Рішення

від 15.07.2008 по справі 29/356-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром,

8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 

тел.

приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2008 р.                                                           

Справа № 29/356-08

вх.

№ 5043/5-29

Суддя

господарського суду  

при секретарі

судового засідання

за участю

представників сторін:

позивача -

ОСОБА_2.  відповідача - Алфьоров І.В.

розглянувши

справу за позовом ФОП ОСОБА_1, м. Харків

до  Харківська міська рада, м. Х-в  

про визнання

права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить

суд визнати за ним право власності на нежитлові приміщення №№ 147-3, 147-3а,

147-3б, 147-Зв, загальною площею 1790,2 м2,розташовані в Літ. «ЗА-1», по

АДРЕСА_1

Представник

відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує, посилаючись на

те, що позивачем порушено порядок вирішення питань, пов*язаних із самочинним

будівництвом.

Розглянувши

матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що

На підставі договору купівлі-продажу № 3361 від 21 листопада 2007 року та акту

передання-приймання об'єкта нерухомості від 23 листопада 2007 року

зареєстрованими в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 11

грудня 2007 року, позивачу на праві приватної власності належить нежитлове

приміщення першого поверху, що розташоване в Літ. «ЗА-1», по АДРЕСА_1

Відповідно до

ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і

розпоряджатися своєю власністю.

Право

розпорядження майном є одним зі складових права власності, як це передбачено

ст. 317 Цивільного кодексу України та полягає у можливості власника самостійно

вирішувати фактичну та юридичну долю майна.

Відповідно до

ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується,

розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо

свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Враховуючи

вищенаведене, та на підставі ст. ст. 317, 319 Цивільного кодексу України,

позивачем, як власником цього приміщення, було реалізовано право на

розпорядження майном .

Відповідно до

ст. 383 Цивільного кодексу України власник квартири може на свій розсуд

здійснювати зміни у квартирі - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень

прав власників інших квартир та не порушать санітарно-технічних вимог і правил

експлуатації будинку.

Хоч би й позов

не стосується квартири, але згідно зі ст. 8 Цивільного кодексу України у

системному зв'язку ст. ст. 317, 319 даного кодексу, слід констатувати, що

вищенаведені положення ст. 383 ЦКУ можуть бути за аналогією закону застосовані

й до об'єктів нерухомого майна, що не належать до категорії нежитлових

приміщень. Це означає, що власник нежитлових приміщень також має право на зміну

в приміщеннях, які належать йому на праві власності.

Користуючись

наданим правом, з метою здійснення господарської діяльності та для задоволення

власних потреб позивачем власними силами та за власні кошти була здійснена реконструкція

нерухомого майна з прибудовою нежитлового приміщення - антресолі. В результаті

чого було створено фактично нове майно.

За результатами

технічної інвентаризації проведеною комунальним підприємством «Харківське

міське бюро технічної інвентаризації», відображеної в технічному паспорті,

після проведеної реконструкції спірним нерухомим майном є нежитлові приміщення

№№ 147-3, 147-За, 147-3б, 147-Зв, загальною площею 1790,2 м розташовані в Літ.

«ЗА-1», по АДРЕСА_1

Вказана

реконструкція здійснювалась згідно з розробленою відкритим акціонерним

товариством "Трест Житлобуд-1" робочою документацією, а також з

вимогами будівельних норм та правил, у відповідності з містобудівним

законодавством України.

Статтею 331

Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на нову річ

набувається особою, яка її створила.

Відповідно до

ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим

правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття

права власності не встановлена судом.

На цей час

скарг або заперечень щодо порушення або оспорювання чиїхось прав до позивача не

надходило. Інформація щодо надходження подібних скарг як до виконавчого

комітету міської ради так і до інших органів влади та управління також

відсутня. До того ж реконструкція здійснювалась лише за рахунок приміщень, що

належать позивачу на праві приватної власності, а відтак не яким чином не

порушує прав як відповідача, так і третіх осіб.

Згідно ст. 392

Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання

його права власності, а відповідно до ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України

одним із способів захисту цивільного права є його визнання. Також, слід

зазначити, що підставою для проведення державної реєстрації прав власності на

нерухоме майно відповідно до п. 10 додатку № 1 до Тимчасового положення про

порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно затвердженого наказом

Мін'юсту № 7/5 від 07.02.2002 р. є рішення судів, третейських судів про

визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту

права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного

нерухомого майна до комунальної власності. Зважаючи на викладене вище, суд,

визнав позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких

обставин, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 82-85 Господарського процесуального

кодексу України, суд, 

ВИРІШИВ:

Позов

задовольнити повністю.

Визнати за ФО-П

ОСОБА_1(АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) право власності на нежитлові приміщення №№

147-3, 147-За, 147-3б, 147-Зв, загальною площею 1790,2 м2,розташовані в Літ.

«ЗА-1», по АДРЕСА_1

Суддя