Постанова

від 02.11.2007 по справі 14/201

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/201

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА                   

02 листопада 2007 р.                                                             Справа  № 14/201

за адміністративним  позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномарк", м. Мукачево

до  Мукачівської об"єднаної державної податкової інспекції,  м. Мукачево    

про  визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Мукачівської ОДПІ від 31.01.2007 року № 0000212340/0/218/23-01/31587117/2138 в частині визначення податкового зобов"язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 10915 грн. основного платежу та у сумі 5457,50 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції та в повному обсязі -  від 15.05.2007 року №0000212340/2/218/23-01/31587117/2138 та від 19.07.2007 року №0000212340/3/218/23-01/31587117/2138,

                                                        Суддя                                 В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача: Попюк М.І. –представник за дов. від 23.02.2007р. №17

від відповідача: Щубер В.М.   –начальник юридичного відділу за дов. від 09.10.2007р. №10-0

у судовому засіданні приймав участь: Григаші М.І. –головний державний податковий ревізор-інспектор    Мукачівської ОДПІ, посв. УЗК №134492 від 14.02.2003р.  

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Техномарк",                                м. Мукачево (далі –позивач, товариство) звернулося до господарського суду з адміністративним позовом   до Мукачівської об"єднаної державної податкової інспекції,  м. Мукачево  (далі - відповідач)  про  визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Мукачівської ОДПІ від 31.01.2007 року № 0000212340/0/218/23-01/31587117/2138 в частині визначення податкового зобов"язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 10915 грн. основного платежу та у сумі 5457,50 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції та в повному обсязі  -    від 15.05.2007 року №0000212340/2/218/23-01/31587117/2138 про визначення податкового зобов"язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 10915 грн. основного платежу та у сумі 5457,50 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції та від 19.07.2007 року №0000212340/3/218/23-01/31587117/2138 про визначення податкового зобов"язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 10915 грн. основного платежу та у сумі 5457,50 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, які було надіслано платнику податків, у зв”язку з частковим скасуванням первинного податкового  повідомлення - рішення від 31.01.2007 року № 0000212340/0/218/23-01/31587117/2138 та які  прийняті за результатами розгляду скарги платника податків.

          Заявою від 01.11.2007р. про збільшення позовних вимог (а.с.254, Т.2), представник позивача просив суд визнати протиправною та нечинною першу податкову вимогу Мукачівської ОДПІ  №1/52 від 17.09.2007р.  та визнати протиправною та скасувати другу податкову вимогу Мукачівської ОДПІ  №2/624 від 24.10.2007р., у зв”язку з чим дані позовні вимоги також є предметом  судового розгляду по даній справі.

          Представник позивача, як в адміністративному позові (а.с.2-4, Т.1) та у поясненні у справі (а.с.9, Т.2), так і у судових засіданнях по розгляду даної справи, позовні вимоги зокрема обґрунтовує тим, що:

          - товариством у ІІІ кварталі 2006р. правомірно формувались валові витрати, в тому числі  і за рахунок сум виплачених як поворотна фінансова допомога  фізичній особі Лещенко О.В. у загальній  сумі 217223грн., яка складалася із  суми  214323грн. отриманої у І-ІІІ кварталі 2006р. від даного громадянина поворотної фінансової  допомоги, суми 500грн. отриманої у попередніх періодах поворотної фінансової допомоги та суми 2400грн., як помилково зазначеної виплаченої поворотної фінансової допомоги,  оскільки дана сума була отриманою товариством від                      ПП Уташової  Е.Т. за реалізовані останній товари і тому не вважається витратами товариства. Разом з тим вищевказана сума 2400грн. також була помилково включена товариством у ІІІ кв. 2006р. до валових доходів як отримана  поворотна фінансова допомога  та відповідно ніяким чином не вплинула на податкові зобов”язання товариства  по податку на прибуток даного звітного періоду.  

          Враховуючи ту обставину, що вищезазначені суми (за вирахуванням суми 2400грн.) товариством належним чином підтверджені первинними документами, квитанціями, розрахунками тощо та їх правомірність віднесення до валових витрат товариства у відповідному звітному періоді відповідно до вимог Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”,  позивач вважає, що висновок податкового органу є неправомірним та безпідставним щодо завищення товариством у даному звітному податковому періоді  валових витрат на суму  15000грн., а відповідно необґрунтованим та  не підтвердженим первинними документами бухгалтерського обліку;   

          - також твердження позивача про те, що сума 16588грн. повторно була включена у травні 2005р.  до валових витрат товариства, є помилковим та нічим не підтвердженим, оскільки дана сума  є сумою виплаченою підзвітним особам Лещенко О.В. та Уташовій Е.Т., в зв”язку з понесеними ними витратами по придбанню за власні кошти матеріальних цінностей та отриманню послуг на користь  товариства на підставі первинних документів (авансових звітів, квитанцій, фіскальних чеків, довідок, справок-характеристик, накладних, контрактів) та яка була правомірно  включена товариством  до його валових витрат у періоді оприбуткування таких товарів (отриманих послуг), тобто до травня 2005р. та відповідно до валових витрат товариства повторно не включалась у травні 2005р.  Оскільки вищезазначені особи були учасниками (засновниками) ТОВ "Техномарк" та  з огляду на їх обов”язок повністю внести свій вклад до статутного капіталу, вищезазначена сума 16588грн. отриманих ними коштів від товариства, як розрахунок з підзвітними особами, в цей же період була ними внесена  для поповнення статутного капіталу, що підтверджується  прибутковими касовими ордерами від 31.05.2005р., а відповідно не відносилась товариством до його валових витрат, що зумовлюється приписами норми Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.  

          Позивач та його представник, з урахуванням вищезазначених  обставин, вважають, що оскільки податковим органом факти виявлених порушень товариством податкового законодавства викладені в акті документальної перевірки без посилання на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку товариства, що б могло підтвердити наявність у товариства зазначених порушень в акті перевірки,  а  товариством  правомірно формувались та відповідно підтверджені валові витрати у  вищезазначених спірних податкових періодах на підставі первинних бухгалтерських  документів, належним чином оформлених, а тому є неправомірним визначення податковим органом товариству податкового зобов"язання у розмірі 10915 грн. з податку на прибуток підприємств  та відповідно неправомірним  застосування  штрафної (фінансової) санкції у сумі 5457,50грн. по ньому  за оспорюваним первинним податковим повідомленням-рішенням, а також за оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями від 15.05.2007 року №0000212340/2/218/23-01/31587117/2138 про визначення податкового зобов"язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 10915 грн. основного платежу та у сумі 5457,50 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції та від 19.07.2007 року №0000212340/3/218/23-01/31587117/2138 про визначення податкового зобов"язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 10915 грн. основного платежу та у сумі 5457,50 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, які було прийнято податковим органом, за результатами розгляду скарги  товариства, та надіслано йому, з підстави  часткового скасування первинного податкового  повідомлення - рішення від 31.01.2007 року № 0000212340/0/218/23-01/31587117/2138.

          Відповідач, як у запереченні проти позову від 15.10.2007р. (а.с.6-8, Т.2), так і представник відповідача та присутній у судових засіданнях по розгляду даної справи -головний державний податковий ревізор-інспектор, яким здійснювалась перевірка товариства за актом перевірки №88/23-01/31587117 від 29.01.2007р., позовні вимоги заперечували повністю з посиланням на те, що актом перевірки правомірно зафіксовано правопорушення допущені товариством, які полягали у завищенні валових витрат у спірних періодах, з огляду на те, що:  

-          товариством у ІІІ кварталі 2006р.  до валового доходу було віднесено суму 178430грн., як отриману поворотну фінансову допомогу, а до валових витрат  у даному звітному періоді віднесено суму 193430грн., як повернутої поворотної фінансової допомоги, тобто віднесено до валових витрат на суму 15000грн. більше, що є порушенням  товариством вимог  Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” в частині формування валових витрат товариства;

-          підзвітними особами Лещенко О.В. та Уташовою Е.Т., які є також засновниками товариства було за власні кошти придбано матеріальні цінності та отримано послуги на користь товариства на загальну суму 16588грн., які на підставі   первинних бухгалтерських документів товариством було оприбутковано з включенням даної суми  до валових витрат товариства у періоді їх оприбуткування.   Разом з тим, товариством було відображено як кредитове сальдо на вказану суму по балансовому рахунку 377 „Розрахунки з іншими дебіторами”, тобто по рахунку на якому не обліковуються розрахунки з підзвітними особами. В послідуючому сума 16588грн. була товариством по касовій  книзі проведена, як  розрахунок з підзвітними особами та одночасно по касовій книзі проведена, як  внесок засновників товариства (Лещенко О.В. та Уташової Е.Т.) для поповнення статутного капіталу товариства. Оскільки, на думку перевіряючого, є неправильним відображення балансових рахунків по такій сумі, на цій підставі зроблено в акті перевірки висновок про те, що товариством зайво включено до валових витрат у травні 2005р. суму 16588грн., як внесок в статутний фонд товариства з порушенням вимог Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”  в частині формування валових витрат та яка є також, як  повторно включена до валових витрат товариства.

          Також зазначено обставину  щодо  завищення валових витрат на суму амортизації в розмірі 944грн. за рахунок неправильного застосування норм амортизації, які діяли до 01.01.2004р.  у періоді до якого було придбано основні фонди.    

          Крім того, було занижено у ІІІ кварталі 2004р.  валові доходи  на суму 4570грн. без ПДВ, тобто не включено  вказану суму в доходи даного звітного періоду, яка не була врахована в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному та було занижено у квітні 2004р. валові доходи на суму 6376грн. без ПДВ, за рахунок невключення до складу валових доходів такого періоду отриманої суми передоплати.       

          Враховуючи вищезазначені обставини, відповідач та його представники вважають правомірним встановлення перевіркою порушення ТОВ "Техномарк" правильності формування валових витрат у спірних податкових періодах,   а тому вважають, що є правомірним визначення  товариству податкового зобов"язання з податку на прибуток підприємств  у спірній сумі (10915 грн. по основному платежу) та відповідно є правомірним  застосування до товариства  штрафної (фінансової) санкції  по ньому у сумі 5457,50 грн. за спірним первинним  податковим повідомленням –рішенням, а відповідно також на підставі новоприйнятих податкових повідомлень-рішень від 15.05.2007 року №0000212340/2/218/23-01/31587117/2138 та від 19.07.2007 року №0000212340/3/218/23-01/31587117/2138, за результатами розгляду скарги  товариства та з підстави  часткового скасування первинного податкового  повідомлення - рішення від 31.01.2007 року № 0000212340/0/218/23-01/31587117/2138.

          Судовий розгляд даної справи розпочатий у попередньому судовому засіданні 16.10.2007р. на підставі поданої представниками сторін письмової зави від 16.10.2007р.  відповідно до вимог ч.3 ст.121 КАС України (а.с.5, Т.2).

          У судових засіданнях 16.10 та 24.10.2007р. оголошувались перерви відповідно до вимог ст.150 КАС України.

У судовому засіданні 02.11.2007р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови відповідно до вимог п.3 ст. 160 КАС України.

          Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,

                                   суд встановив, що:

          Актом перевірки №88/23-01/31587117 від 29.01.2007р.  „Про результати виїзної планової перевірки ТОВ „Техномарк” код за ЄДРПОУ 31587117 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2004р. по 30.09.2006р.” (а.с.19-29, Т.1) Мукачівською ОДПІ було встановлено порушення  ТОВ „Техномарк” п.п.4.1.5 п.4.1 ст.4, п.5.1 ст.5, п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

          За вищезазначені порушення Мукачівською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення - рішення від 31.01.2007 року № 0000212340/0/218/23-01/31587117/2138 (а.с.168, Т.1), яким визначено ТОВ „Техномарк” податкове зобов"язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 10936грн. основного платежу та застосовано штрафну (фінансову) санкцію по ньому у сумі 5468 грн.

          Не погоджуючись з висновком податкового органу, ТОВ „Техномарк” вищезазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено  в апеляційному порядку до Мукачівської ОДПІ, якою оскаржуване податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с.160-162, Т.1).   За результатами розгляду ДПА у Закарпатській області повторно поданої скарги, останньою було частково скасоване первинне податкове повідомлення-рішення в частині визначення ТОВ „Техномарк” податкового зобов"зання з податку на прибуток підприємств у розмірі 21грн. основного платежу та у сумі 10,50 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції (а.с.163-165, Т.1), на підставі чого Мукачівською ОДПІ було прийнято нове податкове повідомлення-рішення  від 15.05.2007 року №0000212340/2/218/23-01/31587117/2138 про визначення ТОВ „Техномарк”  податкового зобов"язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 10915 грн. основного платежу та у сумі 5457,50грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції по ньому (а.с.169, Т.1), яке також  є предметом судового оскарження по даній справі. Також ТОВ „Техномарк”  було подано скаргу до ДПА України, якою оскаржувані податкові повідомлення-рішення було залишено без змін, а скаргу - без задоволення та Мукачівською ОДПІ було прийнято повторне податкове повідомлення-рішення від 19.07.2007 року №0000212340/3/218/23-01/31587117/2138 про визначення податкового зобов"зання з податку на прибуток підприємств у розмірі 10915 грн. основного платежу та  у сумі 5457,50грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції по ньому,  із зазначенням у ньому нового граничного терміну  сплати визначеного податкового зобов”язання (а.с.170, Т.1), яке також є предметом судового оскарження по даній справі.

          Також є предметом судового оскарження по даній справі перша податкова вимога Мукачівської ОДПІ  №1/52 від 17.09.2007р.  та друга податкова вимога Мукачівської ОДПІ  №2/624 від 24.10.2007р., з підстав зазначених представником позивача у поданій  до матеріалів справи заяві  від 01.11.2007р. про збільшення позовних вимог (а.с.254, Т.2), зокрема з посиланням на ту обставину, що, оскільки  товариством вищезазначені податкові повідомлення-рішення оскаржені в установленому порядку до суду, то спірні податкові зобов”язання визначені по них вважаються неузгодженими, що призводить до нечинності першої податкової вимоги та друга податкова вимога підлягає також скасуванню з тих підстав, що податкові зобов”язання за вищезазначеними    податковими  повідомленнями-рішеннями є неузгодженими, а відповідно у товариства не виникає обов”язку їх сплати.       

  Аналізуючи доводи та заперечення сторін,

суд приймає до уваги, що:  

1.  Відповідно до вимог п.п. 1.22.2. п.1.22 ст. 1  Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"  поворотною   фінансовою  допомогою  вважається сума  коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Пунктом 4.1 ст. 1  Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено поняття валовий дохід, де зазначено, що валовий дохід це загальна сума  доходу  платника  податку від  усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами, а п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4 даного закону передбачено, що валовий дохід також включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум поворотної  фінансової  допомоги,   отриманої   платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у   тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"   передбачено, що валовими  витратами  виробництва  та  обігу  (далі  - валові витрати)  є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, а підпунктом 5.2.1. пункту  5.2 статті 5 даного Закону  зазначено, що до складу валових витрат включаються  суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених  пунктами  5.3-5.7  цієї  статті.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Техномарк"  на підставі Договору позики  від 01.01.2006р. ( а.с.31, Т.1), укладеного з Лещенко О.В. було отримано від останнього безпроцентну позику у періоді І-ІІІ квартал 2006р. на підставі  квитанцій та платіжних доручень (а.с.32-76, Т.1), що також підтверджується розрахунком наданої фінансової поворотної допомоги І-ІІІ кв. 2006р. (а.с.171-172, Т.1) на загальну суму 218253грн., в тому числі у ІІІ кварталі  2006р. суму 176030грн.

На підставі видаткового касового ордеру №10 від 31.08.2006р. (а.с.81, Т.1) із вищезазначеної суми 218253грн. наданої Лещенко О.В. поворотної фінансової допомоги, товариством було повернуто останньому суму  214323грн. отриманої у І-ІІІ кварталі 2006р. поворотної фінансової  допомоги та 500грн. отриманої поворотної фінансової допомоги до 01.01.2006р., у відповідності до вимог  ст.5 Закону України „Про податок на додану вартість”  було включено до валових витрат товариства.

