55/180-08
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" жовтня 2008 р. Справа № 55/180-08
вх. № 5224/5-55
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - не з"явився
відповідача- не з"явився
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека Біокон" , м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солмі", м. Харків
про стягнення 2448,74 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека Біокон" , м. Київ, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Солмі", м. Харків, 1524, 61 грн. основного боргу, 47,29 грн. пені, 152,46 грн. штрафу, 5,92 грн. 3% річних, 19,82 грн. інфляційних витрат, 23,64 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 675,00 грн. збитків та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 0177/5 від 01.01.05 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару. Позивач просить суд з метою забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти відповідача, заборонити здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом сум у розмірі позовних вимог, та заборонити відповідачу вчиняти будь- які дії, пов"язані зі зміною організаціоно-правової форми, реорганізацією товариства або відчудження належного йому майна.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 липня 2008 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 05 серпня 2008 р.
Ухвалою заступника голови господарського суду від 05 серпня 2008 р. було продожено строк розгляду справи за межи, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України, до 15 жовтня 2008 р.
Приймаючи до уваги неявку у судове засідання 05 серпня 2008 року представників сторін, враховуючи принцип змагальності сторін та те, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також те, що у сторін необхідно витребувати додаткові документи, суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи на інший день.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 серпня 2008 р. було відкладено розгляд справи на 29 вересня 2008 р.
11 серпня 2008 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 2075,62 грн. основного боргу, 68, 27 грн. пені, 381,40 грн. штрафу, 8,54 грн. 3% річних, 34,14 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 49,58 грн. інфляційних нарахувань, 675 грн. витрат за юридичні послуги, а також просить суд звернути стягнення на майно відповідача в сумі, що підлягає стягнення та стягнути судові витрати. До вказаної заяви позивачем надано додаткові документи, зокрема оригінали накладних, які долучено судом до матеріалів справи.
Вказані уточнення прийняті судом та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 вересня 2008 р. було відкладено розгляд справи на 14 жовтня 2008 р.
14 жовтня 2008 р. позивач надіслав до суду заяву в порядку ст. 22 ГПК України, в якому просить суд стягнути з відповідача 1209,69 грн. основного боргу, 47,29 грн. пені, 152,46 грн. штрафу, 5,92 грн. 3% річних, 23,64 грн. процентів за користування чужими коштами, 19,82 грн. інфляційних витрат, 675 грн. витрат на юридичні послуги та судові витрати.
Вказані уточнення прийняті судом та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.
14 жовтня 2008 р. позивач надіслав до суду банківські витяги, що підтверджують здійснення відповідачем часткових оплат .
Представник позивача у призначене судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами з урахуванням наданих уточнень.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.
01 січня 2005 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аптека Біокон" , м. Київ (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Солмі", м. Харків (далі відповідач) було укладено договір № 0177/5, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався поставити та передати у власність лікарські засоби та вироби медичного призначення, а відповідач, в свою чергу, прийняти та своєчасно здійснювати їх оплату на умовах даного договору. Пунктом 3.1 договору передбачено, що платежи за поставлений товар здійснюються відповідачем на умовах відстрочки платежу строком на 14 днів з оформлення видаткової накладної шляхом розпису про отримання товару. Пунктом 3.2 договору передбачено, що оплата за отриманий товар здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача, згідно способу оплати, вказаного у п. 3.1 даного договору, не пізніше строку, визначеному в накладних. Пунктом 5 договору передбачений строк дії договору, який набирає чинності з моменту підписання його сторонами і в будь-якому випадку до виконання сторонами взаємних зобов"язань і проведення взаємних розрахунків. У випадку, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір, даний договір вважається пролонгованим на наступний рік. Пунктом 7.2 договору передбачено, що у випадку прострочки платежу, відповідач сплачує позивачу одноразовий штраф у розмірі 10% від суми несплаченого в строк товару. Пунктом 7.3 договору передбачено, що відповідач за порушення термінів оплати товару сплачує позивачу пеню у розмірі 0,7 % від заборгованої суми за кожний день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 4508,01 грн., що підтверджується видатковими накладними № 2414801 від 14.04.08 р. на суму 998,66 грн., № 2416394 від 15.04.08 р. на суму 704,97 грн., № 2421189 від 21.04.08 р. на суму 514,97 грн., № 2429877 від 05.05.08 р. на суму 340,86 грн., № 2434644 від 12.05.08 р. на суму 466,39 грн., № 2445671 від 22.05.08 р. на суму 480,97 грн., № 2449919 від 27.05.08 р. на суму 498,69 грн., № 2452472 від 29.05.08 р. на суму 502,50 грн., які підписані обома сторонами та скріплені печатками товариств. У вказаних накладних заначений договір № 0177/5 від 01.01.05 р., що свідчить про те, що товар був поставлений саме на виконання цього договору.
