Ухвала

від 04.11.2008 по справі 9352-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

9352-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

УХВАЛА

04.11.2008Справа №2-29/9352-2008

За позовом – Сімферопольська дитяча музикальна школа №3, (95011, вул.. Горького 11, м. Сімферополь).

До відповідача – ВАТ «Крименерго», (95034, вул.. київська 74/6, м. Сімферополь).

За участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -  Фізична особа – підприємець Кіслов  Сергій Іванович, (97500, вул.. Советська 104, кв. 3, с. Чистеньке, Сімферопольський район).

про визнання незаконним та відміну протоколу.

Суддя О.І. Башилашвілі

представники:

Від позивача – не з'явився.

Від відповідача – Ющенко Т. А., довіреність №002-Д від 03.01.2008р., начальник претензійно – позовного відділу юридичного департаменту.

Третя особа – не з'явилась.

Сутність спору: Сутність спору: Позивач - Сімферопольська дитяча музикальна школа №3, звернулась до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – ВАТ «Крименерго», за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору  - Фізичної особи – підприємеця Кіслова  Сергія Івановича, з вимогами відновити пропущений строк на осарження протоколу №2320 від  23.05.2008р. та визнати незаконним і відмінити протокол №2320 від 23.05.2008р.

Провадження у даній справі було порушено ухвалою ГС АРК від 16.09.2008р. суддею ГС АРК Кураповою З. І.

За резолюцією в. о. Голови господарського суду АР Крим Чумаченко С. А. від 02.10.2008р. справу №2-14/9352-2008 передано до провадження судді Башилашвілі О.І. в зв'язку з призначенням судді Курапової З. І. на посаду судді Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою від 03.10.2008р. справа прийнята до провадження суддею Башилашвілі О. І. та справі привласнено номер №2-29/9352-2008.

Позивач наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач проти позову заперечував, та згідно відзиву на позовну заяву, просить суд припинити провадження по справі, при цьому посилається на п. 1 ст. 80 ГПК України, що вказаний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, а відтак провадження по справі підлягає припиненню, оскільки позивачем оспорюється протокол, в основу якого покладений акт про порушення правил користування електричною енергією, який не носить обов'язкового характеру, а є тільки фіксацією порушення та такий спосіб захисту порушеного права не підвідомчий господарським судам.

Розгляд справи відкладався в порядку ст.. 77 ГПК України, в зв'язку з тим, що позивач мав намір уточнити позовні вимоги, але позивач в судове засідання не з'явися, заявою від 04.11.2008р. просить суд відкласти розгляд справи в зв'язку з хворобою представника.

Суд, розглянувши заяву позивача про відкладення розгляду справи, залишає останню без задоволення за необґрунтованістю. Також, слід зазначити, що позивачем не надано доказів хвороби представника та у судовому засіданні, що відбулося 28.10.2008р. відповідач посилався на те, що провадження підлягає припиненню в порядку ч. 1 ст. 80 ГПК України, однак позивач не представив суду письмових пояснень на вимогу суду, що викладена в ухвалі ГС АРК від 28.10.2008р.

Беручи до уваги матеріали справи та заслухавши пояснення відповідача, суд припиняє провадження у справі в порядку ч. 1 ст. 80 ГПК України, при цьому суд виходить з наступного.            

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про визнання незаконним та відміну протоколу №2320 в основу якого покладений акт №103856 від 16.05.208р. про порушення Правил користування електричною енергією для юридичних та фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності.

Згідно зі ст. 12 ГПК України (зі змінами та доповненнями) такі вимоги господарським судам України не підвідомчі, тому що відповідно до цієї статті господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, а також справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції та справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів

Таким чином, як впливає з приписів даної правової норми, господарським судам підвідомчі справи у спорах, крім тих, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1). визнання права; 2). визнання правочину недійсним; 3). припинення дії, яка породжує право; 4). відновлення становища, яке існувало до порушення; 5). примусове виконання обов'язку в натурі; 6). зміна правовідношення; 7). припинення правовідношення; 8). відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9). відшкодування моральної(немайнової) шкоди; 10). визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до пункту 1 Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000 р. “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” акт державного чи іншого органу – це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним або іншим органом в межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює або відміняє норми права, носить загальний або локальний характер і застосовується неодноразово. Акти ж ненормативного характеру (індивідуальні акти), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (або визначеного ним круга суб'єктів), якому вони адресовані.

Захист прав суб'єктів господарювання та споживачів визначений ст. 20 Господарського кодексу України, згідно частини 2 якої кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

З приписів даної правової норми випливає, що права і законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших  суб'єктів,  що  суперечать  законодавству,  ущемляють  права  та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів. Отже, у даній правовій нормі йдеться про акти юридичні, волевиявлення в яких формально обов'язкові до виконання.

Як було вказано вище, позивач просив визнати незаконним та відмінити протокол №2320 в основу якого покладений акт №103856 від 16.05.208р. про порушення Правил користування електричною енергією для юридичних та фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності.

У зв'язку з тим, що вищевказаний протокол №2320 не носить характеру обов'язкового до виконання ненормативного акту, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлено відповідачем при проведенні перевірки дотримання Сімферопольською дитячою музикальною школою №3, правил користування електричною енергією, тобто спосіб захисту, обраний позивачем, є таким, що розгляду не підлягає, а оскаржений протокол може бути використаний в якості доказу у разі звернення з позовом до суду ВАТ «Крименерго» і підлягає оцінці судом у відповідності з вимогами ст.. 43 ГПК України.

Таким чином, провадження у справі підлягає припиненню на підставі  п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до ст. 47 Господарського процесуального кодексу України та  п. 3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 р. сплачені судові витрати підлягають поверненню позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст. 47, п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського  процесуального кодексу України, суд –

          УХВАЛИВ:

1.          Провадження у справі № 2-29/9352-2008 припинити.

2.          Повернути Сімферопольській дитячій музикальній школі №3, (АР Крим, вул.. Горького 11, м. Сімферополь, код ЄДРПОУ 25949030, р/р 35422006001274, код одержувача: 02229020, банк: ГУ ДКУ в АРК в м. Сімферополі, код банку 824026) з Державного бюджету м. Сімферополя (р/р 31115095700002 у банку одержувача - Головному Управлінні Державного казначейства України в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405) державне мито у сумі 85,00 грн., перераховане за квитанцією №0899Е80080 від 10.09.2008р. та 08,12 грн. перераховане за квитанцією № 0899Е80081 від 10.09.2008р.

3.          Видати наказ.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Башилашвілі О.І.