Рішення

від 17.10.2006 по справі 419/10-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

419/10-06

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-80

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"17" жовтня 2006 р.                                                                              Справа № 419/10-06

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафторесурс», м. Київ

до  Приватного сільськогосподарського  підприємства «Янтарне», с. Фурси

про стягнення   3270,62 грн.

суддя  Тищенко О.В.

За участю представників сторін:

позивача –Чумак Ю. А. (довіреність від 03.05.2006р.)

відповідача –не з'явися

                                                         Обставини справи:    

          До господарського суду Київської області надійшла  позовна  заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафторесурс» (далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Янтарне» (далі –відповідач) про стягнення 3270,62 грн.

          Ухвалою господарського суду Київської області від 17.07.2006р. було порушено провадження в справі та призначено до розгляду на 11.09.2006р.

          Відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 12.09.2006р. було продовжено строк вирішення спору по справі № 419/10-06 до 17.10.2006р.

          Позивач обгрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем не було належним чином виконано умови Договору поставки  нафтопродуктів від 21.08.2003р. № 01/21-08-03, щодо своєчасної оплати поставленного товару (нафтопродукути), в зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість в сумі 3270,62 грн.

          Представник позивача  в судовому засіданні 17.10.2006р. позовні вимоги підтримав, оскільки вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

          Відповідач в судові засідання без поважних причин неодноразово не з'явився, письмовий відзив не надав, хоча про час, дату, та місце слухання справи був повідомлений ухвалами господарського суду Київської області від 17.07.2006р., від 11.09.2006р., від 25.09.2006р. та від 04.10.2006р.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані Господарським судом документи не надано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафторесурс» (постачальник) та  Товариством з обмеженою відповідальністю «Янтарне»(покупець) було укладено Договір поставки  нафтопродуктів від 21.08.2003р. № 01/21-08-03 (Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується  поставити, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти (товар), в кількості, якості, за ціною та умовами оплати, які визначені Договором.

Відповідно до п. 4.1 Договору  ассортимент, кількість кожної окремої партії поставленного товару, а також його ціна, форма та вид оплати, строки поставки і платежів попередньо обумовлються сторонами в усній формі (по телефону), з послідуючим відображенням в рахунку на попередню оплату.

На протязі 24 годин з моменту отримання попередньої домовленості  продавець направляє покупцю (по факсу) рахунок на попередню оплату з зазначенням кількості, ассортименту та умов поставки партії товару (п. 4.2 Договору).

Згідно з п. 5.1 Договору форма, вид оплати та строки платежу за поставлений товар обумовлюється  сторонами по кожній партії товару окремо  у відповідності з п. 4.1 Договору.

У відповідності до п. 5.2 Договору рахунки на попередню оплату  та рахунки фактури підлягають сплаті протягом доби з моменту виставлення, якщо інше не буде зазначене в самому рахунку.

Датою сплати є дата перерахування грошових коштів на разрахунковий рахунок постачальника (п. 5.3 Договору).

Позивач не надав суду  доказів виставлення відповідачу рахунків на оплату товару, як це зазначено в Договорі, проте суд встановив, що  позивачем 16.03.2004р. на адресу відповідача було направлено вимогу з пропозицією розрахуватися за отриманий товар.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково в сумі  27000,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить  3270,62 грн.

          Під час розгляду справи судом встановлено, що з 01.03.2004р. назву  відповідача –Сільськогосподарське  товариство з обмеженою відповідальністю «Янтарне» змінено на Приватне сільськогосподарське підприємство «Янтарне»(довідка головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві від 08.09.2006р. №  21-10/5165).

          Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, цей Кодекс застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями. До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

          Зважаючи на те, що обов'язки відповідача щодо оплати боргу по Договору поставки  нафтопродуктів від 21.08.2003р. № 01/21-08-03  продовжують існувати, а у позивача існує право на стягнення боргу, господарський суд вважає за необхідне застосувати норми Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004р. та норми Господарського кодексу України.

          Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зообов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною другою  ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

16.03.2004р. позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу з пропозицією розрахуватися за отриманий товар (що, підтверджується фіскальним чеком від 16.03.2004р. № 64).

Оскільки, позивач не надав суду  доказів виставлення відповідачу рахунків на оплату товару, як це зазначено в Договорі, а вимога позивача про сплату заборгованості за отриманий товар була направлена на адресу відповідача 16.03.2004р., суд дійшов висновку, що обов'язок відповідача по сплаті заборгованості з урахуванням семиденного строку, передбаченого ст. 530 ЦК України та трьох денного строку перебігу поштової кореспонденції настав 27.03.2004р.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом України.  (ст. 525 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов”язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання (неналежне виконання).

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3270,62 грн. заборгованості є обґрунтованими, документально підтвердженими тому підлягають задоволенню.

У зв'язку з задоволенням позову господарський суд на підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладає на відповідача.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України суд

В И Р І Ш И В:

         1.   Позов задовольнити повністю.

      2.  Стягнути з Приватного сільськогосподарського  підприємства «Янтарне»(09150, Київська область, Білоцерківський район, с. Фурси, вул. Колгоспна, 2а, код ЄДРПОУ 30813927) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафторесурс»(04214, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 38, кв. 76, код ЄДРПОУ 31749782) 3270,62 грн. заборгованості, також судові витрати: державне мито в розмірі 102 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                Тищенко О.В.