Таким чином, відповідач отримав товар, проте сплатив за нього лише частково у сумі 693,99 грн.
Позивач в своїх уточненнях до позовних вимог зазначив, що станом на 03.07.08 р. сума основного боргу відповідача перед позивачем складала 3814,02 грн.
Згідно витягів банку в період з 07.07.08 р. по 26.08.08 р. відповідачем було сплачено за отриманий товар 2604,33 грн.
До подачі позову до суду було сплачено 07.07.2008 року 514,97 грн. В період з 16.07.2008 року по жовтень 2008 року сплачено 2089,36 грн. , що підтверджується витягом банку, в графі призначення платежу якого вказані номера накладних: № 2421189 від 21.04.08 р.,№ 2414801,№ 2429877,№ 2434644, а також зазначено договір б/н від 12.09.2003 року.
Суд дійшов висновку про те, що зазначення в графі призначення платежу витягу банку, відповідачем договіру б/н від 12.09.2003 року було здійснено помилково, оскільки вказані накладні, як було вищевказано містять посилання на договір№0177/5 від 01.01.2005 року.
Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати, у відповідача виникла заборгованість, що і стало підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.
Таким чином під час розгляду справи, відповідачем було частково погашено суму боргу у сумі 2089,36 грн. Оскільки позивачем було неоднаразово надані уточнення до позовних вимог та сума основного боргу згідно уточнень від 11.08.2008 року була заявлена позивачем у розмірі 2075,62 грн., а в подальшому , у зв"язку з здійсненням відповідачем часткових проплат, позивачем було уточнено позовні вимоги в частині основного боргу та заявлена до стягнення сума основного боргу у розмірі 1209,69 грн., провадження у справі в частині стягнення основного боргу у сумі 865,93 грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.
В частині заявленої вимоги про стягнення основного боргу у сумі 1209,69 грн. суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в зазначеній частині.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позовна вимога щодо стягнення з відповідача 19,82 грн. інфляційних витрат, нарахованих вірно згідно ч.2 ст.625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов"язання, підлягає задоволенню як правомірна та обгрунтована.
Судом встановлено, що позивач у розрахунках 3% річних допустив помилки.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 5,90 грн.
Під час судового провадження по даній справі позивач уточнив позовні вимоги та вказані уточнення були прийняті судом, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 2,62 грн. 3% річних та 29,76 грн. інфляційних витрат, підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.
В частині стягнення решти 3% річних у сумі 0,02 грн. суд вважає за необхідне позивачу відмовити, як зайво нарахованих.
Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.
Пунктами 7.2 та 7.3 вказаного договору сторонами було передбачено про те, що у випадку прострочки платежу, відповідач сплачує позивачу одноразовий штраф у розмірі 10% від суми несплаченого в строк товару, а також за порушення термінів оплати товару сплачує позивачу пеню у розмірі 0,7 % від заборгованої суми за кожний день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Таким чином, сторони, уклавши вказаний договір, як вже було вищезазначено, чітко визначили порядок розрахунків- з вістрочкою платежу строком на 14 днів з дня оформлення видаткової накладної, шляхом розпису про отримання товару, та відповідальність за порушення договірних зобов"язань- у вигляді стягнення пені у розмірі 0,7 % від заборгованої суми за кожний день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, крім пені, передбаченої п.7.3 цього договору, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 10% від суми несплаченого в строк товару.