Отже, формування товариством у ІІІ кв. 2006р. валових витрат в повному обсязі відбулося  правомірно та на підставі первинних бухгалтерських документів, які долучено позивачем до матеріалів справи  (а.с.32-76, Т.1), в тому числі із включенням до них суми 214823грн., як повернутої у даному звітному податковому періоді із отриманої поворотної фінансової допомоги  у даному звітному періоді та у періодах, які передували йому та які не були повернуті товариством у таких звітних податкових періодах, що відповідає приписам норм  Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Отже, товариством у звітному податковому періоді ІІІ кв. 2006р.  до валових витрат не було включено зайво ніякої суми, крім 2400грн., як помилково зазначеної виплаченої поворотної фінансової допомоги, яка фактично є сумою отриманою товариством від  ПП Уташової  Е.Т. за реалізовані товариством  останній товари, яка одночасно також була віднесена товариством у даному звітному податковому періоді двічі до валових доходів, як отримана поворотна фінансова допомога із зазначенням помилково про це товариством, про що було зазначено вище, так і як сума отриманих коштів  від ПП Уташової  Е.Т. за реалізовані товариством  останній товари та відповідно дана сума 2400грн. не вплинула на податкові зобов”язання по податку на прибуток товариства у звітному податковому періоді ІІІ кв. 2006р.    

Наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за  №925/11205  було затверджено Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та  іншого  законодавства (далі - Порядок), п.1.7 якого передбачено, що  факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Підпунктом 2.3.2. пункту 2.3  даного Порядку передбачено, що за   кожним   відображеним  в  акті  фактом  порушення податкового законодавства необхідно:

    висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

    у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

    зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Отже, факти виявлених порушень податкового законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Підпунктом 2.3.4. пункту 2.3  даного Порядку передбачено, що не  допускається   відображення   в   акті   перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів.

Також п.10 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, яка затверджена наказом Державної податкової адміністрації України №110 від 17.03.2001р. (з наступними змінами) передбачено, що факти  порушень  податкового  та  іншого  законодавства посадова особа органу державної податкової служби оформляє актом перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обгрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні їх пункти і статті.

Як вбачається з акту перевірки (стор.11 акту перевірки, а.с.24, Т.1), перевіряючими зроблено висновок про те, що „підприємством у ІІІ кварталі 2006р. поворотну фінансову допомогу у сумі  178430грн. включено до валового доходу, а до валових витрат  включено суму 193430грн., до складу валових витрат зайво віднесено суму 15000грн.”, без належного  аналізу первинних документів податкового та бухгалтерського обліку товариства щодо здійснення ним вищезазначених операцій, що в свою чергу призвело до безпідставного висновку про завищення товариством валових витрат у ІІІ кварталі 2006р.  на суму 15000грн., оскільки  такий висновок акту перевірки не підтверджується дослідженими матеріалами справи та,  як було зазначено вище, товариством у ІІІ кварталі 2006р.  фактично було повернуто у даному звітному податковому періоді Лещенко О.В.  суму 214823грн., із отриманої поворотної фінансової допомоги  у даному звітному періоді (178430грн.) та із отриманої поворотної фінансової допомоги  у попередніх  звітних періодах (суму 36393грн.), що підтверджується  долученим до матеріалів справи видатковим касовим  ордером №10 від 31.08.2006р. (а.с.81, Т.1).

Також, як вбачається з матеріалів справи,  працівниками товариства Лещенко О.В. та Уташовою Е.Т. було придбано за власні кошти у загальній сумі 16588грн.  матеріальні цінності та отримано послуги на користь  товариства на підставі первинних документів (авансових звітів, квитанцій, фіскальних чеків, довідок, справок-характеристик, накладних, контрактів), які  долучено позивачем  до матеріалів справи та товариством правомірно було її віднесено до валових витрат у періоді їх здійснення. У травні 2005р.  товариством було проведено з  даними підзвітними особами розрахунок  на вищезазначену суму та яку останніми, як учасниками (засновниками) ТОВ "Техномарк", було  внесено  для поповнення статутного капіталу товариства, що відображено відповідними записами у касовій книзі товариства. Отже, з матеріалів справи не вбачається, що товариством вищевказана сума у  періоді - травень 2005р. була віднесена до його валових витрат, що  зумовлюється приписами норми Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, а тому висновок акту перевірки в частині зазначення про повторне включення товариством  у травні 2005р.   до його  валових витрат вищевказаної суми,  не підтверджується дослідженими матеріалами справи та відповідно є безпідставним та необгрунтованим.

