Постанова

від 04.11.2008 по справі 49/115-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

49/115-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

Постанова

                                             Іменем        України

21 жовтня  2008 року                                                       Справа № 49/115-08

       Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Токар М.В., судді Івакіна В.О. , Фоміна В. О.

при секретарі Криворученко О.І.

за участю представників:

позивача –Ульянов Д.В. (дов. у справі)

відповідача –Таран Д.П. (дов. у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача вх. № 1460Х/1-13 на рішення господарського суду Харківської області від 02.06.08 по справі № 49/115-08

за позовом Ленінської районної організації Товариства сприяння обороні України, м. Харків

до  Харківської міської ради, м. Харків

про визнання права власності

встановила:

Позивач - Ленінська районна організація Товариства сприяння обороні України, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради про визнання права власності на нежитлові приміщення тиру "А-1" № 1-28 загальною площею 1104,8 кв.м., по вулиці Соціалістичній № 2а у місті Харкові.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.06.08р. (суддя Кононова О.В.) позовні вимоги задоволено. Визнано за Ленінською районною організацією Товариства сприяння обороні України  право власності на нежитлові приміщення тиру „А-1" №1-28, а саме:

- підвал: № 1 - підвал площею 14,6 кв.м., № 2 - щитова площею 14,6 кв.м., № 3 - підвал площею 30,0 кв.м., № 4 - підвал площею 14,6 кв.м., № 5 - підвал площею 14,6 кв.м., всього по підвалу 88,4 кв.м.;

- 1-й поверх: № 6 - коридор площею 4,9 кв.м., № 7 - кімната площею 7,3 кв.м., № 8 - кабінет площею 9,3 кв.м., № 9 - технічний клас площею 31,6 кв.м., № 10 - підсобне приміщення площею 11,0 кв.м., № 11 - підсобне приміщення площею 7,6 кв.м., № 12 - коридор площею 65,8 кв.м., № 13 - загальне площею 15,2 кв.м., № 14 - підсобне площею 4,3 кв.м., № 15 - уборна площею 1,9 кв.м., № 16 - санітарна кімната площею 2,8 кв.м., № 17 - санітарна кімната площею 2,9 кв.м., № 18 - санітарна кімната площею 2,0 кв.м., № 19 - бойлерна площею 17,8 кв.м., № 20 - теслярний цех площею 472,3 кв.м., № 21 - підсобне площею 4,2 кв.м., № 22 - коридор площею 2,1 кв.м., № 23 - підсобне площею 9,3 кв.м., № 24 - загальне площею 41,1 кв.м., № 25 - підсобне площею 21,6 кв.м., № 26 - загальне площею 417,0 кв.м., № 27 - підсобне площею 32,2 кв.м., № 28 - підсобне площею 32.2 кв.м., всього по 1-му поверху 1016,4 кв.м.; загальною площею 1104,8 кв.м., яке розташоване по вулиці Соціалістичній №2а у місті Харкові.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невстановлення обставин, що мають значення для справи, просить оскаржуване рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.У ході судового розгляду представник відповідача усно уточнив вимоги апеляційної скарги і просив  рішення господарського суду по дані справі скасувати , прийняти нове рішення , яким в позові відмовити.

Позивач в письмових запереченнях на апеляційну скаргу з її доводами не погоджується, посилається на те, що твердження відповідача  про самовільне  будівництво позивачем тиру є безпідставними, оскільки позивачу була відведена земельна ділянка для будівництва, були отримані всі необхідні дозволи та розроблений робочий проект будівництва. А тому, відповідач просить оскаржуване рішення залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

11.0.08р. позивач надав суду правове обґрунтування позовної заяви, в якому зауважує, що посилання позивача на рішення 40 сесії Харківської міської ради від 28.09.05р. № 188/05, відповідно до якого забудовник зобов'язаний в установленому порядку отримати рішення сесії міської ради про надання  дозволу на збереження самовільно забудованого об'єкту та рішення про надання земельної ділянки не розповсюджується на дані правовідносини, оскільки зазначене рішення сесії не має зворотної сили та у відповідача є відповідне рішення про надання земельної ділянки, а отже спірна забудова не є самовільною.  

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників  сторін , суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи , рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради  депутатів трудящих № 368 від 27.06.1974 року «Про відвід ділянки  землі Ленінському районному  комітету ДТСААФ для будівництва  тиру по вул.. Соціалістичній , 2а»( арк.спр.7) Ленінському  районному  комітету ДТСААФ було відведено  ділянку  землі площею орієнтовно  0,25 га по вул. Соціалістичній  , 2а для будівництва тиру.

З наявного в матеріалах справи  статуту позивача ( арк. спр. 24-32)вбачається ,що позивач  - Ленінська районна  організація  Товариства  сприяння  обороні  України м. Харкова є правонаступником  Ленінського районного комітету  ДТСААФ.