Суд зазначає про те, що у відповідності до ст.627 ЦК України, в якій вказано: відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Сутність свободи договору розкривається насамперед через співвідношення актів цивільного законодавства і договору : сторони мають право врегулювавти ті відносини, які не визначені у положеннях актів цивільного законодавства, а також відступати від положень, що визначені цими актами, і самостійно врегулювати свої відносини, крім випадків, коли в актах законодавства міститься пряма заборона відступів від передбачених ними положень або якщо обов"яковість сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту чи суті відносин між сторонами.
Враховуючи вимоги ст.526 ЦК України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, враховуючи невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов"язань у відповідності до умов укладеного між сторонами договору № 0177/5 від 01.01.05 р., а саме відповідач повинен був здійснити розрахунок з вістрочкою платежу строком на 14 днів з дня отримання товару, проте і на теперешній час відповідачем не здійснений повний розрахунок за отриманий товар в порушення вимог ст.629 ЦК України, враховуючи передбачену сторонами у договорі відповідальність, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 47,16 грн. та штрафу за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань у розмірі 152,46 грн. підлягають задоволенню, як правомірні та обгрунтовані.
Враховуючи надану заяву позивачем про уточнення до позовних вимог, суд визнає її як відмовою від позову, в частині стягнення з відповідача 20,98 грн. пені та 228,94 грн. штрафу, приймає її як таку, що не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує прав чи законних інтересів сторін та припиняє провадження в цій частині позовних вимог, відповідно до п.4 ст. 80 ГПК України.
В решті заявленої вимоги щодо стягнення пені у розмірі 0,13 грн. суд вважає за необхідне позивачу відмовити, як зайво нарахованої.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов"язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором , законом або іншим актом цивільного законодавства.
Судом встановлено, що сторони у договорі не визначили розмір процентів за користування чужими грошовими коштами, у зв"язку з чим відмовляє позивачу в задоволенні заявленої вимоги про стягнення з відповідача 34,14 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.
В частині стягнення з відповідача 675 грн. збитків за надання юридичних послуг, суд позивачу відмовляє з таких причин.
Віднесення до збитків витрат позивача на правові послуги, суперечить закону, зокрема ст.ст. 611,623 ЦК України, оскільки такі витрати не мають обов"язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв"язку з заборгованістю, яка заявлена до стягнення позивачем.
Розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання, у зв*язку з необгрунтуванням і непідтвердженням належними доказами необхідністі такого забезпечення, а також недоведенням документально ним того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
У відповідності зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 610, 611, 612, 623, ч.2 ст.625, 627,629 ЦК України, ст.ст.193, 198, ГК України, ст.ст. 32, 33 ,43, 44, 49, п.4 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Відмовити позивачу в задоволенні клопотання про забезпечення позову.Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Солмі", м. Харків(61036, м. Харків, вул. Ковтуна, буд. 32, МФО 351016, код ЄДРПОУ 31631768, р/р 26004860154880 в ХАР АКР "Укрсоцбанку", МФО 351016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека Біокон" , м. Київ(02098, м. Київ, вул. Березняківська, 29, код ЄДРПОУ 30263519, р/р 260040234800 в АБ "Брокбізнесбанк" м. Києва, МФО 300249) 1209,69 грн. основного боргу, 47,16 грн. пені, 152,46 грн. штрафу, 5,90 грн. річних, 19,82 грн. інфляційних витрат, 71,28 грн. державного мита та 82,46 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
В частині стягнення 865,93 грн. основного боргу провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
В частині стягнення 20,98 грн. пені та 228,94 грн. штрафу провадження у справі припинити на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.
В частині стягнення 2,62 грн. 3% річних та 29,76 грн. інфляційних витрат провадження у справі припинити на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.
В частині стягнення пені в сумі 0,13 грн., 3% річних у сумі 0,02 грн., 34,14 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та 675 грн. збитків за надання юридичних послуг в задоволенні позову відмовити.
Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст Рішення підписано 17 жовтня 2008 року.
Суддя
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 14.10.2008 |
Оприлюднено | 13.11.2008 |
Номер документу | 2284440 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Гребенюк Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні