Рішення

від 16.10.2008 по справі 58/191-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

58/191-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2008 р.                                                            Справа № 58/191-08

вх. № 6724/3-58

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився  відповідача - Лук'яненко І.М., довіреність № НФ -01-06/269 від 11.08.2008 року, Забіяка Н.О., довіреність № 1593 від 10.10.2008 року

розглянувши справу за позовом ТзОВ "Укрзернотранс-К"  

до  СТГО "Південна залізниця" м. Харків  

про стягнення 18046,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача безпідставно нараховані та стягнуті платежі по накопичувальним карткам по коду 164, а також кошти за ненадані послуги в загальному розмірі 18046,20 грн.. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що у лютому 2008 року позивачем на станціях Південної залізниці згідно декадних заявок ТОВ "Укрзернотранс" було замовлено подачу вагонів під навантаження з розподілом подачі вагонів по дням навантаження. Згідно даних накопичувальних карток, на різних станціях було стягнуто плату за подачу вагонів і контейнерів для навантаження і вивантаження у визначений час, період доби, дні тижня чи місяця, встановлені вантажовідправником за кодом 164, відповідно до п. 14 Переліку платежів, зборів та штрафів, які стягуються при перевезенні вантажів залізничним транспортом, затвердженого Державною адміністрацією залізничного транспорту України № ЦЗЕ-388 від 10.03.2000 року. У відповідності до пп.14 таблиці №3 "Найменування видів перевезень, робіт і послуг, які виконуються залізничним транспортом за вільними (договірними) тарифами", пункту 26 розділу 1 Тарифного керівництва №1, затвердженого Наказом Міністерства транспорту України від 15 листопада 1999 року N 551, нарахування плати за подачу вагонів і контейнерів для навантаження і вивантаження у визначений час, період доби, дні тижня чи місяця, встановлені вантажовідправником, проводиться за вільними (договірними) тарифами лише у випадках якщо ця послуга не передбачена договором про експлуатацію під'їзних колій та/або договором про подачу й забирання вагонів. Позивач стверджує, що між ТОВ "Біловодський КХП", ТОВ "Роменський ККЗ", ТОВ "Гадячський КХП", ТОВ "Полтавапромсервіс" та Південною залізницею було укладено Договір на експлуатацію під'їзних колій. Також, між Лубенською філією ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" та ТОВ "Укрзернотранс-К" було укладено угоду на подачу й забирання вагонів локомотивами Міжрегіонального підприємства промислового залізничного транспорту. Тому, оскільки вищевказаними договорами передбачено подача й забирання вагонів, стягнення плати за подачу вагонів і контейнерів для навантаження і вивантаження у визначений час, період доби, дні тижня чи місяця, позивач вважає необґрунтованим встановлення вантажовідправником коду 164, та нарахування і стягнення платежів по накопичувальним карткам за вказаним кодом.

Крім того, позивач стверджує, що відповідачем були стягнуті грошові кошти за послуги, які фактично не були надані.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. 02.10.2008 року до суду надійшло клопотання, в якому позивач просить суд розглянути справу без присутності представника позивача в судовому засіданні.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечує проти позовних вимог, з мотивів, викладених у відзиві на позов, зокрема, посилаючись на укладання з позивачем договору № 0161/8 від 26.12.2007 року та доповнення до нього, відповідно до якого, відповідач зобов'язався надавати позивачу послуги, згідно з розділами 1, 2 Тарифного керівництва № 1, 1999 року. Відповідно до умов цього договору, позивач зобов'язався здійснювати розрахунки за перевезення вантажів на умовах попередньої оплати та додаткові послуги, шляхом перерахування коштів у сумах, відповідних до обсягу перевезення, які  відповідачем зараховуються на особовий рахунок позивача. Списання коштів з рахунку позивача проводиться на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати на користування вагонами та контейнерами, які підтверджуються підписами працівника станції та платника.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

Відповідно до вимог ст. 17 Статуту залізниць України,  між Статутним територіально - галузевим об'єднанням "Південна залізниця" та ТОВ "Укрзернотранс-К" був укладений договір від 26.12.2007 року за № 0161/8. Відповідно до умов п. 2.2.3 цього договору позивачу було присвоєно код платника (особовий рахунок) № 7733060.

Згідно з п. 2.2.5 договору, позивач зобов'язався здійснювати своєчасне перерахування належних залізниці платежів за перевезення вантажів, охорону, додаткові збори та тарифи, пов'язані з процесом перевезень, плату за користування вагонами, по ставках Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (Тарифного керівництва № 1), з обліком відповідних коефіцієнтів; збору за оформлення внутрішнього транзитного документу та його електронної копії, а також зборів за роботи і послуги, надані залізницею, наведених у Доповненні до  дійсного договору, по ставках вільних (договірних) тарифів, що діють на момент виконання робіт і послуг.

Згідно п. 3.1 договору, позивач зобов'язався здійснювати всі платежі через розрахунковий рахунок Технологічного центру по обробці перевізних документів Інформаційно-обчислювального центру Південної залізниці (далі - Технологічний центр), п. 3.2 договору передбачено надання Технологічним центром переліків, особових рахунків та податкових накладних. Пункт 3.3 договору зобов'язує позивача здійснювати 100% передоплату всіх належних платежів, відповідно до вимог ст. 62 Статуту залізниць України.

Відповідно до доповнення до договору, відповідач зобов'язався надавати позивачу додаткові послуги, згідно з розділами 1., 2. Тарифного керівництва № 1., 1999 р. за вільними (договірними) тарифами, згідно з п. 26 розділу 1 Тарифного керівництва № 1, станом на 26.12.2007 року.

Згідно п.1 доповнення, сторони встановили перелік видів перевезень, робіт і послуг, які виконуються станціями Південної залізниці за вільними (договірними) тарифами, згідно з п. 26 розділу 1 Тарифного керівництва № 1, 1999 р. станом на 26.12.2007 р.

Як передбачено п. 2.1 розділу 12 Правил перевезення вантажів, взаємовідносини залізниці з підприємствами, які виконують вантажні роботи на під'їзних коліях,  визначаються договорами про експлуатацію під'їзних колій або договорами про подачу та забирання вагонів.

Згідно п. 2.3 розділу 12 вищезазначених Правил, договір про експлуатацію під'їзної колії і договір про подачу та забирання вагонів встановлюють порядок подачі та забирання вагонів, терміни перебування вагонів на під'їзній колії та інші умови роботи під'їзної колії.

У виконання зазначених вимог, такий договір був укладений між залізницею та „Київ-Дніпровським МППЗТ” за № 4/156 від 23.06.2006 року.

Позивачем, з причин відсутності у нього власних під'їзних колій на станціях Південної залізниці, були укладені договори на експлуатацію під'їзних колій з їх власниками, а саме, з ЗАТ Миргородський елеватор” позивачем було укладено тимчасову угоду № 1 від 10.01.2008 року, з ТОВ „МКЗ” - № 11 від 01.02.2008 року, згідно яких позивач зобов'язався здійснювати розрахунки з залізницею за послуги по подаванню та прибиранню вагонів, станційних зборів, платежів за користування вагонами, а також  за оформлення документів.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що позивач звертався до відповідача 11 та 12 лютого 2008 року з проханням надати послуги по зважуванню зерновозів (тарирування та брутування вагонів). До матеріалів справи залучено виписку з протоколу оперативної наради від 15.09.2008 року, який підтверджує, що по станціям Миргород (Договірний тариф-14 "узгоджена подача"), Линовиці, Гадяч та Кременчук платежі нараховані та стягнуті відповідно до "Правил перевезення вантажів залізничним транспортом України, розд. 2 "Правил приймання вантажів до перевезення" п.7. та згідно Тарифного керівництва № 1, розд. 2, п. 26 і поверненню не підлягають.

Переліком платежів, зборів та штрафів, які стягуються при перевезенні вантажів залізничним транспортом, який затверджений заступником начальника Укрзалізниці 10.03.2000 року, визначений вичерпний перелік кодів, які заносяться у накопичувальну картку, зокрема код 160 - зважування.

Надання експедиторських послуг, ставки (визначена ціна) яких містяться у Тарифному керівництві № 1, розд. 2, п.9 не потребують заявок зі сторони відповідача, а послуги, які надаються залізницею за вільними тарифами відповідно до Тарифного керівництва № 1, розд.1, п.26 потребують погодження за домовленістю сторін, що відображено у договорі про організацію експортно-імпортних і внутрішніх перевезень вантажів від 26.12.2007 року за №0161/8.

Як видно із накопичувальних карток №№ 827225, 827295, 827476, 827482 (станція Кременчук Південної залізниці) перевозився вантаж - пшениця. Згідно з Правилами приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Мінтрансу України 21.11.2000 року за № 644, та зареєстрованих в Мінюсті України 24.11.2000 року за № 861/5082, п.7 Правил перевезення вантажів залізничним транспортом України, маса зернових вантажів, які перевозяться навалом та насипом, визначається зважуванням на вагонник вагах, а п.10 цих правил визначає, як це зважування відбувається. Крім цього, згідно з Правилами видачі вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованих в Мінюсті України 24.11.2000 року за № 862/5083 Правилами перевезення вантажів, п.12, абз.9, при наявності на станції призначення або в одержувача вагонних ваг, залізниця може здійснювати перевірку маси вантажів, що перевозяться навалом і насипом і прибули без ознак утрати, відповідно до договору між залізницею і одержувачем. Тобто, перевірка маси вантажу є правом, яким скористувалася залізниця.

Згідно з абз. 3 ст. 24 Статуту Залізниць України, залізниця має право перевіряти правильність відомостей, а також перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Таким чином, матеріали справи свідчать про  нарахування і списування грошей з особового рахунку позивача на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами та контейнерами. Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги були включені в накопичувальні картки із зазначенням в них відомостей про надані послуги і їх вартість, які підтверджуються підписами працівника станції і позивача.

З урахуванням викладеного, та враховуючи умови ст. 33 ГПК України, відповідно до якої, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд вважає необхідним у задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст.ст.22, 33, 43, 44, 46, 49, 82-85 ГПК України, суд   

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя