Рішення

від 20.10.2008 по справі 60/79-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

60/79-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2008 р.                                                            Справа № 60/79-08

вх. № 6520/5-60

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Хотлубей В.Г. (генеральний директор) - наказ № 40-к від 02.08. 1999 року, Соловйов А.В. - довіреність № 440 від 12.03.2008 року

1-го відповідача - Гранова Т. А. - довіреність б/н від 01.10.2008 року,  Рассадін Ю.М. - довіреність б/н від 01.10.2008 року

2-го відповідача - Рассадін Ю.М. - довіреність № 1312 від 29.09.2008 року

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Компанія "Дніпрохолд", м.Запоріжжя  

до  1-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Харків - ДМВ", м. Харків

       2-го відповідача - Бердянський державний завод скловолокна, м. Бердянськ  

про визнання недійсним договору та стягнення 42188,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Компанія "Дніпрохолд" (позивач) звернулося до господарського суду з позовом до  Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Харків - ДМВ" (1-й відповідач) про визнання договору  про уступку права оплати боргу б/н від 18.06.2007 року недійсним та стягнення з відповідача грошових коштів, які були сплачені за платіжними дорученнями від 20.06.2007 року та 27.09.2007 року. В обгрунтування позову позивач посилається на те, що  договір  про уступку права оплати боргу б/н від 18.06.2007 року є недійсним, оскільки він підписаний  Шарай Л.Д., яка на час його підписання находилась на посаді директора сумісної діяльності між позивачем та Бердянським державним заводом скловолокна (2-м відповідачем) і не мала повноважень підписувати даний договір. Крім того, позивач в обгрунтування позову щодо стягнення грошових коштів, посилається на те, що у разі визнання правочину недійсним кожна сторона зобов"язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 вересня 2008 року було прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі, призначено її  розгляд на  01 жовтня 2008 року та залучинено до участі у справі відповідно до ч. 1 ст.24 Господарського процесуального кодексу України за ініціативою суду в якості 2-го відповідача - Бердянський державний завод скловолокна.

30 вересня 2008 року 1- й відповідач через канцелярію господарського суду Харківської області за вх.17618 надав відзив та документи на виконання ухвали господарського суду Харківської області від 04 вересня 2008 року, які залучені судом до матеріалів справи.

01 жовтня 2008 року позивач через канцелярію господарського суду Харківської області надав документи згідно супровідного листа (вх. № 14678) на виконання ухвали господарського суду Харківської області від 08 серпня 2008 року , які долучені судом до матеріалів справи.

Представник 1-го відповідача через канцелярію господарського суду Харківської області 01.10.2008  року надав документи згідно супровідного листа (вх. № 14676) на виконання ухвали господарського суду Харківської області від 08 серпня 2008 року , які долучені судом до матеріалів справи.

Представник 2-го відповідача через канцелярію господарського суду Харківської області 01.10.2008 року надав документи згідно супровідного листа (вх. № 14675) на виконання ухвали господарського суду Харківської області від 08 серпня 2008 року , які долучені судом до матеріалів справи.

2-й відповідач надав до господарського суду 01.10.2008 р. за вх. № 14594 відзив на позовну заяву та документи на виконання ухвали господарського суду Харківської області від 04 вересня 2008 року, які залучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 жовтня 2008 року було відкладено розгляд справи на 20.10.2008 року на 12:20 год., у зв`язку з необхідністю витребування у позивача доказів, які мають суттєве значення для повного, всебічного та об'єктивного дослідження усіх матеріалів справи та фактичних обставин спору, а саме: докази, що підтверджують  повноваження  Шарай Л.Д., докази про призначення її на посаду директора, письмове пояснення щодо засвідчення підпису особи,  яка підписала спірну угоду, печаткою підприємства, пояснення стосовно підстав здійснення  перерахунку  40 000 грн. відповідно до платіжного доручення № 1127 від 22.09.2007 року та 2896,70 грн. відповідно до платіжного доручення № 408 від 20.06.2007 року.

Позивач 20.10.2008 р. за вх. № 18858 на виконання ухвали господарського суду Харківської області від 01 жовтня 2008 року надав письмові пояснення щодо засвідчення підпису особи,  яка підписала спірну угоду печаткою підприємства, в яких зазначає, що Шарай Л.Д. - особа, яка підписала спірну угоду, знаходилася на час підписання угоди на посаді директора спільної діяльності за трудовою угодою та враховуючи те, що виробнича частина спільної діяльності територіально знаходилася в м.Бердянську, а звіти здійснювалися в м.Запоріжжя, за місцем реєстрації спільної діяльності, директору Шарай Л.Д. приходилося засвідчувати своїм підписом та печаткою позивача документи по спільній діяльності, до того ж їй було передано чисті аркуші з печаткою позивача, для виконання будь-яких невідкладних завдань.

Позивач 20.10.2008 р. за вх. 18859  на виконання ухвали господарського суду Харківської області від 01 жовтня 2008 року також надав згідно супровідного листа докази, що підтверджують  повноваження  Шарай Л.Д. та докази про призначення її на посаду директора, які долучені судом до матеріалів справи.

Крім того, 20.10.2008 р. за вх. 18857 позивач надав заяву про зміну та уточнення позовних вимог, згідно яких позивач просить визнати договір про уступку права оплати борга б/н від 18.06.2007 р. недійсним та стягнути з 1-го відповідача на користь позивача грошові кошти, сплачені за наступними платіжними дорученнями: № 404 від 19.06.2007 р. в сумі 38000 грн.; № 408 від 20.06.2007 р. в сумі 2896 грн. та № 410 від 20.06.2007 р. в сумі 1291 грн., всього стягнути - 42188 грн. Враховуючи, що згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд відмовляє позивачу у прийнятті зазначеної заяви до розгляду, оскільки позивачем одночасно змінено предмет позову та підставу.

Посилання позивача у вищезазначеній заяві на те, що він змінив лише предмет позову, а підстави позову залишені без змін, суд знаходить безпідставним, оскільки позов було подано про стягнення  з відповідача грошових коштів, які були сплачені за платіжними дорученнями від 20.06.2007 року та 27.09.2007 року., а згідно заяви про зміну та уточнення позовних вимог, позивач зазначає предметом позову стягнення грошових коштів з 1-го відповідача в сумі 42188 грн., які сплачені за наступними платіжними дорученнями: № 404 від 19.06.2007 р. в сумі 38000 грн.; № 408 від 20.06.2007 р. в сумі 2896 грн. та № 410 від 20.06.2007 р. в сумі 1291 грн. Отже, з викладеного вбачається, що позивач уточнив не лише предмет позову, а і його підставу, зазначивши інші платіжні доручення, за якими було перераховано грошові кошти.

Представники позивача у судовому засіданні підтримують позовні вимоги у повному обсязі.

Представники 1-го відповідача у судовому засіданні заперечували проти позову, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема посилаючись на те, що у нього відсутні підстави для повернення позивачу грошових коштів, оскільки зазначена позивачем сума була перерахована на підставі договора про спільну діяльність № 3-СД від 02.06.2006 р.

Представник 2-го відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема посилаючись на те, що спірний договір було підписано Шарай Л.Д. з відома генерального директора позивача Хотлубей В.Г., в підтвердження чого може бути той факт, що її зразок підпису, як керівника спільної діяльності 3-СД від 02.06.2006 р. був засвідчений нотаріально як особи, що має право підпису з боку сторони 1 за договором 3-СД від 02.06.2006 р.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено, що 18.06.2007 року між 2-им відповідачем - Бердянським державним заводом скловолокна (дебітор), 1-им відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим підприємством "Харків - ДМВ" (кредитор) та позивачем - Відкритим акціонерним товариством "Компанія "Дніпрохолд"  (новий дебітор) було укладено договір б/н про уступку права оплати боргу.

Згідно п.1.1. зазначеного договора позивач прийняв на себе, а 2-ий відповідач передав право оплати боргу, грошових коштів за послуги по виготовленню продукції, належних 1-ому відповідачу, і стає платником за рахунком 2304-02/ДС від 23.04.2007 р. на суму 40896,70 грн. та за рахунком № 2304-03 від 23.04.2007 р. на суму 1291,30 грн.

Як вбачається зі змісту даного договору, з боку позивача його було укладено генеральним директором Хотлубей В.Г., але як вбачається з пояснень сторін та листа Головного управління МВС України в Харківській області за № 1/533 від 09.06.2008 р., підпис на договорі стоїть директора спільної діяльності Шарай Л.Д., а не Хотлубей В.Г., як зазначено у договорі  б/н від 18.06.2007 року.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває  цивільних  прав  та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи  встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених  законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Відповідно до ч. 3 ст. 65 Господарського кодексу України для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства.

Ч. 5 ст. 65 Господарського кодексу України встановлено, що керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Згідно наказу № 40-к від 02.08.1999 р. генеральним директором Відкритого акціонерного товариства "Компанія "Дніпрохолд" було призначено Хотлубея Василія Григоровича, який на час укладання спірного договору займав зазначену посаду.

Згідно п.9.12.5. Статуту Відкритого акціонерного товариства "Компанія "Дніпрохолд" голова правління або генеральний директор вправі без доручення здійснювати керівництво роботою правління від імені Товариства, в т.ч. укладати угоди від імені Товариства.  

Як вищевстановлено спірний договір було підписано не генеральним директором Хотлубей В.Г. як зазначено у договорі б\н від 18.06.2007 року, а Шарай Любов Дмитрівною.

02.06.2006 р. між позивачем та 2-им відповідачем було укладено договір № 3-СД про спільну діяльність у формі простого товариства, відповідно до п.1.1. якого сторони зобов`язалися діяти спільно без утворення юридичної  особи у сфері виробництва скловолокна, базальтових волокон та виробів на їх основі, шляхом об`єднання вкладів та зусиль з метою забезпечення ринку виробами на основі скловолокна та базальтових волокон.

Для керівництва спільною діяльністю за договором № 3-СД від 02.06.2006 р. позивачем було призначено на посаду керівника спільної діяльності Шарай Любов Дмитрівну, згідно трудової угоди б/н від 15.06.2006 року. 20.07.2007 року згідно наказу № 45\22 її було звільнено з займаної посади.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

          В ст. 203 Цивільного кодексу України зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

          З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що однією із підстав недійсності правочину є підписання договору від імені сторони особою, що не мала повноважень діяти від імені такої сторони або з перевищенням наявних в неї повноважень, оскільки внаслідок цього волевиявлення суб'єкта господарювання не відповідає його внутрішній волі.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

          Частиною 2 та ч. 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців", встановлено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

          Про те, що  Шарай Любов Дмитрівна не мала права діяти від імені позивача, зокрема укладати від його імені оспорюваний договір, відповідачам було відомо на час укладення такого договору. Крім того, припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у особи, що підписує договір повноважень на укладання угоди, грунтується на її обов`язку перевіряти такі повноваження.

Згідно зі ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою; правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання; наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Як вбачається з вищевикладеного та пояснень позивача ним не було схвалено спірну угоду, грошові кошти, які були перераховані 1-ому відповідачу згідно платіжного доручення № 1127 від 22.09.2007 року в сумі 40000 грн. та відповідно до платіжного доручення № 408 від 20.06.2007 року в сумі 2896,70 грн., перераховані на підставі рахунків № 2304-02/ДС від 23.04.2007 р., № 1007-01/ДС від 10.07.2007 р., № 1007/02 від 10.07.2007 р. та № 1007/03 від 10.07.2007 р.,  які були виставлені 1-им відповідачем 2-ому відповідачу на підставі договору № ДС62 від 10.05.2005 року, та передані останнім для сплати позивачу на підставі договору про спільну діяльність № 3-СД від 02.06.2006 р.

          Таким чином, договір, укладений 18.06.2007 року між 2-им відповідачем - Бердянським державним заводом скловолокна (дебітор), 1-им відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим підприємством "Харків - ДМВ" (кредитор) та позивачем - Відкритим акціонерним товариством "Компанія "Дніпрохолд"  (новий дебітор) б/н про уступку права оплати боргу є недійсним, в зв'язку з тим, що підписаний з боку позивача не уповноваженою особою, тобто особою, яка не мала необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення,  зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

          Аналогічна норма закріплена в ч. 2 ст. 208 Господарського кодексу України.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і заперечень. При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, господарський суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Харків - ДМВ" грошових коштів, які були сплачені за платіжними дорученнями від 20.06.2007 року та 27.09.2007 року на підставі спірного договору не підлягають задоволенню, оскільки не доведені суду документально, та спростовуються вищевстановленими обставинами справи та поясненнями сторін, зокрема поясненнями позивача, згідно яких він зазначає, що ним не було схвалено спірний договір та грошові кошти, які перераховані за зазначеними платіжними дорученнями, були перераховані 1-му відповідачу на підставі виставлених рахунків (№ 2304-02/ДС від 23.04.2007 р., № 1007-01/ДС від 10.07.2007 р., № 1007/02 від 10.07.2007 р. та № 1007/03 від 10.07.2007 р.), які були передані позивачу для сплати 2-им відповідачем. Крім того, згідно спірного договору право оплати боргу 2-го відповідача за рахунками № 1007-01/ДС від 10.07.2007 р., № 1007/02 від 10.07.2007 р. та № 1007/03 від 10.07.2007 р. не передавалося позивачу.  

Посилання позивачем на ту обставину, що 1-им відповідачем було зараховано ці кошти, в якості оплати за спірним договором не знайшло документального підтвердження, крім того, 1-ий відповідач зазначає, що зазначені кошти отримані ним від позивача на підставі договора про спільну діяльність № 3-СД від 02.06.2006 р., умовами якого передбачено обов`язок позивача здійснювати фінансування спільних проектів в межах реалізації програми.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 85 грн., сплачене позивачем за немайнові вимоги, та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 59 гривень слід покласти на відповідачів рівними частками, а саме на кожного відповідача по 42,50 грн. - державного мита та 29,50 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Витрати по сплаті державного мита у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 422 грн., сплачені позивачем за майнові вимоги, та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411  судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 59 гривень, не підлягають покладенню на відповідачів, оскільки судом відмовлено в задоволенні позову в частині майнових вимог позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 92, 203, ч.1 ст.215, ч.1 ст.216, ст.241  Цивільного кодексу України, ст. 65, ч.2 ст.208 Господарського кодексу України, ч. 2 та ч. 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців", статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 33, 38, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -    

ВИРІШИВ:

Відмовити позивачу у прийнятті до розгляду заяви про зміну та уточнення позовних вимог.

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним договір б/н про уступку права оплати боргу від 18.06.2007 року, укладений між Бердянським державним заводом скловолокна, Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим підприємством "Харків - ДМВ" та Відкритим акціонерним товариством "Компанія "Дніпрохолд".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Харків - ДМВ" (61140, м.Харків, вул.Юного ленінця, буд.10, код ЄДРПОУ 24669618, р/р 26008011096 в ХАК "Зембанк", МФО 3516952) на користь Відкритого акціонерного товариства "Компанія "Дніпрохолд" (69032, м.Запоріжжя, вул.40 років Радянської України, буд.40, код ЄДРПОУ 25220174, р/р 26003113201 в АБ "Металлург", МФО 313582) державного мита в сумі 42,50 грн. та 29,50 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Бердянського державного заводу скловолокна (71116, Запоріжська область, м.Бердянськ, вул.Кірова, буд.107, код ЄДРПОУ 00205015, р/р 26001301160519 в філії "Відділення Промінвестбанку" в м.Бердянськ Запоріжської області, МФО 313117) на користь Відкритого акціонерного товариства "Компанія "Дніпрохолд" (69032, м.Запоріжжя, вул.40 років Радянської України, буд.40, код ЄДРПОУ 25220174, р/р 26003113201 в АБ "Металлург", МФО 313582) державного мита в сумі 42,50 грн. та 29,50 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Врешті частині позову відмовити.

Повний текст рішення підписано 23.10.2008 року.

Суддя                                                                                            

справа № 60/79-08