Постанова

від 01.11.2006 по справі 21/126-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

21/126-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2006 р.                                                                Справа № 21/126-06  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  , ,

при секретарі Сенчук І.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Паніної В.В. (дов. № 75-юр від 11.09.06р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український клуб", м. Київ (вх. № 2520 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 08.06.06 р. по справі № 21/126-06

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український клуб", м. Київ

до Дочірнього підприємства "Українська пивна компанія" Спільного підприємства у формі акціонерного товариства "Українська пивна компанія", с. Шелестово, Коломацького району, Харківської області

про стягнення 56 538,19 грн., -

встановила:

У березні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Український клуб" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Дочірнього підприємства "Українська пивна компанія" Спільного підприємства у формі акціонерного товариства "Українська пивна компанія" про стягнення 41127,67 грн. основного боргу, 12297,16 грн. інфляційних, 3113,36 грн. 3% річних та суми судових витрат, мотивуючи тим, що по договору уступки вимоги № 185 від 29.02.2004р., котрий укладений між ТОВ "Український клуб" (новий кредитор) та ТОВ "Група МДМ" (первісний кредитор), останній передає новому кредитору право вимоги від УПК (код ЄДРПОУ 30759810) на суму заборгованості за договором № 6 від 11.06.2001р. - 41127,67 грн., що укладений між  ТОВ "Група МДМ" та ДП "Українська пивна компанія".

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.06.06р. по справі №21/126-06 (суддя Н.М. Пелипенко) в задоволенні позовних вимог відмовлено на тій підставі, що на їх підтвердження позивач не надав жодного належного документального доказу.

Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати як таке, що прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права. Також, позивач в додаткових поясненнях до апеляційної скарги не заперечує проти її розгляду без участі свого представника.  

Відповідач у своїх запереченнях на апеляційну скаргу вважає прийняте у справі оскаржуване рішення законним та таким, що відповідає нормам чинного законодавства, в зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши уповноваженого представника відповідача, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського  суду  Харківської області від 08.06.2006р. по справі №21/126-06, виходячи з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, в обґрунтування вимог по стягненню заборгованості позивач послався на договір уступки вимоги № 185 від 12.02.2004р., котрий укладений між ТОВ "Український клуб" (новий кредитор) та первісним кредитором - ТОВ "Група МДМ", на сплату суми боргу по договору купівлі-продажу № 6 від 11.06.2001р., який укладений між ТОВ "Група МДМ" та відповідачем у даній справі - ДП "Українська пивна компанія".

При винесенні оскаржуваного рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, господарський суд вказав, що договір купівлі-продажу № 6 від 11.06.2001р.  не містить інформації щодо повноважень філії позивача та відповідача стосовно   прийому-передачі товару, а з товарно-транспортних накладних № 273654 від 27.08.03р., № 273132 від 20.08.03р., № 272591 від 14.08.03р., № 271522 від 02.08.2003р. вбачається, що товар передавався Запорізькою філією ТОВ "Група МДМ" і приймався особою, права якої не визначені ДП "Українська пивна компанія" м. Дніпропетровська.  

Крім того, господарський суд послався на відсутність в матеріалах справи  довіреності відповідача на право отримання товарно-матеріальних цінностей, а повернення тари по зворотнім накладним № 272697 від 14.08.03р., № 273196 від 21.08.2003р., № 273759 від 28.08.2003р. здійснювалось особою, повноваження якої не визначені та не підтверджені печаткою підприємства.

Оцінивши доводи позивача щодо стягнення з відповідача 56538,19 грн. заборгованості за договором уступки вимоги № 185 від 12.02.2004р., господарський суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних доказів в підтвердження передачі товару по спірним накладним боржникові - відповідачеві по справі, а тому визначився, що позовні вимоги недоведені, документально не підтверджені та є  такими, що задоволенню не підлягають.

Однак, викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів,  не повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка, тому є підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а згідно зі статтею 43 цього ж Кодексу  господарський суд оцінює  докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в  судовому  процесі  всіх обставин справи  в їх сукупності, керуючись законом.

Місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення не взяв до уваги обставини, суттєві для розгляду цього спору, що призвело до прийняття неправомірного рішення.

Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у  зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у  зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього  наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному  кредиторові  є належним виконанням.

Згідно з вимогами ст. 517 Цивільного кодексу України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредитору до надання доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Статтею 518 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора, а згідно ст. 519 цього ж Кодексу первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Так, відповідно до п. 1.1. Договору уступки вимоги №185 від 12.02.04р.  Первісний кредитор (ТОВ "Група МДМ") передає, а Новий кредитор (ТОВ "Український клуб") одержує право вимагати від УПК (код у ЄДРПОУ 30759810), надалі - Боржник, сплати суми заборгованості за Договором купівлі-продажу №6 від 11.06.2001р., укладеним між Первісним кредитором і Боржником, у розмірі 41127,67 грн. згідно видаткових товарно-транспортних накладних, оформлених на виконання   договору №6, а також відшкодування всіх збитків, які виникли у результаті непогашення заборгованості Боржником.

З огляду на зміст вказаних договорів, колегія суддів вважає, що в договорі уступки вимоги № 185 від 12.02.2004р. чітко визначено боржника з вказанням його коду ЄДРПОУ, а саме ДП "Українська пивна компанія". Разом з цим, договір купівлі-продажу №6 від 11.06.2001р. підписаний саме відповідачем у даній справі.

