Рішення

від 07.11.2008 по справі 12/174

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/174

07.11.08  

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів,                                                                             телефон канцелярії

проспект Миру, 20                                                                                         77-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

06 листопада  2008 року                                                              Справа № 12/174

Позивач:          Товариство з обмеженою відповідальністю  "Українська гірничо-металургійна компанія - Чернігів",  Михайло-Коцюбинське шосе, 2, м. Чернігів, 14011

Відповідач:          Корпорація "Єврогаз",  вул. Інструментальна, 17, м. Чернігів, 14037

Предмет спору: про стягнення заборгованості 543028,69 грн.

Суддя    Л.М.Лавриненко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

позивач: Бойко В.О. довіреність № 1453 від 22.10.2008 представник

позивач: Мерзлякова О.О. довіреність № 1454 від 22.10.2008 представник

відповідач: Чепурна Н.В. довіреність від 04.11.2008 року, представник

СУТЬ  СПОРУ:

Позивачем подано позов про  стягнення з відповідача 522 587 грн. 13 коп. боргу, три відсотки річних від простроченої суми  в розмірі 2148 грн. 32 коп. та 18293 грн. 24 коп. пені, згідно Договору поставки № 25/09 від 25.09.2006 року.

Представник позивача  в судовому засіданні 06.11.2008 року підтримав свої позовні вимоги та відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, надав письмову заяву про зменшення  позовних вимог, відповідно до якої позивач зазначає, що станом на 05.11.2008 року відповідачем були частково проведені розрахунки за поставлений товар,  у зв'язку з чим  позивач  просить суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 382 587 грн. 13 коп., три відсотки річних від простроченої суми  в розмірі 2148 грн. 32 коп. та 18293 грн. 24 коп. пені.

 Відповідач в поданому відзиві на позов проти заявлених позовних вимог заперечував, посилаючись на ту обставину, що у зв'язку з частковою сплатою заборгованості основний борг на 20.10.2008 року складає 432 587 грн. 13 коп., що підтверджується копіями банківських виписок  та актом звірки розрахунків між сторонами; розмір пені становить 17195 грн. 52 коп.

          Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору,  господарський суд  встановив:

           Прийняти заяву позивача про зменшення позовних вимог   в частині стягнення основного боргу , та відповідно  стягнення з відповідача суму основного боргу в сумі 382 587 грн. 13 коп., три відсотки річних від простроченої суми  в розмірі 2148 грн. 32 коп. та 18293 грн. 24 коп. пені, оскільки це не протирічить діючому законодавству та не зачіпає нічиї охоронювані законом інтереси.

Враховуючи, що позивач частково зменшив свої позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, у зв'язку з частковою оплатою, та просить суд стягнути з відповідача 382 587 грн. 13 коп. основного боргу, три відсотки річних від простроченої суми  в розмірі 2148 грн. 32 коп. та 18293 грн. 24 коп. пені, і  дана заява позивача   прийнята судом, а тому суд розглядає позовні вимоги позивача з урахуванням його заяви про зменшення   позовних вимог.

         25.09.2006 року  між позивачем та Корпорацією „Котельний завод „Колві” було укладено договір поставки   № 25/09.  

        Відповідно до розділу першого загальних положень Установчого Договору  Корпорації „Єврогаз”, затвердженого протоколом загальних зборів учасників № 1/2008 від 14.07.2008 року, зареєстрованого в державному реєстрі № 10641050006004963 від 25.07.2008 року, було створено корпорацію „Єврогаз”, шляхом реорганізації та перереєстрації зміни назви Корпорації „Котельний завод „Колві”. Корпорація „Єврогаз” є повним правонаступником прав та обов'язків Корпорації „Котельний завод „Колві”.

        За таких обставин суд доходить висновку, що до Корпорації „Єврогаз” перейшли всі права та обов'язки Корпорації „Котельний завод „Колві” по договору поставки  № 25\09 від 25.09.06р..

         Пунктами 1.1., 1.2. договору сторони визначили, що постачальник (позивач) передає у власність  покупця (відповідача), а покупець приймає  і сплачує  вартість металопрокату на умовах, визначених Договором.

         Асортимент, кількість, ціна і загальна сума  товару зазначається у рахунках-фактурах (накладних) або специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору.

         За період з 21.02.2008 року по 18.07.2008 року, згідно видаткових накладних: № № ТА-0000403 від 21.02.2008 року,  ТА-0000518 від 29.02.2008 року, ТА-0000742 від 19.03.2008 року, ТА-0001186 від 17.04.2008 року, ТА-0001224, ТА-0001233, ТА-0001227 від 21.04.2008 року від 21.04.2008 року, ТА-0001501 від 13.05.2008 року, ТА-0001528 від 14.05.2008 року,  ТА-0001637 від 20.05.2008 року,  ТА-0001688 від 23.05.2008 року,  ТА-0001723 від 26.05.2008 року,  ТА-0001742 від 27.05.2008 року,  ТА-0002505 від 16.07.2008 року, ТА-0002511 від 17.07.2008 року,  ТА-0002513 від 17.07.2008 року, ТА-0002534 від 18.07.2008 року,  позивачем було відпущено відповідачу товар  на загальну суму 1240488 грн. 93 коп.

          Факт отримання відповідачем  товару підтверджується довіреностями серії ЯОФ № 704540 від 21.02.2008р., ЯОФ № 704565 від 29.02.2008р., НБИ № 535289 від 19.03.2008р.,  НБИ № 535415 від 17.04.2008р., НБИ № 535426 від 18.04.2008р., НБИ № 535509 від

13.05.2008р., ЯПД № 120214 від 23.05.2008 року на ім'я Санжари Олександра Олександровича, ЯПД № 120373 від 10.07.2008 року на ім'я Біленької Оксани Василівни,  копії яких знаходяться  в матеріалах справи, та  підписом уповноваженої особи у видаткових  накладних  про отримання   товару.

          Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб»єкти господарювання  та інші учасники господарських відносин  повинні виконувати  господарські зобов»язання належним чином  відповідно  до закону, інших правових  актів, договору, а за відсутності  конкретних вимог  щодо виконання зобов»язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона  має вжити усіх  заходів, необхідних  для належного  виконання нею зобов»язання, враховуючи інтереси  другої сторони  та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні  положення  Цивільного кодексу України  з урахуванням особливостей передбачених  цим Кодексом.

Так відповідно до  ст. 526 Цивільного кодексу України,  зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших  актів цивільного законодавства, а за відсутності  таких умов  та вимог –відповідно до звичаїв ділового обігу  або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 4.2. Договору, строк оплати отриманого товару –30 календарних днів з дати поставки.

        Як вбачається  з матеріалів справи відповідач  взяті на себе зобов'язання по оплаті за поставлений товар  виконав частково, сплативши: 857 901 грн. 80 коп.

        За таких обставин основний борг на дату винесення рішення становить 382 587 грн. 13 коп., але  як слідує із аналізу  строків оплат і фактичних дат здійснених відповідачем платежів,  відповідачем в порушення п. 6.2 договору   була допущена  прострочка оплати.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 18293 грн. 24 коп. за прострочення грошового зобов'язання за період з 15.08.08р. по 04.10.08р.         розраховану  відповідно до п. 6.2. договору.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за  прострочення виконання зобов'язання  припиняється  через шість місяців  від дня, коли зобов'язання  мало бути виконано, якщо інше не передбачено законом або договором.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що за порушення строків оплати товару, встановленого п. 4.2. Договору, покупець сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожен день прострочення.

          Приймаючи до уваги, що позивачем  при розрахунку пені було  допущено арифметичну помилку щодо кількості днів у році та розміру одноденної пені , а тому  пеня підлягає до стягнення у розмірі 17 136 грн. 52 коп.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі  2148 грн. 32 коп.  за період прострочки з  16.08.08р. по 08.10.2008 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора  зобов'язаний сплатити   три відсотки  річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  договором або законом.

          Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати отриманого товару, суд доходить висновки, що  позовні вимоги позивача щодо стягнення 3% річних є правомірними та підлягають задоволенню в сумі 2148 грн. 32 коп.  

Враховуючи, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за отриманий товар своєчасно в повній сумі не розрахувався, суд з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог та вищезазначеного,  доходить висновку,  що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 382 587 грн. 13 коп. основного боргу,  2148 грн. 32 коп. трьох відсотків річних,  17 136 грн. 52 коп. пені, в решті позову відмовити.

                 Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача підлягає стягненню на користь  позивача 4 018 грн. 72 коп.  витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Керуючись ст.ст. 5,25, 526, 546,549,625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 49, 82-85  Господарського  процесуального кодексу України,  господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити  частково.

2.Стягнути з  Корпорації  "Єврогаз",  вул. Інструментальна, 17, м. Чернігів, 14037 (р/р № 26003001001792 в ПАБ Банк „Демарк” м. Чернігів, МФО 353575, код ЄДРПОУ 16486111) на користь Товариства  з обмеженою відповідальністю  "Українська гірничо-металургійна компанія - Чернігів",  Михайло-Коцюбинське шосе, 2, м. Чернігів, 14011 (р/р 260048346 в ЧОД ВАТ „Райффайзен банк „Аваль”, МФО  353348, код ЄДРПОУ 34258827) 382 587 грн. 13 коп. основного боргу,  2148 грн. 32 коп. трьох відсотків річних,  17 136 грн. 52 коп. пені, 4 018 грн. 72 коп.  держмита та  118  грн.    витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

       Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя                                                  Л.М.Лавриненко

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального  кодексу України та підписано 07.11.08р.

Суддя                                                  Л.М.Лавриненко