Рішення

від 02.10.2008 по справі 8119-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

8119-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

02.10.2008Справа №2-22/8119-2008

02 жовтня 2008 року                     Справа №2-22/8119-2008

За позовом           Товаристваз обмеженою відповідальністю «Чайка 93» (м.Сімферполь, вул.Лермонтова, 14-В)

до

          Партенітської селищної ради (м.Алушта, смт.Партеніт, вул. Паркова, 1

про           

спонукання укласти договір оренди земельної ділянки

          Суддя: Калініченко А.А.

Представники сторін:           

Позивача :          Надворний С.С. – представник. дов. № 04-05/11

Відповідача:

          Загородня О.К. – представник, дов № 12 від 09.01.2008 р.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Чайка 93» звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом до Партенітської селищної ради із позовом про спонукання до укладення з ним договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,22 га, яка розташована у смт. Партеніт у районі парку Перемоги, посилаючись на постанову  Севастопольського  апеляційного господарського суду від 18.12.2006 р. по справі № 2-29/11994-2006А, якою суд зобов'язав Партенітську селищну раду затвердити  Товариству з обмеженою відповідальністю «Чайка 93» проект відведення земельною ділянки площею 0,22 га за рахунок земель загального користування Партенітської селищної ради для будівництва спортивного-оздоровчого комплексу з  готелем у районі парку Перемоги у смт.Партеніт, а також укласти договір оренди зазначеної земельної ділянки.

У судовому засіданні, яке відбулось 02.10.2008 р. позивач надав уточнення позовних вимог, у якому просив визнати укладеним договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,22 га, яка розташована у смт. Партеніт у районі парку Перемоги між Партенітською селищною радою  та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чайка 93».

Відповідач – Партенітська селищна рада проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що термін  договору оренди земельної ділянки сплинув 04.08.2008 р., його дія не продовжувалась, а тому у позивача не виникає права оренди  земельної ділянки. Крім того, зазначена земельна ділянка фактично включає в себе дві земельні ділянки - площею 0,15  га та площею 0,07 га. Земельна ділянка площею 0,15 га є предметом перевірки, яка проводиться прокуратурою м.Алушта. Також позивачем не дотримано процедуру, визначену законодавством для передачі в оренду земельної ділянки.   

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, суд

встановив:

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2006 року по справі № 2-29/11994-2006А  Партенітську селищну раду зобов'язано затвердити ТОВ «Чайка 93» проект відведення земельної ділянки площею 0,22 га за рахунок земель загального користування Партенітської селищної ради для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу з готелем в районі парку Перемоги в смт. Партеніт, а також  укласти з ТОВ «Чайка 93» договір оренди зазначеної земельної ділянки.

На виконання постанови Севастопольського апеляційного господарського суду  22 лютого 2008 року Господарським судом АР Крим було видано виконавчий лист.

07.03.2008 відділом ДВС Алуштинського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №2-29/11994, про що було винесено постанову. Один примірник постанови було надіслано до Партенітської селищної ради.

03.07.2008 р. позивач спрямував на адресу відповідача проект  договору оренди земельної ділянки.

У супровідному листі возивач просив відповідача визначити розмір орендної плати, провести нормативну грошову оцінку земельної ділянки, внести у проект договору необхідні данні, підписати його та надіслати на адресу Позивача.

Відповідачем 01 серпня 20008 р. було надано лист відповідно до якого Партенітська сільська рада відмовляється укладати договір оренди у зв'язку з тим, що проект землеустрою земельної ділянки площею 0,22 га селищною радою не затверджено та відповідного рішення, що визначає згоду на передання земельної ділянки в оренду, селищна рада не приймала.

На теперішній час відповідачем рішення суду не виконано, тим самим останній ухиляється від виконання обов'язку по укладенню договору оренди у встановленому законом порядку.

Партенітська селищна рада від укладення договору ухиляється, посилаючись на те, що у ТОВ «Чайка 93» відсутнє право на оренду земельної  ділянки площею 0,22 га в районі парку Перемоги в смт. Партеніт.

