Постанова

від 20.06.2006 по справі ас-04/209-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС-04/209-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "20" червня 2006 р.  16:15              Справа № АС-04/209-06

вх. № 4255/1-04

Суддя господарського суду Харківської області Григоров А.М.

за участю секретаря судового засідання Попов О.Г.

представників сторін

Представник позивача - не з"явився

Представник відповідача - Єфімова І.І. - дор., Єсіна О.В. - дор.

по справі за позовом  ПП "ВВК", м. Х-в   

до  ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова  

про визнання недійсним повідомлення  

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПП "ВВК", м. Харків, суб'єкт господарювання звернувся до суду з позовом до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова в якому просить   визнати недійсними податкове повідомлення-рішення ДПІ   в Орджонікідзевському районі м. Харкова № 0000442310/0 від 16.03.2006 р. та № 0000452310/0 від 16.03.2006 р.  

Відповідач проти позову заперечує, в своїх запереченнях вказує, що  за результатами планової документальної виїзної перевірки ПФ "ВВК" дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2005 р. по 31.12.2005 р. (акт від 01.03.2006 р. № 141/23-24486740) 01 були прийняти податкові повідомлення-рішення від 16.03.2006 р. № 0000442310/0 на суму 12090,00 грн., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток та № 0000452310/0 на суму 35554,50 грн., яким підприємству визначено податкове зобов'язання з ПДВ.

Судом встановлено, що згідно оскарженого податкового повідомлення - рішення № 0000452310/0 позивачу з посиланням на п. п. „б” п. п. 4.2.2  ст. 4, п. п. 17.1.3 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” , п. 4.1 ст. 4 , п. п. 7.2.1 п. 7.2 , п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”  нараховано податку на додану вартість (ПДВ) 23168 грн., та санкцій 12386,5 грн..

Згідно оскарженого податкового повідомлення – рішення №0000442310/0  позивачу з посиланням на  на п. п. „б” п. п. 4.2.2  ст. 4, п. п. 17.1.3 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  п. п. 4.1.1 ст. 4 , п. п. 5.2.1 п. 5.2 , п. п. 5.4.2  п. 5.4, п. 5.9  ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” нараховано податку на прибуток у розмірі 5700 та санкцій 6390 грн..

Підставою прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень  є акт перевірки позивача відповідачем від 01.03.2006 р..

В ході проведення перевірки були встановлені наступні порушення, якими у запереченнях на позов ДПІ обґрунтовує правомірність прийнятих рішень:

В порушення п. п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 №283/97-ВР зі змінами та доповненнями ПФ «ВВК» до складу валових витрат віднесено вартість транспортних послуг у розмірі 39100,00 гри., що надані підприємству суб'єктами підприємницької діяльності фізичними особами та юридичними особами та підтверджені лише актами виконаних робіт (наданих послуг), а саме:

ПП Мовін Олександр Тимофійович Акт № 63 здачі—приймання наданих послуг від 26.04.2005  р.    Зміст акту:  виконавцем  надані транспортні послуги по рахунку (рахунок до перевірки не надано) по маршруту Харків-Слав'нськ - Чутово – Харків на загальну суму (без ПДВ) 5100,00 грн. Документів по приватному підприємцю, які би свідчили про види діяльності. Позивачем до перевірки не надавалися . ПП   Чурилов "Андрій" Михайлович  -  Акт  №   318/5 від 31.08.05 р. здачі приймання наданих послуг. Зміст акту : виконавцем надані транспортні послуги за договором № б/н від 01.08.2005 р. на загальну суму (без ПДВ) 9000,00 грн. Документів по приватному підприємцю, які би свідчили про види діяльності. Позивачем до перевірки не надавалися.

ТОВ ПКФ "Вектор" - Акт № 31/08 від 31.08.2005 р. здачі - приймання наданих послуг. Зміст акту: виконавцем надані транспортні послуги за договором № б/н від 01.07.2005 р. на загальну суму послуг (без ПДВ) 25000,00 гри.; ПДВ 20% - 5000,00 грн. Документів по суб'єкту підприємницької діяльності, які би свідчили про види діяльності. Позивачем до перевірки не надавалися.

Згідно умов укладених договорів „Замовник" несе відповідальність за оформлення документів на вантаж, що перевозиться "Виконавцем".

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат належать суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Разом з цим п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вищевказаного закону передбачено, що будь-які виграти, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними або іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, не включаються до складу валових витрат.

Відповідно до ст.1 та ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІУ підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарської операції. Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Нормами п. 2 ст. З цього ж закону передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, які використовують грошовий вимірник, базуються на даних бухгалтерського обліку.

Первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Відповідно до п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88 та реєстрованому в Мінюсті України 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами та відомствами України.

Порядок Виготовлення та форму ТТН встановлено Наказом Міністерства Статистики України та Міністерства транспорту України від 29.12.1995 р. № 488/346 зі змінами і доповненнями, що внесені Наказом Міністерства Статистики України та Міністерства транспорту України від 07.08.96 р № 228/253 „Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи" , що зареєстровано в Мінюсті України 28.08.1996 р. за № 483/1508. Дію зазначеної Інструкції призупинено Повідомленням Державного Комітету з питань розвитку підприємництва від 07.03.2000 р. лише в частині використання ТТН як бланків суворої звітності, при цьому про відміну зазначених бланків взагалі мова не велась, тому як необхідність застосування товарно - транспортних накладних встановлена п.11.2 Правил переведення вантажів автомобільним транспортом, затверджених наказом Мінтрансу України від 14,10.1997 № 363 ( зареєстровані в Мінюсті України 20.02.1998 р. № 128/2568), які с діючими на момент перевірки.

Відповідно до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 № 363, зареєстровані в Мінюсті України 20.02.1998р.за № 128/2568 оформлення перевезень вантажів товарно транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Такі накладні на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати у кількості не менше чотирьох примірників. Замовник (вантажовідправник) засвідчує усі примірники ТТН підписом, а при необхідності і печаткою (штампом). Перший примірник залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій та четвертий примірники засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби печаткою або штампом), передаються перевізнику для обліку виконаної роботи.

До перевірки підприємством надані акти про виконання транспортних послуг де вказано договір, по якому здійснено транспортні послуги, маршрут перевезення ( не в усіх актах) та вартість послуг. У зв'язку з тим, що до перевірки підприємством не надало товарно-транспортні накладні та подорожні листи (Талон замовника) не виявляється можливим встановити зв'язок зазначених послуг з господарською діяльністю підприємства.

Відповідно до приписів пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією. веденням виробництва, продажем продукції.

В порушення цих пунктів та пп. 5.4.2 п. 5.4 ст. 5 вищевказаного закону ПФ "ВВК" до складу валових витрат віднесена вартість наданих маркетингових послуг у сумі 47069,00 грн.

ПФ "ВВК" (Замовник) укладено Договір № 15/03-05 від 15.03.2005 р. з СПД ФО Гордієнко Р.Л.(Виконавець) на виконання робіт по пошуку продавця насіння соняшника (далі Товар), організації зустрічей для підписання договорів на купівлю, перевірка наявності та якості товару. Згідно умов зазначеного договору „Замовник" оплачує „Виконавцю" роботи Із розрахунку: - за кожну надану до покупки тону товару - 21,96 грн. протягом 30 банківських днів з дня передачі у власність "Замовника'" партії товару. придбаної згідно договору з продавцем, по пошуку якого "Виконавцем" проведена робота.

Як зазначено у ст. 6 Договору № 15/03-05 від 15.03.2005 р. при підписанні договорів Виконавець зобов'язаний надати замовнику наступні документи:

рахунок-фактуру; документ, що підтверджує право власності на товар; дозвіл адміністративних або інших державних органів на право вивозу товару за межі області (при необхідності).

ПП „ВВК" до перевірки надані «Акти виконаних робіт (наданих послуг)», в яких зазначено Виконавця - СПД ФО Гордієнко Р.Л. - код 2916415813, та вказано, що замовником ( ПФ "ВВК") прийняті роботи згідно Договору від 15.03.2005 р. № 15/03-5, і визначена вартість виконаних робіт.

