Рішення

від 13.05.2008 по справі 5/572-14/353

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/572-14/353

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

13.05.2008р.                                                                                Справа №  5/572-14/353

за позовом  Закритого акціонерного товариства "Дніпропетровський університет економіки та права", вул. Набережна Леніна, 18, м. Дніпропетровськ, 49000

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційної фірми "Горизонт", вул. Київська, 5, м. Кременчук,  Полтавська область, 39600

про  повернення безпідставно отриманих коштів у сумі 32000,00 грн. і визнання договору недійсним

                                                                      Суддя  Іваницький О.Т.

Представники:

від позивача:  Вигодський С.В., дов. №387 від 07.06.2007р.

від відповідача:  не з'явився (повідомлений належним чином)

Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення 32000,00 грн. – безпідставно отриманих коштів, а також заява вих. №8804-8806 від 05.09.2007р. про зміну предмету позову, а саме: визнання недійсним договору №31/08 від 31.08.2004р., укладеного між Кременчуцьким інститутом Закритого акціонерного товариства «Дніпропетровський університет економіки і права» та Товариством з обмеженою відповідальністю ВКФ «Горизонт», м. Кременчук і стягнення з останнього 32000,00 грн.

Рішення приймається після перерви, оголошеної в судовому засіданні 07.05.2008р.

Справа прийнята на новий розгляд суддею Іваницьким О.Т. 01.08.2007р. і розглянута з урахуванням вимог, викладених у Постанові Вищого господарського суду України №5/572 від 16.07.2007р.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області №5/572-14/353 від 28.08.2007р.  провадження у справі було зупинене до вирішення по суті касаційної скарги Верховним судом України.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області №5/572-14/353 від 12.11.2007р. провадження у справі було поновлене в зв'язку з винесенням Верховним судом України про відмову в порушенні касаційного провадження з перегляду Постанови  Вищого господарського суду України №5/572 від 16.07.2007р. і поверненням справи до Господарського суду Полтавської області.

Позивач 06.09.2008р. подав заяву вих. №8804-8806 від 05.09.2007р. про зміну предмета позову і просить суд визнати недійсним  договір  №31/08 від 31.08.2004р., укладеного між Кременчуцьким інститутом Закритого акціонерного товариства «Дніпропетровський університет економіки і права» та Товариством з обмеженою відповідальністю ВКФ «Горизонт», м. Кременчук і стягнення з останнього 32000,00 грн.

Позивач 06.12.2007р. подав аналогічну попередній заяву вих. №9179-9181 від 03.12.2007р. про зміну предмету позову.

Суд заяви прийняв до розгляду.

Сторони в судове засідання 29.01.2008р. подали клопотання про продовження строку вирішення спору в порядку частини 4 статті 69 ГПК України.

Суд клопотання прийняв і задовольнив.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                             

Відповідач відзиву на позов не подав, його представник проти заявлених вимог заперечує, посилаючись на їх безпідставність.

Відповідач неодноразово заявляв клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з необхідністю подання доказів, зайнятості його представника в інших засіданнях та знаходженням його на лікуванні (див. заяву вих. №159 від 12.05.2008р.).

Відповідач 12.05.2008р. подав заяву №191 від 12.05.2008р. про відвід судді Іваницького О.Т. від розгляду справи №5/572-14/353.

Ухвалою заступника голови господарського суду Полтавської області Пушка І.І. від 13.05.2008р. в задоволенні заяви ТОВ ВКФ «Горизонт» про відвід судді Іваницького О.Т. від розгляду справи №5/572-14/353 відмовлено.

Відповідно до частини 3 статті 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Нез'явлення представника сторони в судові засідання, подання заяви про відвід судді, спрямовані на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Бездіяльність відповідача розцінюється господарським судом як зловживання процесуальними правами сторони, явно спрямоване на свідоме затягування судового процесу, тоді як господарський суд не позбавлений права і можливості розглядати справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

В судове засідання 07.05.2008р. відповідач подав клопотання про залучення до участі у справі Кременчуцького інституту  Закритого акціонерного товариства «Дніпропетровський інститут економіки і права».

