Ухвала

від 29.07.2008 по справі 2-24/189-2008а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  

СУД

Ухвала

Іменем України

23

червня 2008 року 

Справа

№ 2-24/189-2008А

                    Севастопольський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого

судді                                                 

Гоголя Ю.М.,

суддів                                                                     

Борисової Ю.В.,

Черткової І.В.,

секретар

судового засідання                                        Лукашова Ю.А.

за участю

представників сторін:

представник

відповідача: не з'явився,  Державна

податкова інспекція у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим;

представник позивача,

ОСОБА_2, довіреність №  б/н   від 22.01.08,  Фізична особа - підприємець  ОСОБА_1;

розглянувши

апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим

на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Колосова Г.Г.) від 20  травня 2008 року   у справі № 2-24/189-2008А

за

позовом           Фізичної особи - підприємця  ОСОБА_1(АДРЕСА_1 )

до           Державної

податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М.

Залки, 1/9, Сімферополь, 95053)

про

визнання недійсними податкового повідомлення-рішеня

ВСТАНОВИВ:

Позивач

звернувся з позовом  до господарського

суду АР Крим, з урахуванням уточнення вимог, про визнання недійсним податкового

повідомлення - рішення від 28.09.2007 № 0008861701/0, яким донараховано ПДВ у

сумі 17835,43 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 8917,72грн., всього

26753,15грн. за порушення Закону України “Про податок на додану вартість”.

           Постановою

господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 20

травня 2008 року  у справі №

2-24/189-2008А задоволено позов Фізичної особи - підприємця  ОСОБА_1до Державної податкової інспекції у

місті Сімферополі Автономної Республіки Крим, про визнання недійсним

податкового повідомлення-рішення від 28.09.2007 № 0008861701/0.

Задовольняючи

позов суд виходив з того, що позивач правомірно включив до складу податкового

кредиту суму сплаченого (нарахованого) податку 

у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підтверджені податковими

накладними (податкові накладні № 831 від 05.07.2006, № 876 від 20.07.2006, №

898 від 27.07.2006 № 1029 від 02.10.2006 на загальну суму 107012,60 грн. у тому

числі сума ПДВ -17835,43 грн.), оскільки ПП “Деметра 2002”, з яким позивач

знаходився у договірних відносинах, за період з 01.07.2006 по 30.06.2007 було

діючим підприємством, платником податку на додатну вартість, а отже мало права

на нарахування податку та складення податкових накладних.

                    Не погодившись з постановою

господарського суду першої інстанції, відповідач  звернувся до Севастопольського апеляційного

господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду

скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Заявник

апеляційної скарги зазначає, що ПП “Деметра 2002” не було платником податку на

додану вартість на момент виписки податкових накладних, його свідоцтво про

реєстрацію платника ПДВ було анульовано згідно 

Акту № 29-239/1886 від 

17.04.2006.

Також

заявник скарги стверджує, що зазначення у вказаному акті номеру форми свідоцтва

про реєстрацію платника податку на додану вартість (5-р замість 2-р) є опискою,

оскільки відповідно до Положення про реєстрацію платників податку на додану

вартість, що затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України №

79 від 01.03.2000 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 квітня 2000

р. за N 208/4429, з наступними змінами та доповненнями (далі - Положення № 79),

свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ видається за формою № 2-Р, в той час як

форма № 5-Р взагалі не передбачена Положенням № 79.  

Розпорядженням

виконуючого обов'язки голови Севастопольського апеляційного господарського суду

від 23.07.2008 суддю Волкова К.В. замінено на суддю Борисову Ю.В.

У

судовому засіданні, яке відбулося 23.07.2008, представник позивача проти скарги

заперечував, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату та час

слухання справи був повідомлений належним чином.

Судова

колегія вважає можливим розглянути спір за відсутністю представника

відповідача, оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду спору по суті, а

згідно частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України

неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у

справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного

розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Переглянувши

постанову суду першої інстанції відповідно до вимог статей 195 Кодексу

адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступні

обставини справи.

Державною

податковою інспекцією в м. Сімферополі здійснена виїзна планова документальна

перевірка дотримання податкового, валютного та іншого законодавства СПД ОСОБА_1.

за період діяльності з 01.07.2006 по 30.06.2007, про що складений акт №

6894/17-1/2331011970 від 19.10.2007 (а.с. 8-18).

  Як вбачається з акту перевірки, під час її

проведення, працівниками податкового органу встановлено порушення вимог пункту

п.п. 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”,

що виразилось у завищенні у липні 2006 р. та жовтні 2006 р. податкового кредиту

на суму 17835,43 грн., в результаті чого донараховано податку на додану

вартість у сумі 17835,43 грн.

В

акті перевірки зазначено, що позивач, в періоді, що перевіряється, мав

взаємовідносини з ПП “Деметра 2002” (ЄДРПОУ 31955056), яке поставляло мазут,

пічне паливо відповідно до договору поставки № б/н від 30.12.2005, свідоцтво

про реєстрацію платника податку на додану вартість якого за №35601476, ІПН

319550526538, виданого ДПІ у Дніпровському районі м. Києва 03.07.2002 на бланку

№ 5-Р серії НВ анульоване згідно акту № 29-239/1886 від 17.04.2006 ДПІ у

Дніпровському районі м Києва, дата анулювання свідоцтва -17.04.2006.

На

думку контролюючих органів, ПП “Деметра 2002” за період з 01.07.2006 по

30.06.2007 не мало права на нарахування податку та складення податкових

накладних, а тому позивач не мав права включати до складу податкового кредиту

суму сплаченого (нарахованого) податку  у

зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними

(податкові накладні № 831 від 05.07.2006, № 876 від 20.07.2006, № 898 від

27.07.2006 № 1029 від 02.10.2006 на загальну суму 107012,60 грн. у тому числі

сума ПДВ -17835,43 грн.)

 Вказаний акт перевірки було покладено в основу

податкового повідомлення-рішення від 07.11.2007 № 0008861701/0, яким

донараховано ПДВ у сумі 17835,43 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі

8917,72 грн., всього 26753,15 грн. за порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону

України “Про податок на додану вартість”.

Вважаючи

зазначене податкове повідомлення-рішення незаконним, позивач звернувся до

господарського суду з відповідним позовом.

Заслухавши

представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи

апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає

задоволенню з наступних підстав.

Відповідно

до  пп. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 Закону

України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 зі змінами

та доповненнями (далі -Закон України № 168), право на нарахування податку та

складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як

платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Не

підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого

(нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не

підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями (п.п. 7.4.5 п. 7.4

ст. 7 Закону України №168).

Підпунктом

7.2.3 п. 7.2. ст. 7 Закону України №168 встановлено, що податкова накладна

складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох

примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається

у продавця товарів (робіт, послуг).

Порядок

заповнення податкової декорації у відповідності з Законом України № 168

затверджений Наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165, відповідно до п. 2 якого

податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в

податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника

податку на додану вартість, вона вважається недійсною у разі її заповнення

іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

З

акту перевірки вбачається, що свідоцтво платника ПДВ -ПП “Деметра 2002” №

35601476 від 03.07.2002 анульовано актом ДПІ у Дніпровському районі м. Києва

№ 29-239/1886 від 17.04.2006, який міститься у матеріалах справи (а.с. 46).

Також

у матеріалах справи міститься копія свідоцтва № 35601476 про реєстрацію

платника податку на додану вартість ПП “Деметра 2002”, видане ДПІ у

Дніпровському районі м. Києва.(а.с.20)

Зазначений

номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість та

індивідуальний податковий номер ПП “Деметра 2002” (319550526538) вказані у

податкових накладних, які виписані цим підприємством позивачеві (а.с.22-25).

Висновок

суду першої інстанції про те, що ПП “Деметра 2002” (код ЄДРПОУ 31955056)

03.07.2002 було видано інше свідоцтво платника податку на додану вартість

(форма № 2-Р) а не те, що було анульовано актом № 29-239/1886 від

17.04.2006 (форма № 5-Р), судова колегія вважає помилковим з огляду

на таке.

Як

вбачається з матеріалів справи, актом ДПІ у Дніпровському районі м. Києва №

29-239/1886 від 17.04.2006 анульоване свідоцтво платника податку на додану

вартість № 35601476, індивідуальний податковий номер 319550526538, який виданий

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва 03.07.2002

платнику податку ПП "Деметра 2002" (код ЄДРПОУ 31955056), що повністю

співпадає з номером свідоцтва платника податку на додану вартість та

індивідуальним податковим номером ПП "Деметра-2002", які вказані у

податкових накладних № 831 від 05.07.2009, № 876 від 20.07.2006, № 898 від

27.07.2006, № 1029 від 01.10.2006, отриманих позивачем від вказаного підприємства;

а також з назвою податкового органу та датою видачі, які зазначені у свідоцтві

про реєстрацію платника ПДВ (а.с. 20).

Судова

колегія приймає до уваги доводи заявника апеляційної скарги про те, що

зазначення в акті про анулювання свідоцтва платника ПДВ номеру форми 5-р

замість 2-р є формальною ознакою і опискою, оскільки згідно Положення про

реєстрацію платників податку на додану вартість, що затверджено Наказом

Державної податкової адміністрації України № 79 від 01.03.2000 та зареєстровано

в Міністерстві юстиції України 3 квітня 2000 р. за N 208/4429 з наступними

змінами та доповненнями (далі - Положення № 79), свідоцтво про реєстрацію

платника ПДВ видається за формою № 2-р, а форма № 5-р взагалі не передбачена

Положенням № 79, отже не може бути підставою для визнання недійсним податкового

повідомлення-рішення.   

 Суд першої інстанції на вказане уваги не

звернув, в результаті чого прийняв помилкове рішення, яке підлягає

скасуванню.  

Керуючись

статтями 24, 195, 196, 198 (частина 1 пункт 3), 202 (пункт 3), 205 (частина 1),

207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної

Республіки Крим задовольнити.

2.

Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20  травня 2008 року   у справі № 2-24/189-2008А скасувати.

3.

Прийняти нову постанову.

4. В

позові відмовити.

Постанова може бути

оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в  порядку і терміни, передбачені ст.ст. 211-212

Кодексу адміністративного судочинства України).

Головуючий суддя                                        Ю.М.

Гоголь

Судді                                                                     

Ю.В. Борисова

І.В. Черткова