Рішення

від 03.11.2008 по справі 8/140-3059

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/140-3059

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" листопада 2008 р.Справа № 8/140-3059

                               Господарський суд Тернопільської області у складі

Судді Гирили І. М.

Розглянув справу

за позовом: Прокурора Теребовлянського району в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України в особі Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Теребовлянського управління з експлуатації газового господарства в особі Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтех" вул. Мазепи, 5, м. Теребовля Тернопільської області

про: стягнення заборгованості в сумі 3 280 грн. 77 коп.

За участю представників сторін від:

Прокурора: Савки М. В. –прокурора відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури області, посвідчення № 16 від 13.06.2007 р.

Позивача: Штогрина М. П. –юрисконсульта, доручення № 01/142 від 12.03.2008 р.

Відповідача: не з`явився

В судовому засіданні представнику позивача та прокурору роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 29, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Суть справи:

Прокурор Теребовлянського району в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України в особі Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Теребовлянського управління з експлуатації газового господарства в особі Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль, надалі позивач, звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтех" вул. Мазепи, 5, м. Теребовля Тернопільської області, надалі відповідач, заборгованості за неналежне виконання договірних зобов`язань в сумі 3 280 грн. 77 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення вимог п. 6.1. Договорів № 14/С-041 від 02.01.2008 р. та № 14/С-038 від 01.03.2007 р. на постачання і транспортування природного газу та доповнень до них, ст. 193 Господарського кодексу України станом на 23.09.2008 р. розрахунки за постачання та транспортування природного газу за період з серпня місяця 2007 р. по серпень місяць 2008 р. в повному обсязі на провів, внаслідок чого утворилась заборгованість на загальну суму 3 082, 79 грн., на яку відповідно до чинного законодавства було нараховано пеню в сумі 77, 98 грн. та штрафні санкцій в сумі 120 грн.

В підтвердження викладеного додає договори № 14/С-041 від 02.01.2008 р. та № 14/С-038 від 01.03.2007 р. на постачання і транспортування природного газу, доповнення № 2, 3 до Договору № 14/С-038 від 01.03.2007 р., доповнення № 1, 2, 3, 4, 5 до Договору № 14/С-041 від 02.01.2008 р., розрахунки суми заборгованості,  акти  приймання –передачі  газу за період  з липня місяця 2007 р. по серпень місяць 2008 р., а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 29.09.2008 р. порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено на 20.10.2008 р., який відкладався в порядку ст. 77 ГПК України на 03.11.2008 р., у зв`язку із неявкою в судове засідання представника відповідача та не подання ним витребуваних ухвалою суду документів

Відповідач явки уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку ст. 64 ГПК України (повідомлення про вручення 06.10.2008 р. та 27.10.2008 р. поштових відправлень за № 190833 та, відповідно за № 198210 –в матеріалах справи).

Зважаючи на те, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, справа розглядається без їх участі відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Представник позивача та прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та доводи прокурора, оцінивши представлені докази в їх сукупності, господарський суд  встановив наступне:

01.03.2007 р. та 02.01.2008 р. між Теребовлянським управлінням з експлуатації газового господарства, яке виступає як Постачальник, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтех", яке виступає як Покупець, були укладені договори № 14/С-038 та, відповідно, № 14/С-041 на постачання і транспортування природного газу.

За умовами даних Договорів (п.1) Постачальник продає природний газ, а Покупець приймає та оплачує вартість газу та його транспортування у відповідності до умов даних Договорів.

Умовами укладених Договорів сторони обумовили кількість та якість газу, а також порядок проведення розрахунків.

Пунктом 4.5 Договорів сторони визначили, що газ вважається проданим «Постачальником» та прийнятий «Покупцем»після підписання повноваженими представниками Акту про кількість реалізованого газу за місяць. Акти прийому –передачі газу за відповідний місяць уповноважені представники сторін складають до 1 (першого) числа, наступного за звітним місяця. Акти прийому-передачі газу є підставою для складання «Постачальником»щомісячного реєстру і підставою для остаточних розрахунків між «Покупцем»і «Постачальником»за спожитий природний газ та надані транспортні послуги.

