Рішення

від 27.10.2008 по справі 17/119-2907

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/119-2907

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" жовтня 2008 р.Справа № 17/119-2907

Господарський суд Тернопільської області

у складі                

при секретарі судового засідання Грохольській В.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарську справу

за позовом  Закритого акціонерного товариства Страхової компанії “Кремінь”, м. Донецьк  

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “КВАНТ”, м. Тернопіль

за участю представників сторін:   

позивача: не з'явився;

відповідача: Сухий Є.М., заступник директора, наказ № 25 від 01.11.07р.

Представнику відповідача, який прибув у судове засідання, роз'яснено права та обов'язки учасника судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України.

Судом в порядку ст. 811 ГПК України фіксація  судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність письмового клопотання сторін.

Позивач - Закрите акціонерне товариство Страхова компанія “Кремінь”, м. Донецьк звернувся до господарського суду Тернопільської області 21.08.2008 р.(згідно штампу на поштовому конверті) з позовом  до  Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “КВАНТ”, м. Тернопіль, про стягнення в порядку регресу 1 799,48 грн. страхового відшкодування у зв'язку з настанням страхового випадку та стягнення 200,00 грн. витрат, понесених на проведення автотоварознавчої експертизи, всього 1999,48 грн., посилаючись на приписи ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 ЦК України.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує копією довідки ДАІ Голосіївського РУМВС України м. Києва від 24.09.2005р.; копією договору № 1608 від 01.11.04р. добровільного страхування наземного транспорту; копією додатку №1 до договору; копією заяви Страхувальника на виплату страхового відшкодування; копією пояснювальної записки від 24.09.2005р.; копією страхового акту №1608/1/01/05; копією розрахунку суми страхового відшкодування по договору страхування наземного транспорту №1608 від 01.11.2004р.; копією подорожнього листа службового легкового автомобіля від 24.09.2005р.; копією акту огляду транспортного засобу від 26.09.05р.; копією заявки-наряду № Н000007873 від 17.10.05р.; копією кошторису збитків від 15.11.05р.;  іншими матеріалами.

Розгляд справи, призначений вперше на 16.09.2008р. було відкладено в порядку ст. 77 ГПК України на 01.10.2008р., пізніше на 27.10.2008 р.

В судовому засіданні 01.10.2008р. оголошувалася перерва до 10-40 год. 22.10.2008р. у зв'язку з неподанням необхідних для розгляду справи додаткових документів.

Позивач в судовому засіданні 01.10.2008 р. позовні вимоги підтримав повністю, просить позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судових засіданнях та у відзиві на позов № 1/10 від 01.10.08р. позовні вимоги заперечив. Факт скоєння 24.09.05р. водієм ТОВ фірми «КВАНТ»громадянином Махібородою Ю.Є. дорожньо-транспортної пригоди відповідач визнав. Одночасно зазначив, що всі транспортні засоби Товариства застраховані в Тернопільській філії ЗАТ «Українська транспортна страхова компанія». У зв'язку з цим вважає, що завдана матеріальна шкода, спричинена дорожньо-транспортною пригодою підлягає відшкодуванню Українською транспортною страховою компанією.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши заперечення представника відповідача, господарським судом встановлено.

24 вересня 2005 р. в м. Києві на Московській площі була скоєна дорожньо-транспортна пригода (ДТП), внаслідок якої сталося зіткнення автомобіля Opel Vectra, державний номер 413-85 КА, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Туристична фірма «САМ»та автомобіля марки DAF XT 380 TE, державний номер 060-77 ТЕ, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі “КВАНТ”, під керуванням гр. Махібороди Ю.Є.

Внаслідок скоєного ДТП пошкоджено автомобіль Opel Vectra, державний номер 413-85 КА, який був застрахований ЗАТ СК «Кремінь»згідно договору добровільного страхування наземного транспорту № 1608 від 01.11.2004 року, укладеного між ЗАТ СК «Кремінь»в особі Київської філії як Страховиком та ТОВ «Туристична фірма «САМ»як Страхувальником.

Договором добровільного страхування наземного транспорту № 1608 від 01.11.2004 року, передбачено, що у випадку настання страхового випадку по ризику «Збитки», страхове відшкодування дорівнює розміру заподіяного матеріального збитку в результаті нещасного випадку у межах відповідальності Страховика з вирахуванням франшизи, що становить 1178,64 грн. - 1% від страхової суми (п. 5.6 Договору).

Пунктом 5.1 Договору сторони встановили, що оплата страхового відшкодування проводиться Страховиком згідно Договору на підставі поданої заяви про виплату страхового відшкодування.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до акту огляду транспортного засобу, складеного 26.09.2005р. Експертною компанією «Укравтоекспертиза-Холдинг»виявлено ряд пошкоджень автомобіля Opel Vectra, а саме: пошкодження облицьовки заднього бампера; тримача спойлера заднього бампера; заднього лівого світофільтра; деформація лівої бокової панелі. На підставі замовлення-наряду № Н000007873 від 17.10.2005р., складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Автохаус Київ»за замовленням ТОВ «Туристична фірма «САМ», вартість відновлюваного ремонту автомобіля Opel Vectra склала 3573,74 грн., в тому числі ПДВ - 595,62 грн.

На підставі поданої Страхувальником –Туристичною фірмою "САМ" заяви на виплату страхового відшкодування від 24.09.2005р., у відповідності до страхового акту №1608/1/01/05 від 01.12.2005р., розрахунку суми страхового відшкодування по договору страхування наземного транспорту № 1608 від 01.11.2004 р., позивачем визначено суму страхового відшкодування, що належав до виплати ТОВ «Туристична фірма «САМ»в розмірі 1799,48 грн., без врахування ПДВ (2978,12 грн. (вартість відновлюваного ремонту) –1178,64 грн. (франшиза).

Зазначені кошти 15.12.2005р. позивач у справі виплатив Страхувальнику внаслідок настання страхового випадку –пошкодження транспорту внаслідок ДТП у відповідності до страхового акту від 01.12.2005 р. та умов укладеного договору добровільного страхування наземного транспорту серії 04 №1608 від 01.11.2004р., про що свідчить наявна в матеріалах справи копія платіжного доручення №2445 від 15.12.2005р.

Направлений на адресу відповідача лист №1501 від 03.11.06р. з вимогою відшкодувати понесену шкоду в порядку регресу в розмірі 1799,48 грн. та витрат по врегулюванню страхового випадку в сумі 200,00 грн. залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Як випливає з матеріалів справи, зокрема, довідки № 2981 від 03.11.2005р. ВДАІ Голосіївського районного управління Міністерства внутрішніх справ України, автомобіль марки DAF XT 380 TE, державний номер 060-77 ТЕ, яким спричинено ДТП, що потягнуло заподіяння шкоди автомобілю Opel Vectra, державний номер 413-85 КА, котрий належить ТОВ фірмі “КВАНТ”, рішення щодо оцінки дій учасників ДТП за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення України Голосіївським РУ ГУМВС України в м. Києві не приймалося. Разом з тим, зазначено, що в діях водія відповідача –Махібороди Ю.Є. вбачаються ознаки порушення п. 10.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, а матеріали по ДТП для прийняття відповідного рішення щодо вини водія Махібороди Ю.Є. направлені до Голосіївського районного суду. Дана обставина також підтверджена представником відповідача в судовому засіданні та вина водія ТОВ "Квант" у вчиненні ДТП визнана останнім.

Предметом даного спору є наявність або відсутність у позивача права вимагати у відповідача в порядку регресу відшкодування грошової суми, виплаченої ним третій особі.

Оцінивши подані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково, з огляду на наступне.

За загальним правилом, регрес (зворотня вимога) –це право кредитора (регредієнта) вимагати відшкодування шкоди, що виникла в результаті виплати ним сум для виконання обов'язку  або з вини боржника (регресата), і обов'язок останнього виконати цю вимогу.

Підставою виплати ЗАТ СК «Кремінь»страхового відшкодування є страховий випадок, тобто дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої відбулося пошкодження майна, із володінням та користуванням якого пов'язані майнові інтереси страхувальника, що є об'єктом страхування за укладеним з ним договором.

Право ЗАТ СК «Кремінь»вимагати відшкодування шкоди, що виникла в результаті виплати ним сум для виконання обов'язку або з вини боржника (регресата), походить зі змісту статті 993  Цивільного кодексу України, нормами якої передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічна норма міститься в частині 1 статті 1191 ЦК України, згідно з якою особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Крім того, перехід права вимоги від страхувальника до страховика передбачений статтею 27 Закону України  "Про страхування", відповідно до якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 1799,48 грн.  до особи, відповідальної за заподіяний  збиток, тобто до фірми "Квант".

Разом з тим, притягнення до цивільно-правової відповідальності шляхом відшкодування заподіяної шкоди можливе за наявності обов'язкових умов, якими є : протиправна поведінка або бездіяльність, наявність прямої дійсної шкоди, причинно-наслідковий зв'язок між діянням та заподіянням шкоди та вина. При цьому, особа, що заподіяла шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Відповідно до ч. 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до вимог статей 1172, 1188 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Отже, з аналізу вищенаведених норм закону випливає, що необхідними умовами наявності у страховика права вимоги є вина особа, яка спричинила збитки, тобто відповідальність відповідача за шкоду, заподіяну винною особою.

Правовий зв'язок юридичної особи з працівником втілюється у трудових відносинах. Покладення обов'язку відшкодувати шкоду на юридичну особу пояснюється тим, що працівник юридично втілює його волю, тобто юридична особа реалізує свою цивільну дієздатність, зокрема, деліктоздатність, через дії своїх працівників, відтак, дії працівників юридично сприймаються як дії самої юридичної особи.

З наявних у справі матеріалів, зокрема копії трудової книжки серії БТ-1 №4190981,  відзиву на позовну заяву №1/10 від 01.10.2008р., пояснюючої записки від 30.09.2008р., вбачається, а відповідачем не заперечується вина водія Махібороди Ю.Є. у вчинені дорожньо-транспортної пригоди 24.09.2005р. та перебування останнього у трудових відносинах з ТОВ фірмою “КВАНТ”, м. Тернопіль, у момент скоєння ДТП.

Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії КІС №763756, виданим 04.02.2003 р. МРЕВ-3 ДАІ ГУ УМВС України в м. Києві, підтверджується, що транспортний засіб, котрий пошкоджений в результаті ДТП 24 вересня 2005 р. в м. Києві на Московській площі, зареєстрований за Товариством з обмеженою відповідальністю Туристична фірма «САМ».

Правильність обчислення суми страхового відшкодування підтверджена наявними в матеріалах справи висновками експерта, а фактичний розмір виплати –страховим актом та платіжним дорученням, а тому суд визнає такі вимоги обґрунтованими та документально доведеними.

Разом з тим, судом встановлено, що між закритим акціонерним товариством "Українська транспортна страхова компанія" та страхувальником ТОВ фірма "КВАНТ" було укладено договір (Поліс) № ВА/0682705 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників  наземних транспортних засобів, відповідно до якого ЗАТ "УТСК" взяло на себе зобов'язання відшкодувати шкоду, заподіяну, зокрема майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу –автомобіля Opel Vectra, державний номер 413-85 КА –і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність фірми "КВАНТ" (страхувальника). Вказаним договором (Полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500 грн., франшиза –510 грн. (п. 2 договору).

Оцінюючи заперечення відповідача, що полягають у неправомірності пред'явлених вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю “КВАНТ”, м. Тернопіль у зв'язку з тим, що на момент скоєння ДТП діяв Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/0682705, укладений між відповідачем як Страхувальником та Страховиком –ЗАТ «Українська транспортна страхова компанія»судом відхиляються з наступних міркувань.

Чинним цивільним законодавством не передбачено виникнення у страховика, який сплатив страхове відшкодування за майновим видом страхування, права регресу до страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.

Так, відшкодувавши збитки, завдані водієм Товариства "КВАНТ" Махібородою Ю.Є. позивач у справі на підставі положень статті 27 Закону України "Про страхування" та згідно вимог ст. 993 Цивільного кодексу України став в межах виплаченої суми кредитором у зобов'язанні, що виникло з делікту, замість туристичної фірми "САМ". Тобто з моменту сплати шкоди за особу, відповідальну за її спричинення ЗАТ СК «Кремінь» стало кредитором у деліктному зобов'язанні, отримавши право вимоги замість потерпілої сторони –фірми "САМ" вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, враховуючи, що жодних застережень щодо наявності права регресу до будь-якої іншої особи (страховика тощо), окрім самої винної особи, вказані норми не містять, враховуючи, що в даному випадку, саме ТОВ фірма "КВАНТ" є винною особою у вчиненні ДТП внаслідок дій її працівника, відтак, зобов'язана, в силу закону, відшкодувати шкоду у розмірі виплаченого позивачем відшкодування.

За таких обставин, не можуть бути взяті судом до уваги твердження відповідача про обов'язок відшкодування завданої ТОВ фірмою «КВАНТ»шкоди в розмірі 1799,48 грн. Закритим акціонерним товариством «Українська транспортна страхова компанія», як Страховиком фірми, оскільки останній не є особою, відповідальною за збитки, що заподіяні дорожньо-транспортною пригодою.

При цьому слід відмітити, що Товариство у разі сплати страхового відшкодування, не позбавлено права вимоги в межах фактично сплачених  збитків до ЗАТ "УТСК" в порядку регресу згідно умов договору (Полісу) № ВА/0682705.

Оцінюючи позовні вимоги про стягнення з відповідача витрат на проведення авто товарознавчої експертизи у розмірі 200,00 грн., суд вважає, що такі вимоги до задоволення не підлягають, з огляду на наступне.

Згідно платіжного доручення № 1635 від 25.11.2005р., представленого як доказ понесення зазначених витрат, платником за надані експертні послуги значиться «ДП «Донбас-Ассістенс», тобто вартість проведеної авто товарознавчої експертизи оплачував не позивач у справі. Отже, позивач не довів належними та допустимими доказами правомірності звернення з вимогами про стягнення вартості експертизи, оплаченої іншою юридичною особою.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов до висновку, що оскільки з вини працівника відповідача було скоєно дорожньо-транспортну пригоду 24.09.2005 року, внаслідок чого пошкоджено транспортний засіб, котрий належить ТОВ «Туристична фірма «САМ», а позивачем було відшкодовано останньому матеріальну шкоду в сумі 1799,48 грн., що підтверджено документально, у зв'язку з чим до позивача - Закритого акціонерного товариства Страхової компанії “Кремінь”, м. Донецьк, перейшло право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача завданої матеріальної шкоди в розмірі 1799,48 грн. суд визнає обґрунтованими, підтвердженими документально та такими, що підлягають до задоволення.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За згодою представника відповідача, відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 27.10.2008р. оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення господарського суду.

З огляду на наведене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про судоустрій України», ст.ст. 11, 16, 993, 1166, 1172, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 1, 42-47, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 811, 82-85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.  Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “КВАНТ”, м. Тернопіль, вул. Подільська, 42, ідентифікаційний код 14029316 –1799,48 грн. суми страхового відшкодування в порядку регресу та 197,99 грн. судових витрат на користь Закритого акціонерного товариства страхової компанії «Кремінь», м. Донецьк, вул. Університетська, 89/217, ідент. код 24559002.

3. В решті позовних вимог –відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) „_03_” листопада__ 2008 року, рішення через місцевий господарський суд.

Суддя