Постанова

від 22.10.2008 по справі 9/18б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

9/18б

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 22 жовтня 2008 р.                                                                                    № 9/18б  

Вищий господарський  суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. –(головуючий),

Катеринчук Л.Й. (доповідач),Панової І.Ю.

розглянувши касаційні скаргиСтахановської об'єднаної державної податкової інспекціїуправління Пенсійного фонду України в м. Стахановівідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові

на ухвалу та постановугосподарського суду Луганської області від 08.02.2008Луганського апеляційного господарського суду від 27.05.2008

у справігосподарського суду№ 9/18бЛуганської області

за заявоюСтахановської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання банкрутомакціонерного товариства закритого типу «Стахановський міський молочний завод»

в судовому засіданні взяли участь  представники :

від заявникане з'явились

від боржникаЦукер І.Б. (дов. Від 20.10.2008)

від УПФУ в м. Стаханові не з'явились

від ФССНВУ в м. Стахановіне з'явились

ВСТАНОВИВ:

15.03.2004 господарським судом Луганської області за заявою кредитора –Стахановської ОДПІ Луганської області порушено провадження у справі № 9/18б про банкрутство АТЗТ «Стахановський міський молочний завод»(далі –боржника), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (т.1, а.с.1).

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника  опубліковано в офіційному друкованому органі –газеті «Голос України»№ 76 від 23.04.2004 (т.1, а.с.80-99).  

Ухвалою господарського суду Луганської області від 05.10.2004 затверджено реєстр грошових вимог кредиторів у справі (т.1, а.с.115).

25.10.2004 на загальних зборах кредиторів (протокол зборів кредиторів від 25.10.2004 № 1) обрано повноважний комітет кредиторів та голову комітету кредиторів –представника  ПП «Фелікс»(т.1, а.с.117-119).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 08.02.2008, залишеною без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 27.05.2008, затверджено мирову угоду від 07.02.2008, укладену між кредиторами у справі та боржником; провадження у справі припинено; припинено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна Чеботарьова С.А.; скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Не погоджуючись з прийнятими ухвалою суду першої інстанції та постановою апеляційного суду, Стахановська об'єднана державна податкова інспекція, управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просили скасувати ухвалу суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій, аргументуючи:

Стахановська об'єднана державна податкова інспекція –порушенням норм матеріального права, зокрема, статті 36 Закону, статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»;

управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові –порушенням норм матеріального права, зокрема, статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;

відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові –порушенням норм матеріального права, зокрема, статті 36 Закону, статей 45, 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про задоволення касаційних скарг , виходячи з такого.

За приписами статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норми якого превалюють в застосуванні над нормами господарсько-процесуального кодексу, як спеціальні норми права.

За приписами частини 1 статті 35 Закону під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін. Не підлягає прощенню (списанню) за умовами мирової угоди заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування (редакція статті із змінами, внесеними згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 17.11.2005 №3108-IV, опублікованому 13.12.2005 у газеті «Голос України»№236 та чинною на час розгляду справи).

Згідно з пунктом 3 статті 38 Закону господарський суд має право відмовити в затвердженні мирової угоди у разі: порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого цим Законом;  якщо умови мирової угоди суперечать законодавству.

За приписами Преамбули Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування №16/98-ВР від 14 січня 1998 року (далі - Основ) зазначений нормативний акт відповідно до Конституції України визначає принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні.

Відповідно до частини 1 статті 4 Основ залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України.

Згідно частини 5 статті 6 Основ страховиками є цільові страхові фонди з: пенсійного страхування; медичного страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; страхування на випадок безробіття.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалу суду від 10.12.2004, якою було затверджено мирову угоду, укладену між сторонами у справі 08.12.2004, за наслідками розгляду касаційних скарг кредиторів, скасовано постановою Вищого господарського суду України від 24.05.2005, справу № 9/18б повернуто на новий розгляд до господарського суду Луганської області. При цьому Вищий господарський суд України зазначив про те, що судам попередніх інстанцій необхідно дослідити за який період часу виникла заборгованість АТЗТ «Стахановський міський молочний завод»перед УПФУ в м. Стаханові Луганської області, та чи підлягає вона списанню починаючи  з 01.01.2004. (т.2, а.с.15, 87-90).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 08.02.2008, залишеною без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 27.05.2008, затверджено мирову угоду від 07.02.2008, укладену між кредиторами у справі та боржником; провадження у справі припинено; припинено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна Чеботарьова С.А.; скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвала суду мотивована тим, що мирова угода, укладена між кредиторами і боржником, відповідає вимогам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі –Закону), є легітимною, не надає переваги одним кредиторам перед іншими та не порушує будь-чиїх прав та охоронюваних Законом інтересів.

При цьому місцевий господарський суд дійшов висновку про правомірність списання боргу боржника перед Пенсійним фондом України, оскільки цей борг утворився за період з 2001 року до 01.01.2004, є збором на обов'язкове державне пенсійне страхування в розумінні Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 № 400/97-ВР, входить до складу системи оподаткування згідно з Законом України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 № 1251-ХІІ. Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що на нього не розповсюджується заборона щодо списання заборгованості, встановлена статтею 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Апеляційний суд погодився із зазначеними висновками суду першої інстанції.

Колегія судів Вищого господарського суду України не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з такого.

Відповідно до частини 1 статті 35 Закону (в редакції ЗУ №3108 від 17.11.2005, чинній на момент укладення мирової угоди) не підлягає прощенню (списанню) за умовами мирової угоди заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За приписами статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 №1058-IV, який набрав чинності 14.08.2003, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відтак, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, починаючи з 14.08.2003 ввійшов до складу поняття "страхові внески", а отже, відповідно до спеціальних приписів статті 35 Закону не підлягає прощенню (списанню) за умовами мирової угоди у справі про банкрутство незалежно від спільного рішення комітету кредиторів боржника та органу управління боржника.

Відповідно до зазначеної спеціальної заборони не можуть списуватися за умовами мирової угоди в процедурі банкрутства також грошові зобов'язання щодо інших видів державного соціального страхування.

Основами законодавства України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне, страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, медичне страхування, страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, страхування на випадок безробіття та інші види, передбачені законами України (стаття 4 Основ). А відповідно до статті 6 Основ страховиками (органами стягнення страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є фонди: пенсійного страхування, медичного страхування, страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, страхування на випадок безробіття.

Відтак, заборгованість боржника перед зазначеними органами стягнення внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не можуть бути предметом списання (прощення) згідно спеціальної заборони передбаченої частиною 2 статті 35 Закону незалежно від волевиявлення при цьому комітету кредиторів та боржника.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно з спірною мировою угодою було прийнято рішення про списання заборгованості боржника перед управлінням пенсійного фонду України на суму 122181, 95 грн., Стахановським міським центром зайнятості на суму 12591,31 грн., який є органом стягнення страхових внесків на випадок безробіття, відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Стаханові на суму 1442,68 грн. (т.5 а.с. 139-140).

Колегія суддів зазначає, що всупереч положенням частин 4-5 статті 86 ГПК України та частини 5 статті 38 Закону резолютивна частина ухвали суду про затвердження мирової угоди не містить положень про умови угоди, яку затверджено судом, що унеможливлює її виконання (т.5 а.с.149-153), що є істотним порушенням норм процесуального права. Судом апеляційної інстанції зазначених порушень виправлено не було.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій на предмет можливості списання у справі заборгованості перед Стахановською ОДПІ на суму 73444,13 грн. з огляду на відсутність спеціальної заборони у законодавстві про банкрутство про можливість такого списання (прощення) згідно спільного рішення комітету кредиторів та боржника при укладенні мирової угоди.

Доводи Стахановської ОДПІ не спростовують висновків судів попередніх інстанцій в цій частині.

З врахуванням викладеного оскаржувану ухвалу господарського суду Луганської області від 08.02.2008 та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 27.05.2008 не можна вважати законними та обґрунтованими, тому вони підлягають скасуванню, а справа направленню для розгляду до господарського суду Луганської області.

На підставі викладеного та керуючись статтями 106, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційні скарги Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції, управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові задовольнити частково.

2.          Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 27.05.2008 та господарського суду Луганської області від 08.02.2008 скасувати, справу №9/18б направити для розгляду до господарського суду Луганської області.

Головуючий                                                                                       Н. Ткаченко

Судді                                                                                                          Л. Катеринчук

                         І. Панова