Постанова

від 03.04.2012 по справі 2а/0570/993/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2012 р. справа № 2а/0570/993/2012

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі

Головуючий суддя: Буряк І.В.

розглянувши в порядку письмового провадження

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аракс»

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аракс» (надалі - позивач, ТОВ «Аракс») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька (надалі - відповідач, ДПІ у Київському районі м. Донецька) про визнання протиправними дій з невизнання декларації за червень 2011р. і липень 2011р.; зобов'язання прийняти декларації з податку на додану вартість позивача за червень 2011р. і липень 2011р. у якості податкової звітності.

Позов мотивовано неправомірним невизнанням, поданої податкової декларації по податку на додану вартість за червень 2011р. і липень 2011р. року у якості податкової звітності.

Позивач зазначає, що посилання відповідача на анулювання реєстрації ТОВ «Аракс» в якості платника податку на додану вартість є безпідставним, оскільки Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26.04.2010р. по справі №2а-5823/10/0570 визнано недійсним рішення ДПІ у Київському районі м. Донецька про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Аракс», викладеного в акті № 25 від 10.02.2010р.

Представник позивача у судове засідання від 03.04.2012р. не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, не повідомив суд про причини неявки.

Письмових заперечень на позовну заяву відповідачем не надано.

Відповідач у судове засідання від 03.04.2012р. не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Таким чином, керуючись ч. 6 ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Суд, перевіривши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

ТОВ «Аракс» зареєстроване Виконавчим комітетом Донецької міської ради в якості юридичної особи, ідентифікаційний код 30232150, місцезнаходження: 83018, м. Донецьк, вул. Сіверська, 1.

18 січня 2007р. позивачу видане Свідоцтво № 100013247 про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26.04.2010р. у справі № 2а-5823/10/0570 адміністративний позов ТОВ «Аракс» до ДПІ у Київському районі м. Донецька задоволено, визнано недійсним рішення ДПІ у Київському районі м. Донецька про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Аракс», викладеного в акті № 25 від 10.02.2010р.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.06.2010р. зазначена постанова залишена без змін.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09.02.2011р. у справі № 2а-26456/10/0570 адміністративний позов ТОВ «Аракс» до ДПІ у Київському районі м. Донецька, Державної податкової адміністрації у Донецькій області, Державної податкової адміністрації України - задоволено частково: зобов'язано Державну податкову адміністрацію України внести до Реєстру платників податків на додану вартість запис про відміну анулювання реєстрації ТОВ «Аракс» як платника податку на додану вартість; зобов'язано Державну податкову адміністрацію України розмістити на офіційному веб-сайті (www.sta.gov.ua) інформацію про відміну анулювання реєстрації ТОВ «Аракс» як платника податку на додану вартість.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.04.2011р. зазначена постанова залишена без змін.

Крім того, у матеріалах справи наявна копія рішення відповідача від 10.09.2010р. №9421/8/15-213 про відміну анулювання реєстрації та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Зазначеним рішенням: - відмінено анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Аракс» відповідно до постанови Донецького окружного адміністративного суду від 26.04.2010р. у справі № 2а-5823/10/0570 та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.06.2010р.; - відновлено свідоцтво №100013247 про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Аракс»; - визнано недійсним акт про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Аракс» від 10.02.2010р. № 25; а також прийнято рішення внести відповідні зміни до Реєстру платників податку на додану вартість.

Позивачем подані до ДПІ у Київському районі м. Донецька податкові декларації з податку на додану вартість за червень 2011р. та за липень 2011р.

26.07.2011р. позивачем отриманий лист ДПІ у Київському районі м. Донецька від 12.07.2011р. № 16720/10/28-013, згідно якого позивача повідомлено, що податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2011р. не визнається у якості податкової звітності у зв'язку із тим, що рішенням ДПІ у Київському районі м. Донецька від 10.02.2010р. № 25 позивачу анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість.

22.08.2011р. позивачем отриманий лист ДПІ у Київському районі м. Донецька від 16.08.2011р. № 19002/10/28-013, згідно якого позивача повідомлено, що податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2011р. не визнається у якості податкової звітності у зв'язку із тим, що рішенням ДПІ у Київському районі м. Донецька від 10.02.2010р. № 25 позивачу анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість.

При цьому слід зазначити, що у вказаних листах ДПІ у Київському районі м. Донецька у якості підстави для невизнання податкових декларацій з податку на додану вартість за червень 2011р. та за липень 2011р. посилається на статті Закону України «Про податок на додану вартість».

Інших підстав для невизнання податкових декларацій з податку на додану вартість за червень 2011р. та липень 2011р. у якості податкової звітності у вказаних листах не зазначено.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Пунктом п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно пп. 49.10 ст. 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Пунктом 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови

У разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України, про що 49.12.2. цього Кодексу.

Згідно пп. 49.13. ст. 49 Податкового кодексу України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Відповідно до пп. 1 п. 2 розділу «XIX. Прикінцеві положення» Податкового кодексу України, з 01.01.2011р. втратив чинність Закон України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, посилання ДПІ у Київському районі м. Донецька на положення Закон України «Про податок на додану вартість»у якості підставі для невизнання податкових декларацій з податку на додану вартість за червень 2011р. та за липень 2011р. у якості податкової звітності є безпідставним.

Податковим кодексом України не передбачено права податкових органів щодо можливості невизнання податкових декларацій у якості податкової звітності.

У листах ДПІ у Київському районі м. Донецька від 12.07.2011р. № 16720/10/28-013 та від 16.08.2011р. № 19002/10/28-013 не наведено передбачених Податковим кодексом України підстав для відмови у прийнятті податкових декларацій.

Також, посилання у вказаних листах на анулювання позивачу свідоцтва платника податку на додану вартість на підставі рішення ДПІ у Київському районі м. Донецька від 10.02.2010р. № 25 є необґрунтованим та безпідставним через скасування цього рішення Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26.04.2010р. у справі № 2а-5823/10/0570.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

На підставі наведеного, Суд вважає, що ДПІ у Київському районі м. Донецька протиправно, без наявності відповідних підстав та повноважень, не визнано податкові декларації з податку на додану вартість за червень 2011р. та за липень 2011р. у якості податкової звітності.

На підставі наведеного, Суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їхнього задоволення.

Згідно квитанцій від 23.01.2012р. №286/15897 та від 17.01.2012р. № 286/15544 позивачем сплачено 3,69 грн. та 28,23 грн. судового збору відповідно.

Частиною першою ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аракс» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька з невизнання декларації за червень 2011 року і липень 2011 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Донецька прийняти декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Аракс»за червень 2011 року і липень 2011 року у якості податкової звітності.

2. Стягнути з Державного бюджету України (на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аракс» (83018, м. Донецьк, вул. Сіверська, 1; ідентифікаційний код 30232150) 31 (тридцять одну) гривню 92 (дев'яносто дві) копійки судового збору.

3. Постанова набирає законної сили порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

4. Вступна та резолютивна частина постанови виготовлено 3 квітня 2012 року, повний текст виготовлено 5 квітня 2012 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Буряк І. В.