Постанова

від 30.10.2006 по справі 31/224а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

31/224а

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

30.10.06 р.                                                                                 Справа № 31/224а

                  Нарадча кімната

                                                                                        місто Донецьк, вулиця Артема 157

Суддя господарського суду Донецької області  Ушенко Л.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом  розглянувши позовну заяву Житлово-комунальне підприємство „Жилкомплекс” м.Маріуполь

до відповідача: Жовтневої МДПІ у м.Маріуполі

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 15.11.04р. № 0003952342/0 та № 0003962342/0, від 29.12.04р. № 0003952342/1 та № 0003962342/1.

В присутності представників сторін:

Від позивача: Орлова Н.Є. – довіреність № 3  від 18.09.06р.                    

Від відповідача: Мороз О.О. – довіреність №5 від 13.01.06р.

                                                       ВСТАНОВИВ:

Житлово-комунальне підприємство „Жилкомплекс” м.Маріуполь звернулась з позовною заявою до Жовтневої МДПІ у м.Маріуполі про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 15.11.04р. № 0003952342/0 та № 0003962342/0, від 29.12.04р. № 0003952342/1 та № 0003962342/1.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що ДПІ у Жовтневому районі м.Маріуполя (правонаступником якої є Жовтнева МДПІ у м.Маріуполі) неправомірно прийняті податкове повідомлення-рішення від 15.11.04р. № 0003952342/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 58 596,39грн. (основний платіж – 41 618,93грн. та штрафна санкція – 16 977,46грн.) та податкове повідомлення-рішення від 15.11.04р. № 0003962342/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 4 498,01грн. (основний платіж – 2999,28грн. та штрафна санкція – 1 499,63грн.), а також податкові повідомлення-рішення від 29.12.04р. № 0003952342/1 та № 0003962342/1, прийняті за результатами апеляційного оскарження.

Позивач вважає, що ним було правильно визначено податок на прибуток підприємств, оскільки валові витрати та суми амортизації були визначені з додержанням вимог ст. 5, 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”. Також позивач зважає на те, що податковою інспекцією неправомірно донараховано податок на додану вартість, оскільки сума сформованого податкового кредиту була належним чином підтверджена наданими при перевірці податковими накладними, які мали всі необхідні реквізити, передбачені п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Відповідач надав заперечення (вх.№02-41/37772 від 05.10.06р.), в якому з позовом не згоден, вважає спірні податкові повідомлення-рішення обґрунтованими і посилається на те, що за результатами перевірки були встановлені порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України  „Про оподаткування прибутку підприємств” по операціям, пов'язаним з придбанням товарів у Приватного підприємства „Мархімснабсбит”, державна реєстрація якого була скасована рішенням господарського суду, а також порушення п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, оскільки основні фонди були передані                  ЖКП „Жилкомплекс” безоплатно, тобто підприємство не понесло ніяких витрат на придбання цих об'єктів. Також при проведенні перевірки були встановлені порушення п.п. 7.2.1 п. 7.2 та п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” по операціям з Приватним підприємством „Мархімснабсбит”, свідоцтво платника податку на додану вартість якого було анульовано на момент здійснення господарських операцій з ЖКП „Жилкомплекс”. При цьому, відповідач в своїх запереченнях додатково посилається 7.2.4. Закону України „Про податок на додану вартість”, відповідно до якого право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, господарський суд встановив наступне.

ДПІ у Жовтневому районі м.Маріуполя (правонаступником якої є Жовтнева МДПІ м.Маріуполя) була проведена комплексна документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства ЖКП „Жилкомплекс” за період з 29.05.02р. по 01.07.04р., за результатами якої складено акт перевірки №242/23-311-1 від 11.11.04р.

На підставі акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м.Маріуполя прийняті: податкове повідомлення-рішення від 15.11.04р. № 0003952342/0, яким визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі  41 618,93грн. та застосована штрафна санкція у сумі 16 977,46грн., з посиланням на п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за порушення п.п. 5.1 ст. 5 та п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” та податкове повідомлення-рішення від 15.11.04р. № 0003962342/0, яким визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2999,28грн. та застосована штрафна санкція у сумі 1 499,63грн. з посиланням на п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за порушення  п.п. 7.2.1 п. 7.2 та п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Дані податкові повідомлення-рішення оскаржувались позивачем в адміністративному порядку, рішенням № 40985/23-313-3 від 29.12.04р. скарга позивача була залишена без задоволення і прийняті податкові повідомлення-рішення від 29.12.04р. № 0003952342/1 та № 0003962342/1.

Господарський суд вважає, що вимоги позивача про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 15.11.04р. № 0003952342/0 та від 29.12.04р. № 0003952342/1 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі  41 618,93грн. та застосування штрафної санкції у сумі 16 977,46грн., враховуючи наступне.

Відповідачем здійснені донарахування податку на прибуток в зв'язку із зменшенням валових витрат позивача за 4 квартал 2002р. на суму 1 957,68грн., 1 квартал 2003р. на суму 9 543,76грн. та 3 квартал 2003р. на суму 3 495,05грн.

Позивачем до складу валових витрат були віднесені витрати на придбання товарів у Приватного підприємства „Мархімснабсбит”, державна реєстрація якого скасована рішенням господарського суду Донецької області від 17.06.2002р. № 26/247в у зв'язку з неподанням ним протягом року податкової звітності до податкового органу (а.с. 66 т. 2). Однак, згідно довідки державного реєстратора за № 1057 від 10.10.06р. ліквідатором до теперішнього часу не були надані документи, які підтверджують здійснення ліквідаційних заходів, тобто ПП „Мархімснабсбит” не був виключений з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України і є правоздатною юридичною особою.

Судом не приймаються доводи відповідача щодо відсутності у ПП „Мархімснабсбит” права здійснювати господарські операції в зв'язку з скасуванням його державної реєстрації, оскільки згідно ч. 2 ст. 33 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Запис про  державну реєстрацію припинення                          ПП „Мархімснабсбит” до Єдиного державного реєстру внесено не було, отже                                     ПП „Мархімснабсбит” є юридичною особою і мало право здійснювати господарську (підприємницьку) діяльність.

Господарський суд вважає, що позивачем правомірно віднесені до складу валових витрат витрати у сумі 9501,44грн., які підтверджені необхідними документами по операціям з придбання товарів у ПП „Мархімснабсбит” як витрати, пов'язані з веденням господарської діяльності.

З урахуванням цього, суд дійшов висновку, що ДПІ неправомірно донарахувала позивачу податок на прибуток у сумі 2 850грн. та застосувала до позивача відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафну санкцію у сумі 1 425грн.

Також відповідачем здійснені донарахування податку на прибуток підприємств в зв'язку із зменшенням суми амортизації за 3 квартал 2002р. у розмірі 18,6 тис.грн., за 4 квартал 2002р. у сумі 18,1 тис.грн., за 1 квартал 2003р. у сумі 17,6 тис.грн., за 2 квартал 2003р. у сумі 17 тис.грн., за 3 квартал 2003р. у сумі 16,6 тис.грн., за 4 квартал 2003р. у сумі 16,4 тис.грн., за 1 квартал 2004р. у сумі 15,2 тис.грн. та за 2 квартал 2004р. у сумі 14,8 тис.грн.

На балансі ЖКП „Жилкомплекс” станом на 01.04.04р. знаходились основні фонди групи 1 балансовою вартістю 832,2 тис.грн., групи 2 балансовою вартістю 41,7 тис.грн. та групи 3 балансовою вартістю 47,7 тис.грн. Зазначені основні фонди були безоплатно передані підприємству в оперативне користування на підставі рішень Маріупольської міської ради № 45 від 17.05.2002р., № 413 від 16.09.2002р., № 161/1 від 16.04.2003р.

На зазначені основні фонди позивачем здійснювалось нарахування сум амортизаційних відрахувань відповідно до ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Згідно п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” під терміном „амортизація” основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань. Оскільки ЖКП „Жилкомплекс” ніяких витрат на придбання, виготовлення або поліпшення зазначених основних засобів не понесло, а отримало зазначені об'єкти безоплатно, то підстави для нарахування амортизації на ці основні фонди, відсутні.

