Рішення

від 24.10.2008 по справі 5020-13/013

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-13/013

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"24" жовтня 2008 р. справа № 5020-13/013

За позовом:          Прокурора Ленінського району міста Севастополя

                       (99011 м. Севастополь, вул. Вороніна, 11)

в інтересах держави в особі  Фонду комунального майна Севастопольської міської ради

(99011 м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)

до:                     Підприємства “Асканія-Нова” Севастопольської міської організації

інвалідів війни та збройних сил

(99011, м. Севастополь, вул. Балаклавська, 8)

про                     стягнення заборгованості в розмірі 12035,54 грн., зобов'язання усунути

          перешкоди в користуванні майном.

Суддя Сімоходська Д.О.

Представники сторін:                      

прокурор - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив, Прокурор Ленінського району м. Севастополя;

від позивача - Михайлова Олена Євгенівна, довіреність № 2533 від 14.07.08, Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради;

від відповідача - явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки не повідомив, Підприємство "Асканія-Нова" Севастопольської міської організації інвалідів війни та Збройних сил;

Суть спору:

Прокурор Ленінського району міста Севастополя звернувся до господарського суду м. Севастополя з позовом  в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (далі - позивач) до Підприємства “Асканія-Нова” Севастопольської міської організації інвалідів війни та збройних сил (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 12035,54 грн., зобов'язання усунути перешкоди в користуванні майном.

Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем вимог статті 793 Цивільного кодексу України стосовно нотаріального посвідчення правочину.

Ухвалою суду від 28.07.2008 порушено провадження по справі.

Судове засідання неодноразово відкладалось на більш пізній строк у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

18.08.2008 року від прокурора надійшла заява відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України про уточнення позовних вимог, а саме: стягнення з відповідача: суми основного боргу у розмірі 3319,99 грн., пені у розмірі 1173,12 грн., 3% річних у розмірі 292,62 грн., а всього –4785,73 грн. (а.с. 61). Зазначена заява прийнята судом.

24.10.2008 позивач в порядку статті 78 Господарського процесуального кодексу України подав заяву про відмову від позову в частині позовних вимог щодо стягнення орендної плати у сумі 12035,54 грн.

Відповідач не скористався правом, наданим статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового зв'язку з позначками „за закінченням терміну зберігання”, можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

У зв'язку з викладеним, а також з тим, що відповідач повідомлявся про дати судових засідань за юридичною адресою, яка вказана в довідці Управління статистики м.Севастополя № 16-2/3298 від 23.10.2008 року, суд визнав за можливе розглянути справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі  матеріалами.

Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу  України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача суд, -

ВСТАНОВИВ

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.

Статтею 36-1 Закону України "Про  прокуратуру" передбачено,  що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає  у  здійсненні  прокурорами  від  імені держави  процесуальних та інших дій,  спрямованих на захист у суді інтересів  громадянина  або  держави  у   випадках,   передбачених законом.  Однією  з  форм  представництва  є  звернення  до суду з позовами або  заявами  про  захист  прав  і  свобод  іншої  особи, невизначеного  кола  осіб,  прав юридичних осіб,  коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи  рішень  органів  і посадових осіб.  Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або  загрози  порушень економічних,  політичних  та  інших  державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних  осіб,  що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Частина перша  статті 2 Господарського процесуального кодексу України,  в якій визначено підстави порушення справ  у господарському  суді,  відносить  до  таких  підстав позовні заяви прокурорів та їх заступників,  які звертаються  до  господарського суду  в інтересах держави.  Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор,  який звертається до господарського  суду  в інтересах  держави,  у позовній заяві самостійно визначає,  у чому полягає порушення інтересів держави,  та обґрунтовує  необхідність їх   захисту,   а   також  вказує  орган,  уповноважений  державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року N 3-рп/99 визначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю або частково з  інтересами  державних  органів, державних підприємств та організацій.

Статтею 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

Відповідно до пункту 2 Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради Фонд є виконавчим органом Севастопольської місткої Ради по управлінню майном, яке є комунальної власністю територіальної громади міста Севастополя. Фонд виступає орендодавцем комунального майна.

Крім того, відповідно до довідки БТІ та ДРОНМ Севастопольської міської Ради № 6494 від 18.10.2008  право власності на житловий будинок по вул.Хрустальова, 49 зареєстроване за Місцевою Радою на підставі рішення Севастопольського міськвиконкома № 16/586 від 21.08.1979 року

В ході перевірки, проведеної прокуратурою Ленінського району міста Севастополя, було встановлено, що 15.09.2006 року між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради та підприємством “Асканія-Нова” Севастопольської міської організації інвалідів війни та збройних сил укладений договір оренди нерухомого майна № 244-06 (далі - Договір) (а.с.6-7).

Відповідно до розділу 1 Договору предметом договору оренди є вбудовані нежитлові приміщення зі входом до підвалу жилої п'ятиповерхової будівлі, загальною площею 90,80 кв.м., які розташовані за адресою: м.Севастополь, вул.Хрустальова, 49.

Факт передачі орендованого приміщення відповідачеві підтверджується актом прийому-передачі від 15.09.2006 (а.с.8).

Згідно з пунктом 7.1 договору термін його дії був визначений сторонами до 19.07.2007.

25.06.2007 між сторонами підписаний протокол узгодження змін до договору від № 244-06 від 15.09.2006 року (а.с. 10) в частині орендної плати.

Сторони також встановили, що відповідно до рішення Севастопольської міської Ради № 1617 від 13.03.2007р. розмір орендної плати за кожен подальший місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, відповідний попередньому.

Частиною 2 ст. 793 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до п. 7.1 протоколу від 30.01.2008 узгодження змін до договору від № 244-06 від 15.09.2006 року, дію договору продовжено до 08.06.2012 року, тобто договір укладений більше ніж на три роки.

Згідно ч. 1 ст. 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.  

Ухвалами суду від 22.07.2008, 06.08.2008, 13.08.2008, 21.08.2008, 04.09.2008  суд зобов'язав відповідача надати суду докази звернення до позивача з вимогою про нотаріальне посвідчення договору № 224-06 та докази ухилення позивача від нотаріального посвідчення вказаного договору.

Відповідно до п.4.2. Договору при укладенні договору строком на рік та більше, орендар зобов'язаний здійснити  нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію вказаного договору, в строки, передбачені чинним законодавством, та здійснити оплату необхідних послуг.

Відповідач вимоги вказаних ухвал не виконав, доказів звернення до позивача  з вимогою про нотаріальне посвідчення договору № 224-06 та доказів ухилення позивача від нотаріального посвідчення вказаного договору не надав.

При укладанні спірного договору оренди сторони вимог закону про нотаріальне посвідчення договору не виконали ні в момент укладання договору, ні після звернення позивача з позовом до суду.

Згідно ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати  усунення перешкод в здісненні права користування та розпорядженням своїм майном.

У зв`язку з наведеним суд вважає позовні вимоги Фонду комунального майна Севастопольської міської ради   такими, що підлягають задоволенню в частині усунення перешкод в користуванні спірним майном.

Згідно положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання зі сплати орендної плати за договором відповідачем не виконувались належним чином, у зв'язку з чим станом на  травень 2008 року утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 12035,54 грн.

Але в процесі розгляду справи відповідач повністю оплатив вказані суми, що підтверджується довідкою КП „Аррікон” Севастопольської міської Ради (а.с. 74), у зв'язку з чим прокурором в судовому засіданні 24.10.2008 подана заява про відмову від позовних вимог в частині стягнення орендної плати в сумі 12035,54 грн.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Оскільки відмова від позову є правом позивача та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд вважає за необхідне задовольнити заяву, прийняти відмову від позову та провадження у справі в частині стягнення заборгованості у сумі 12035,54 грн. припинити.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача в доход бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 49, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Зобов'язати підприємство “Асканія-Нова” Севастопольської міської організації інвалідів війни та збройних сил (99011, м. Севастополь, вул. Балаклавська, 8, код ЄДРПОУ 32009177, р/р 26000428044001 в СФ КБ „ПриватБанк”, МФО 324935) усунути Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, код ЄДРПОУ 25750044) перешкоди в праві користування вбудованими нежитловими приміщеннями зі входом до підвалу жилої п'ятиповерхової будівлі, загальною площею 90,80 кв.м., за адресою: м. Севастополь, вул. Хрустальова, 49, шляхом виселення.

3.          Стягнути з підприємства “Асканія-Нова” Севастопольської міської організації інвалідів війни та збройних сил (99011, м. Севастополь, вул. Балаклавська, 8, код ЄДРПОУ 32009177, р/р 26000428044001 в СФ КБ „ПриватБанк”, МФО 324935) в доход  Державного бюджету України (р/р 31113095700007, отримувач: Державний бюджет,  Ленінський район в місті Севастополі, банк отримувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 24035598, код платежу 22090200)  державне мито  в сумі  85,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.          Стягнути з підприємства “Асканія-Нова” Севастопольської міської організації інвалідів війни та збройних сил (99011, м. Севастополь, вул. Балаклавська, 8, код ЄДРПОУ 32009177, р/р 26000428044001 в СФ КБ „ПриватБанк”, МФО 324935) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. на р/р 31216259700007, банк одержувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, одержувач: Ленінський район, код бюджетної класифікації 22050000, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 24035598.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.          В частині позовних вимог про стягнення орендної плати у сумі 12035,54 грн. провадження у справі припинити.

Суддя                                                                                                                Д.О.Сімоходська

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано 31.10.2008