Постанова

від 11.04.2012 по справі 2а/1270/2450/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 квітня 2012 року Справа № 2а/1270/2450/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Островської О.П.,

при секретарі - Тельдековій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експедиційний загін підводно-технічних робіт «Атолл» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків на суму податкового боргу по земельному податку у розмірі 4 729 грн. 89 коп., -

В С Т А Н О В И В:

26 березня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експедиційний загін підводно-технічних робіт «Атолл» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків на суму податкового боргу по земельному податку у розмірі 4 729 грн. 89 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ «Експедіційний загін підводно-технічних робіт «Атолл» є платником податків та зборів та перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську. Відповідно до Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом та законами з питань митної справи. Станом на березень 2012 року підприємство має заборгованість перед бюджетом по земельному податку у розмірі 4 729,89 грн. Податкова заборгованість виникла внаслідок несплати самостійного нарахування в податковому розрахунку земельного податку №2833 від 28.01.11 р. у розмірі 7 921,85 грн. по даті сплати (виникнення податкового боргу 30.07.11 р.) - з червня по грудень 2011 року. Податковий обов'язок відповідно до ст. 36 ПКУ визнається, як обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідно до п.59.1 ст.59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу. Органом державної податкової служби здійснювалися заходи, передбачені ПК України, а саме було направлено податкову вимогу №185 від 02.02.2011 року, яку було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Однак зазначені заходи по погашення податкового боргу не призвели. Позивач просив суд стягнути з розрахункових рахунків у банках обслуговуючих відповідача кошти в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку у розмірі 4 729,89 грн.

Ухвалою суду від 11.04.2012 року було допущено процесуальне правонаступництво та позивач - Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську була замінена її правонаступником - Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеним в позові. Додатково пояснила, що відповідач відповідно до вимог ст. 269 Податкового кодексу України є платником податку на землю, оскільки він є власником земельних ділянок за адресою: м. Луганськ, вул. Чайковського, 72, що підтверджується держактом 1-ЛГ №001155/4 від 16.01.2001 р. та довідкою про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки для розрахунку земельного податку на 2011 р. Станом на березень 2012 р. підприємство має заборгованість перед бюджетом по земельному податку у розмірі 4 729,89 грн. Податкова заборгованість виникла внаслідок несплати самостійно нарахованого в податковому розрахунку земельного податку №2833 від 28.01.11 у розмірі 7 921,85 грн. за 2011 р. На протязі 2012 р. платником податків було здійснено сплату податкового боргу у розмірі 3 823,02 грн., які були зараховані в рахунок погашення боргу за 2010 р. у сумі 335,70 грн. по розрахунку №9000062227 від 27.01.2010 р. Тому по розрахунку №2833 від 28.01.2011 р. загальною сумою 7 921,85 грн. погашено сплатою 3 487,32 грн. Крім того, у зв'язку з несвоєчасною сплатою грошових зобов'язань відповідачу була нарахована пеня у розмірі 295,36 грн. Отже, позивач просила стягнути з відповідача кошти в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку у розмірі 4 729,89 грн.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів та заперечень, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року №509-ХІІ, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п.87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Судом встановлено, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Експедиційний загін підводно-технічних робіт «Атолл» зареєстровано Виконавчим комітетом Луганської міської ради 14.04.1998 року, ідентифікаційний код юридичної особи 25364464. ТОВ «Експедиційний загін підводно-технічних робіт «Атолл» є юридичною особою, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА №229281(а.с.7-10).

ТОВ «Експедиційний загін підводно-технічних робіт «Атолл» як платник податків та зборів знаходиться на обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську. (а.с.14).

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

У п.46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою плати за землю.

Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку (плата за землю) є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Згідно п.285.1 ст.285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до п.п. 287.3, 287.4 ст.287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідач відповідно до держакту І-ЛГ №01155/4 від 16.01.2001 року є користувачем земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Луганськ, вул. Чайковського, 72, загальною площею 0,0994 га.

З матеріалів справи вбачається, що 28.01.2011 року відповідач подав до Ленінської МДПІ у м. Луганську податковий розрахунок земельного податку №2833, у якому самостійно визначив податкові зобов'язання у розмірі 7 921,85 грн. (а.с.11).

Таким чином, відповідач узгодив податкові зобов'язання з земельного податку, подавши органу державної податкової служби податковий розрахунок.

На протязі 2012 року відповідачем було здійснено сплату податкового боргу у розмірі 3 823,02 грн., які були зараховані в рахунок погашення боргу за 2010 рік у сумі 335,70 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків. Тому по розрахунку №2833 від 28.01.2011 року, яким ТОВ «Експедиційний загін підводно-технічних робіт «Атолл» самостійно визначив податкові зобов'язання в загальному розмірі 7 921,85 грн. були зараховані кошти в сумі 3 487,32 грн. Таким чином, залишок несплачених податкових зобов'язань становить 4434,53 грн.

Підпунктом 129.1.1 п.129.1 ст. 129 Податкового кодексу України визначено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

У зв'язку з несплатою відповідачем у встановлені законом строки податкових зобов'язань з земельного податку, податковим органом була нарахована пеня у розмірі 295,36 грн. Отже, загальна сума податкового боргу з земельного податку, яка рахується за відповідачем станом на березень 2012 року становить 4 729,89 грн.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України з метою погашення податкового боргу позивачем на адресу відповідача було направлено податкову вимогу від 02.02.2011 року №185 на суму 335,70 грн. (а.с.12). Однак, поштове відправлення повернулося на адресу позивача із зазначенням причини такого повернення - "за зазначеною адресою не проживає". Оскільки поштове відправлення з податковою вимогою повернулося на адресу позивача без вручення з незалежних від Ленінської МДПІ у м. Луганську причин, суд приходить до висновку, що вимогу про сплату боргу вручено відповідачу належним чином.

В разі невиконання податкової вимоги орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пп. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пп. 95.2 cт. 95 Податкового кодексу України).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків становить процедуру саме стягнення коштів за податковим боргом.

Таким чином, станом на березень 2012 року податковий борг з земельного податку ТОВ «Експедиційний загін підводно-технічних робіт «Атолл» складає 4 729,89 грн., що також підтверджується розрахунком податкового боргу (а.с.13) та довідкою розрахунків з бюджетом (а.с.15).

Доказів сплати податкового боргу відповідач не надав суду. Наявність податкового боргу на час розгляду справи підтверджена податковим органом.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 квітня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 13 квітня 2012 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експедиційний загін підводно-технічних робіт «Атолл» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків на суму податкового боргу по земельному податку у розмірі 4 729 грн. 89 коп. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків - Товариство з обмеженою відповідальністю "Експедиційний загін підводно-технічних робіт "Атолл" (вул. Чайковського, 72, м. Луганськ, 91011, код ЄДРПОУ 25364464, р/р 26009301180001 Луг. філія ПАТ КБ «Приватбанк» м. Луганськ, МФО 304798; р/р 26000400100019 ПАТ «Банк Камбіо», МФО 380399) на користь державного бюджету України кошти в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку у сумі 4 729,89 (чотири тисячі сімсот двадцять дев'ять грн. 89 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено в повному обсязі та підписано 13 квітня 2012 року.

СуддяО.П. Островська