Суд клопотання відхилив як необґрунтоване, оскільки з Положення про Кременчуцький інститут Дніпропетровського університету вбачається, що останній створено як філію ЗАТ «Дніпропетровський університет економіки і права» і не є юридичною особою, у свої діяльності керується Статутом Університету, рішеннями зборів акціонерів, даним Положенням, наказами ректора.

Дослідивши і оцінивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представника позивача, суд встановив, що 31.08.2004р. між Кременчуцьким інститутом Закритого акціонерного товариства «Дніпропетровський університет економіки та права», м. Кременчук (далі – Кременчуцький інститут) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою «Горизонт», м. Кременчук (далі – відповідач) укладено договір на поставку будівельних матеріалів від за №31/08 (далі – договір).

З Положення про Кременчуцький інститут Закритого акціонерного товариства «Дніпропетровський університет економіки та права», вбачається, що останній є відокремленим структурним підрозділом ЗАТ «Дніпропетровський університет економіки та права» без статусу юридичної особи та діє на підставі Положення, кошторису та довіреності. Від імені інституту діє директор, який має право укладати угоди без погодження із університетом на суму, що не перевищує 50 000,00 грн.

Від імені Кременчуцького інституту спірний договір підписав Брижатий В.В., який на момент його укладення відповідно до  наказу від 20.10.2004р. №181-04-К з 20.10.2004р. являвся виконуючим обов'язки директора Кременчуцького інституту.

В період із 12.05.1998р. по 20.10.2004р. на підставі наказів від 12.05.1998р. №61-К та від 20.10.2004р. №181-01-К директором Кременчуцького інституту являвся професор Залєсов М.Д.

Отже, Брижатий В.В. на момент укладення спірного договору від 31.08.2004р. не був директором Кременчуцького інституту, повноважним представником сторони, і не мав належним чином оформленої довіреності від позивача.   

Кременчуцьким інститутом зі свого розрахункового рахунку на підставі рахунку від 31.08. 2004р. №127 частково перераховані платіжним дорученням від 16.09.2004р. №793 грошові кошти в сумі 32 000,00 грн. як оплата за будматеріали на виконання договору №31/08 від 31.08.2004р.

Згідно з п.п.1.1., 2.1., 4.1. спірного договору, відповідач зобов'язується поставити Кременчуцькому інституту будівельні матеріали згідно специфікації, яку має надавати останній, а також зобов'язання відповідача вважаються виконаними з моменту підписання договору та поставки продукції. Проте, зазначена специфікація та докази поставки продукції за спірним договором сторонами не подані та в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору. Не допускаються  одностороння   відмова   від   виконання зобов'язань,  крім випадків, передбачених законом.

Згідно  ст. 1212 ЦК України особа,  яка набула майно  або  зберегла  його  у  себе  за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно),  зобов'язана повернути потерпілому це майно. Дане положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне   набуття   або  збереження  майна  було  результатом поведінки набувача майна,  потерпілого,  інших осіб  чи  наслідком події.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо  строк   виконання  зобов'язання  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги.

У спірному договорі не визначено строків виконання зобов'язань відповідачем, а тому, позивачем цінним листом з повідомленням про вручення направлена вимога від 12.06.2007р. №8565 – 8567 про повернення грошових коштів в сумі 32 000,00 грн. (отримана відповідачем 22.06.2007р.), яка залишена без задоволення.

Відповідно до довідок управління статистики про включення до ЄДРПОУ Закрите акціонерне товариство «Дніпропетровський університет економіки та права» є юридичною особою, а відокремлений структурний підрозділ – Кременчуцький інститут діє без права юридичної особи (копії довідок у матеріалах справи).