З урахуванням викладеного, ДПІ правомірно зменшила позивачу суми амортизаційних відрахувань і донарахувала податок на прибуток підприємств у сумі 38 768,93грн. та застосувала штрафні санкції у сумі 15 552,46грн., і тому вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 15.11.04р. № 0003962342/0 та податкового повідомлення-рішення від 29.12.04р. № 0003962342/1 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі  2999,28грн. та застосування штрафної санкції у сумі 1 499,63грн., господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно акту перевірки позивачем порушено п.п. 7.2.1 п. 7.2 та п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, в результаті чого ДПІ встановлено заниження податку на додану вартість за листопад 2002р. у сумі 238,98грн., за грудень 2002р. у сумі 152,56грн., за січень 2003р. у сумі 310,82грн., за лютий 2003р. у сумі 1505,65грн., за березень 2003р. у сумі 92,28грн., за квітень 2003р. у сумі 614,82грн., за травень 2003р. у сумі 84,17грн. Підприємством до складу податкового кредиту включені суми податку на додану вартість, визначені на підставі податкових накладних, виписаних ПП „Мархімснабсбит”, державна реєстрація якого скасована 17.06.2002р. згідно рішення господарського суду Донецької області від 17.06.02р. у справі № 26/247 „в”, а свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано 17.06.2002р. згідно акта № 180/1511311 від 12.11.2002р. Таким чином за висновками акту перевірки позивачем було завищена сума податкового кредиту на загальну суму 2 999,28грн.

На вимогу суду ДПІ надала у судовому засіданні витяг з електронної бази ДПА України даних обліку платників податку на додану вартість, згідно якого свідоцтво платника податку на додану вартість Приватного підприємства „Мархімснабсбит” (код ЄДРПОУ 30832633, ІПН 308326305812) анульоване з 17.06.2002р.

Згідно акту анулювання на підставі акту анулювання від 12.11.02р. № 180/15-113-11 ПП „Мархімснабсбит” виключений з державного реєстру платниківв податку на додану вартість 17.06.2002р.

З положень п.п. 7.2.1 та п.п. 7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” вбачається, що право на складання податкових накладних мають виключно особи, зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Суд погоджується з доводами ДПІ, викладеними в акті перевірки, і вважає, що ПП „Мархімснабсбит” з 17.06.02р. не являлось платником ПДВ і не мало права на складання податкових накладних, тому видані ним податкові накладні в листопаді-грудні 2002р., січні-травні 2003р. ДПІ правомірно не враховані як документ, що давав позивачу право на формування податкового кредиту на суму 2 999,28грн. ПДВ, зазначеного в цих податкових накладних. За цих обставин є правомірним визначення позивачу спірними податковими повідомленнями-рішеннями податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2 999,28грн. та застосування штрафної санкції у сумі 1499,64грн.

Керуючись ст. 5, 8  Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.2.4 п.7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про  порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст. 2, 17, 70, 71, 86, 94, 122, 153, 158-163, 185-186, 254 КАС України, господарський суд

                                                      ПОСТАНОВИВ:

Позов Житлово-комунального підприємства „Жилкомплекс” м.Маріуполь до Жовтневої МДПІ у м.Маріуполі про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 15.11.04р. № 0003952342/0, від 29.12.2004р. № 0003952342/1 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі  41 618,93грн. та застосування штрафної санкції у сумі 16 977,46грн. та від 15.11.04р. № 0003962342/0, від 29.12.04р. № 0003962342/1 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2999,28грн. та застосування штрафної санкція у сумі 1 499,63грн. – задовольнити частково.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м.Маріуполя від 15.11.04р. № 0003952342/0  та від 29.12.04р. № 0003952342/1 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі  2 850грн. та застосування штрафної санкції у сумі 1 425грн.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Судовий збір у сумі 0,24грн. стягнути з Державного бюджету України на користь позивача – ЖКП „Жилкомплекс” м.Маріуполь, решту суми судового збору покласти на позивача.

Вступну та резолютивну частину долучити до матеріалів справи.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного господарського суду шляхом подачі через господарський суд Донецької області заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови та наступного подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складено 06.11.06р.

Суддя                                                                                                Ушенко Л.В.