У зв'язку з тим. що підприємством не були представлені при перевірці докази використання послуг виконавця при укладенні Договорів на постачання товару (насіння соняшника), неможливо встановити зв'язок зазначених послуг - маркетингових послуг -у виробничій діяльності підприємства та фактичну вартість наданих маркетингових послуг (висновок спеціаліста, програми, аналітичні звіти, фактичні результати маркетингових досліджень, тощо), тому зазначені витрати вважаються безпідставно включеними до складу валових витрат.

Відповідно до пп. 5.4.2 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» складу валових витрат включаються витрати, крім тих, що підлягають амортизації, пов'язані з науково-технічним забезпеченням основної діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов'язаних з основною діяльністю платника податку, виплатою роялті.

Обов'язки з доведення зв'язку витрат на цілі, обумовлені цим підпунктом, з основною діяльністю платника податку, покладаються на такого платника податку.

Відповідач зазначає, що маркетинг - це система управління виробничо-збутової діяльності, засіюваної на комплексному аналізі ринку - тобто вивчення та прогнозування попиту, цін, обсягів пропозицій продукції на ринку тощо.

Маркетингові дослідження можуть здійснюватися за наступними напрямками:

-          можливості та перспективи ведення комерційних операцій;

-          визначення діючих та потенційних конкурентів;

-          загальна   характеристика   умов   роботи   конкурентів   (джерела   сировини   та комплектуючих, наявність постачально-збутової мережі та ін.);

-          загальна характеристика обігу продукції конкурентів ( обсяг пропозиції, якість, ціни, сервіс, розрахунки та ін.);

-          розрахунки цін, відомості про їх динаміку за певний період;

-          ступінь розвитку ринкової інфраструктури (транспорт, оптові склади, аукціони, посередники);

-          попит на продукцію, перспективи його розвитку;

-          відомості про потенційних споживачів;

-          можливість, доцільність та ефективність проведення рекламних кампаній;

-          прогноз стану кон'юнктури за певний період;

-          стан і практика застосування господарського законодавства.

          У зв'язку з тим, що „Виконавцем робіт" - СПД ФО Гордієнко Р.Л. - не надавався оформлений звіт, який би містив перелік постачальників соняшника, з якими укладено

договори постачання, та кількість відвантаженого у адресу ІІФ ,.ВВК" товару (соняшника), не можливо встановити зв'язок зазначених послуг з господарською діяльністю ПФ "ВВК" та правильність визначення вартості наданих послуг.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємству" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємству" зі змінами та доповненнями до складу валових витрат належать суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою. організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Пунктом 2 ст. З Закону України від 16.07.1999 р. № 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" передбачено, що податкова звітність базується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пп. 1, 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-Х1У підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарської операції. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, серед яких: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

Позивачем, в порушення вимог цього Закону, до перевірки не були надані первинні документи, які є підставою для бухгалтерського (та податкового) обліку послуг маркетингу, отриманих згідно Договору від 15.03.2005 р. № 15/03-5, які б містили всі обов'язкові реквізити, а саме: зміст та обсяг (вага поставленого соняшника) господарської операції. Іншими словами - звіт виконавця про проведену роботу щодо вивчення кон'юнктури ринку постачання. З усних пояснень директора підприємства - такий документ не є обов'язковим.

Виходячи з вищенаведеного, у зв'язку з відсутністю первинного документа не має можливості визначити, чи пов'язані маркетингові послуги з господарською діяльністю платника - ПФ "ВВК". що є обов'язковою умовою для включення вартості маркетингових послуг до складу валових витрат.

Позивачем до позовної заяви надано "Звіт СПД ФО Гордієнко Р.Л. про виконану роботу", в якому зазначені укладені договори з постачальниками:

І квартал 2005 р. - ДП "Агрофірма Наірі" - дог. № 24/03 від 24.03.2005 р., обсяг постачання соняшника 16.81 тн.

ПОСП "НАРЕК" - дог. № 23/4 від 23.03.2005 р., обсяг постачання соняшника 18,45 тн.  РАЗОМ - 35,26 тн.

У І кварталі 2005 р. складено акт про надання послуг СПДФО Гордієнко Р.Л. від 31.03.2005 р. на суму 1171,80 грн., тобто за 53,36 тн. отриманого товару, що не відповідає вищенаведеним договорам.

II квартал 2005 р.   - ТОВ "Агрошанс 999" - дог. № 4/05/05 від 04.05.2005 р. на постачання ячменя.

ТОВ "Азовська продовольча компанія" — дог. № 03/05-апк від 03.06.2005 р. на постачання шроту соняшника.

ДП "Хлібна база-88" - дог. № 07/06-19.72 від 07.06.2005 р. на постачання жита.

Тобто позивачем на надані підтверджуючі документи щодо виконання робіт по пошуку продавця соняшника.

У II кварталі 2005 р. складено акт про надання послуг СПДФО Гордієнко Р.Л. від 31.05.2005 р. па суму 11213,00 гри., тобто за 510,61 т. отриманого товару та акт від 30.06.2005 р. на суму 4161,00 грн., тобто на 189,48 т., що не відповідає вищенаведеним договорам.

III квартал 2005 р. - ГОВ ПКФ "Вектор" - дог. № 017/5 від 01.07.2005 р. на постачання ячменя.

ТОВ "Торговий Дім "Пересічанський МЕЗ" - дог. № ДГ0000166 від 15.07.2005 р. на постачання олії.

Лозівський кінзавод № 124 - дог. № 15/08-05 від 05.08.2005 р. на постачання пшениці

ФГ "Іволга" - дог. № 1/08/05 від 08.08.2005 р. на постачання озимини.

ТОВ "Паритет-агро" - дог. № 27/09-Мс від 27.09.2005 р. на постачання олії.

Тобто позивачем на надані підтверджуючі документи щодо виконання робіт по пошуку продавця соняшника.

У III кварталі 2005 р. складено акт про надання послуг СПДФО Гордієнко Р.Л. від 31.07.2005 р. на суму 30523.00 грн., тобто за 1389,94 т. отриманого товару, що не відповідає вищенаведеним договорам.

У ІУ кварталі 2005 р. СПД ФО Гордієнко Р.Л. на складалися акти виконаних робіт згідно дог. № 15/03-05 від 15.03.2005 р.

В ході перевірки було встановлено завищення суми податкового кредиту у сумі 5663 грн. яке відбулося наступним чином:

В порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 4 Закону України "Про податок на додану

вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, нормами якого

визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків

нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з

придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, ПФ "ВВК" безпідставно віднесло до складу валових витрат вартість автотранспортних послугу сумі 25000 грн., що надані ГОВ ПКФ «Вектор», код 30986476 без будь-якого підтвердження про зв'язок зазначених операцій з господарською діяльністю підприємства. Обсяг зазначеної операції 30000  грн.,  в тому числі ПДВ - 5000 грн. - податкова накладна № 187 від  31.08.2005 р. (включено до складу податкового кредиту в жовтні 2005 р.

ПФ „ВВК" порушені норми пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями, яким визначені вимоги до оформлення податкової накладної, а саме, що повинна містити податкова накладна:

а)порядковий номер податкової накладної;

б)дату виписування податкової накладної;

в)назву  юридичної особи або  прізвище,  ім'я та по-батькові  фізичної особи,       зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г)податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи;

є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм).

Як зазначено в Листі ДПА України від 10.12.2003 р. № 10138/6/19-2415 відсутність зазначених реквізитів позбавляє покупця права на включення в податковий кредит витрат по сплаті податку на додану вартість, на підставі таких податкових накладних.

Враховуючи вищенаведене. ПФ "ВВК" неправомірно віднесло до складу податкового кредиту податок на додану вартість у розмірі 663 грн. по податковим накладним, отриманим від Дії "Укрекокомресурси", (і.п.н 200777426105), в яких не вірно вказано ІПН ГІФ «ВВК».

В ході перевірки ПФ «ВВК» з питання правильності визначення суми податкового зобов'язання по ГІДВ встановлено, що в порушення п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" позивач у серпні місяці 2005 р. не включив до складу валового доходу та до бази оподаткування ГІДВ обсяг операцій по відвантаженню товарів у розмірі 95550 грн., внаслідок чого занижена сума податкового зобов'язання у розмірі 19110 грн.