Враховуючи ту обставину, що позивачем,  як у позовній заяві, так і його представником у судових засіданнях  не наведено обставин щодо неправомірності відображення в акті перевірки допущених порушень у завищенні валових витрат на суму амортизації в розмірі 944грн. та у заниженні у ІІІ кварталі 2004р.  валових  доходів  на суму 4570грн. без ПДВ та не спростовано вищезазначені порушення належними та допустимими доказовими  матеріалами, а тому суд вважає за правомірне встановлення перевіркою вищезазначених порушень, що вплинули на податкові зобов”язання товариства  по податку на прибуток підприємств.    

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги  в частині визначення податковим органом товариству суми 10915 грн. податкового зобов"язання з податку на прибуток підприємств підлягають визнанню недійсними в частині визначення суми 7897грн. податкового зобов"язання з податку на прибуток підприємств  відповідно із суми 15 000грн. та із суми 16588грн., як непідтверджених перевіркою щодо неправильності формування товариством валових витрат у періоді ІІІ кв. 2006р. та у періоді травень місяць 2005р. та відповідно є неправомірним застосування  штрафної (фінансової) санкції у сумі 3948,50грн.  по цій же позиції.

          За вищенаведених обставин, позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування  спірних податкових повідомлень  - рішень Мукачівської ОДПІ  задоволити частково та відповідно підлягають визнанню протиправними та скасуванню:

-          податкове повідомлення - рішення від 31.01.2007 року № 0000212340/0/218/23-01/31587117/2138 в частині  визначення ТОВ „Техномарк” податкового зобов"язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 7897грн. основного платежу та застосування  штрафної (фінансової) санкції по ньому у сумі 3948,50грн.;

-           податкове повідомлення - рішення від 15.05.2007 року №0000212340/2/218/23-01/31587117/2138 в частині  визначення ТОВ „Техномарк” податкового зобов"язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 7897грн. основного платежу та застосування  штрафної (фінансової) санкції по ньому у сумі 3948,50грн.;

-          податкове повідомлення - рішення від 19.07.2007 року №0000212340/3/218/23-01/31587117/2138 в частині  визначення ТОВ „Техномарк” податкового зобов"язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 7897грн. основного платежу та застосування  штрафної (фінансової) санкції по ньому у сумі 3948,50грн.

          Відповідно до вимог  п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6  Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий орган надсилає платнику податків податкові вимоги, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов”язання.

          Відповідно до вимог ст. 5 даного Закону після дня закінчення процедури апеляційного узгодження податкового зобов”язання, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов”язання платника податків.

          Як вбачається з матеріалів справи, після закінчення процедури адміністративного оскарження, як   первинного податкового повідомлення –рішення від 31.01.2007 року № 0000212340/0/218/23-01/31587117/2138, так  і від 15.05.2007 року №0000212340/2/218/23-01/31587117/2138 до центрального податкового органу –ДПА України та після прийняття за результатами розгляду скарги  - податкового повідомлення - рішення від 19.07.2007 року №0000212340/3/218/23-01/31587117/2138, платником податків - ТОВ „Техномарк” не було оскаржено у даний період до суду вищезазначені податкові повідомлення –рішення про нарахування податкового зобов"язання за ними, а отже було правомірним надсилання податковим органом –Мукачівською ОДПІ даному платнику податків - ТОВ „Техномарк” першої  податкової  вимоги №1/52 від 17.09.2007р.  

          Разом з тим,  вимогами п.п.5.2.5 п.5.2 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що, з урахуванням строків позовної давності, платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов”язання у  будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення (в даному випадку –податкових  повідомлень-рішень).

