Постанова

від 28.10.2008 по справі 15/160-08-3719

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/160-08-3719

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"28" жовтня 2008 р. Справа № 15/160-08-3719

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді:  Бєляновського В.В.,

                     Суддів:  Шевченко В.В.

                                    Мирошниченко М.А.

при секретарі   -   Волощук О.О.,

за участю представників:

Від позивача: Мельник І.І.

Від відповідача: не з'явився

Від третіх осіб:  не з'явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі  

апеляційну скаргу ТОВ “Ізокерам”

на ухвалу господарського суду Одеської області

від 17.09.2008 року                    

у справі № 15/160-08-3719                                                                                                                                                                                                                                                             

за позовом:  ВАТ “Одеський керамзитовий завод”

до відповідача: ТОВ “Ізокерам”

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ТОВ “Кераміт”, ТОВ “Керамзіт”, ПП “Ліс”,

про витребування майна та визнання права власності

ВСТАНОВИЛА:

          У вересні 2008 року ВАТ “Одеський керамзитовий завод” звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ “Ізокерам”, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ “Кераміт”, ТОВ “Керамзіт” та приватного підприємства “Ліс”,  про витребування з володіння ТОВ “Ізокерам” цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с/рада Красносільська, 21 км Старокиївського шосе, 23-А, який належав раніше на праві власності ВАТ „Одеський керамзитовий завод", а саме: сторожовий пост, дробильне відділення панельне, будівлю АКБ з холодильним відділенням, відділення сушильного барабану, підготовчо-формувальне відділення, галерею подачі сировини з відділенням попередньої обробки, ремонтно-механічні майстерні, відділення обертаючої печі, склад глини панельний, внутрішньомайданчикові залізничні колії, внутрішньомайданчикові мережі газопроводу, кран мостовий грейдерний, барабан сушильний СМУ, обертаючу піч Д-25дл 40 м, димосос центробіжний, піч, що обертається 2,5x10, РД газозабезпечення печі обжига, прес для формування цегли ОПК-2, краскотерку, форму колотий камінь 10м2, форму колотий камінь вел 60 шт, пічне відділення панельне, склад готової продукції, склад глини панельний, трансформаторну підстанцію, будинок 2-х поверховий, внутрішньоплощадочні кабельні мережі, мережі водопостачання., автомобіль КРАЗ-256, автомобіль МАЗ 5551, автомобіль КАМАЗ №22110308245, автомобіль ІФА, автомобіль ГАЗ-330210, навантажувач ТО-30, навантажувач УА-053, шляхом його повернення у власність ВАТ “Одеський керамзитовий завод” та визнання за останнім права власності на вищезазначене майно.

          У судовому засіданні господарського суду від 17.09.2008 року позивач подав до суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с/рада Красносільська, Старокиївське шосе 21 км, 23а, та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю „Ізокерам", а саме: Б - пічне відділення панельне, Е - склад готової продукції, Ж - склад глини панельний, И - сторожовий пост, К - дрібнильне відділення, Л - трансформаторну підстанцію, М - будівлю АПК з холодильним відділенням, Н.Н1 - відділення осушуючого барабану, О -  підготовчо - формувальне  відділення, П.П1-галерею подачі сировини з відділенням завчасного опрацювання, Р - ремонтно-механічну майстерню, С - відділення обертаючої печі, У - мазутонасосну,  X  -  будинок 2-х  поверховий, Ц - склад глини панельний, IV - внутримайданчикові шляхі; X- внутримайданчикові мережі газопроводу, IX - мережі водопостачання, XI - внутримайданчикові кабельні мережі, барабан сушильний СМУ, обертаючу піч Д-25 дл 40м, димосос центробіжний, піч, що обертається 2,5x10, РД газозабезпечення печі обжига, прес для формування цегли ОПК-2, краскотерку, форму колотий камінь 10м2, форму колотий камінь вел 60 шт.; передачі арештованого майна на відповідальне зберігання та під охорону ТОВ “Чорноморський юридичний центр “ІН-ЮСТ”; заборони будь - яким особам перешкоджати вільному доступу ТОВ “Чорноморський юридичний центр “ІН-ЮСТ” до майна (приміщень), яке знаходиться за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с/рада Красносільська, 21 км Старокиївського шосе, 23-а та належить на праві власності ТОВ “Ізокерам”; заборони будь - яким особам лімітувати час знаходження охоронців ТОВ “Чорноморський юридичний центр “ІН-ЮСТ” в середині приміщень, що знаходяться за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с/рада Красносільська, 21 км Старокиївського шосе, 23-а, та належать на праві власності ТОВ “Ізокерам”; заборони будь - яким особам чинити перешкоди ТОВ “Чорноморський юридичний центр “ІН-ЮСТ” при здійсненні контрольно - пропускного режиму щодо доступу третіх осіб до майна, що знаходиться за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с/рада Красносільська, 21 км Старокиївського шосе, 23-а, та належить на праві власності ТОВ “Ізокерам”; Заборони Комунальному підприємству “Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації” здійснювати реєстрацію (перереєстрацію) права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с/рада Красносільська, 21 км Старокиївського шосе, 23-а. Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що спірне майно було вже неодноразово відчужено на користь третіх осіб, а отже невжиття заходів до забезпечення позову може  утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, з метою недопущення необґрунтованого збільшення кола осіб у справі.

          Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.09.2008 року у справі (суддя Петров В.С.) заяву позивача задоволено частково, накладено арешт на цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с/рада Красносільська, Старокиївське шосе 21км, 23а та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю „Ізокерам", яке складається з: Б - пічного відділення панельного, Е - складу готової продукції, Ж - складу глини панельного, И - сторожового посту, К - дрібнильного відділення, Л - трансформаторної підстанції, М -будівлі АПК з холодильним відділенням, Н. Н1 - відділення осушуючого барабану, О - підготовчо-формувального  відділення, П.П1 - галереї подачі  сировини з відділенням завчасного опрацювання, Р - ремонтно-механічної майстерні, С - відділення обертаючої печі, У - мазутонасосної, X - будинку 2-х поверховий, Ц -складу глини панельного, IV - внутримайданчикових шляхів; X - внутримайданчикових мереж газопроводу, IX - мереж водопостачання, XI - внутримайданчикових кабельних мереж, барабану сушильного СМУ, обертаючої печі Д-25дл 40м, димососу центробіжного, печі, що обертається 2,5x10, РД газозабезпечення печі обжига, пресу для формування цегли ОПК-2, краскотерки, форми колотий камінь 10м2, форми колотий камінь вел 60 шт., а також зазначено, що стягувачем  за цією ухвалою є ВАТ “Одеський керамзитовий завод”.

          Ухвала мотивована тим, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, а умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що спірне майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, погіршитись за якістю на момент виконання рішення у разі задоволення позову.

          В апеляційній скарзі ТОВ “Ізокерам” посилаючись на порушення норм процесуального права при винесенні зазначеної ухвали, просить її скасувати.                               Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. При цьому, за змістом вказаної норми, забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

          Інших підстав для застосування названих заходів закон не передбачає.                               Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

          Перелік заходів до забезпечення позову визначений ст. 67 ГПК України. Зокрема, до заходів забезпечення позову, що застосовуються господарськими судами, відносяться накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, заборона відповідачеві та іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

          Окрім того, за вимогами ст. 66 ГПК України, обгрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано питання про забезпечення позову. До предмета доказування у даному випадку входять: факти про наявність у відповідача майна; ймовірність припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися на момент виконання рішення суду. При поданні заяви про забезпечення позову заявник насамперед повинен обґрунтувати причини звернення до суду із такою заявою відповідними обставинами, які підтверджують необхідність вжиття засобів забезпечення та довести адекватність засобів забезпечення позову. При цьому, тягар доказування викладених у заяві обставин покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України.

          Між тим, всупереч положенням ст. 66 ГПК України, заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову взагалі нічим не обґрунтована. Посилання заявника на те, що спірне майно раніше було вже неодноразово відчужено на користь третіх осіб, не свідчить про можливість виникнення вказаних вище наслідків - (неможливість виконання рішення суду) у разі незастосування засобів стосовно забезпечення даного позову. В силу ст. 36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Подавши заяву про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, позивач не навів обставин для вжиття таких заходів, не підтвердив їх письмовими та належними доказами.

          А в оскаржуваній ухвалі не зазначено, з яких саме підстав суд дійшов висновку щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову. Ухвала повинна бути обґрунтована вказівкою на документально підтверджені обставини, з яких виходив суд приймаючи рішення про таке забезпечення.

          Проте, місцевий господарський суд вживаючи заходи до забезпечення позову, не зазначив жодну обставину, на якій би ґрунтувалося його припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.

          Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що вони не містять даних, на підставі яких можна зробити висновки, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. Під час вирішення питання про можливість застосування заходів до забезпечення позову та перегляді винесеної ухвали в апеляційному порядку позивачем не надано доказів, які б свідчили про необхідність вжиття таких заходів.

          Враховуючи викладене, оскаржувана ухвала не відповідає нормам процесуального права, не ґрунтується на матеріалах справи, а тому підлягає скасуванню. Заяву позивача про забезпечення позову слід залишити без задоволення.

Керуючись  ст.ст.  99, 101-106  ГПК  України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1.          Апеляційну скаргу  товариства  з обмеженою відповідальністю “Ізокерам” задовольнити.

2.          Ухвалу господарського суду Одеської області від 17.09.2008 року у справі № 15/160-08-3719          скасувати.

3.          Заяву ВАТ “Одеський керамзитовий завод” про забезпечення позову залишити без задоволення.

4.          Справу передати до господарського суду Одеської області.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена  у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий  суддя:                                                    Бєляновський В.В.

 Судді:                                                                           Шевченко В.В.

                                                                                                     Мирошниченко М.А.