9095-2008
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309
РІШЕННЯ
Іменем України
20.10.2008Справа №2-22/9095-2008
20 жовтня 2008 року Справа №2-22/9095-2008
За позовом Товаристваз обмеженою відповідальністю «База відпочинку «Старий замок»
до Фонду майна АР Крим м. Сімферополь
про визнання дійсним договору оренди
Суддя: Калініченко А.А.
Представники сторін:
Позивачів : Дешевих І.М. – директор, паспорт ЕС 462223, Светікова К.Ю.- представник, дов. від 31.12.2008 р.
Відповідачів: Іскра Ю.Ю. – нач.ю/в, дов. № 112-Д від 17.10.2008 р.
встановив:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «База відпочинку «Старий замок» - звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом до Фонду майна АР Крим про визнання дійсним договору оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу державного підприємства радгоспу-заводу «Алушта» - бази відпочинку, розташованої за адресою: м. Алушта, вул. Леніна, 55, та додаткових угод до нього, які є невід'ємною частиною договору. Позовні вимоги мотивовані тим, що між Товаристом з обмеженою відповідальністю «Старий замок», правонаступником якого є Товариства з обмеженою відповідальністю «База відпочинку «Старий замок» та Фондом майна АР Крим 22.06.2004 р. було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу державного підприємства радгоспу-заводу «Алушта» із додатковими угодами до нього № 1 від 17.04.2006 р., № 2 від 21.08.2008 р., які є невід'ємною частиною цього договору. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 220, ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 793 ЦК України даний договір потребує нотаріального посвідчення. Однак відповідач ухиляється від вчинення нотаріальних дій.
Представник відповідача проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позов та посилається на те, що договір оренди від 27.06.2003 року та додаткові угоди до нього відповідають чинному законодавству та не потребують нотаріального посвідчення.
Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, суд
встановив:
Між Фоном майна АР Крим та Товариством з обмеженою відповідальністю «База відпочинку «Старий замок» на підставі пункту 3 наказу Фонду державного майна України «Про виконання завдань з забезпечення надходжень орендної плати до Державного бюджету в 2004 році» № 264 від 10.02.2004 року та наказів Фонду майна АР Крим «Про передачу цілісного майнового комплексу структурного підрозділу державного підприємства радгоспу-заводу «Алушта» - бази відпочинку, розташованої за адресою: м.Алушта, вул. Леніна, 55 в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Старий замок» № 208 від 22.03.2004 р. укладено договір оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу державного підприємства радгоспу-заводу «Алушта» - бази відпочинку, розташованої за адресою: м. Алушта, вул. Леніна, 55 від 22.06.2004 р. б/н з додатковими угодами до нього № 1 від 17.04.2006 р., № 2 від 21.08.2008 р. , які є невід'ємною частиною цього договору.
Договір укладено строком до 21.06.20053 р. (додаткова угода № 2 від 21.08.2008 р.)
Частиною 1 статті 12 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-XII від 10 квітня 1992 року встановлено, що договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.
Згідно з частиною 2 статті 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до частини 2 статті 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Згідно з ч. 1 ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
З матеріалів справи вбачається, що сторони уклали договір оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу державного підприємства радгоспу-заводу «Алушта» - бази відпочинку (м. Алушта, вул. Леніна, 55) від 22.06.2004 р. б/н, з додатковим угодами до нього № 1 від 17.04.2006 р., № 2 від 21.08.2008 р., які є невідємною частиною цього договору, передбачивши всі істотні умови щодо предмету, ціни, порядку оплати та передачі майна, прав та обов'язків сторін, відповідальності сторін тощо.
Для виконання наказу Фонда майна АР Крим «Про передачу цілісного майнового комплексу структурного підрозділу державного підприємства радгоспу-заводу «Алушта» - бази відпочинку, розташованої за адресою: м.Алушта, вул. Леніна,55, в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Старий замок» від 22.03.2004 № 208, орендодавець передав цілісний майновий комплекс структурного підрозділу – бази відпочинку з балансу радгоспу-заводу «Алушта», а орендатор прийняв його у користування згідно умов договору оренди від 22.06.2004 року (акт прийому – передачі в оренду майна – цілісного майнового комплексу структурного підрозділу державного підприємства радгоспу-заводу «Алушта» від 22.06.2004 р. ( арк.спр. 28).
Оплата орендованого майна здійснюється регулярно, про що свідчать додані до матеріалів справи платіжні доручення ( а.с. 139-165).
Однак від нотаріального посвідчення договору відповідач ухиляється.
Відповідно частини 2 статті 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення такого роду фактів.
У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що предметом договору договору оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу державного підприємства радгоспу-заводу «Алушта» - бази відпочинку, розташованої за адресою: м.Алушта, вул. Леніна, 55 б/н від 22.06.2004 р. та додаткових угод до нього № 1 від 17.04.2006 р., № 2 від 21.08.2008 р., є цілісний майновий комплекс, як окремий об'єкт цивільних прав, в той час як стаття 793 ЦК України передбачає обов'язкове нотаріальне посвідчення договорів оренди будівлі, споруди або їх частини.
Господарський суд вважає таку позицію відповідача необґрунтованою, оскільки відповідно до статті 191 ЦК України підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю, отже договір оренди цілісного майнового комплексу підприємства або його структурного підрозділу підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.
Судом встановлено, що договір оренди від 22.04.2006 р. не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, є легітимним та укладений між сторонами у справі відповідно до вимог чинного законодавства.
Приймаючи до уваги викладене, всебічно та в повному обсязі дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи документи та фактичні обставини справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «База відпочинку «Старий замок» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають віднесенню на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82 –85 ГПК України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати дійсним укладений між Фондом майна АР Крим та Товариством з обмеженою відповідальністю «База відпочинку «Старий замок» договір оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу державного підприємства радгоспу-заводу «Алушта» - бази відпочинку, розташованої за адресою: м. Алушта, вул. Леніна, 55, від 22.06.2004 р. із додатковими угодами до нього № 1 від 17.04.2006 р., № 2 від 21.08.2008 р., які є невід'ємною частиною цього договору. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Старий замок», правонаступником
3. Стягнути з Фонду комунального майна АР Крим ( 95000, м.Сімферополь, вул. Севастопольська, 17, ЄДРПОУ 00036860) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «База відпочинку «Старий замок» (98500,м.Алушта, с.Лучисте, пер.Новий ДО, ЄДРПОУ 32322895) 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 20.10.2008 |
Оприлюднено | 13.11.2008 |
Номер документу | 2286025 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Калініченко А.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні