Постанова
від 01.10.2008 по справі 46/484-07
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

46/484-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 01 жовтня 2008 р.                                                                                    № 46/484-07  

Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів:          

головуючогоГубенко Н.М.

суддівБарицької Т.Л.Подоляк О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Приватної багатогалузевої науково-виробничої комерційної фірми "ДЕМОС"

на рішеннявідта на постановувідгосподарського суду Харківської області07.03.2008Харківського апеляційного господарського суду26.05.2008

у справі№ 46/484-07

за позовомПриватного підприємства "Урожай-Т"

доПриватної багатогалузевої науково-виробничої комерційної фірми "ДЕМОС"

пророзірвання договору оренди та виселення з нежитлових приміщень

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивачаповідомлений, але не з'явився;

- відповідачаповідомлений, але не з'явився

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2007 року Приватне підприємство "Урожай-Т" (далі –позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Приватної багатогалузевої науково-виробничої комерційної фірми "ДЕМОС" (далі відповідач), в якому просив суд: - розірвати договір оренди нежилого приміщення № 154/1997/ГоловКЕУ від 08.08.1997; - виселити відповідача з нежилих приміщень загальною площею 59,8 м2, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 190; - стягнути з відповідача на користь позивача витрати на сплату державного мита у розмірі 170,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.; - стягнути з відповідача витрати на юридичну допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.03.2008 (суддя Ільїн О.В.) позов задоволено повністю. За рішенням розірвано договір оренди нежитлового приміщення № 154/1997/ГоловКЕУ від 08.08.1997, укладений між Центральним квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України та Приватною багатогалузевою науково-виробничою комерційною фірмою "Демос"; виселено Приватну багатогалузеву науково-виробничу комерційну фірму "Демос" з нежитлових приміщень загальною площею 59,8 м2, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 190; стягнуто з відповідача на користь позивача 170,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2008 у справі № 46/484-07 (колегія суддів у складі: Лакіза В.В. –головуючий суддя, судді Камишева Л.М., Шепітько І.І.) апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 07.03.2008 –без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх судових інстанцій, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог про розірвання договору оренди та виселення з нежитлових приміщень.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на застосування судами чинного законодавства, яке не підлягає застосуванню до спірних правовідносин сторін –постанови Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 "Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна"; суди не застосували норму матеріального права, яка підлягає застосуванню –ст. 760 Цивільного кодексу України; порушення норм матеріального права: ст. 651 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України, оскільки позивач до господарського суду з позовом про внесення змін до договору, передбачених додатковою угодою, не звертався, доказів порушення відповідачем істотних умов договору оренди позивач суду не надав, а відтак підстав для задоволення позову не вбачається.

Відзив на касаційну скаргу від позивача не надходив, що відповідно до ч. 2 ст. 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень, що оскаржуються.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Представники сторін у призначене судове засідання не з'явилися.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно із статтею 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пунктах 1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.

Вищий господарський суд України прийшов до висновку, що судові рішення є такими, що не відповідають даним вимогам, враховуючи таке.

Предметом спору, що виник між сторонами, є розірвання договору оренди нежилого приміщення № 154/1997/ГоловКЕУ від 08.08.1997 та виселення відповідача із займаних ним приміщень за цим договором.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та перевірено апеляційним господарським судом, 08.08.1997 між Центральним квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства Оборони України та Приватною багатогалузевою науково-виробничою комерційною фірмою "ДЕМОС" було укладено договір оренди №154/1997/Головку нежитлового приміщення площею 59,8 м2 за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 190, що знаходиться на 1-ому поверсі № 28-33 в літ. "Б-4".

Однак, в матеріалах справи відсутній повний текст договору, який просить розірвати позивач - договір оренди нежилого приміщення № 154/1997/ГоловКЕУ від 08.08.1997, а є лише його титульний аркуш. Наявний у матеріалах справи текст договору (а.с. 11-14), датований 30.07.1996, тобто даний договір не відноситься до предмету спору.

Враховуючи викладені обставини, є неможливим перевірити умови спірного договору, питання про розірвання якого ставиться у судовому порядку, зокрема, визначити, яким чином договірними сторонами було врегульовано порядок дострокового розірвання договору та у яких випадках орендодавець може вимагати дострокового розірвання договору.

          Наявність у матеріалах справи копії додаткової угоди № 127Д/2002 від 15.12.2002 до договору № 154/1997/ГоловКЕУ від 08.08.1997, на яку посилаються суди, мотивуючи свої рішення, виключає можливість встановити дійсні договірні відносини сторін, оскільки додаткова угода лише вносить певні зміни до договору і є його невід'ємною частиною, а відтак суди повинні були витребувати належним чином засвідчену копію договору оренди нежилого приміщення № 154/1997/ГоловКЕУ від 08.08.1997 з усіма додатками до нього та додатковими угодами, укладеними впродовж існування договірних відносин сторін.

Крім того, відповідно до абз. 2 п. 9 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996 № 02-5/422 "Про судове рішення" зазначено, що у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду, однак, суди першої та апеляційної інстанцій не розглянули заявлену позивачем вимогу про стягнення 5 000,00 грн. на юридичну допомогу та не прийняли з цього приводу відповідне рішення.

Отже, місцевий та апеляційний господарські суди припустилися неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування судових рішень у справі.

Касаційна ж інстанція відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене, справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватної багатогалузевої науково-виробничої комерційної фірми "ДЕМОС" задовольнити частково.

Скасувати рішення господарського суду Харківської області від 07.03.2008 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2008 у справі № 46/484-07.

Справу № 46/484-07 направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий суддя                                                                                       Н.М. ГУБЕНКО

Судді                                                                                                      Т.Л. БАРИЦЬКА

                                                                                                                                 О.А. ПОДОЛЯК

СудВищий господарський суд України
Дата ухвалення рішення01.10.2008
Оприлюднено13.11.2008
Номер документу2284056
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —46/484-07

Постанова від 01.10.2008

Господарське

Вищий господарський суд України

Губенко H.M.

Ухвала від 27.08.2008

Господарське

Вищий господарський суд України

Губенко H.M.

Постанова від 28.05.2008

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Лакіза В.В.

Рішення від 07.03.2008

Господарське

Господарський суд Харківської області

Ільїн О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні