Ухвала

від 02.11.2006 по справі 5/2799-25/352

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/2799-25/352

       ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

      02.11.06                                                                                           Справа  № 5/2799-25/352

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді                              Юрченка Я.О.

суддів                                                  Процик Т.С.

                                                            Галушко Н.А.

розглянув апеляційні скарги Державного підприємства „Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Львівської області”, м.Львів № 179 від 08.06.2006р. та Державної податкової адміністрації Львівської області, м.Львів від 08.06.2006р.

на постанову Господарського суду Львівської області від 10.05.2006р.

у справі № 5/2799-25/352

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ходорівський цукровий завод”, м.Ходорів Жидачівського району

до відповідача 1 Державної податкової адміністрації Львівської області, м.Львів

до відповідача 2 Споживчого товариства „СБ”, с.Підкамінь Бродовського району

до відповідача 3 Відділення державного казначейства у Жовківському районі Львівської області, м.Жовква

до відповідача 4 Державного підприємства „Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Львівської області”, м.Львів

за участю третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю „золочівагро”, с.Ясенівці Золочівського району

про стягнення з відповідача 1 коштів на відшкодування шкоди завданої незаконними діями у розмірі 122860,46 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Карпій Л. –представник.

від відповідача 1: Навроцький А.І. –головний державний податковий інспектор.

від відповідача 2: не з”явився.

від відповідача 3: не з”явився.

від відповідача 4: Беренда А.М. –юрист.

від третьої особи: не з”явився.

Особам, які беруть участь у справі, права і обов'язки, передбачені ст.ст.49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено. Заяв про відвід суддів не поступало.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Львівської області від 10.05.2006р. у справі № 5/2799-25/352 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Ходорівський цукровий завод”, м.Ходорів Жидачівського району та стягнуто з Відділення державного казначейства у Жовківському районі Львівської області, м.Жовква - 1902,25 грн., з Державного підприємства „Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Львівської області, м.Львів –86335,69 грн., з Державного бюджету України –34622,52 грн.

Постанова місцевого господарського суду мотивована нормами ст.ст.328, 346, 1173, 1192 ЦК України та тим, що мав місце факт завдання шкоди незаконними діями працівників ДПА у Львівській області, а саме вилучення належного позивачу цукру–піску, що підтверджується актом від 11.05.2004р. про вилучення цукру–піску.

Державне підприємство „Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Львівської області”, м.Львів, відповідач 4 у справі, та Державна податкова адміністрація у Львівській області, відповідач 1 у справі, з постановою місцевого господарського суду не погодились, подали апеляційні скарги, в яких просять постанову суду скасувати, у задоволенні позову відмовити, з підстав у них наведених. Зокрема, скаржники вважають, що при прийнятті постанови судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також не доведено обставин, що мають значення для справи.

Представники відповідача 1 та відповідача 4 у судовому засіданні вимоги та доводи апеляційних скарг підтримали.

Позивач письмового заперечення на апеляційні скарги не подав, представник позивача у судовому засіданні проти вимог та доводів апеляційних скарг заперечив, просив постанову суду залишити без змін, а апеляційні скарги –без задоволення.

Відповідач 3 подав клопотання про розгляд справи без участі його уповноваженого представника.

Відповідач 2 та третя особа участі уповноважених представників у судовому засіданні не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, виходячи з приписів ч.4 ст.196 КАС України, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідача 2, відповідача 3 та третьої особи.

Розглянувши доводи скаржників, викладені в апеляційних скаргах, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що постанову місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між Товариством з обмеженою відповідальністю „Ходорівський цукровий завод” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Золочівагро” укладено Договір на переробку цукрових буряків від 27.10.2003р., згідно з умовами якого ТзОВ „Ходорівський цукровий завод” („Замовник” згідно з даним договором) поставляє для переробки цукровий буряк ТзОВ „Золочівагро” („Переробник” згідно з даним договором), а останнє зобов'язується прийняти поставлений цукровий буряк та переробити в білий цукор–пісок. Зобов'язання за Договором на переробку цукрових буряків від 27.10.2003р. сторони виконали належним чином. Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а саме: товарно–транспортними накладними, квитанціями про прийом вантажу, двостороннім актом від 10.11.2003р. приймання поставленого цукрового буряку для переробки, актом від 20.11.2003р. приймання передачі наданих послуг.

Судом першої інстанції досліджено, що на складі переробника (ТзОВ „Золочівагро”) зберігався цукор–пісок, який належав ТзОВ „Ходорівський цукровий завод”, у кількості 38,798 тон на суму 93115,0 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи довідка ТзОВ „Золочівагро” від 12.05.2004р. № 150 та Акт інвентаризації цукру–піску та цукру–сирцю від 19.05.2004р.

Місцевий господарський суд в процесі проведення оцінки доказів у спірних правовідносинах, обґрунтовано прийняв до уваги той факт, що 16.06.2004р. представниками ДПА у Львівській області вилучено 67,9 тон цукру–піску (Акт від 16.06.2004р. про переміщення цукру–піску з орендованих складів ТзОВ „Золочівагро” на орендовані склади ДПА у Львівській області знаходиться в матеріалах справи), з яких 38,798 тон належали позивачу, згідно з договором від 27.10.2003р.

В матеріалах справи знаходиться Договір № 1/220-04 від 16.03.2004р., укладений між ДПА у Львівській області та Державним підприємством „Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Львівської області”, відповідно до умов якого останньому було передано для реалізації цукор–пісок. Підставним є висновок місцевого господарського суду про те, що на момент передачі цукру від відповідача 1 до відповідача 4 (акт № 62 від 16.12.2004р.), відповідачу 1 було відомо, що цукор–пісок в кількості 38,798 тон належить ТзОВ „Ходорівський цукровий завод”, але всупереч даному факту, реалізація проводилась як безхазяйної речі. Виходячи з вищенаведеного, господарський суд обґрунтовано прийшов до висновку про факт завдання шкоди позивачу незаконними діями працівників ДПА у Львівській області, а саме вилучення належного позивачу цукру–піску.

Судом першої інстанції обґрунтовано відхилено твердження відповідача 1 та відповідача 4 про те, що кошти направлені до державного бюджету, оскільки платіжні доручення № 1117, 1118, 302-308 є неналежними та недопустимими доказами, так як у них в графі призначення платежу зазначені акти № 2 від 31.01.2005р., б/н від 22.02.2005р., № 1 від 31.01.2005р., які не мають відношення до даної справи. Належним та допустимим доказом, який підтверджує перерахування коштів до державного бюджету суми 1902,25 грн. є платіжне доручення № 1253 від 12.04.2005р., в якому міститься посилання на акт № 62 від 16.12.2004р.

Ухвалами апеляційного господарського суду від 31.08.2006р. та 28.09.2006р. на підставі клопотання відповідача 4 було викликано в якості свідка колишнього заступника головного бухгалтера Державного підприємства „Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Львівської області” гр.Кашалабу З.В. Свідок Кашалаба З.В. прибула судове засідання та надала покази з приводу перерахунку до Державного бюджету України коштів, отриманих за реалізований цукор–сирець.

При вирішенні даного спору господарський суд підставно, виходячи зі змісту ст.328 ЦК України, де зазначено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Виключні підстави припинення права власності передбачені ст.346 ЦК України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що шкода завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійснені ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (ст.1173 ЦК України).

Місцевий господарський суд у постанові покликається на ст.1192 ЦК України відповідно до якої, суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, при цьому розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. З наведеного вище вбачається, що суд обґрунтовано прийшов до висновку про те, що вартість вилученого у позивача цукру –піску у кількості 38,798 тон станом на лютий 2006р. становить 122860,46 грн., виходячи з вартості цукру–піску у розмірі 3 166,67 грн. без ПДВ за тону на внутрішньому ринку України (Західний регіон) станом на лютий 2006р. (довідка Львівської торгово –промислової палати від 09.03.2006р. № 19-09/173 знаходиться в матеріалах справи). Таким чином, суд прийшов до правильного висновку про стягнення з відповідача 4 –86335,69 грн., що є різницею між вартістю переданого на реалізацію цукру–піску, яка складає 88237,94 грн. згідно з актом № 62 від 16.12.2004р. та сумою, яка була перерахована до державного бюджету - 1902,25 грн.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, скаржники в порушення вимог ст.71 КАС України не довели обставин, на які посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, тим самим не спростували позовних вимог у встановленому законодавством України порядку. Твердження відповідача 1 та відповідача 4 щодо безпідставності позовних вимог зібраними у справі доказами не підтверджуються.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що постанова Господарського суду Львівської області ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для її скасування та задоволення апеляційних скарг - відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Львівський апеляційний господарський суд УХВАЛИВ:

Постанову Господарського суду Львівської області від 10.05.2006р. у справі № 5/2799-25/352 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без  задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.212 КАС України.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий суддя                                                                                Юрченко Я.О.

Суддя                                                                                                    Процик Т.С.

Суддя                                                                                                    Галушко Н.А.