Рішення

від 12.04.2008 по справі 39/69-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

39/69-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.04.08р.

Справа № 39/69-08

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЙРІНГ", м. Дніпропетровськ 

до  Дніпропетровської міської ради,  м. Дніпропетровськ 

про визнання права власності

Суддя  Ліпинський О.В.

Представники:

  від позивача: Ярош С.С., дов. до 28.08.2008р.

від відповідача: Ревякіна Н.М., дов. № 4/11-550 від 27.12.07    

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій з урахування поданих уточнень просить суд визнати за ним право власності на об'єкт нерухомого майна, а саме: в літ. А-5 нежитлові приміщення під №76 поз.1-5 (всього по приміщенню №76 загальна площа 72,5 кв.м, допоміжна площа 72,5 кв.м), приміщення № XIV поз. 1,2,3,4,6,7,8,9 (всього по приміщенню № XIV поз.1 : 4, 6 : 9 загальна площа 203,2 кв.м, допоміжна площа 203,2 кв.м) - всього по приміщенням №76, № XIV поз1 : 4, 6 : 9 загальна площа 275,7 кв.м, допоміжна площа 275,7 кв.м, на першому поверсі приміщення №80 поз. 1 : 15 (всього по приміщенню №80 загальна площа 246,8 кв.м), ґанок літ.а2 (площа 5,4 кв.м), тамбур літ.а-1 (площа 8,3 кв.м), приямок а4 (площа 1,4 кв.м), приямок а5 (площа 1,4 кв.м), приямок а6 (площа 1,4 кв.м), ґанок літ.а7 (площа 1,6 кв.м), що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, б. 100, без додаткових актів вводу в експлуатацію.

Позовні вимоги, обґрунтовані посиланням на приписи ст. 376  ЦК України, згідно з якими право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі уже під збудоване майно.

Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує, в задоволенні позову просить відмовити.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 01.04.2008р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -                                              

в с т а н о в и в:

Товариству з обмеженою відповідальністю „ФАЙРІНГ" (далі за текстом -Позивач) на праві приватної власності належать нежитлові приміщення № 76, № XIV, № 80, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 100, що підтверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна від 25.01.2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зайченко І.А., зареєстрований в реєстрі за № 389.

З метою покращення умов використання вищезазначеного майна, Позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю „ФАЙРІНГ" було виконано переобладнання об'єкту нерухомості, а саме: літ.А-5 під.№ХІУ-9, І поверх приміщення №80 поз. 1,2,3,4,8,7,9,10,11,12,13,14,15, а також літ.а-1 тамбур переобладнано з входу підвал, побудовано літ.а7 ґанок. Вищезазначені дані підтверджуються технічним паспортом від 13.02.2008 року (копія додається).

Як убачається з матеріалів справи, проведення позивачем робіт із перепланування та добудови спірного об'єкта нерухомості, здійснювалося на підставі рішення Дніпропетровської міської ради №1971 від 12.07.2007 року, але без відповідного дозволу на будівництво, що є порушенням ст. 24 Закону України „Про планування та забудову території”.

Таким чином здійснені позивачем перепланування та добудову слід визнати самочинним будівництвом.

Статтею 376 Цивільного кодексу України визначено, що житловий будинок,  будівля,  споруда,  інше нерухоме майно вважаються  самочинним  будівництвом,  якщо  вони  збудовані   або будуються  на  земельній  ділянці,  що  не була відведена для цієї мети,  або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до висновку Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія" (ліцензія АВ №195627 дійсна до 28.12.2001 року) конструкції нежилих приміщень, що розташовані за адресою м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 100, знаходяться в задовільному стані та придатні до експлуатації, перепланування відповідає будівельним нормам та не впливає негативно на конструкції будівлі в цілому.

Відповідно  до п. 1 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених  будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою КМУ № 1243 від 22.09.2004, прийняття в  експлуатацію  закінчених  будівництвом об'єктів полягає  у  підтвердженні державними приймальними комісіями  відповідності об'єкту нормативним вимогам, та готовності до експлуатації.

Як встановлено наданими до матеріалів справи висновком, спірне нерухоме майно відповідає нормативним вимогам та є придатним для експлуатації.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги шляхом визнання за Позивачем права власності на спірне майно без введення в експлуатацію, оскільки оформлення такого права через процедуру введення об'єкта в експлуатацію відповідно до вимог Постановою КМУ № 1243 від 22.09.2004, не представляється можливим, в виду проведення будівельних робіт без отримання відповідного дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, та належним чином затвердженого проекту.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом  власності  є право особи на річ (майно),  яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею,  незалежно від  волі інших осіб.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право  власності вважається набутим правомірно,  якщо інше прямо  не  випливає  із  закону  або  незаконність  набуття  права власності не встановлена судом.

До кола способів захисту цивільних прав та інтересів чинним законодавством віднесено припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку  в натурі.

Так, відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна  особа  має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого  інтересу,  який  не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 ЦК України передбачає, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Якщо  спір  виник  внаслідок  неправильних    дій    сторони, господарський   суд  має  право  покласти  на  неї  державне  мито незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги те, що причиною виникнення даного спору є дії Позивача щодо здійснення самочинного будівництва, господарський  суд  вважає за необхідне покласти на нього  судові витрати незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись  ст.ст. 15, 16, 316, 328, 376 ЦК України ст.ст. 4, 32, 33, 43, 44,  49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -       

 ВИРІШИВ:

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „ФАЙРІНГ" право власності на об'єкт нерухомості, а саме: в літ. А-5 нежитлові приміщення під №76 поз.1-5 (всього по приміщенню №76 загальна площа 72,5 кв.м, допоміжна площа 72,5 кв.м), приміщення № XIV поз. 1,2,3,4,6,7,8,9 (всього по приміщенню № XIV поз.1 : 4, 6 : 9 загальна площа 203,2 кв.м, допоміжна площа 203,2 кв.м) - всього по приміщенням №76, № XIV поз1 : 4, 6 : 9 загальна площа 275,7 кв.м, допоміжна площа 275,7 кв.м, на першому поверсі приміщення №80 поз. 1 : 15  (всього по приміщенню №80 загальна площа 246,8 кв.м), ґанок літ.а2 (площа 5,4 кв.м), тамбур літ.а-1 (площа 8,3 кв.м), приямок а4 (площа 1,4 кв.м), приямок а5 (площа 1,4 кв.м), приямок а6 (площа 1,4 кв.м), ґанок літ.а7 (площа 1,6 кв.м), що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, б. 100, без додаткових актів вводу в експлуатацію.

Суддя

 О.В. Ліпинський

Рішення підписано 11.04.2008р.