаційна

інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати

рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і

передати справу на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що

стосуються прав і обов'язків осіб, які не були залучені  до участі у справі. Вищенаведені  обставини свідчать про наявність підстав для

застосування Вищим господарським судом України 

згаданих статей до спірних правовідносин, оскільки відсутність залучення

Представництва в якості іншого відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення

істотно зачіпає його права щодо управління спірним майном, а, відтак,

перешкоджає правильному об'єктивному та всебічному вирішенню даного спору з

врахуванням прав та охоронюваних законом інтересів всіх учасників спірних

майнових правовідносин. При цьому судова колегія враховує, що згідно з ч.2 ст.

11110 Господарського процесуального кодексу України  викладені вище обставини є в будь-якому

випадку достатньою окремою підставою для скасування рішення та подальшого

нового розгляду справи судом першої інстанції.

Враховуючи

викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11112

Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну

скаргу Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

задовольнити.

Рішення

господарського суду Одеської області від 30.07.2007 у справі №3/220-07-6264

скасувати з передачею справи на новий розгляд до цього ж господарського суду.

Доручити

господарському суду Одеської області вжити відповідних процесуальних заходів

для залучення до участі в даній справі Представництва по управлінню комунальною

власністю Одеської міської ради в якості іншого відповідача.

Головуючий,

суддя                                                                                                          

В.Овечкін

Судді:                                                                                                                         

Є.Чернов

В.Цвігун