Відповідно до п.п.5.3.5., 6.4. Положення про Кременчуцький інститут останній несе відповідальність перед Університетом за збереження і використання за призначенням грошових коштів згідно з кошторисом, який узгоджується з ректором Університету; директор інституту діє за дорученням від імені ЗАТ «Дніпропетровський університет економіки та права», згідно із затвердженою структурою і кошторисом формує штат співробітників, керує інститутом і несе особисту відповідальність за всі аспекти його діяльності; розпоряджається майном і грошовими коштами інституту в межах повноважень, наданих університетом згідно з цим Положенням і кошторисом.  

Згідно із ч.2 ст. 207, ст. 241 ЦК України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою; правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Брижатий В.В. не був директором Кременчуцького інституту на момент укладення спірного договору від 31.08.2004р., оскільки відповідно до Наказів №54-02-К від 20.10.2004р., №181-04 від 20.10.2004р. був призначений в.о. директора Кременчуцького інституту тільки з 20.10.2004р.

Отже, Брижатий В.В. не мав повноважень на укладення будь-яких договорів, а позивач відповідно не схвалював укладений ним спірний договір, який до того ж, до теперішнього часу відповідачем не виконаний.

Відповідно до частин першої - п'ятої ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Спірний договір суперечить вищенаведеним приписам Положення про Кременчуцький інститут, нормам матеріального права, а також укладений особою за відсутності будь-яких повноважень та за відсутністю волевиявлення позивача, без подальшого його схвалення позивачем та, доказів його спрямованості на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Отже, на підставі вищенаведеного суд приходить до висновку визнати недійсним з моменту його укладення договір на поставку будівельних матеріалів від 31.08.2004р. №31/08, укладений між Кременчуцьким інститутом ЗАТ „Дніпропетровський університет економіки та права”, м. Кременчук та Товариством з обмеженою відповідальністю ВКФ «ГОРИЗОНТ», м. Кременчук.

Частиною 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, відповідач зобов'язаний повернути позивачеві грошові кошти в сумі 32 000,00 грн., перераховані Кременчуцьким інститутом платіжним дорученням від 16.09.2004р. №793.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав належні докази /у матеріалах справи/, які дають підстави суду задовольнити їх повністю і визнати недійсним з моменту укладення договір на поставку будівельних матеріалів від 31.08.2004р. №31/08, укладений між Кременчуцьким інститутом ЗАТ „Дніпропетровський університет економіки та права”, м. Кременчук та Товариством з обмеженою відповідальністю ВКФ «ГОРИЗОНТ», м. Кременчук, а також стягнути з відповідача на користь позивача 32000,00 грн. – грошових коштів, отриманих за даним договором і судові витрати по сплаті державного мита в сумі 405,00 грн. і 118,00 грн. – витрат по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, матеріали справи, керуючись статтями 22,32-34,36,43,44-45,49,69 (ч.4),75,77,79,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

          В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним з моменту укладення договір на поставку будівельнихматеріалів від 31.08.2004р. №31/08, укладений між Кременчуцьким інститутом ЗАТ „Дніпропетровський університет економіки та права”, м. Кременчук (ід.код 25171464) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВКФ «ГОРИЗОНТ», м. Кременчук (ід.код 13944916).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ «Горизонт», 39631, Полтавська область, м. Кременчук, вул.. Київська, 5 (п/р 260082511 у КФ АКБ «Індустріалбанк» МФО 331304 ід.код 13944916) на користь Закритого акціонерного товариства «Дніпропетровський університет економіки і права», 49000, м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Леніна, 18 (р/р 26008175227601 в АТ «Укрінбанк» МФО 331177 ід.код 20201672) 32000,00 грн. – грошових коштів, отриманих за договором №31/08 від 31.08.2004р., судові витрати по сплаті державного мита в сумі 405,00 грн. і 118,00 грн. – по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                            Іваницький О.Т.