Рішення

від 23.10.2008 по справі 51/206-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

51/206-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2008 р.                                                            Справа № 51/206-08

вх. № 6408/5-51

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Шостак Є.А, довіреність № 11/96 від 07.11.2006 р.,  відповідача - не з"явився,

розглянувши справу за позовом Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз", м. Симферополь  

до  товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Ресурс", с. Кегичівка  

про стягнення 1998,99 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1998,99 грн. неустойки за неналежне виконання умов договору підряду № 1081, укладеного між сторонами 18.07.2007 року.  Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

23.10.2008 року до господарського суду, через канцелярію, від позивача надійшла заява в якій він просить суд долучити до  матеріалів справи  довідку з ЄДР про включення підприємства відповідача до ЄДР.

Суд, дослідивши надану довідку, долучає її до матеріалів справи.

В судовому засіданні 23.10.2008 року представник позивача підпримує позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 23.10.2008 року не з"явився, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом надіслання копії ухвали суду на адресу відповідача, зазначену в довідці з ЄДР, але ухвала суду про порушення провадження у справі (попередня ухвала суду) була повернута на адресу суду з довідкою працівника поштового зв"язку про причини повернення "за закінченням терміну зберігання".

Ухвалою від 29.08.2008 року, суд попередив сторони про те, що неявка їх представників в судове засідання не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

18.07.2007 року між сторонами був укладений договір підряду № 1081 (далі - договір), відповідно до умов якого (пункт 1.1. договору) підрядник (відповідач по справі) зобов"язується на свій ризик виконати роботу по завданню замовника (позивач по справі): розробка техніко-економічного обгрунтування з будівництва та використання установки з переробки природного газу і газового конденсату (ТЕО), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу.

Вартість робот за договором відповідно до приблизного кошторису становить 399797,00 грн. (пункт 3.1. договору).

Відповідно до пункту 3.5. договору, розрахунок здійснюється на умовах попередньої оплати у розмірі 70% у національній валюті України шляхом перерахування коштів на рахунок відповідача, відповідно до пункту 3.1. договору на протязі 5-ти банківських днів з моменту підписання даного договору.

Платіжним дорученням № 792 від 23.08.2007 року позивач перерахував відповідачеві 279857,90 грн. попередньої оплати за договором.

Пунктом 1.3. договору встановлено, що термін здачі робот за договором - не пізніше 6-ти місяців з моменту виконання позивачем пункту 3.5. договору. Тобто строк для виконання робіт за договором скінчівся 23.02.2008 року.

Проте, відповідач взяті на себе зобов"язання щодо своєчасного виконання робіт не виконав.

Відповідно до статті 193 Господарського коедксу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами статті 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову  відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 2 статті 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопо-рушення.

Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 4 статті 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 5.1. договору у випадку несвоєчасного виконання відповідачем, передбачених даним договіром робіт, останній платитть неустойку в розмірі 0,5% від вартості роботи за умови наявності провини відповідача.

Таким чином, ретельно дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки вони обгрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та не спростовані відповідачем.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 193, 216, 218, 230, 231 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -   

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства зобмеженою відповідальністю "СТ РЕСУРС" (64003, Харківська область, Кегечивський район, смт. Кегичівка, вул. Жовтнева, 14, р/р 26006301000435 Полтавська філія ВАТ ВТБ Банк, МФО 331876, код 34269975) на користь державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" ( 95000, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова / пров. Совнаркомівський, 52/1, р/р 26007301320204 Кримське ЦВ Промінвестбанк, МФО 324430, код 00153117) - суму неустойки у розмірі 1998,99 грн., 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 28 жовтня 2008 року.