Задекларована сума податкових зобов'язань у серпні 2005 р. не відповідає даним книги обліку продажу товарів (робіт, послуг).

В серпні місяці обсяг продажу у книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг) визначено у розмірі 583207 грн. (що відповідає даним перевірки та первинним документам, наданим до перевірки), сума податкового зобов'язання - 116641 грн.

До податкової декларації з ПДВ за серпень 2005 р. (вх. № 28796 від 20.09.2005 р.) ПФ „ВВК" включено обсяг продажу 487660 грн. та визначено суму податкового зобов'язання - 97532 грн.

Позивач самостійно виправляє вищенаведену помилку по податку на прибуток у наступному періоді - Декларація з податку на прибуток підприємства за 2005 р. (вх, № 5932 від 09.02.2006 р.).

При проведенні перевірки ПФ '"ВВК" пояснень директора підприємства щодо включення зазначеної помилки по ПДВ до складу податкових зобов'язань у січні 2006 р. не надавалося.

Згідно п. 4.4 ст. 4 "Порядку заповнення та надання податкової декларації з податку на додану вартість", затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. ( в редакції Наказу від 15.06.2005 р. № 213) та зареєстрованого в Мінюсті України 30.06.2005 р. № 702: "якщо платник податку самостійно виявив помилки в наданій раніше податковій декларації, то такий платник зобов'язаний надати в порядку, встановленому для подання декларацій з податку на додану вартість, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань по ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Платник податку має право не подавати зазначений розрахунок, якщо такі уточнені показники визначаються у складі декларації за будь-який наступний звітний період, протягом якого були самостійно виявлені помилки”.

Пунктом 5.6 "Коригування зобов'язань по ГІДВ" ст. 5 зазначеного Порядку визначено, що коригування податкових зобов'язань на підставі попередніх звітних періодів відображається у рядку 8. При заповненні зазначеного рядка обов'язковим є надання додатку 1 до податкової декларації.

По рядку 8.1 відображаються суми збільшення (зменшення) податкових зобов'язань внаслідок самостійно виявленої помилки в поданих раніше деклараціях".

В податковій декларації з ПДВ у розділі III "Розрахунки з бюджетом" передбачено нарахування штрафних санкцій у розмірі 5% по рядку 28 "Сума штрафу, нарахована платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки".

Позивачем, у наданій до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова податковій декларації з ПДВ за січень 2006 р. ( вх. № 3050 від 20.02.2006р.), рядки 8.1 та 28.1 не заповнені.

Планова документальна перевірка ПФ ''ВВК" проводилася за період 01.01.2005 р. -31.12.2005 р., тобто питання правильності відображення в податковій декларації з ПДВ за січень 2006 р. обсягу відвантаження та суми податкових зобов'язань в ході перевірки підприємства не розглядалося.

Відповідно до п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами"" від 21.12.2000 р. № 2181-ПІ зі змінами та доповненнями платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а)          або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі 5% від такої суми до подання уточнюючого розрахунку;

б)          або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі 5 % від такої суми.

В Реєстрі отриманих податкових накладних за січень 2006 р. за № 7, що надано Позивачем до позовної заяви, визначена сума податкового зобов'язання у розмірі 184510 гри., що відповідає даним податкової декларації з ПДВ за січень 2006 р., тобто ПФ "ВВК"' у складі податкового зобов'язання не враховує штрафну санкцію у розмірі 5% від суми недоплати ПДВ за серпень 2005 р.

Також ДПІ зазначвє, що в позовній заяві Позивач посилається на п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ПІ зі змінами та доповненнями та робить висновок про неправомірне донарахування ПДВ та застосування штрафних санкцій. Але перевірка підприємства розпочата 13.02.2006 р. на підставі направлення від 13.02.2006 р. № 98, про що в журналі реєстрації перевірок вчинено запис від 13.02.2006р. № 8. тобто до початку перевірки Позивач не надавав до контролюючого органу звітність по ПДВ з виправленою помилкою.

