Постанова

від 09.06.2006 по справі ас-51/114-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС-51/114-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "09" червня 2006 р.  10:00              Справа № АС-51/114-06

вх. № 6674/1-51

Суддя господарського суду Харківської області Буряк Л.В.

за участю секретаря судового засідання Мартинова В.Г.

представників сторін :

позивача – Шебаніц Н.М., дов. № 06-34/191 від 17.02.2006р.;

відповідача – Анацький І.І., дов. № 83 від 08.06.2006р.;

по справі за позовом  Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Харків   

до  Відкритого акціонерного товариства Красноградське автотранспортне підприємство № 16345, м.Красноград  

про стягнення 1549,76 грн.  

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Харківське обласне відділення Фонду України соціального захисту інвалідів, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1549,76 грн. за нестворені робочі місця для працевлаштування інваліда, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач зобов'язаний був створити у 2005 році 2 робочих місця для працевлаштування, але фактично протягом дванадцяти місяців 2005р. середньооблікова чисельність інвалідів - штатних працівників на підприємстві становить -1особа, тобто відповідачем не виконаний норматив 1 робоче місце. У зв'язку з чим, відповідач повинен сплатити позивачеві штрафні санкції у сумі 1549,76 грн. за нестворене робоче місце для працевлаштування інваліда.

У судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги та надав копію листа Красноградського районного центру зайнятості щодо надання підприємствами інформації про наявність робочих місць для інвалідів.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнає у повному обсязі та просить суд надати відстрочку виконання постанови суду на три місяці, у зв'язку із важким фінансовим положенням, у якому знаходиться підприємство.

Представник позивача проти надання відстрочки не заперечує.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що Фонд України соціального захисту інвалідів діє відповідно затверджених на підставі ст. 10 та ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використанню цих коштів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1767 від 28 грудня 2001 р. та Положення Про Фонд України соціальної захищеності інвалідів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України  № 92 від 18.07.1991 р.

Статтею 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, встановлено, що для   підприємств   (об'єднань),   установ і організацій  незалежно  від  форми  власності і   господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування  інвалідів  у  розмірі  чотирьох  відсотків   від загальної чисельності   працюючих,   а   якщо  працює  від  8  до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.  

Згідно зі ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"  підприємства (об'єднання ), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою ст.19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, а якщо на них працює від 8 до 15 осіб, розмір штрафних санкцій за робоче місце, не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні). У відповідній установі, організації.   Згідно ч. 3 ст. 20 Закону сплату штрафних санкцій підприємства (об'єднання), установи і організації провадять відповідно до ч. 3 ст.20 Закону  за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до даних звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р. (середньооблікова чисельність та фонд оплати праці)  середньорічна заробітна плата на підприємстві відповідача на одного працівника склала  у 2005р. 3060,34  грн.

Згідно звіту відповідача за 2005р. про зайнятість та працевлаштування інвалідів, кількість робочих місць, які необхідно було створити для працевлаштування інвалідів склала 1 місце, що є невірним розрахунком. При встановлені  4% нормативу  виходячи з 58 осіб середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, відповідач був зобов'язаний створити у 2005 році 2 робочих місця для працевлаштування інвалідів. Фактично протягом дванадцяти місяців 2005р. середньооблікова чисельність інвалідів - штатних працівників на підприємстві становить – 1 особа.

Згідно наведеної норми, суми яки просить стягнути позивач, є штрафними санкціями. По своїй правовій природі штрафні санкції застосовуються за порушення законодавства діями чи бездіяльністю. Тобто за неналежне виконання обов'язку, покладеного законом.

У даному випадку сума штрафних санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2005 році, за розрахунком позивача склала 1530,17 грн. Пеня станом на 26.05.2006р. становить 19,59 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості складає 1549,76 грн.

Відповідно до ст. 18 вищенаведеного закону, працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.  

Суд зазначає, що  відповідач у 2005р. не сприймав ніяких заходів щодо забезпечення певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, не надсилав повідомлення до районного центру зайнятості про наявність робочих місць.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач неналежно виконав встановлений законодавством обов'язок, тому вимоги про стягнення штрафних санкцій обгрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки підприємство відповідача перебуває у важкому фінансовому становищі, суд знаходить підстави та вважає за можливе задовольнити клопотання представника відповідача та відстрочити виконання судового рішення  до «01» вересня 2006 р.

Керуючись статтями   18, 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", статтями 6 - 11, 49, 51, 60, 69-71, 76, 79, 86, 104, 122, 138, 139, 159 -  163 ,167, 185, 186, 254, 263, розд. VII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Красноградське автотранспортне підприємство № 16345 (63300, Харківська область, м.Красноград, вул.К.Маркса, 38, код ЄДРПОУ: 03115175, р/р 260044473 в ХОД АППБ "Аваль", МФО 350589) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м.Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., кімн. 16, код ЄДРПОУ: 24134567, р/р 31212230600003 у відділенні Держказначейства у Дзержинському районі, МФО 851011 УДК у Харківській області) 1530,17 грн. штрафу за незайняті робочі місця та 19,59 грн. пені.

Надати відстрочку виконання постанови  до «01» вересня 2006 року.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга може бути  подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, якщо протягом цього строку не буде подано заяву про апеляційне оскарження. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у строк протягом  двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення  цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Постанова у повному обсязі виготовлена "14" червня 2006 р. о 14:00. 

Суддя                                                                                            Буряк Л.В.