Рішення

від 04.07.2008 по справі 32/561-9/110

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

32/561-9/110

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  32/561-9/110

04.07.08

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «МОРІ ЛДІ Україна»

До          Товариства з обмеженою відповідальністю «Світова торгівля»

про          стягнення  40943,21 грн.

               Суддя Жирнов С.М.

Представники:

Від позивача:       Туригіна О.О.- довіреність № 21/05-08 від 21.05.2008 р.

Від відповідача:    Попов К.Л. - довіреність № б/н від 03.07.2008 р.

Обставини справи:

У жовтні 2007 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 40943,21 грн. у зв»язку з невиконанням останнім зобов»язань за укладеним між сторонами Договором № RFF 92/03/06 LC транспортного експедирування вантажних перевезень у міжнародному сполученні від 16.03.2006 р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.12.2007 р. у справі № 32/561 (суддя Хрипун О.О.) позов задоволено повністю та стягнуто на користь позивача 35032,90 грн. заборгованості за надані транспортно –експедиторські послуги, 4739,44 грн. інфляційних витрат, 167,27 грн. пені та 3% річних в сумі 1003,60 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2008 р. по справі № 32/561 (судді: Пантелієнко В.О., Іваненко Я.Л., Лосєв А.М.) рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2007 р. по цій справі змінено, постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 34,55 грн. пені та 3% річних в сумі 352,75 грн., а також відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення 4739,44 грн. інфляційних втрат у зв»язку з необґрунтованістю цієї частини позовних вимог. В решті рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2008 р. по справі № 32/561 (судді: В. Овечкін, Є. Чернов, В. Цвігун) касаційну скаргу ТОВ «Світова торгівля»задоволено частково, рішення Господарського суду м. Києва від 17.12.2007 р. та постанова Київського апеляційного господарського суду

від 21.02.2008 р. по справі № 32/561 скасовані з передачею справи на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2008 р. справі № 32/561 присвоєно № 32/561-9/110 та призначено її розгляд на  04.07.2008 р.

04.07.2008 р. відповідачем подано до суду Клопотання № б/н від 04.07.2008 р. про відкладення розгляду справи.

Поданим в судовому засіданні Клопотанням № б/н від 04.07.2008 р. відповідач відкликав вищезазначене клопотання про відкладення справи.

Позивач в судовому засіданні 04.07.2008 р. подав Заяву про зміну найменування, місцезнаходження та реквізитів Позивача (без номера, без дати), відповідно до якої повідомив, що нові найменування, місцезнаходження та реквізити позивача є наступними: Товариство з обмеженою відповідальністю «МОРІ ЛДІ Україна», 04074, м. Київ, вул. Сокальська, буд, 4; код ЄДРПОУ 32421704, ІПН 324217026543, свідоцтво № 100115884, банк: Центральне РУ «ВАТ «Фінанси та Кредит», МФО 300937, р/р 26004011338401, генеральний директор Касянчук Тарас Миколайович. На підтвердження викладеного у Заяві позивач подав належним чином засвідчені копії Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «МОРІ ЛДІ Україна» Серії А01 № 196096 (дата внесення змін до останнього 21.04.2008 р.) та Довідки Головного управління статистики у м. Києві АА № 001884 про знаходження ТОВ «МОРІ ЛДІ Україна»у ЄДРПОУ станом на 22.04.2008 р.

Позивач повністю підтримав позовні вимоги при новому розгляді спору по справі № 32/561-9/110.

           Відповідач проти позову заперечував з огляду на той факт, що обов'язок відповідача щодо здійснення оплати за договором виникає після отримання від позивача факсової копії рахунку, однак рахунків  відповідач не отримував а ні по факсу, а ні в будь-якій іншій формі і зворотне не доведено позивачем.

                                                  ВСТАНОВИВ:

         Відповідно до поданої в судовому засіданні позивачем Заяви про зміну найменування, місцезнаходження та реквізитів Позивача (без номера, без дати), суд визначає назву і місцезнаходження останнього як Товариство з обмеженою відповідальністю «МОРІ ЛДІ Україна», 04074, м. Київ, вул. Сокальська, буд, 4.

16 березня 2006 року між позивачем, визначеним як Експедитор, та відповідачем, визначеним як Замовник було укладено Договір № RFF 92/03/06 LC транспортного експедирування вантажних перевезень у міжнародному сполученні (надалі за текстом –«Договір»).

Згідно п. 1.1 Договору Експедитор (позивач) прийняв на себе обов'язки від свого імені та за рахунок Замовника (відповідача) організувати перевезення вантажу автомобільним транспортом з метою його доставки від пунктів відправлення до пунктів призначення згідно з Заявками Замовника.

Відповідно до п. 4.4 Договору підставою для здійснення Замовником оплати за послуги щодо кожного перевезення є рахунок Експедитора, а також копія товарно-транспортної накладної (СМR) з відмітками вантажовідправника, перевізника, вантажоотримувача та митних органів на шляху проходження вантажу, пред'явлені Замовнику.

Згідно п. 4.5 Договору, строк проведення розрахунків за Договором, т.т. за кожне здійснене перевезення, становить 3 банківські дні з моменту отримання факсової копії рахунку.

Пунктом 5.9 Договору передбачено, що в разі затримання будь-якого із передбачених договором платежів винна в затриманні платежу сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день затримання платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ).

Відповідно до Договору відповідачем було надано позивачу заявки на перевезення вантажу по маршруту Іспанія - Україна, а також Росія –Україна.

На виконання заявки № 500_1295 по маршруту Іспанія –Україна (а.с. 17-18) позивачем відповідно до п. 1.2 Договору було залучено перевізника  - Товариство з обмеженою відповідальністю „Ірпіньнафтопродукт" (Договір № RFF 170/07/06 LТ на транспортне обслуговування від 15.08.2006 р. (а.с. 15-16)).

На виконання заявки № 500 –1305 по маршруту Росія (П'тигорськ) –Україна (Київ) (а.с. 32) позивачем відповідно до п. 1.2 Договору було залучено перевізника - Суб'єкта підприємницької діяльності –фізичну особу Зайцева Миколу Григоровича (Договір № RFF 121/07/06 перевезення вантажів від 15.07.2006 р. (а.с. 77-79)).

Вартість перевезення згідно заявки Замовника Експедитору № 500_1295 складає 4250 євро на день виставлення рахунку.

Вартість перевезення згідно заявки № 500-1305 Замовника Експедитору складає 1050 доларів США на день виставлення рахунку.

Перевезення вантажів підтверджується міжнародними товарно-транспортними  накладними  (CMR)  № 0794925,  № 0794981, № 0794943, № 095080 з відміткою вантажоотримувача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Світова торгівля" (відповідача) (а.с. 21-23, 25).

Відповідно до п. 3.2.2 Договору Замовник готує вантаж до перевезення (затарування, маркірування, групування тощо) до узгодженого строку завантаження.

Пунктом 3.2.5 Договору передбачено, що до обов'язків замовника входить забезпечення завантажувально-розвантажувальні роботи і митне оформлення вантажів в наступні строки, якщо інше не вказано в заявці: на території України та країн СНД за 48 годин, на території інших держав за 24 години.

На твердження позивача, під час перевезення за маршрутом Іспанія - Україна мав місце простій водія Сергія Клокуна на автомобілі з державним номером АІ2508АС/АІ5927ХХ на території Іспанії з 16 по 21 серпня 2006 року через несвоєчасне завантаження автомобіля, яке повинен був здійснити відповідач згідно п. 3.2.5 договору. Про простій зазначив перевізник у своїй претензії від 28 серпня 2006 року на адресу позивача (копія претензії в матеріалах справи).

Позивачем за надання експедиційних послуг по маршрутам Іспанія - Україна, Росія - Україна на адресу відповідача до сплати були виставлені відповідачу рахунки-фактури  № 19/09-06 від 01 вересня 2006 року на суму 29730,40 грн. з урахуванням простою з вини відповідача (а.с. 24), № 17/09-06 від 05 вересня 2006 року на суму 5302,50 грн. (а.с. 26).

Позивач у якості доказу виставлення (пред»явлення) позивачем 01.08.2007 р. на адресу відповідача до сплати рахунків - фактур № 19/09-06 від 01.09.2006 р. та № 17/09-06 від 05.09.2006 р., а рівно і виникнення у відповідача з 01.08.2007 р. обов»язку оплати послуг за Договором, посилається на лист ТОВ «Світова торгівля»№ 358 від 01.08.2007 р. (а.с. 71).

Позивач вважає, що оскільки відповідач в порушення умов Договору взятих на себе зобов'язань по оплаті наданих йому послуг не виконав, то у нього виникла заборгованість, яка згідно виставлених вищезазначених рахунків складає 35032,90 грн., основний борг (29730,40 грн. +  5302,50 грн. = 35032,90 грн.).

           Між сторонами по справі укладено Договір № RFF 92/03/06 LC транспортного експедирування вантажних перевезень у міжнародному сполученні, який фактично є договором транспортного експедирування.

Договір на транспортне експедирування (глава 65 Цивільного кодексу України) є одним із видів договору про надання послуг, якому присвячено главу 63 Цивільного кодексу України. Положення останньої мають загальний характер для всіх видів договорів про надання послуг, а, отже, застосовуються і до договору на транспортне експедирування.  

 Відповідно до ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Виконання договору транспортного експедирування полягає у здійсненні сторонами всіх прав та виконанні ними всіх обов»язків, передбачених договором.

