Рішення

від 23.06.2008 по справі 6/174

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

6/174

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  6/174

23.06.08

За позовом                     Акціонерного комерційного банку «Форум»

До відповідача-1           Товариства з обмеженою відповідальністю спільне підприємство фірма «Вікнопласт-ЛТД»

До відповідача-2          Товариства з обмеженою відповідальністю «Астал»

Про                              визнання договору недійсним

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

Від позивача                     Панасюк Л.Х. (за дов.)

Від відповідача-1                    не з'явились

Від відповідача-2                    Князівський О.С. (за дов.)

Обставини справи:

До господарського суду міста Києва звернувся з позовом акціонерний комерційний банк «Форум»до товариства з обмеженою відповідальністю «Вікнопласт-ЛТД»та товариства з обмеженою відповідальністю «Астал»про визнання договору купівлі-продажу основних засобів від 10.11.2005, укладеного між відповідачами, недійсним з моменту укладення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач-1 (боржник позивача та заставодавець), не маючи письмової згоди позивача (кредитора позивача та заставодержателя), уклав з відповідачем-2 договір купівлі продажу заставленого майна, чим порушив права позивача та вимоги чинного законодавства.

Ухвалою суду від 25.03.2008 було порушено провадження у справі № 6/174.

У судове засідання 19.05.2008 представники відповідачів не з'явились.

Відповідач-1 про причини неявки суд не повідомив, відповідач-2 подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 19.05.2008 розгляд справи було відкладено на 23.06.2008.

Відповідач-2 надав суду відзив, у якому позовні вимоги відхилив. Зокрема, останній зазначив, що позивач не був позбавлений права достроково пред'явити вимогу відповідачу-1 про виконання зобов'язань за кредитним договором               № 0037/05/00-Z від 18.07.2005 або звернути стягнення на предмет застави. На думку сторони, правові підстави для визнання спірного правочину недійсним відсутні.    

Відповідач-1 у судове засідання не з'явився, відзив на позов, письмових заперечень по суті спору та клопотань про відкладення розгляду справи не подав. За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними матеріалами.

          Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, суд встановив:

          18.07.2005 між акціонерним комерційним банком «Форум»(банком) та Чазовим Романом Володимировичем (позичальником) було укладено кредитний договір № 0037/05/00-Z (далі –Договір-1).

          Відповідно до умов Договору-1 (п. 1.1) банк надає позичальнику кредит для поточних потреб в сумі 118000,00 доларів США.

          Кредитні кошти надаються строком по 16.07.2010 (п. 1.2 Договору-1).

          Згідно з п. 2.1 Договору-1 забезпеченням повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування та можливої неустойки (штраф, пеня) є договори застави на належні ТОВ СП «Вікнопласт ЛТД»основні засоби,  договори поруки з вказаним товариством та фізичною особою Кочергіним Віталієм Володимировичем; автомобіль КІО RІО 1,5 2002 року випуску заставною вартістю –34576 грн.; ГАЗ 2705 комбі, 2004 року випуску, заставною вартістю 27600 грн.

          З метою забезпечення виконання Чазовим Романом Володимировичем зобов'язань щодо виплат за кредитним  договором № 0037/05/00-z від 18.07.2005 між товариством з обмеженою відповідальністю спільним підприємством фірмою «Вікнопласт ЛТД»(заставодавцем) та акціонерним комерційним банком «Форум»(заставодержателем) було укладено договір застави від 18.07.2005, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєснік С.А., за реєстр. № 5843 (далі –Договір-2).

          Відповідно до умов Договору-2 (п. 1.1) останній забезпечує виконання Чазовим Р.М. (боржником) зобов'язань, що випливають з Договору-1 та додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, в тому числі стосовно будь-яких збільшень основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням, за умови якого боржник зобов'язаний повернути заставодержателю кредит для поточних потреб у сумі 118000,00 доларів США.

Додатком № 1 до Договору-2 є перелік основних засобів відповідача-1, що передаються в заставу позивачу. Зокрема, серед іншого було передано в заставу наступне майно, з яким пов'язаний спір: прес склороб ВК-3522, стіл розкрою скла, агрегат для склопакетів МАР-СА, поліуретанова установка.   

          Згідно з п. 3.1.14 Договору-2 відповідач-1 зобов'язався не відчужувати предмет застави та не обтяжувати його зобов'язаннями зі сторони третіх осіб (зокрема, не передавати його в оренду, не надавати в користування іншим особам)  без отримання попередньої письмової згоди на це заставодержателя.

             У той же час, відповідач-1, не одержавши письмової згоди позивача, 10.11.2005 уклав договір купівлі-продажу частини заставленого майна з товариством з обмеженою відповідальністю «Астал»(далі –Договір-3).

          Відповідно до умов Договору-3 відповідач-1 продав відповідачу-2 частину заставленого майна на загальну суму 46632,00 грн., а саме:

-          прес склороб ВК-3522, балансовою вартістю 10400,00 грн.

-          стіл розкрою скла, балансова вартість 15400,00 грн.

-          агрегат для склопакетів МАР-СА, балансовою вартістю 93800,00 грн.

-          поліуретанову установку, балансовою вартістю 14000,00 грн.

          Згідно з ч. 2 ст. 586 Цивільного кодексу України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

          Відповідно до ст. 659 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний попередити покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається (права наймача, право застави, право довічного користування тощо).

          Згоди на відчуження обладнання позивач відповідачу-1 не надавав.

          Крім того, ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень»передбачено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Згідно з витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 23.06.2008 відчужене обладнання перебуває в заставі, де обтяжувачем є позивач (копія –в матеріалах справи).

Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

          Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

          Частиною 3 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

          Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

          Відповідачі належних доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не подали.

          Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Договір-3 підлягає визнанню недійсним з моменту його вчинення (ч. 1 ст. 236 ЦК України).

          Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача-1, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій останнього. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

          Визнати договір купівлі-продажу від 10.11.2005, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю спільне підприємство фірма «Вікнопласт-ЛТД» та товариством з обмеженою відповідальністю «Астал», недійсним з моменту його укладення.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю спільне підприємство фірма «Вікнопласт-ЛТД»(м. Київ бул. І. Лепсе, 8, рахунок 26009300020396 в АКБ «Форум»м. Київ, МФО 322948, код 22941772) на користь акціонерного комерційного банку «Форум»(м. Київ, бул. Верховної Ради, 7, рахунок 32008184801 у Головному управлінні НБУ по м. Києву і Київський області, МФО 321024? код 21574573) 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

      Суддя                                                                                            С.А. Ковтун

          Рішення підписано 21.07.2008