За результатами перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення від 16.03.2006 р. № 0000442310/0. яким підприємству визначено податкове зобов'язання з податку прибуток у розмірі5700,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 6390,00 гри. та № 0000452310/0. яким підприємству визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість розмірі 23168,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 12386,50 грн.

Судом встановлено, що при донарахуванні сум як податок на прибуток , так  і податок на додану вартість, ДПІ враховувало як наявність порушень які впливають на збільшення податкових зобов'язань так і на зменшення.

Суд вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково.

Оскільки позивач не має власних вантажних автомобілів, тому, в зв'язку з виробничими потребами, між ПФ "ВВК" та підприємствами, що надають транспортні послуги, були укладенні угоди щодо надання таких послуг. Надання Позивачу транспортних послуг СПД ФО Мовін О.Т., СПД ФО Чурилов А.М., ТОВ ПКФ "Вектор" підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, які були надані Позивачем для перевірки, а саме: СПД ФО Мовін Олександр Тимофійович: акт здачі-приймання виконаних робіт № 63 від 26.04.2005 року; квитанція до приходного касового ордеру № 26/04-5; СПД ФО Чурилов Андрій Михайлович:    договір   на надання транспортних послуг від  01.08.2005 року, акти здачі-приймання виконаних робіт № 318/5 від 31.08.2005 р, платіжне доручення про оплату транспортних послуг № 541 від 02.08.2005 року; платіжне доручення про оплату транспортних послуг № 563 від 10.08.2005 року;  ТОВ ВКФ "Вектор": договір на надання транспортних послуг від 01.07.2005 року; акти здачі-приймання наданих послуг № 31/08/5 від 31.08.2005 р, податкова накладна № 187 від 31.08.2005 року, платіжне доручення про оплату транспортних послуг № 662 від 12.09.2005 року; платіжне доручення про оплату транспортних послуг № 663 від 12.09.2005 року.           

          Суд зазначає, що надані позивачем на перевірку документи в розумінні ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” є належними та достатніми для віднесення відповідних сум до валових витрат, тому в частині донарахування по цих порушеннях  9775 грн. податку на прибуток висновки ДПІ неправильні.

Суд зазначає, що  одним з видів діяльності позивача є оптова торгівля, він не має в штатному розкладі посад маркетологів та менеджерів. Витрати на маркетингові дослідження були здійснені позивачем у зв'язку з проведенням господарської діяльності, а саме з метою виконання своїх зобов'язань за договором № 15/03-5 від 15.03.2005 року, укладеного з СПД ФО Гордієнко Романом Леонідовичем, виконання договору підтверджено звітами, актами здачі - приймання виконаних робіт від 31.03.2005 року, від 31.05.2005 року від 30.06.2005 року, від 31.07.2005 року, платіжні доручення про оплату маркетингових послуг № 178 від 31.03.2005 року, № 350 від 06.06.2005 року, № 459 від 12.07.2005 року, № 487 від 20.07.2005 року, № 612 від 26.08.2005 року, № 802 від 13.10.2005 року, № 1022 від 08.12.2005 року № 1105 від 22.12.2005 року. Суд зазначає, що первинний текс договору визначає, що СПДФО Гордієнко здійснює роботи по находженню продавця соняшника, але фактично, він здійснював дії по находженню продавців і інших сільськогосподарських  культур. Як свідчать акти виповнених робіт та факт оплати, сторони досягли згоди на надання та оплату таких робіт (послуг) на умовах договору №15/03-05, наведене не суперечить діючому законодавству, тому не повинно  було розцінюватися ДПІ як операції які документально не підтверджені та не відповідають наведеному договору, а витрати такими що не підтверджені.

Згідно з п. 5.1., ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції від 22.05.1997 р (334/94-ВР) валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.  Відповідно до п. п. 5.2.1. п.5.2. ст.. 5 вказаного закону (334/94-ВР) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті. Згідно з п. п.  1.32.    п. 1. ст.  1  вказаного закону (334/94-ВР) визначено, що господарська діяльність   -   це   будь-яка  діяльність   особи,   направлена  на  отримання  доходу   в   грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.  Згідно з п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 вказаного закону (334/94-ВР) валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Згідно з п.п. 11.2.1.  п. 11.2. ст. 11 вказаного закону (334/94-ВР) датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:    або дата списання    коштів    з    банківських рахунків  платника податку на оплату товарів (робіт,   послуг),   а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг). Слід зазначити, що п. 5.10. ст. 5 вказаного закону (334/94-ВР) заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі.

Враховуючи наведена нарахування в частині на думку ДПІ не підтверджених витрат по маркетинговим послугам проведені неправомірно.

Враховуючи наведене, суму донарахувань податку на прибуток, нарахування у податковому повідомленні – рішенні податку на прибуток проведені не правильно , неправильно відповідно на ці нарахування нараховані санкції і в цієї частині позов підлягає задоволенню.

Відповідно оскільки саме в зв'язку з наведеними вище, на думку ДПІ порушеннями по віднесенню сум до валових витрат, а саме не віднесенням до валових витрат сум по транспортних послугах, донараховано ПДВ 5000 грн. то і в частині нарахування цього ПДВ позов підлягає задоволенню. Відповідно не правомірно застосовані на цю суму санкції 2500 грн..  

          Стосовно донарахувань ПДВ у сумі 663 грн. в зв'язку з невірно оформленими податковими накладними, суд зазначає, що п. 7.2.1 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість ” вказує обов'язкові реквізити податкової накладної, на податкових накладних виданих „Укрекомресурси” №11784, 15180, 4189, 4208, 781, 850,2688, 5245, 4106, 501, 265, не вірно зазначено номер платника податків ПП „ВВК”, тобто порушено п. п. „г”  п. п. 7.2.1 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”. Таким чином наведені податкові накладні не відповідають вимогам закону. Враховуючи, що згідно ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” не дозволяється включення до податкового кредиту сум не підтверджених податковими накладними, суд зазначає, що накладні які не відповідають вимогам закону не є такими, що дають право на віднесення сум до податкового кредиту. Тому в частині нарахування 663 грн. податку на додану вартість позов не підлягає задоволенню, а відповідно санкції на суму 331,5 грн. теж нараховані правомірно (невідповідності ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не вбачається).   

Стосовно нарахувань пов'язаних з тим, що в ході перевірки ПФ «ВВК» з питання правильності визначення суми податкового зобов'язання по ГІДВ встановлено, що в порушення п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" позивач у серпні місяці 2005 р. не включив до складу валового доходу та до бази оподаткування ГІДВ обсяг операцій по відвантаженню товарів у розмірі 95550 грн., внаслідок чого занижена сума податкового зобов'язання у розмірі 19110 грн.

Суд зазначає, що перевіркою встановлено та позивачем не заперечується що задекларована сума податкових зобов'язань у серпні 2005 р. не відповідає даним книги обліку продажу товарів (робіт, послуг).

В серпні місяці обсяг продажу у книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг) визначено у розмірі 583207 грн. (що відповідає даним перевірки та первинним документам, наданим до перевірки), сума податкового зобов'язання - 116641 грн.

До податкової декларації з ПДВ за серпень 2005 р. (вх. № 28796 від 20.09.2005 р.) ПФ „ВВК" включено обсяг продажу 487660 грн. та визначено суму податкового зобов'язання - 97532 грн.

Позивач самостійно виправляє вищенаведену помилку по податку на прибуток у наступному періоді - Декларація з податку на прибуток підприємства за 2005 р. (вх. № 5932 від 09.02.2006 р.).

Згідно п. 4.4 ст. 4 "Порядку заповнення та надання податкової декларації з податку на додану вартість", затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. ( в редакції Наказу від 15.06.2005 р. № 213) та зареєстрованого в Мінюсті України 30.06.2005 р. № 702: "якщо платник податку самостійно виявив помилки в наданій раніше податковій декларації, то такий платник зобов'язаний надати в порядку, встановленому для подання декларацій з податку на додану вартість, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань по ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Платник податку має право не подавати зазначений розрахунок, якщо такі уточнені показники визначаються у складі декларації за будь-який наступний звітний період, протягом якого були самостійно виявлені помилки”.

Пунктом 5.6 "Коригування зобов'язань по ГІДВ" ст. 5 зазначеного Порядку визначено, що коригування податкових зобов'язань на підставі попередніх звітних періодів відображається у рядку 8. При заповненні зазначеного рядка обов'язковим є надання додатку 1 до податкової декларації.

По рядку 8.1 відображаються суми збільшення (зменшення) податкових зобов'язань внаслідок самостійно виявленої помилки в поданих раніше деклараціях".

В податковій декларації з ПДВ у розділі III "Розрахунки з бюджетом" передбачено нарахування штрафних санкцій у розмірі 5% по рядку 28 "Сума штрафу, нарахована платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки".

Позивачем, у наданій до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова податковій декларації з ПДВ за січень 2006 р. ( вх. № 3050 від 20.02.2006р.), рядки 8.1 та 28.1 не заповнені.

Планова документальна перевірка ПФ ''ВВК" проводилася за період 01.01.2005 р. -31.12.2005 р., тобто питання правильності відображення в податковій декларації з ПДВ за січень 2006 р. обсягу відвантаження та суми податкових зобов'язань в ході перевірки підприємства не розглядалося, але суд зазначає, що в зв'язку з нижче наведеним це не впливає на прийняття по суті рішення по справі.

Відповідно до п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами"" від 21.12.2000 р. № 2181-ПІ зі змінами та доповненнями платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а)          або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі 5% від такої суми до подання уточнюючого розрахунку;

б)          або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі 5 % від такої суми.

В Реєстрі отриманих податкових накладних за січень 2006 р. за № 7, що надано позивачем до позовної заяви, визначена сума податкового зобов'язання у розмірі 184510 гри., що відповідає даним податкової декларації з ПДВ за січень 2006 р., тобто ПФ "ВВК"' у складі податкового зобов'язання не враховує штрафну санкцію у розмірі 5% від суми недоплати ПДВ за серпень 2005 р.

В позовній заяві Позивач посилається на п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ПІ зі змінами та доповненнями та робить висновок про неправомірне донарахування ПДВ та застосування штрафних санкцій. Але перевірка підприємства розпочата 13.02.2006 р. на підставі направлення від 13.02.2006 р. № 98, про що в журналі реєстрації перевірок вчинено запис від 13.02.2006р. № 8. тобто до початку перевірки Позивач не надавав до контролюючого органу звітність по ПДВ з виправленою помилкою.

Враховуючи наведене, позивач не скористався передбаченою законодавством процедурою виправлення помилки, його дії по включенню невідображених за попередній період сум в декларацію за січень 2006 р. , не можна розцінювати як виправлення помилки, оскільки такі дії не відповідають наведеним нормам законодавства, в т. ч.  п. 17.2 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними и цільовими фондами”.

Тому нарахування податку на додану вартість у сумі 19110 грн. правомірно, а відповідно правомірно застосовані санкції на суму 9555 грн. (невідповідності ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не вбачається).

Суд зазначає, що донарахування з ПДВ були зменшені ДПІ на 1605 грн. в зв'язку з поверненням товару, яке помилково не відобразило підприємство.       

З урахуванням наведеного  податкове повідомлення – рішення яким донараховано ПДВ підлягає визнанню недійсним в частині нарахування 5000 грн. ПДВ та відповідно санкцій на цю суму 2500 грн.

Керуючись статтями   4 , 8, 71, 94, 160- 163 перехідними та прикінцевими положеннями Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова від 16.03.2006 р. № 0000442310/0 на суму 12090,00 грн., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток  

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова від 16.03.2006 р. № 0000452310/0 в частині нарахування 5000 грн. ПДВ та відповідно санкцій на цю суму 2500 грн.

В іншій частині у позові відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь  ПП „ВВК” (м. Харків, вул. С. Грицевця, б. 23, кв. 47, код 24486740)   державного мита в сумі 2,06 грн.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути  подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  цим Кодексом,  постанова  суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                                            Григоров А.М.