          Адміністративний позов по даній справі   - позивачем (ТОВ „Техномарк”) подано до господарського суду 26.09.2007р. (вх.  номер канцелярії суду 06.07 - 3503), а отже, за таких обставин, перша податкова вимога Мукачівської ОДПІ  №1/52 від 17.09.2007р.  з вказаного часу не підлягала пред”явленню до виконання або здійснення за нею інших правових наслідків, оскільки з вказаного часу визначене податкове зобов”язання (в тому числі застосовані штрафні (фінансові) санкції) за податковими повідомленнями-рішеннями, які є предметом спору по даній адміністративній справі, вважається неузгодженим до вирішення судом по суті даного спору та набрання судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду даного спору –рішення (в даному випадку –Постанови суду).

          За таких обставин, перша податкова вимога Мукачівської ОДПІ  №1/52 від 17.09.2007р.   підлягає судом  визнанню, як такою, що не підлягає пред”явленню до виконання або  здійснення за нею інших правових наслідків.

          Оскільки, як було зазначено вище, з урахуванням періоду подання даного адміністративного позову –податковий орган не вправі був надсилати позивачеві (ТОВ „Техномарк”)   другу податкову вимогу №2/624 від 24.10.2007р. тому, що вона не може мати  жодних правових  наслідків та яка надіслана з порушенням вимог ст.6 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, з огляду на вищевикладене, а тому друга   податкова  вимога Мукачівської ОДПІ  №2/624 від 24.10.2007р. підлягає визнанню, як протиправною та відповідно скасуванню.  

          З огляду на викладене, позов в даній частині збільшених позовних вимог підлягає до задоволення, шляхом  визнанню першої податкової вимоги Мукачівської ОДПІ  №1/52 від 17.09.2007р., як такої, що не підлягає пред”явленню до виконання або  здійснення за нею інших правових наслідків та  шляхом визнання другої   податкової   вимоги Мукачівської ОДПІ  №2/624 від 24.10.2007р. протиправною та такою, що підлягає  скасуванню.

З огляду на  викладене, керуючись   ст. ст.  2, 7-12, 51, 70, 71, 86, 111, 121п.3, 122, 150, 159-163, 254, 255 та п.6 Прикінцевих і перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

         ПОСТАНОВИВ:

         1.     Позов задоволити частково  у збільшеному розмірі позовних вимог.

     2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення  - рішення Мукачівської ОДПІ:

-                    від 31.01.2007 року № 0000212340/0/218/23-01/31587117/2138 в частині  визначення ТОВ „Техномарк” податкового зобов"язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 7897грн. основного платежу та застосування  штрафної (фінансової) санкції по ньому у сумі 3948,50грн.;

-           від 15.05.2007 року №0000212340/2/218/23-01/31587117/2138 в частині  визначення ТОВ „Техномарк” податкового зобов"язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 7897грн. основного платежу та застосування  штрафної (фінансової) санкції по ньому у сумі 3948,50грн.;

-          від 19.07.2007 року №0000212340/3/218/23-01/31587117/2138 в частині  визначення ТОВ „Техномарк” податкового зобов"язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 7897грн. основного платежу та застосування  штрафної (фінансової) санкції по ньому у сумі 3948,50грн.

          3.  Визнати першу податкову вимогу Мукачівської ОДПІ  №1/52 від 17.09.2007р., як таку, що не підлягає пред”явленню до виконання або  здійснення за нею інших правових наслідків та  визнати другу   податкову   вимогу Мукачівської ОДПІ  №2/624 від 24.10.2007р. протиправною та скасувати.

             4. В іншій частині позовних вимог, відмовити.  

            5. Постанова  суду набирає законної сили в  порядку, передбаченому ст.254 КАС України.

    6. Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду у відповідності до вимог ст.186 КАС України протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі,  шляхом подання  заяви про намір апеляційного оскарження або шляхом подання безпосередньо апеляційної скарги.

          Суддя                                                                         В.І. Карпинець

Постанову суду виготовлено в повному обсязі  та підписано 15.11.2007р.