11/243-АП-06
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"27" червня 2006 р. Справа № 11/243-АП-06
Господарський суд Херсонської області у складі судді Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А. за участю представників сторін:
від позивача: Бондар А.Ф.- гол. держ. подат. інсп., дов. № 56/9/10-139 від 11.01.2006р.
від відповідача-1: Павліш П.В.- уповн. предст., дор. від 27.04.2006р.
від відпоідача-2: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Державної податкової інспекції у м.Херсоні, м. Херсон
до відповідача-1: Відкритого акціонерного товариства "Херсонський електромашинобудівний завод", м. Херсон
до відповідача-2: Приватного підприємства "Ветта", м.Херсон
про визнання недійсним договору
Провадження у справі відкрито за позовом про визнання недійсним договору щодо ремонту трансформатора, укладеного відповідачами 12.11.2004р.
Позивач стверджує, що оспорювана угода є недійсною як укладена з метою, суперечною інтересам держави і суспільства – з метою ухилення від оподаткування, оскільки один з учасників угоди ПП “Ветта”, є фіктивним підприємством, зареєстрованим на підставну особу; установчі документи ПП “Ветта” судом визнані недійсними.
ВАТ “Херсонський машинобудівний завод” позов не визнало, надало письмові заперечення проти позовних вимог, посилаючись на таке.
Оспорюваний договір укладено у відповідності до вимог законодавства, договір виконано сторонами. До переліку угод, що підпадають під ознаки суперечних державі і суспільства, який наведено в роз'ясненні Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" № 02-5/111 від 12.03.1999р., оспорювана угода не відноситься.
Відповідач вважає, що стверджуваного ухилення від оподаткування, скоєного особами, які діяли від імені ПП “Ветта”, позивач не довів належними засобами доказування. Укладення та виконання договору припадає на листопад-грудень 2004р., рішення Суворовського районного суду м. Херсона, яким скасовано державну реєстрацію ПП “Ветта” винесено 29.11.2005р., тобто на момент вчинення правочину ПП “Ветта” мало всі юридичні права та обов'язки, передбачені чинним законодавством. Більш того, станом на 26.06.2006р. (переддень судового засідання) ПП "Ветта" з ідентифікаційним кодом 33015368 значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ).
С у д в с т а н о в и в:
12.11.2004р. між відповідачами (ВАТ "Електромаш" та ПП "Ветта") укладено договір № 21, предметом якого є виконання підприємством "Ветта" для Товариства "Електромаш" підрядних робіт з ремонту силового трансформатора ТМ 1600 6/0,4 з заміною трансформаторного масла. Вартість робіт зо договором сторонами визначена сумою в 25758грн.
Відповідно до акту виконаних робіт № 26 від 29.12.2004р. ПП "Ветта" виконало, а ВАТ "Електромаш" прийняло роботи вартістю 25658грн., що передбачалися договором № 21 від 12.11.2004р. ВАТ "Електромаш" отримало від ПП "Ветта" податкову накладну № 644/2, за якою податок на додану вартість в сумі 4276,33грн. виокремлено в загальній ціні робіт з ремонту трансформатора в 25658грн. Розрахунок за прийняті роботи ВАТ "Електромаш" здійснило у безготівковій формі шляхом перерахування вартості робіт на банківський рахунок ПП "Ветта" у ХФ Приватбанку 28.12.2004р. та 31.12.2004р.
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 19.10.2006р. задоволено позов прокурора Суворовського району м. Херсона в інтересах держави в особі ДПІ у м. Херсоні до Бажана М.В. про визнання недійсними установчих документів і скасування державної реєстрації ПП “Ветта”. Районним судом встановлено, що за установчими документами засновником і директором цього підприємства зазначений Бажан М.В., однак фактично засновником і директором ПП “Ветта” ця особа не була. У зв'язку з цим районним судом зроблено висновок про недійсність установчих документів ПП “Ветта” за ознакою їх фіктивності.
Відповідно до ст.207 ГК України господарське зобов'язання, яке вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Вказана норма у наведеній частині є аналогом статті 49 ЦК УРСР, тобто стаття 49 ЦК УРСР містила такі ж підстави недійсності угоди як і чинна ст.207 ГК України.
Відповідно до ст. 49 ЦК УРСР недійсною є угода, укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.
В пункті 6 Постанови відповідно до ст.49 ЦК УРСР недійсною є угода, укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства. В пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978р. № 3 зі змінами від 25.12.1999р. та від 25.05.1998р. “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” зазначено, що при розгляді справ про визнання угод недійсними на підставі ст.49 ЦК УРСР судам слід мати на увазі, що дія цієї норми поширюється на угоди, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого суспільного ладу. До них, зокрема, належать угоди, спрямовані на використання всупереч закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисливою метою, приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, використання майна, що знаходиться в їх власності або користуванні на шкоду правам, свободам і гідності громадян, інтересам суспільства. В роз'ясненні Вищого господарського суду України № 04-5/481 від 26.04.2002р. “Про внесення змін і доповнень до роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України” № 02-5/111 від 12.03.1999р. “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” зазначено, що у разі визнання у встановленому порядку недійсними установчих документів суб'єкта підприємницької діяльності або скасування його державної реєстрації у зв'язку зі здійсненням такої реєстрації на підставну особу-засновника суб'єкта підприємницької діяльності, укладені таким суб'єктом підприємницької діяльності угоди мають визнаватися недійсними згідно зі ст.49 ЦК УРСР незалежно від часу укладення.
За названими витягами з роз'яснень Вищого господарського та Постанови Верховного Судів України обгрунтовано тезу про те, що недійсними як такі, що суперечать інтересам держави і суспільства, є угоди, учасником яких є суб'єкт, створений та (або) використовуваний з метою діяльності в порушення існуючих в державі засад підприємницької діяльності, принципів та правил унормованої регуляторної політики, індивідуалізації та оподаткування доходів.
В даному разі від імені ПП “Ветта”, чиї установчі документи недійсні, здійснювалась тіньова господарська діяльність, метою якої крім суто підприємницьких інтересів було отримання надприбутків за рахунок недекларування та несплати будь-яких податків, платежів до бюджету у зв'язку з проведенням господарських операцій.
З врахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що оспорювані господарські зобов'язання з купівлі-продажу соняшнику та ячменю слід визнати недійсними за ст.207 ГК України як укладені з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, приховування від оподаткування доходів, в порушення існуючих в державі засад підприємницької діяльності, принципів та правил унормованої регуляторної політики, індивідуалізації та оподаткування доходів.
Таким чином, достатньо підстав вважати, про наявність такої ознаки недійсності оспорюваної угоди за ст.207 ГК України як приховування доходів від оподаткування зі сторони осіб, які діяли від імені ПП “Ветта”. Для такого висновку, виходячи з тексту ст.207 ГК України, достатньо встановлення умислу одного з учасників угоди на приховування доходів від оподаткування.
Вважаючи про підвідомчість спору за суб'єктим складом учасників процесу, господарський суд приймає до уваги відсутність даних про вчинення оспорюваної угоди зі сторони ПП “Вета” певною фізичною особи від свого імені, від імені певної фізичної особи. За суб'єктним складом існуючих учасників процесу спір підвідомчий господарським судам України.
Наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним за ст.207 ГК України передбачені статтею 208 ГК України, за якою у випадку визнання господарського зобов'язання недійсним як вчиненого з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, при наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язаннями, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Співставляючи наведений текст ст.207 ГК України з формулюванням вимог щодо наслідків недійсності угоди суд, враховуючи встановлені обставини справи, дійшов таких висновків щодо застосування наслідків недійсності угоди.
Названа ст.207 ГК України не передбачає стягнення вартості виконаних робіт. За своєю природою власне роботи з ремонту трансформатора, спожиті ВАТ “Електромаш”, не можуть бути фізично відчужені та стягнуті в порядку застосування наслідків визнання угоди недійсною.
Неможливість такого стягнення поряд з можливим стягненням з ПП “Ветта” на користь ВАТ “Електромаш” вартості робіт може привести до подвійного отримання майнових здобутків ВАТ “Електромаш” - одного разу у вигляді вартості отриманих невіддільних та невідчужуваних робіт та іншого разу - за реалізацією (виконанням) можливого судового рішення.
Вбачаючи виключність ситуації з питання щодо застосування наслідків недійсності угоди, суд знаходить слушним застосування п.17 Постанови Верховного Суду України від 28.04.1978р. “Про судову практику у справах про визнання угод недійсними” та п.18 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/111 від 12.03.1999р. “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними”. За змістом названих пунктів на виняток із зазначених загальних правил застосування наслідків недійсності угоди суд все виконане стороною і належне з неї другій стороні у відшкодування одержаного, звертає в доход держави. Вважаючи, з врахуванням викладеного, оцінювану ситуацію за виняток, суд, задовольняючи позов, постановлює стягнути одержані за угодами кошти з ПП “Ветта” зразу до державного бюджету.
Керуючись ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним договір № 21 від 12.11.2004р., укладений між ВАТ "Херсонський електромашинобудівний завод" та ПП "Ветта" щодо виконання робіт з ремонту трансформатора.
3. Стягнути з Приватного підприємця "Ветта" ( м. Херсон, пр-т Ушакова, буд. 70-А, код 33015368, р/р 26002052301888 в ХФ ЗАТ КБ "Приватбанк", МФО 352479) на користь Державного бюджету України 25658грн., стягувач ДПІ у м. Херсоні, код ЄДРПОУ 21296163, м. Херсон, вул. І.Кулика, буд. 143-А.
Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили.
4. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо такої заяви не буде подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подано, але апеляційної скарги у визначений строк подано не буде, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В. Чернявський
У повному обсязі постанову
складено 30.06.2006р.
5 прим. об
Суд | Господарський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 27.06.2006 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 22931 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Херсонської області
Чернявський В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні