Постанова

від 29.06.2006 по справі 52/67-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

52/67-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня  2006 р.                                                          Справа №52/67-06

судова колегія у складі:

головуючого судді Токара М.В., судді Лакізи В.В., судді Івакіної В.О.

при секретарі Саутенко К.О.

за участю представників сторін:

прокурора –Мірошніченко М.Л. посв. №149 від 29.10.2001 р.,

позивача  -    Воробьйов Д.В. доруч. №01-20/847 від 23.05.2006 р.,

відповідача –Гронь М.А. (довіреність в матеріалах справи),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційне подання Куп"янського міжрайонного прокурора  вх. № 1815Х/1-10 на рішення господарського суду Харківської області від 13.04.06 по справі № 52/67-06

за позовом Куп"янського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Куп"янської районної державної адміністрації, м. Куп"янськ

до  Закритого акціонерного товариства "Агрофірма "8 Березня" с. Кондрашівка

про стягнення 19300,95 грн.

встановила:

          Рішенням господарського суду Харківської області від 13.04.2006 р. по справі №52/67-06 (суддя Білоусова Я.О.) відмовлено у задоволенні позовних вимог позивача щодо стягнення з ЗАТ "Агрофірми "8 Березня" збитків за безоплатне використання земельної ділянки в розмірі 20964,83 грн.

          Прокурор не погодився з вказаним рішенням та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, в якому просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 13.04.2006 р. по справі №52/67-06.

          В судовому засіданні 19.06.2006 р. була оголошена перерва до 17-20 год. 19.06.2006 р. для надання позивачем та відповідачем відзивів на апеляційне поданння прокурора.

Позивач надав відзив на апеляційне подання прокурора, в якому зазначив про те, що позивач підтримує вказане апеляційне подання в повному обсязі та просить апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 13.04.2006 р. по справі №52/67-06.

Відповідач надав відзив на апеляційне подання прокурора, в якому зазначив, що рішення місцевого господарського суду є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційне подання прокурора без задоволення. В обгрунтування своєї позиції відповідач посилається на те, що відповідно до "Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993 року, розміри збитків повинні визначатися спеціально створеними комісіями, а також відповідач посилається на відсутність належних повноважень у голови правління Білоусової В.В. при підписанні акту комісії від 15.06.2005 року.

          Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши прокурора, представників позивача та відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 19300,95 грн. збитків за безоплатне використання земельної ділянки. Позов було обґрунтовано тим, що земельна ділянка використовується відповідачем самовільно, безоплатно, за відсутності правовстановчих документів.

04.04.2006 року прокурором, через канцелярію господарського суду було подано уточнення позовних вимог (вх. 10097), в якому він просив стягнути з відповідача на користь позивача 20964,83 грн. збитків за безоплатне використання земельної ділянки. Ухвалою від 04.04.2004 року уточнення  позовних вимог були прийняті судом до розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.07.2004  року   комісією  в  складі   начальника   Куп"янського  районного управління   земельних   ресурсів,   головного   спеціаліста   відділу   організації   та здійснення інспекторської діяльності в районах області та голови Моначинівської сільської ради була здійснена перевірка використання земель запасу, державного резерву та внутрішньогосподарського резерву на території Моначинівської сільської ради, в результаті перевірки було виявлено “використання 15,0 га внутрішньогосподарського резерву ЗАТ "Агрофірмою "8 Березня" без правоустановчих документів, засіяно ячмінь та овес”. За результатами перевірки комісією складено відповідний акт.

Цього ж дня, тобто 23.07.2004 року зазначеною комісією було складено ще один  акт, в якому зазначено про використання ЗАТ "Агрофірмою 8 Березня", вищевказаних 15,0 га внутрішньогосподарського резерву  без правоустановчих документів, засіяно ячмінь та овес. У вказаному акті також  зазначено, що землі невитребуваних громадянами сертифікатів 110,0 га використовуються ЗАТ "Агрофірмою 8 Березня" без правоустановчих документів.

Комісією у цьому ж складі 15.06.2005 року було проведено перевірку використання земель запасу, державного резерву та внутрішньогосподарського резерву на території Моначинівської сільської ради в результаті перевірки було виявлено використання ЗАТ "Агрофірмою "8 Березня" 64га невитребуваних громадянами сертифікатів без правоустановчих документів. За результатами перевірки складено відповідний акт.

Судова колегія погоджується з висновокм суду першої інстанції про те, що позовні вимоги прокурора не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Надані позивачем акти від 23.07.04р., від 23.07.04р. та від 15.06.05р. не можуть бути належними доказами самовільного використання відповідачем зазначених в актах земельних ділянок та підставою для  визначення та відшкодування збитків власникам землі.

Відповідно до ч.1 "Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993 року, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

У відповідності до ч.2 цього Порядку, розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії. Частиною 3 Порядку, серед іншого, зазначено, що відшкодуванню підлягають збитки включаючи і неодержані доходи, якщо вони обгрунтовані. Причому неодержаний доход визначається, як доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем не надано доказів створення Куп"янською державною адміністрацією відповідної комісії та складання нею відповідних актів, оскільки земельні ділянки знаходяться за межами населеного пункту та у відповідності до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, знаходяться у віданні державної адміністрації.

Суб"єктний склад комісії, якою складені акти на які посилаються прокурор та позивач в обгрунтування позовних вимог, також не відповідає наведеному Порядку та складений без участі представника Куп"янської райдержадміністрації. Доказів затвердження актів, органом який створив зазначену  комісію також суду надано не було.

Суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що лише актом від 23.07.2004 року визначено зайняття земельної ділянки внутрігосподарського резерву 15,0га під засів ячміня та вівса, однак  яким чином ( з якою метою)  відбувалось використання землі під земельними ділянками 110га та 64га невитребуваних паїв не зазначено взагалі,так само як і не зазначено період  зайняття цих земельних ділянок.

З матеріалів справи також не вбачається ( крім того  не зазначено і в актах, які надані позивачем в обгрунтування своїх позовних вимог), де саме знаходяться ті земельні ділянки, які, як вважає позивач, безоплатно використовувались відповідачем. Позивач не надав суду обгрунтувань, яким чином були встановлені розміри земельних ділянок, які позивач вважає безоплатно використовувались відповідачем.   

Також слід зазначити, що одноразове складення актів у липні 2004 року (на дві земельні ділянки 15га та 110га) та у червні 2005 року (64га), не може бути підставою для стягнення збитків за цілий рік.

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Предметом доказування при розгляді даної категорії спорів є наявність у поведінці відповідача складу цивільно-правової відповідальності. Зокрема, умовами цивільно-правової відповідальності є: протиправність поведінки; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна строна повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Прокурор не довів суду, що у діях відповідача є склад цивільно-правової відповідальності у вигляді збитків, зокрема протиправність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та причинний зв"язок між протиправною поведінкою та шкодою.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції  про те, що заявлені прокурором позовні вимоги є необгрунтованими та не підтвердженими матеріалами справи, в зв”язку з чим   позовні вимоги не підлягають задоволенню.

          На підставі викладеного судова колегія дійшла вважає,що рішення господарського суду Харківської області від 13.04.06 по справі № 52/67-06  прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до чинного матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні, у зв'язку з чим апеляційне подання прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 102, п.1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -

постановила:

Апеляційне подання залишити без задоволення.

          Рішення господарського суду Харківської області від 13.04.06 по справі № 52/67-06  залишити без змін.

         Головуючий суддя                                                 Токар М.В.

                               суддя                                                 Лакіза В.В.

                              суддя                                                  Івакіна В.О.