Позивач , обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилається на те, що на підставі вказаного рішення  ВК Харківської міської ради ним було отримано у встановленому порядку  необхідні узгодження  та розроблено та затверджено робочий проект  будівництва , а також  отримано дозвіл  на виконання будівельних робіт , та в період з 1983р. по 2000 р. у відповідності  з робочим проектом , виготовленим у 1976 році Інститутом  «ХАРДІПРОТРАНС»на підставі  архітектурно-планувального завдання  від січня 1975 року , було здійснено будівництво нежитлових приміщень тиру.

При цьому  позивач також посилається  на наявність  акту робочої  комісії  про прийняття  завершеної будівництвом  будівлі  від 27.10.2000 року ( арк. спр.22-23), відповідно до якого роботи по будівництву  закритого  тиру виконані у відповідності  до проекту  та відповідають  вимогам ДОСТ будівництва  та прийняті  позивачем  від підрядної організації-забудовника.

До того ж , як  вбачається з матеріалів справи (арк.спр.90) замовником проектної документації для будівництва тиру зазначений Ленінський районний комітет ДТСААФ; джерелом фінансування є на дольових началах : 70% вартості Харківський обласний  комітет ДТСААФ; 30% -Виконавчий комітет Ленінської райради депутатів трудящих.

З акту робочої комісії по прийому закінченого будівництвом  тиру до експлуатації   вбачається , що  будівництво здійснено господарським способом .

Відповідачем ані в апеляційній скарзі , ані при розгляді справи в суді першої та апеляційної інстанцій не надано доказів на спростування даних фактів , а також не надано доказів на підтвердження   того , що спірна будівля  належить до комунальної власності територіальної громади міста Харкова та з яких підстав.

Відповідно до статті 331 ЦК України  право власності на нову річ , яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором  або законом . Особа , яка виготовила ( створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору , є власником цієї речі. Відповідно до частини другої цієї ж статті  право власності на  новостворене нерухоме майно (житлові будинки, споруди тощо) виникає з моменту  завершення будівництва  ( створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття  нерухомого майна до експлуатації , право власності  виникає з моменту  його прийняття до експлуатації.

Враховуючи , що відповідно до статті 182 ЦК України  право власності та інші речові права  на нерухомі речі, обмеження цих прав , їх виникнення , перехід і припинення підлягають  державній реєстрації, і не містить виключних ситуацій, то моментом виникнення права власності  вважається момент державної реєстрації.

Оскільки позивачеві було відмовлено у  реєстрації за ним спірного об*єкту нерухомості ( а.с.34), позивач звернувся за захистом свого порушеного права до господарського суду.

Посилання відповідача у своїй апеляційній скарзі  на статтю 376 Цивільного Кодексу України не може бути прийнято судовою колегією , оскільки у відповідності до приписів цієї норми цивільного права  житловий будинок, будівля, споруда , інше нерухоме майно  вважаються  самочинним будівництвом , якщо вони збудовані  або будуються  на земельній ділянці, що не була  відведена для цієї мети , або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними  порушеннями будівельних норм і правил, проте як відповідачем не доведено наявність цих підстав  для визнання  збудованої будівлі , як самочинного будівництва. Спростовуються  ці доводи  апелянта і доказами наявними в матеріалах справи , а саме техно-робочим проектом  будівництва закритого тиру Ленінського районного комітету  ДТСААФ в м.Харкові  з кошторисами  1976 рік, архітектурно-планувальним завданням , січень 1975 року,рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих № 368 від 27 червня 1974 року «Про відвід ділянки землі Ленінському районному комітету  ДТСААФ для будівництва тиру по вул. Соціалістичній ,2а», рішенням  виконавчого комітету Харківської обласної ради депутатів трудящих № 550 від 12.09.1977 року «Про заходи по поліпшенню оборонно-масової роботи , підготовки молоді до служби Збройних силах СРСР».

За таких підстав , колегія суддів дійшла висновку , що  при прийнятті оскаржуваного судового акту  судом першої інстанції  повно , всебічно і об*єктивно встановлено фактичні обставини справи , прийнято законне і обґрунтоване судове рішення  і підстав для його скасування та  задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи викладене та керуючись статтями  33, 43, 99,101,п.1ст.103,ст.105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія -

                                                        Постановила :

              Апеляційну скаргу   залишити без задоволення.

              Рішення  господарського суду Харківської області від 02.06. 2008 року по справі № 49/115-08 залишити без змін.

           Головуючий суддя                                               Токар М.В.

                                 суддя                                                Івакіна В.О.      

                                   суддя                                            Фоміна В.О.