Рішення

від 28.10.2008 по справі 5020-5/433

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-5/433

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"28" жовтня 2008 р. справа № 5020-5/433

За позовом: Приватного підприємства „Лазуріт СВ”  (99001 м. Севастополь, вул. К. Лібнехта, 59)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „СРЗ Южний Севастополь” (м. Севастополь, вул. Правди, 24)

про стягнення заборгованості в розмірі 22522,09 грн.       

Суддя Євдокимов І.В.

Представники сторін:

Позивач - Борісов Олег Вікторович - представник, довіреність №  б/н   від 12.05.08,  ПП "Лазуріт СВ";

Відповідач - не з'явився, ТОВ "Судноремонтний завод "Южний Севастополь";

Суть спору:

Позивач, ПП „Лазуріт СВ”, звернувся до суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „СРЗ Южний Севастополь, про стягнення заборгованості в розмірі 22522,09 грн., з яких: 19961,04 грн. –пеня, 2561,05 грн. -  3% річних.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов'язки щодо оплати  виконаних зобов'язань.

Відповідач в судове засідання неодноразово не з'являвся, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у встановленому порядку, за адресою вказаною у позовній заяві, ухвала про порушення провадження по справи отримана відповідачем особисто 05.09.2008  (поштове повідомлення № 23112 від 20.10.2008 (а.с. 25).

Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу  України.

Суд визнав можливим розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши надані позивачем докази,  суд, -

ВСТАНОВИВ:

31.08.2007 між позивачем та відповідачем  було укладено договір підряду на заміну металоконструкцій у підводній частині  на т/х “Славянин”  № 0831 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору позивач зобов`язаний виконати, а відповідач прийняти та сплатити виконані роботи в строки та на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п. 3.3 Договору оплата виконаних робіт здійснюється у наступному порядку: замовник здійснює авансування робіт в розмірі 30% від попередньої вартості робіт в строк три банківських дні з моменту підписання Договору. Остаточний розрахунок здійснюється замовником в продовж  п`яти банківських днів після підписання акту.

Сторонами було підписано акти виконаних робіт на загальну суму 518451,02 грн. (арк.с.11-16), акти підписані уповноваженими представниками обох сторін, підписи скріплені печатками підприємств.

Відповідачем було здійснено часткову оплату виконаних робіт в результаті чого у нього утворилася заборгованість в розмірі 253267,31 грн.

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 05.06.2008 по справі 5020-11/160 позов ПП „Лазуріт СВ ” до Товариства з обмеженою відповідальністю „СРЗ Южний Севастополь, про стягнення заборгованості в розмірі 253267,31 грн. задоволений в повному обсязі.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від  23.07.2008 рішення господарського суду м. Севастополя від 05.06.2008 по справі 5020-11/160 залишено без змін.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення заборгованості в розмірі 22522,09 грн., з яких: 19961,04 грн. –пеня, 2561,05 грн. -  3% річних.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно п. 7.3 Договору у випадку несвоєчасної  оплати  відповідач зобов`язаний сплатити пеню  в розмірі подвійної облікової ставки НБУ  від суми простроченої заборгованості.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобов'язань може забезпечуватися пенею.

Позивачем нарахована пеня в сумі 19961,04 грн., яка підлягає стягненню.

Також позивач просить стягнути 3% річних.  

Згідно ст. 611  Цивільного кодексу України  у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом.

           Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три відсотку річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Відповідно наданому позивачем розрахунку та перевіреному судом, сума 3% річних складає  2561,05 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 22522,09 грн., з яких: 19961,04 грн. –пеня, 2561,05 грн. -  3% річних.

Згідно ст.  ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 225,22 грн.  і інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються  на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 75, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Судноремонтний завод “Южний Севастополь”  (99014 м. Севастополь, вул. Правди, 24; р/р 2600101884643 в ВАТ “Укрексимбанк” м. Севастополь, МФО 384986, код ЄДРПОУ 32013775) на користь Приватного підприємства “Лазуріт - СВ”  (99001 м. Севастополь, вул. К.Либнехта, 59, р/р 260062463 в СФ “РБ Аваль”, МФО 324504, код ЄДРПОУ 32100768) заборгованість в розмірі 22522,09 грн., з яких: 19961,04 грн. –пеня, 2561,05 грн. -  3% річних,  а також  витрати по сплаті державного мита в розмірі 225,22 грн.  та інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу в  розмірі 118,0 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

    Суддя                                                                                                    І.В.  Євдокимов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

03.11.2008

Розсилка:

1.          ПП „Лазуріт СВ”  (99001 м. Севастополь, вул. К. Лібнехта, 59);

2.          ТОВ „СРЗ Южний Севастополь” (м. Севастополь, вул. Правди, 24)

3.          Справа

4.          наряд