 Відповідно ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, ч.7 ст. 193 ГК України, договір є підставою для виникнення зобов'язання, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк, відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов  не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

         Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України  порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

         Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що відповідно до заявок № 500_1295 та № 500 –1305, наданих відповідачем позивачу на підставі Договору № RFF 92/03/06 LC транспортного експедирування вантажних перевезень у міжнародному сполученні від 16.03.2006 р., останнім були надані відповідачу послуги з перевезення вантажу по маршруту Іспанія - Україна, а також Росія –Україна.

          Перевезення вантажів підтверджується міжнародними товарно-транспортними  накладними  (CMR)  № 0794925,  № 0794981, № 0794943, № 095080 з відміткою вантажоотримувача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Світова торгівля".

Відповідно до п. 4.4 Договору підставою для здійснення Замовником (відповідачем) оплати за послуги щодо кожного перевезення є рахунок Експедитора, а також копія товарно-транспортної накладної (СМR) з відмітками вантажовідправника, перевізника, вантажоотримувача та митних органів на шляху проходження вантажу, пред'явлені Замовнику.

Судом не приймається лист ТОВ «Світова торгівля»№ 358 від 01.08.2007 р. у якості належного доказу виставлення (пред»явлення) позивачем 01.08.2007 р. на адресу відповідача до сплати рахунків - фактур № 19/09-06 від 01.09.2006 р. та № 17/09-06 від 05.09.2006 р., а рівно і виникнення у відповідача з 01.08.2007 р. обов»язку оплати послуг за Договором, у зв»язку з наступним:

-          вищезазначений лист підписаний невідомою особою та засвідчений печаткою не позивача, а відповідача (!?);

-          з огляду на вищезазначений лист не можливо встановити момент пред»явлення позивачем на адресу відповідача рахунків - фактур № 19/09-06 від 01.09.2006 р. та № 17/09-06 від 05.09.2006 р;

-          обов»язок оплати відповідачем послуг за Договором настає у останнього тільки після закінчення терміну, встановленого п. 4.5 Договору.

Отже, суд визнає бездоказовим твердження позивача про те, що строк оплати послуг за Договором настав з 01.08.2007 р., а з цього моменту виникло право на позов щодо стягнення основного боргу та похідних від нього - інфляційних витрат, річних та пені.

Інші докази пред»явлення позивачем відповідачу рахунків –фактур, а також копій товарно-транспортних накладних (СМR) з відмітками вантажовідправника, перевізника, вантажоотримувача та митних органів на шляху проходження вантажу, позивачем до позовної заяви не додані, на вимогу ухвали суду від 24.06.2008 р. про призначення справи № 32/561 – 9/110 до нового розгляду в судовому засіданні 04.07.2008 р. не подані, не названі та до матеріалів справи не залучені.

А тому суд прийшов до висновку про відсутність у відповідача відповідно до п. 4.4 Договору підстав та строку для оплати за послуги щодо спірних перевезень.

Приписами п. 2 ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, що зобов»язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 4.5 Договору, строк проведення розрахунків за Договором, т.т. за кожне здійснене перевезення, становить 3 банківські дні з моменту отримання факсової копії рахунку.

 Відтак, сторони Договору чітко передбачили настання зобов»язання відповідача по оплаті наданих позивачем послуг під відкладальною умовою, а саме після отримання відповідачем факсової копії рахунку.

 У Постанові Вищого господарського суду України від 15.04.2008 р. по справі № 32/561 визначено і таке знайшло додаткове підтвердження в судовому засіданні 04.07.2008 р. при новому розгляді справи № 32/561-9/110, що позивачем не направлялись, а рівно відповідачем не отримувались, факсові копії рахунків - фактур № 19/09-06 від 01.09.2006 р. та 17/09-06 від 05.09.2006 р., необхідність отримання яких потрібна для початку перебігу терміну 3-х банківських днів для проведення розрахунків за Договором, передбачених п. 4.5 останнього.

           З огляду на наведене, будь-яких доказів в розуміння ст. 34 ГПК України щодо доведення суду наявності з боку відповідача порушень договірних умов про своєчасну оплату спірних перевезень позивачем не подано.

           Встановлене судом свідчить, що обов»язок відповідача по оплаті наданих позивачем послуг на підставі Договору № RFF 92/03/06 LC від 16.03.2006 р. не настав, а рівно у позивача не виникло право на позов щодо примусового стягнення з відповідача як основного боргу у сумі 35032,90 грн., так і похідних від нього сум.

           При таких обставинах у задоволенні позову позивачу належить відмовити повністю.           

          Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Керуючись  ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 538, 610, 629, 929 ЦК України, Господарський суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

1.          У позові відмовити повністю.

2.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяС.М. Жирнов

Дата підписання рішення –11.07.2008 р.