Як стверджує позивач, з чим також погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, в зв'язку з тим, що в договорі уступки не зазначено конкретні номери видаткових накладних, позивач одержав право вимоги конкретно вказаного боргу на підставі будь-якої видаткової накладної (накладних), оформленої на підставі даного договору купівлі-продажу. Слід зазначити, що жодних порушень вимог чинного законодавства, зокрема ст. ст. 517, 518 Цивільного кодексу України, колегія суддів не вбачає, оскільки первісний кредитор передав новому кредитору всі видаткові накладні по договору купівлі-продажу № 6 від 11.06.2001р., а також й інші документи, що містять інформацію, яка є важливою для здійснення прав нового кредитора.

Із матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування позовних вимог ТОВ "Український клуб" надано лист-повідомлення за вих. № 319 від 04.03.2004р. про заміну кредитора по договору купівлі-продажу №6 від 11.06.2001р. Факт отримання цього листа відповідач не заперечує.

При цьому, надсилання вказаного повідомлення майже через місяць після підписання договору уступки, на думку колегії суддів, не несе ніякого навантаження,  так як в  даному випадку відповідач мав виконати прострочене зобов'язання перед новим кредитором з моменту одержання повідомлення про заміну кредитора, але й до теперішнього часу воно не виконане. Окрім того, боржник наданим йому правом  висувати заперечення проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора, не скористувався.

Твердження відповідача про відсутність акту звірки взаєморозрахунків за договором купівлі-продажу № 6 від 11.06.2001р., що робить неможливим встановлення факту заборгованості, спростовується наданим позивачем до матеріалів справи  разом із заявою № 93 від 11.05.2006р. актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.11.2003р., підписаним уповноваженими особами з боку відповідача (бухгалтером Балан А.І.) та первісного кредитора і скріпленого печатками обох підприємств.

Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що докази подальших взаєморозрахунків та погашення боргу як перед первісним кредитором так і перед новим кредитором (позивачем у даній справі) відповідачем не надані та в матеріалах справи відсутні.

Матеріалами справи підтверджується, що накладні, за якими передавався товар відповідачу, здійснені в межах договору купівлі-продажу №6 від 11.06.2001р. Належні докази неотримання товару по цим накладним відповідачем не представлені.

Слід зауважити, що розмір заборгованості, який є предметом даного позову,  відповідач не оспорює.

Заперечуючи проти висновків господарського суду Харківської області, викладених в оскаржуваному рішенні, позивач в своїй апеляційній скарзі обґрунтовано зазначає, що деякі відвантаження товару відповідачу первісний кредитор здійснював через свій підрозділ - Запорізьку філію, яка не є юридичною особою. Фактом передачі спірних накладних новому кредитору (позивачу у справі) первісний кредитор засвідчив дійсність даних відвантажень відповідачу. Вказані накладні відповідачем не спростовані та не визнані недійсними у встановленому порядку.

Оцінюючи всі обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла до висновку, що позивач підтвердив належними доказами передачу товару первісним кредитором та отримання його відповідачем, а також право вимоги на підставі договору уступки № 185 від 29.02.2004р. сплати суми заборгованості за договором купівлі-продажу №6 від 11.06.2001р. у розмірі 41127,67 грн. згідно видаткових товарно-транспортних накладних, оформлених на виконання договору №6, а також відшкодування всіх збитків, які виникли в результаті непогашення заборгованості Боржником (відповідачем у даній справі). Відповідач в свою чергу не обґрунтував належним чином правомірність його відмови оплати вартості отриманого товару, його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами.

Договір уступки вимоги № 185 від 29.02.2004р. відповідає вимогам чинного законодавства, а спірні правовідносини регулюються нормами ст. ст. 512 - 527 Цивільного кодексу України.

Таким чином, такі фактичні обставини справи дають підстави колегії суддів вважати, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен сплатити кредитору суму грошового боргу з урахуванням індексів інфляції та 3% річних. Нарахування позивачем річних в сумі 3113,36 грн. та інфляційних в сумі 12297,16 грн. цілком відповідає чинному законодавству України, у зв'язку з чим вимога про їх стягнення також підлягає задоволенню.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що господарським судом Харківської області при прийнятті оскаржуваного рішення від 08.06.2006 р. по справі № 21/126-06 порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду у повній мірі не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга ТОВ "Український клуб" підлягає задоволенню, а вказане рішення -  скасуванню.

Задовольняючи вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне покласти судові витрати по справі на відповідача, оскільки з його вини даний господарський спір був доведений до суду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 43, 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український клуб", м. Київ задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 08.06.06р. по справі № 21/126-06 скасувати та прийняти нове рішення. Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Українська пивна компанія" Спільного підприємства у формі акціонерного товариства "Українська пивна компанія" (63131, Харківська область, Коломацький район, с. Шелестово, вул. Леніна 54, п/р 26009860091670 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016, код ЄДРПОУ 30759810)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український клуб" (04075, м. Київ, вул. Червонофлотська, 88/2 - поштова адреса; 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12 - юридична адреса; п/р 26001016947980 в Банку "Фінанси та Кредит", м. Києва, МФО 300131, код ЄДРПОУ 20053286) 41127,67 грн. боргу, 12297,16 грн. інфляційних, 3113,36 грн. 3% річних, 848,08 грн. витрат з держмита по справі та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя                                                                      

Суддя                                                                                 

Суддя