Постанова

від 06.11.2008 по справі 14/194

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/194

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

06.11.08 р.                                                                                          № 14/194          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                    Яковлева М, Л, (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Міщенко  П. К.

                                                  Шевченко  В. Ю.

При секретарі судового засіданні –Гонтарі  О.В.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 06.11.2008 року у справі № 14/194 (знаходиться в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України  в особі професійно-технічного училища № 51, с. Писарівщина Диканського району Полтавської області на рішення господарського суду Полтавської області від 29.08.2008 року

по справі № 14/194 (суддя Іваницький О.Т.)

за позовом       1. Полтавської єпархії Української православної церкви, м. Полтава    

2.          Релігійної громади Свято-Благовіщенської Української православної

церкви, с. Писарівщина, Диканський район, Полтавська область                     

до                      1. Міністерства освіти і науки України, м. Київ в особі Професійно-

                         технічного училища № 51, с. Писарівщина, Диканський район,

                         Полтавська область

                         2. Великобудищанської сільської ради Диканського району Полтавської

                         області, с. Великі Будища, Диканський район, Полтавська область  

3.          Полтавської обласної державної адміністрації, м. Полтава

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:   комунальне підприємство Полтавське бюро технічної інвентаризації

                         «Інвентаризатор», м. Полтава          

за участю               відділу у справах національностей та релігії Полтавської обласної          

                          державної адміністрації, м. Полтава               

про                    вилучення майна з чужого незаконного володіння

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського  суду Полтавської області від 25.04.2008 року за позовом Полтавської єпархії Української православної церкви та Релігійної громади Свято-Благовіщенської Української православної церкви порушено провадження у справі № 14/194 до Міністерства освіти і науки України в особі Професійно-технічного училища № 51, с. Писарівщина, Писарівщинської сільської ради Диканського району Полтавської області, Полтавської обласної державної адміністрації за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору комунального підприємства Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор»про вилучення майна з чужого незаконного володіння: приміщення культових будівель –будівлі клубу (церкви) в с. Писарівщина, провул. Луговий, 6 та приміщення будівлі гуртожитку (монастирський корпус) в с. Писарівщина, вул. Технікумівська, 28.

          Ухвалою господарського суду Полтавської області № 14/194 від 13.06.2008 року здійснено заміну другого відповідача Писарівщинську сільську раду на Великобудищанську сільську раду Диканського району Полтавської області.          Господарський суд Полтавської області рішенням від 29.08.2008 року позов задовольнив частково: витребував від Міністерства освіти і науки України та Професійно-технічного училища № 51, як окремих юридичних осіб, на користь Релігійної громади Свято-Благовіщенської Української православної церкви культові будівлі –приміщення будівлі клубу (церкви) в с. Писарівщина, що розташоване за адресою : провул. Луговий, 6, та приміщення будівлі гуртожитку (монастирського корпусу) в с. Писарівщина, що розташований за адресою вул.. Технікумівська, 28, та зобов'язав відповідача передати зазначені культові будівлі у власність Релігійній громаді Свято-Благовіщенської Української православної церкви; в позові до Великобудищанської сільської ради Диканського району Полтавської області та Полтавської обласної державної адміністрації –відмовив.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням господарського суду Черкаської області, перший відповідач, Міністерство освіти і науки України в особі Професійно-технічного училища № 51, с. Писарівщина, звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення від 29.08.2008 року та прийняти нове, яким відмовити позивачам Полтавській єпархії Української православної церкви та релігійній громаді Свято-Благовіщенської Української православної церкви у задоволенні позову.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду 22.10.2008 року на підставі апеляційної скарги Міністерства освіти і науки України  в особі професійно-технічного училища № 51 в порядку ст. 98 Господарського процесуального кодексу України порушено апеляційне провадження та розгляд справи призначено на 06.11.2008 року.

Представники позивача та другого і третього відповідачів своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до положень ст. 96 Господарського процесуального кодексу України не скористалися.

Перший позивач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору своїх представників для участі у судовому засіданні при перегляді рішення господарського суду Полтавської області від 29.08.2008 року не направили, причини неявки не повідомили. В судовому засіданні колегією суддів було прийнято рішення щодо розгляду апеляційної скарги з відсутності останніх, оскільки вони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справ. Крім того, представником третьою особи направлено клопотання про розгляд справи без участі його представника.

   Заслухавши доповідь судді –доповідача, виступи представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого суду  -  залишається без змін.

Стаття 101 ГПК України передбачає, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, а також у процесі перегляду справи апеляційний суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Як вбачається із матеріалів справи, на протязі 1875-1889 років в селі Писарівщина нині Диканського району Полтавської області за пожертви громади та парафіян збудовано Зимову церкву та двоповерховий корпус єпархіального жіночого училища (культові будівлі, що являються предметом судового розгляду у справі), а також інші будівлі для утримання храму, монастирю та ведення господарства.

По своєму адміністративному підпорядкуванню, монастир належав до Православної Церкви, на той час єдиної. В даний час правонаступником тодішньої Православної Церкви являється Українська православна церква, на доказ чого позивачем додано лист № 1398 від 29.12.2993 року, в якому зазначається, що Українська православна церква як законний  правонаступник єпархії Руської православної церкви в Україні має права на все рухоме та нерухоме церковне майно.

Після 1918 року, монастир було розформовано, а приміщення і майно монастиря забрано в державну власність (в тому числі і спірне майно, яке є предметом цього судового розгляду). З 1975 року вказані приміщення було передано створеному в с. Писарівщина Професійно-технічному училищу. Зараз це училище має номер 51 і є балансоутримувачем вказаних будівель, в тому числі і будівлі Зимової церкви. З наявних у справі документів (копій листів, запитів та відповідей на них) вбачається, що власником майна ПТУ № 51 є Міністерство освіти і науки України.

У судовому засіданні апеляційної інстанції, представники 2-го позивача та Великобудищанської сільської ради повідомили, що спірні будівлі не використовуються ні ПТУ № 51 ні Міністерством освіти і науки України. Будівлі поступово руйнуються а приходять в неналежний стан. Ремонт та обслуговування будівель не проводиться. Тобто, відповідачі цими будівлями не користуються і в навчальному процесі їх не задіють.

Факт існування монастиря в селі Писарівщина, побудови спірних будівель церкви та корпусу училища, а також приналежності цих будівель Православній Церкві, підтверджується архівними документами ( том 1 справи ), зокрема: відповідь Російського державного архіву за вих. № 713 від 24.12.2007 року та додані до нього копії архівних документів, архівний витяг з клірової книги Полтавської єпархії на 1902 рік, письмові свідчення місцевих жителів села Писарівщина та інші письмові докази, які місцевий суд оцінив як належні і допустимі, що відповідають вимогам статей 32-34,36 ГПК України.

Крім того, в своїх листах Полтавська обласна державна адміністрація не заперечує факту використання будівель колишнього Великобудищанського монастиря Писарівщинським ПТУ № 51. (т. 1 а.с. 79-86).

Стаття 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»(далі - Закон), визначає, що культові будівлі і майно, які складають державну власність, передаються організаціями на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно за рішеннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - Уряду цієї республіки.

Під культовими будівлями та майном слід розуміти будівлі і речі, спеціально призначені для задоволення релігійних потреб громадян. Відповідно до статей 17 і 18 Закону кожна релігійна громада ( парафія, церква тощо ) або інша релігійна організація            (монастир, релігійне братство, духовний навчальний заклад), а не релігійне угрупування в цілому (УПЦ-КП, УАПЦ, УГКЦ тощо) або його керівний центр, є власником придбаного чи створеного нею нерухомого майна та коштів і їх єдиним розпорядником (стаття 29 Закону України «Про власність»), яка діяла до 27.04.2007р. на підставі Закону України  № 997-У (997-16).

Передача (повернення) у власність релігійних громад культових будівель та споруд, які використовуються не за призначенням, передбачена також Указом Президента України від 4 березня 1992 року № 125/92 «Про заходи щодо повернення релігійним організаціям культового майна»(п. 3 Указу). Відповідно по приписів цього пункту Указу Президента України вищезазначені державні органи зобов'язані були протягом 1992-1993 років здійснити передачу релігійним громадам у власність чи безоплатне користування культових будівель, що використовуються не за призначенням. (Розпорядженням Президента України від 22.06.1994 року № 53/94 рп дію цього пункту продовжено до 01.12.1997 року). Отже, згідно з цим Указом допускається не лише повернення, а й передача у власність релігійних громад культових будівель.

Доказами належності культового майна або будівель тій чи іншій релігійній організації можуть бути довідки державних архівних установ, Державного комітету України у справах релігій, архівні документи церковних організацій (шематизми), рішення місцевих органів влади та інші письмові докази (п. 9.4 роз'яснення Вищого господарського суду України від 29.02.1996 року № 02-5/109 із змінами та доповненнями). В зв'язку з відсутністю архівів в Україні, які  б допомогли встановити суть, позивач звернувся до архівів Російської Федерації.

В свою чергу, ні в судовому засіданні першої інстанції (як вбачається з матеріалів справи) ні в судовому засіданні апеляційної інстанції, першим та третім  відповідачами в обґрунтування своїх доводів, не було додано жодного документального доказу, який би підтверджував правомірність перебування спірних культових будівель у власності Міністерства освіти і науки України та користування ПТУ № 51. Не надано також жодного доказу, який би міг підтвердити законність набуття права власності державою в особі Міністерства освіти і науки України на спірні будівлі.  Апеляційний господарський суд підтверджує висновок місцевого суду, відсутність державного акту на право власності на земельні ділянки на яких знаходиться спірне нерухоме майно, свідоцтв про право власності на нерухоме майно в с. Писарівщина Диканського району Полтавської області, яке використовується ПТУ № 51, і технічної документації на це майно вказує на неправомірні дії відповідачів, щодо виконання приписів чинного законодавства по оформленню документації землеустрою, технічної документації будівель та їх державної реєстрації.

Що відповідно до наказу Полтавського обласного управління профтехосвіти № 136 від 15.08.1984 року «Про реорганізацію профтехучилищ системи профтехосвіти області»на виконання постанови ЦК КПРС і РМ СРСР від 12 квітня 1984 року № 315 «Про подальший розвиток системи профтехосвіти і підвищення його ролі в підготовці кваліфікованих робочих кадрів», відповідної постанови ЦК Компартії України і РМ УРСР від 10.07.1984 року № 284, наказу Держпрофосвіти УРСР від 23.07.1984 року № 156/3 «Про реорганізацію профтехучилищ системи профтехосвіти Української РСР»наказано реорганізувати всі середні, технічні училища, училища з одно-двурічним строком навчання в єдиний тип - середнє професійно-технічне училище з відповідними відділеннями по професіям і строком навчання в залежності від рівня освіти, молоді, що вступає. З цією метою встановити всім навчальним закладам найменування - середнє професійно-технічне училище (СПТУ)- п.1.1. ( п.37) додатку до наказу № 136 від 15.08.1984 року - до реорганізації СПТУ –№ 11 с. Писарівщина, після реорганізації СПТУ - СПТУ - № 51 с. Писарівщина, Полтавської області.

Відповідно до довідки № 111 з ЄДРПОУ від 29.10.2007 року вбачається, що первинна реєстрація Професійно технічного училища № 51, ідентифікаційний код 02539200 юридичної особи, види діяльності за КВЕД 80.22.0 професійна освіта, організаційно-правова форма за КОПФГ 425 державна організація (установа, заклад) була здійснена 25.06.1998 року, дата і номер останньої реєстраційної дії 22.10.2007 року № 15631070004000062, свідоцтво про державну реєстрацію серія АОО № 131861 Диканською районною державною адміністрацією Полтавської області.

В свідоцтві про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи вказано Писарівщинське професійно-технічне училище № 51 - ПТУ-51, про що зроблено запис в журналі обліку реєстрації за № 64 від 25.06.1998 року. Бланк свідоцтва замінено на  серію АОО 131861.

У відповідачів відсутні правовстановлюючі документи, розподільчі, передаточні та ліквідаційні акти, щодо припинених юридичних осіб - вказаних в додатку до наказу № 136 від 15.08.1984 року. СПТУ - 11 (до реорганізації) та після його реорганізації в СПТУ № 51 с. Писарівщина Диканського району Полтавської області, а також Писарівщанського сільського профтехучилища № 11 Диканського району, на яке оформлено державний акт як землекористувача 445 га землі для сільськогосподарських потреб.

Відсутні свідоцтва про державну реєстрацію земельних ділянок, будівель та споруд, техпаспортів на них, що знаходяться за адресою: с. Писарівщина Диканського району по вул. Технікумівській, 28 та провул. Луговий, 6.

Колективне підприємство технічної інвентаризації «Інвентаризатор», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, листом  (т. 2 а.с. 16) вих. № 2548 від 12.06.08р. повідомило, що технічна інвентаризація будівель, які знаходяться в с. Писарівщина Диканського району по вул. Технікумівській, 28 та пров. Луговий, 6 КП ПБТІ «Інвентаризатор»не проводилась. Інформація стосовно будівель клубу та гуртожитку в КП ПБТІ «Інвентаризатор»відсутня.

Враховуючи вищенаведене, місцевий суд правомірно прийшов до висновку, що у відповідачів на момент реєстрації нової редакції статуту училища і день вирішення господарського спору по суті відсутні землевпорядна та технічна документація, державні акти та свідоцтва на право власності  на спірні земельні ділянки і культові будівлі  - клубу (церкви) в селі Писарівщина по провул. Луговому 6 та приміщення будівлі гуртожитку (монастирського корпусу) в селі Писарівщина по вул. Технікумівській 28.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано зробив висновок, а апеляційний суд підтримує, що знаходження майна на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності (п. 7 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 02.04.1994 року № 02-5/225 із змінами та доповненнями).

Відповідно до статті 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони та інших учасників судового процесу.

Позивачем надано належні докази, які дають можливість суду ідентифікувати спірні будівлі, як культові споруди бувшого Великобудищанського жіночого монастиря, який діяв у с. Писарівщина на нині зайнятій території першим відповідачем. Проведена третьою особою інвентаризація цих об'єктів нерухомого майна, встановила технічний стан будівель, їх площу, склад будівельних матеріалів, а також рік забудови.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що Релігійна громада Свято-Благовіщенської Української православної церкви по своєму підпорядкуванню відноситься (належить) до Полтавській єпархії Української православної церкви, Полтавська ж єпархія являється регіональним адміністративним органом Української православної церкви в Полтавській області. Сама Українська православна церква отримала статус самостійної юридичної особи в 1990 році, законний правонаступник Російської православної церкви зі всіма правами та обов'язками (в тому числі і новими), які належали Російській православній церкві на території України. По своєму статусу Українська православна церква є канонічною релігійною організацією і саме ця церква являється єдиним і повноправним власником майна Православної церкви на території України, яке було створене та придбане на протязі всього часу існування православ'я на території України.

Релігійна громада Свято-Благовіщенської Української православної церкви підлягає визнанню як єдиний і повноправний власник майна колишнього Великобудищанського жіночого монастиря у селі Писарівщина, а саме: будівлі Зимової церкви (нині клубу), яка знаходиться по провулку Луговому 6 та будівлі монастирського корпусу (нині гуртожитку), який знаходиться по вулиці Технікумівській 28.

Відповідно до частини 1 статті 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Згідно зі статтею 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Позивачем надано належні докази, які дають суду підстави для часткового задоволення позовних вимог.

Отже, враховуючи наведене вище,  матеріали справи,  подані представниками сторін додаткові  матеріали, господарський суд Полтавської області обґрунтовано та правомірно  прийшов до висновку, що Релігійна громада Свято-Благовіщенської Української православної церкви заявила законні та обґрунтовані позовні вимоги.

Інші доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки вони є необґрунтовані та безпідставні.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Міністерства освіти і науки України  в особі професійно-технічного училища № 51, с. Писарівщина задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Полтавської області від 29.08.2008 року залишається без змін.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1.            Апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України  в особі професійно-технічного училища № 51, с. Писарівщина на рішення господарського суду Полтавської області від 29.08.2008 року у справі № 14/194 залишити без задоволення.

2.  Рішення господарського суду Полтавської  області 29.08.2008 року у справі  № 14/194 залишити без змін.

               3.           Матеріали справи № 14/194  повернути до господарського суду   

               Полтавської області.

Головуючий суддя:                                                                      Яковлєв М. Л.

Судді:

                                                                                                    Міщенко  П. К.

                                                                                                    Шевченко  В. Ю.

Дата відправки  10.11.08