Постанова

від 28.10.2008 по справі 29/533

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

29/533

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 28 жовтня 2008 р.                                                                                    № 29/533  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Муравйов О. В. –головуючийПолянський А. Г.Фролова Г. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця"

на рішення

та постанову

Господарського суду міста Києва від 02.07.2008 рокуКиївського апеляційного господарського суду від 19.08.2008 року

у справі№ 29/533 Господарського суду міста Києва

за позовомКомандитного товариства "Астат"

до

третя особаДержавного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця"Компанія "Галнафта Корп."

провідшкодування завданих збитків

За участю представників сторін:від позивача:від відповідача:від третьої особи:

Захаркевич Т. С. - дов. від 05.03.07р.Хімчак Т. В. - дов. від 08.01.08р.Захаркевич Т.С. дов. від 26.07.06р.

В С Т А Н О В И В:

Командитне товариство "Астат" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" про відшкодування завданих збитків.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2008 року по справі № 29/533 (головуючий суддя Усатенко І. В., судді Борисенко І. І., Ярмак О. М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2008 року по справі № 29/533 (головуючий суддя Андрієнко В. В., судді Вербицька О. В., Малетич М. М.), позовні вимоги задоволено повністю: стягнуто з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" на користь Командитного товариства "Астат" 15099732,20 грн. нанесених збитків. Стягнуто з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" на користь Командитного товариства "Астат" витрат по сплаті держмита в сумі 25000 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-західна залізниця" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2008 року та рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2008 року, в якій стверджує про порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати оскаржені рішення та постанову і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

У зв'язку з виходом судді Полянського з відпустки для перегляду в касаційному порядку справи № 29/533, призначеної до розгляду на 28.10.2008 року, розпорядженням від 27.10.2008 року утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий –Муравйов О. В., судді Полянський А. Г., Фролова Г. М.

Відводів складу суду не заявлено.

За згодою присутніх в судовому засіданні учасників процесу 28.10.2008 року оголошена вступна та резолютивна частини постанови Вищого господарського суду України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та третьої особи, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 10.10.2000 року між ПП "Астат", правонаступником якого є Командитне товариство "Астат", та Компанією "Галнафта Корп." був укладений контракт № 155/КН/2000, за яким останнє зобов'язувалось поставити покупцю (позивачу) нафтопродукти (бензин А-76, дизельне паливо, паливо марки ТС-1, масло) загальною кількістю 6500 тонн.

За дорученням продавця відправка товару здійснювалась Фірмою "Діназ Нафта". Вантажовідправником помилково було зазначено вантажоодержувача ТОВ "Сігма", у зв'язку з чим Фірмою "Діназ Нафта" були направлені телеграми № № 13, 24, 25, і вантаж був переадресований ПП "Астат".

Суди також встановили, що згідно додаткової угоди № 1 від 18.10.2000 року право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент здійснення поставки відповідно до ст. 4 контракту. Вказану статтю 4 змінено та згідно п. 2 додаткової угоди викладено і іншій редакції, в силу положень якої датою поставки є дата передачі товару продавцем перевізнику, про що продавець зобов'язаний негайно повідомити покупця.

Суди дійшли висновку, що оскільки продавець свої зобов'язання щодо поставки нафтопродуктів виконав, з моменту передачі товару перевізникові право власності перейшло до ПП"Астат".

Виходячи з встановлених обставин справи суди дійшли вірного висновку про виникнення у позивача права власності на зазначені нафтопродукти з посиланням на ст. 128 ЦК УРСР, яка була чинною на момент здійснення поставки.

Також судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що  зазначений вантаж не був отриманий позивачем, оскільки наказом відповідача № 1134 від 26.11.2000 року залізничні цистерни, в яких знаходилися належні позивачу нафтопродукти, були видані ТОВ "Альфа-С". При цьому відповідач посилався на постанови начальника слідчого відділу СБУ в Чернігівській області про вилучення та реалізацію речових доказів.

Виходячи з наявних в справі доказів суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що постанови від 01.11.2000 року про визнання та залучення до кримінальної справи речових доказів не стосувалися нафтопродуктів, які належали позивачу. Інші докази, які б надавали відповідачу право здійснити переадресацію належних позивачу нафтопродуктів, в матеріалах справи відсутні.

Заперечення цього факту відповідачем в касаційній скарзі не може бути прийняте касаційною інстанцією, оскільки доводи заявника касаційної скарги в цій частині зводяться до переоцінки доказів, що суперечить приписам ч. 2 ст. 1117 ГПК України.

Статті 4 та 30 Закону України "Про власність", що діяв на момент вчинення вказаних дій, передбачає, що право розпоряджатися пальним, яке знаходилось в вказаних цистернах, належить власнику, яким, як встановлено судами, було ПП "Астат".

Суди встановили, що власник вантажу не давав доручення або згоди відповідачу не переадресацію його вантажу, підстав для вчинення вказаних дій відповідач не мав. Вантаж, що належав ПП "Астат" не був доставлений до місця призначення, а був спрямований на інші адреси для передачі іншим вантажоотримувачам.

Саме внаслідок вчинених відповідачем дій власник був безпідставно позбавлений своєї власності без компенсації її вартості.

Судом першої інстанції серед іншого встановлено, що реалізація вилученого товару здійснена ТОВ "Альфа-С". Отже, позивач втратив можливість звертатися з вимогами про витребування майна в натурі.

Тому у позивача виникло право на відшкодування збитків, як це було передбачено ч. 2 ст. 48 Закону України "Про власність", чинного на момент виникнення спірних правовідносин, так і ч. 3 ст. 386 ЦК України, чинною на момент звернення з позовом до суду.

Виходячи із встановлених обставин, суд касаційної інстанції погоджується із застосуванням до спірних правовідносин норм матеріального права, як регулюють відшкодування шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій. Тому твердження заявника касаційної скарги про порушення положень Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення касаційною інстанцією відхиляються.

Розмір збитків, заподіяних позивачу внаслідок втрати майна (нафтопродуктів), оцінений судами першої та апеляційної інстанцій на підставі наявних в справі доказів відповідно до ст. 1192 ЦК України, яка є чинною на момент розгляду справи.

Посилання на неправомірну відмову в задоволенні місцевим судом заяви відповідача про застосування строків позовної давності, колегією суддів відхиляється, оскільки суди попередніх інстанцій дали належну правову оцінку цим обставинам та встановили наступне.

Відповідно до п. 6 "Прикінцевих та перехідних положень", ст. 257 ЦК України, строк позовної давності на момент звернення позивача з позовною заявою не минув, оскільки про обставини викладені в листі Військової прокуратури центрального регіону України № 1/939 позивач дізнався після отримання цього листа (після 28.02.2006 року).

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування постанови апеляційного суду та рішення місцевого суду не вбачається.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.10.2008 року по справі № 29/533 відповідно до ч. 1 ст. 1211 ГПК України у зв'язку з прийняттям касаційної скарги було зупинено виконання оскаржених рішення та постанови. Оскільки в задоволенні касаційної скарги заявнику відмовляється, відповідно до ч. 3 ст. 1211 ГПК України виконання оскаржених судових рішень підлягає поновленню.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2008 року по справі № 29/533 та рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2008 року по справі № 29/533 залишити без змін.

Відновити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2008 року по справі № 29/533 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2008 року по справі № 29/533.

Головуючий   суддя                                                             О. В. Муравйов  

Судді                                                                                     А. Г. Полянський

                                                                                              Г. М. Фролова