Згідно п.п.2.2.2 п. 2 Договорів Покупець зобов'язався своєчасно оплатити „Постачальнику” вартість природного газу та його транспортування на умовах, обумовлених у даному договорі.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.2 договорів розрахунки за газ здійснюються „Покупцем” попередньою оплатою не пізніше ніж за 5 (п'ять) банківських днів до початку місяця поставки газу в розмірі 100% вартості заявленого газу та послуг по його транспортуванню. Остаточний розрахунок проводиться до 10 числа наступного за звітним місяця шляхом перерахунку грошових коштів на розподільчий рахунок „Постачальника” в національній валюті України чи за домовленістю сторін, іншим не забороненим чинним законодавством України способом. По вимозі однієї із сторін проводиться звірка розрахунків, яка оформляється відповідними Актами звірки розрахунків.

Взаємовідносини між газопостачальними (газотранспортними) організаціями та громадянами (споживачами газу) регулюються Правилами  подачі та використання природного газу  в народному господарстві України, із наступними змінами та доповненнями, затвердженими наказом Деркомнафтогазу № 355 від 01.11.1994р. (далі –Правила).

Відповідно до п. 10 вказаних Правил  розрахунки за газ здійснюються за цінами та в  порядку, передбаченому  договорами, які укладаються між газопостачальною і газозбутовою організаціями та споживачами, а також між газозбутовими організаціями та споживачами.  Термін оплати, порядок нарахування оплати і  перевірки правильності нарахування обумовлюється договором між сторонами.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, згідно якого, в силу ст. 714 Цивільного Кодексу України, одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та  іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю –продаж, положення про договір поставки,  якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч. 2 ст. 714 ЦК України).

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з представлених в матеріалах справи Актів приймання –передачі природного газу, без зауважень підписаних представником відповідача, підпис якого скріплений печаткою юридичної особи, відповідачем з серпня місяця 2007 р. по серпень місяць 2008 р. спожито 11 453 мі природного газу.

Однак, як стверджує позивач та підтверджується представленими документами, відповідач в порушення умов договорів (п.6.1), та вимог законодавства, свої зобов'язання по оплаті вартості отриманого природного газу у вищезазначений період виконав частково і його заборгованість перед позивачем, станом на час звернення до суду становить 3 082 грн. 79 коп.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського  Кодексу України штрафними санкціями у цьому   Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно  з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції  застосовуються  в розмірі,  передбаченому договором.

Підпунктом 6.1. пункту 6 Договору сторони передбачили, що за порушення терміну оплати згідно п. 6.1 Даного Договору «Покупець»сплачує «Постачальнику»пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Розглянувши представлений позивачем розрахунок пені та штрафних санкцій, з огляду на наявність заборгованості за договорами, суд визнає правомірними та задовольняє вимоги позивача щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтех" вул. Мазепи, 5, м. Теребовля Тернопільської області - 77 грн. 98 коп. –пені та 120 грн. –штрафних санкцій.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 –49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 209, 509, 525, 526, 546, 548, 549, 625, 714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 4, 12, 22, 32, 43, 44-49, 77, 69, 82, 84, 85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

                                               ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтех" вул. Мазепи, 5, м. Теребовля Тернопільської області (ідентифікаційний код № 30916189), на користь Теребовлянського управління з експлуатації газового господарства Відкритого акціонерного товариства “Тернопільгаз”, вул. Кн. Василька, 73-в, м. Теребовля Тернопільської області (ідентифікаційний код  № 34905563), 3 082 (три тисячі вісімдесят дві) грн. 79 коп. – заборгованості, 77 (сімдесят сім) грн. 98 коп. –пені, 120 (сто двадцять) грн. –штрафних санкцій на рахунок № 26000984 в ТОД ВАТ „Райфайзен банк Аваль”, МФО 338501, код 21156166 та 220 (двісті двадцять) грн. –судових витрат.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання), через місцевий господарський суд.

                    Суддя