На думку суду, незважаючи на те, що відповідачем за позовними вимогами виступає орган місцевого самоврядування, матеріально-правові відносини з яких виник спір не є публічно-правовими, а спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства з наступних підстав.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Стаття 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що справа адміністративної юрисдикції це - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з зазначених норм процесуального законодавства ключовим критерієм для віднесення спору до юрисдикції адміністративних судів є не суб'єктний склад спору, а характер правовідносин, з яких виник цей спір.

Такий висновок підтверджується позицією Верховного Суду України, викладеною в листі №3.2. – 2005 від 26.12.2005, оскільки Верховний Суд України зазначив, що необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір. У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказаних владних управлінських функцій (щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору), то такий суб'єкт не знаходиться «при здійсненні управлінських функцій», та не має встановлених нормами КАС України необхідних ознак суб'єкта владних повноважень. Аналогічні положення містяться у пункті 5.2 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України №04-5/120 від 27.06.2007 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам».

Владність правовідносин, з яких виник спір означає, що суб'єкти цих правовідносин не є юридичної рівними, але один суб'єкт (суб'єкт влади) може власно керувати поведінкою іншого (об'єкта влади), спонукаючи останнього вчинити певні дії, або утриматись від вчинення певних дій, всупереч волі об'єкта влади.

Відповідно до частини 2 статті 2, статей 169, 172 Цивільного кодексу України суб'єктом цивільно-правових відносин може виступати відповідна територіальна громада, яка діє через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Статтями 9, 10, 11, 12 Земельного кодексу України також визначені повноваження сільських, селищних, міських рад щодо розпорядження земельними ресурсами.

Відповідно до статті 5 Земельного кодексу України земельні правовідносини будуються на засадах забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, а також невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Зміст, правовий режим та порядок здійснення прав на земельні ресурси визначений Розділом III  «Права на землю» Земельного кодексу України.

Порядок набуття фізичними та юридичними особами прав на земельні ділянки детально врегульований положеннями Розділу IV «Набуття і реалізація прав на землю» Земельного кодексу України, зокрема статтями 123, 124 Земельного кодексу України, Законом України «Про оренду землі».

Аналіз правових відносин, що виникають у зв'язку з наданням земельної ділянки в оренду з моменту подання відповідної заяви і складення акту вибору земельної ділянки і до моменту укладення договору оренди свідчить про те, що ці відносини не мають владного управлінського характеру, адже положення Земельного кодексу України не наділяють відповідні органи місцевого самоврядування правом владно спонукати суб'єкта господарювання, якій бажає одержати земельну ділянку до вчинення певних дій, або утримання від цих дій. В той же час орган місцевого самоврядування виступає в цих правовідносинах не як суб'єкт влади, а як власник природного ресурсу, який реалізує вольовий акт розпорядження цих ресурсом.

Одночасно, суд вбачає у правових відносинах, що виникли між сторонами ознаки цивільно-правових відносин з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Цивільний кодекс України також містить статтю 9 «Застосування Цивільного кодексу України до врегулювання відносин у сферах господарювання, використання природних ресурсів, охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин» згідно з якою положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Отже із змісту положень чинного законодавства (статті 1, 9 ЦК України) вбачається, що правові відносини, що пов'язані із використанням природних ресурсів не є тотожними податковим, бюджетним та іншим відносинам, які ґрунтуються на владному підпорядкуванні одного суб'єкта іншому.

Статтею 181 ЦК України до об'єктів цивільних прав в якості об'єктів нерухомості віднесені земельні ділянки, а главою 58 ЦК України «Найм  (оренда)» передбачений такий вид цивільно-правового договору, як найм (оренда) земельної ділянки.

Статтею 6 Закону України «Про оренду землі» прямо передбачено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Таким чином, відповідно до змісту норм Цивільного кодексу України правові відносини, що пов'язані з купівлею-продажем, міною, орендою земельних ділянок розглядаються як цивільно-правові, а положення Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про плату за землю» і т.п., як спеціальні норми, якими регламентовані ці положення.

На підтвердження цього висновку свідчить факт прийняття Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку  з прийняттям Цивільного кодексу України» №997-V від 27.04.2007 року, яким Земельний кодекс України приведений у відповідність з Цивільним кодексом України, зокрема змінений порядок встановлення земельного  сервітуту, передбачений договір суперфіцію, змінені положення щодо переходу права на земельну ділянку у зв'язку з переходом права на будівлю або споруду і т.п.

Враховуючи викладене вище, господарський суд вважає за можливе розглядати спір, що виник між сторонами в порядку господарського судочинства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди, різні юридичні факти, рішення суду.

Також, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав і обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Згідно з п.5 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду по одній справі, вважаються встановленими і не вимагають доведення при розгляді іншої господарської справи між тими ж сторонами. Таким рішенням суду, яким було встановлено право позивача на отримання в користування спірної земельної ділянки, а також обов'язок відповідача затвердити ТОВ «Чайка 93» проект відведення земельної ділянки площею 0,22 га за рахунок земель загального користування Партенітської селищної ради для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу з готелем в районі парку Перемоги в смт. Партеніт, є постанова Севастопольського апеляційного господарського суду Автономної Республіки Крим по справі № 2-29/11994-2006А.

Таким чином, між позивачем та відповідачем виникли  цивільно-правові відносини, внаслідок яких у ТОВ «Чайка 93» виникло право на укладення договору оренди, а у Партенітської селищної ради виник обов'язок по укладення договору оренди за встановленою процедурою.

При цьому, такий висновок не суперечить змісту ст. ст. 123, 124 ЗК України, які регулюють порядок передачі земельних ділянок в оренду, а також ст. 6 Закону України «Про оренду землі» та ст. 15 Закону України «Про оренду землі» в частині виникнення права на оренду і необхідності узгодження всіх істотних умов договору оренди землі, виконання яких можливе тільки за умови дотримання передбаченої Земельним кодексом України процедури підготовки, збору і розробки земельно-кадастрової документації.

Позивач вважає що, будь-які перешкоди для затвердження проекту відведення спірної земельної ділянки, а також укладення договору оренди з позивачем, у відповідача відсутні

У той же час згідно зі ст. ст. 125, 126 ЗК України укладення договору оренди земельної ділянки є обов'язковою умовою для реалізації і виникнення права на використання землі.

Відповідно до ст. 10 ГПК України спори, що виникають при укладенні господарських договорів, можуть бути подані на вирішення господарського суду.

На підставі ст. 187 Господарського кодексу України спори, які виникають при укладенні господарських договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону і в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом, а день набрання    чинності рішення суду,    яким     вирішено     питання     стосовно переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

З системного аналізу ст. ст. 202-209 ЦК України договір за своїм змістом та формою має відповідати законодавству, яке діє на час укладення договору.

Зі змісту проекту договору, наданому позивачем вбачається, що він  відповідає положенням ст. ст. 13-20 Закону України «Про оренду землі», містить всі істотні умови, передбачені для зазначеного виду договору.

Крім того, відповідачем надано розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку, який здійснено на підставі  розрахунку орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена, визначеного додатком № 2 до постанови Кабінету Міністрів України  № 1724 від 13.12.2006 р.

Враховуючи викладене, позовні вимоги, є правомірними у зв'язку із чим, підлягають задоволенню з урахуванням клопотання про уточнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати укладеним договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,22 га, яка розташована у с.м.т. Партеніт в районі парку Перемоги між Партенітською селищною радою (98542, АР Крим, м. Алушта, смт. Партеніт, вул.Паркова,1, код ЄДРПОУ 04367358) та ТОВ «ЧАЙКА 93» (м. Сімферополь, вул.Лермонтова,14-в, код ЄДРПОУ 20696558) наступного змісту:                                                                                                           

ДОГОВІР ОРЕНДИ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ

АР Крим, м. Сімферополь                                                    «     »

Орендодавець: Партенітська селищна рада м. Алушта Автономної Республіки Крим, з одного боку, та                                              

Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧАЙКА 93», в особі директора  Ігнатова Р.О., що діє на підставі Статуту, з другого, уклали цей договір про нижченаведене:

І. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1. Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу з готелем, яка знаходиться в районі парку Перемоги в смт. Партеніт, згідно доданої схеми (плану) земельної ділянки, яка є невід'ємною частиною Договору. Кадастровий номер  0110345400:01:001:0084.

II. ОБ'ЄКТ ОРЕНДИ

2.1.          В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,22 га.

2.2. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить

2.3.          Орендодавець гарантує, що земельна ділянка під арештом, забороною не знаходиться, прав третіх осіб на земельну ділянку немає.

2.4.          Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, які істотно можуть впливати на ефективність його використання передбаченого договором.

III. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ

3.1. Договір укладено на 25 років та набуває чинності з моменту його державної реєстрації. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

IV. ОРЕНДНА ПЛАТА

4.1.          Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі на спеціальний бюджетний рахунок у розмірі

4.2.          Розмір орендної плати за земельну ділянку підлягає щомісячному коригуванню на діючий у попередньому місяці індекс інфляції.

4.3.          Орендна плата вноситься не пізніше п'ятнадцятого числа наступного за звітним місяцем.

4.4.          Розмір орендної плати може переглядатися один раз на рік у разі:

-  зміни умов господарювання, передбачених договором;          

-  зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів,

-  зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

-  погіршення  стану орендованої    земельної    ділянки  не з вини Орендаря, що підтверджено  документами;

-  в інших випадках, передбачених законом.

4.5.  У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ несплаченої суми за кожний день прострочення.

V. УМОВИ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ

5.1. Цільове призначення земельної ділянки: будівництво спортивно-оздоровчого комплексу з готелем.

VI. УМОВИ І СТРОКИ ПЕРЕДАЧІ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ В ОРЕНДУ

6.1. Передача земельної ділянки Орендарю здійснюється в день набуття чинності цього договору за актом її приймання-передачі.

VII. УМОВИ ПОВЕРНЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ

7.1. Після припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Орендодавець у разі погіршення   корисних   властивостей орендованої земельної ділянки, пов'язаних із зміною її стану,  має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами.

Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір  розв'язується у судовому порядку.

7.2.  Здійснені Орендарем без згоди Орендодавця витрати на поліпшення   орендованої   земельної   ділянки,  які    неможливо відокремити без заподіяння шкоди цій ділянці, не підлягають відшкодуванню.

7.3. Поліпшення стану земельної ділянки, проведені Орендарем за письмовою згодою з Орендодавцем

землі, підлягають відшкодуванню. Умови, обсяги і строки відшкодування Орендарю витрат за проведені ним поліпшення стану земельної ділянки визначаються окремою угодою сторін.

7.4. Орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання Орендодавцем

зобов'язань, передбачених цим договором.  Збитками вважаються фактичні втрати, яких Орендар зазнав у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору Орендодавцем, а також витрати, які Орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права.

7.5.           Розмір фактичних витрат Орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.

                             VIII. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН

8.1.  Орендодавець гарантує, що:

-     земельна ділянка знаходиться в його власності і він має законні повноваження передавати цю ділянку в тимчасове користування на умовах оренди, надавати інші права, визначені договором;

-          особа, що підписує цей договір, належним чином уповноважена на те, щоб діяти від імені Орендодавця в цілях складення цього договору на умовах  визначених в ньому.

8.2.  Орендодавець має право:

-          вимагати від Орендаря використання земельної ділянки відповідно до вказаної в договорі мети, забезпечення екологічної безпеки землекористування шляхом дотримання вимог земельного і природоохоронного законодавств, державних і міських стандартів, норм і правил використання землі;

-           вимагати своєчасного внесення орендної плати;

-          вільного доступу на надану в оренду земельну ділянку для контролю за дотриманням Орендарем умов договору;

-          вимагати від Орендаря збільшення розмірів орендної платні у разі збільшення, відповідно закону, розміру

земельного податку і виходячи з інших мотивів, визначених в пункті 4.4. цього договору;

       -  вимагати від Орендаря відшкодування втраченого прибутку, у розмірі суми орендної платні за 12 місяців з

       моменту підписання договору, у разі відмови Орендаря від складеного договору оренди, якщо ця відмова не

       пов'язана з порушенням Орендодавцем умов цього договору.

8.3.  Орендодавець зобов'язаний:

-          надати у користування земельну ділянку у стані, відповідному умовам договору оренди, і придатному для використання за цільовим призначенням;

-          не здійснювати дій, що перешкоджають Орендарю користуватися орендованою земельною ділянкою відповідно до умов цього договору;

-     відшкодувати Орендарю витрати, витрачені на поліпшення стану земельної ділянки, яке проведене з відома                  

     Орендодавця;

           - відшкодувати Орендарю витрати на усунення не обумовлених Орендодавцем в договорі оренди

недоліків земельної ділянки, які істотно заважають передбаченому цим договором використанню

земельної ділянки;

- попередити Орендаря про права третіх осіб на земельну ділянку, існуючих обмеженнях і обтяженнях у використанні земельної ділянки, забезпечувати їх права на орендовану земельну ділянку згідно закону, відшкодовувати збитки  Орендарю у разі заховання названих обмежень. Права і обов'язки Орендаря.

8.4.    Орендар гарантує, що:

-   він законно діюча особа відповідно до законодавства України і має всі повноваження і законні права здійснювати  діяльність на орендованій земельній ділянці згідно мети, викладеної в цьому договорі;

      -          державні органи управління і органи місцевого самоврядування, включаючи санітарні, протипожежні,

землевпоряджувальні органи, а також органи охорони природи і архітектури не обмежуватимуться у

вільному доступі на орендовану земельну ділянку для виконання їх обов'язків у межах їх повноважень.

8.5.   Орендар має право:

-  вимагати передачі Орендодавцем для використання земельної ділянці після державної реєстрації договору оренди і відшкодування Орендодавцем збитків, що відбулися від невчасної передачі земельної ділянки;

      -  самостійно визначати напрями своєї господарської діяльності відповідно до мети, обумовленої в договорі;

-          отримувати продукцію і доходи;

-          переважного отримання у власність орендованої ділянки відповідно до закону і переважного права за інших рівних умов на відновлення договору оренди;

-          вимагати зменшення орендної платні або розірвання договору оренди і відшкодування збитків у разі заховання Орендарем існуючих обмежень і обтяжень у використанні земельної ділянки, інших прав третіх осіб відносно вказаної земельної ділянки;

-          із згоди Орендодавця, позначеної в окремій угоді сторін, проводити поліпшення земельної ділянки, зводити в  установленому порядку будови і споруди, проводити озеленення;

-          передавати у володіння і користування орендовану земельну ділянку або її частину іншій особі (суборенда) у випадках і на умовах, передбачених законом;

       -    користуватися за умови оплати і відповідно до діючого порядку інженерними комунікаціями Орендодавця з

       метою забезпечення належної діяльності на орендованій земельній ділянці.

8.6.   Орендар зобов'язаний:

-          почати використання орендованої земельної ділянки після державної реєстрації договору оренди;

-          використовувати земельну ділянку відповідно до мети, позначеної в пункті 5.1. цього договору, дотримуючись при цьому вимог чинного земельного і екологічного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм і правил використання землі;

-          виконувати встановлені відносно об'єкту оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому цим договором;

-          на протязі п'яти днів після державної реєстрації цього договору оренди надати копію договору відповідному органу податкової служби;

-          здійснити заходи по поліпшенню стану земельної ділянки в об'ємі і термінах, позначених особливою угодою сторін;

-          своєчасно вносити орендну платню;

-      враховувати при використанні земельної ділянки права третіх осіб, одержані відповідно закону і цього договору;

-          по завершенню терміну оренди повернути Орендодавцю земельну ділянку у стані не гіршому в порівнянні з тим, в якому він був наданий в оренду;

-          не використовувати земельну ділянку для забезпечення своїх вимог до Орендодавця;

-          відшкодувати Орендодавцю заподіяну стану земельної ділянки збиток.

IX. РИЗИК ВИПАДКОВОГО ЗНИЩЕННЯ АБО ПОШКОДЖЕННЯ    ОБ'ЄКТА ОРЕНДИ ЧИ ЙОГО ЧАСТИНИ

9.1. Ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди чи його частини несе Орендар

                       X. ЗМІНА УМОВ ДОГОВОРУ І ПРИПИНЕННЯ ЙОГО ДІЇ

10.1.    Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.  У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

10.2.   Дія договору припиняється у разі:

-          закінчення строку, на який його було укладено;

-          придбання Орендарем земельної ділянки у власність;

-          викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

-          ліквідації юридичної особи-Орендаря.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

10.3.   Дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

-          взаємною згодою сторін;

-          рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

10.4.   Розірвання  договору   оренди землі в односторонньому порядку  не допускається.

10.5. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація

юридичної  особи-Орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

XI. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН ЗА НЕВИКОНАННЯ АБО НЕНАЛЕЖНЕ ВИКОНАННЯ ДОГОВОРУ

11.1.          За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

11.2.          Сторона, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

11.3.          Сплата пені не звільняє сторони від виконання покладених на них зобов'язань і усунення виявлених порушень.

XII. ФОРС-МАЖОРНІ ОБСТАВИНИ

12.1. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за договором, якщо це невиконання відбулося за обставинами, що виникли після укладення договору унаслідок необоротних дій надзвичайного характеру, які сторони не могли ні передбачити, ні попередити (повінь, пожежа, землетрус, осідання ґрунту та інші явище природи, а також війна або військові дії), які привели до неможливості виконання цього договору.

XIII. ОСОБЛИВІ УМОВИ

13.1.          Об'єкти, побудовані Орендарем за узгодженням з Орендодавцем на орендованій земельній ділянці, є власністю Орендаря, використовуються останнім самостійно за умови правової реєстрації в обумовленому законодавством України порядку.

13.2.          У разі відчуження розташованих на земельній ділянці капітальних об'єктів новий власник отримує право отримання земельної ділянки на умовах, передбаченого сьогодення  договором і чинним законодавством.

13.3."Угоди-" про відчуження розташованих на земельній ділянці, що орендується, об'єктів підлягають обов'язковій реєстрації в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

13.4.          Правовідносини, що виникли в процесі виконання цього договору і врегульовані в ньому, оформляються додатковою угодою до останнього.

13.5.          Додатки, доповнення і додаткові угоди до цього договору, належно оформлені і підписані сторонами, є невід'ємною його частиною

13.6.          Після вступу даного договору до сили всі попередні переговори по ньому, листування, попередні угоди і протоколи про наміри, що так чи інакше стосуються даного договору, втрачають юридичну силу.

13.7.          Всі витрати, пов'язані з укладенням цього договору, його нотаріальним посвідченням і державній

реєстрації оплачує Орендар.

XIV. ПОРЯДОК ВИРІШЕННЯ СПІРНИХ ПИТАНЬ, ПОВ'ЯЗАНИХ З ВИКОНАННЯМ ДОГОВОРУ

14.1. Суперечки, пов'язані з орендою земельної ділянки, вирішуються в судовому порядку.

XV. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

15.1.    Цей   договір   набуває    чинності    після    його   підписання   сторонами    і   державної   реєстрації   в Сімферопольському міському відділі земельних ресурсів АР Крим.

15.2. Цей договір складений в двох  екземплярах, які мають однакову юридичну силу.

Екземпляри знаходяться:

Екземпляр 1 -  у Орендодавця

Екземпляр 2-   у Орендаря

Додатки до договору:

1.          План-схема зовнішніх меж земельної ділянки

2.          Кадастровий план земельної ділянки

3.          Акт встановлення меж земельної ділянки в натурі

4.          Акт прийому-передачі об'єкту оренди

ОРЕНДОДАВЕЦЬ     

Партенітська  селищна  рада   98542, АР Крим, м. Алушта, смт. Партеніт, вул.  Паркова,1

ОРЕНДАР  

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧАЙКА 93»  (код ЄДРПОУ 20696558) 95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Лермонтова,14-В.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.