Постанова

від 22.10.2008 по справі 4-29-30/395-06-11896

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

4-29-30/395-06-11896

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 22 жовтня 2008 р.                                                                                    № 4-29-30/395-06-11896  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогосуддів:Н. Дунаєвської,І. Воліка, Н. Мележик,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю (СГ ТОВ) "Колос"

на рішеннявід 03.04.2008

господарського суду Одеської області

у справі№ 4-29-30/395-06-11896

за позовомМалого приватного підприємства (МПП) "Олександр"

до1) Республіканського унітарного підприємства "Білоруський металургійний завод", 2) Комінтернівського районного бюро технічної інвентаризації

3-я особа СГ ТОВ "Колос"

провизнання договору купівлі-продажу майна дійсним, визнання права власності та зобов'язання до вчинення дій

В судове засідання прибули представники сторін:

позивачаУколов О.Л. (дов. від 20.10.2008 б/н);

відповідача-1Духнов О.М. (дов. від 03.01.2008 б/н); Воронович М.М. (дов. від 20.10.2008 б/н);

відповідача-2не з'явились;

3-ої особиЛебедін Ю.І. (дов. від 21.01.2008 б/н).

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2006 року МПП "Олександр" звернулось до господарського суду з позовом до Республіканського унітарного підприємства "Білоруський металургійний завод" та Комінтернівського районного бюро технічної інвентаризації про визнання договору купівлі-продажу майна від 26.09.2000 № 0803964 дійсним, а також визнання за МПП "Олександр" права власності на нерухоме майно бази відпочинку "Хвиля", яке розташоване в с. Фонтанка Комінтернівського району Одеської області по вул. Молодіжній, 52, відповідно до акту приймання-передачі основних засобів № 1 від 26.09.2000, і зобов'язання Комінтернівського районного бюро технічної інвентаризації здійснити реєстрацію права власності МПП “Олександр” на зазначене майно та видати відповідний витяг з реєстру, обґрунтовуючи позовні вимоги наступним.

26.09.2000 між Республіканським унітарним підприємством “Білоруський металургійний завод” та МПП “Олександр” був укладений договір купівлі-продажу майна бази відпочинку “Хвиля” за № 0803964.

Відповідно до умов цього договору продавець (Республіканського унітарного підприємства "Білоруський металургійний завод") зобов'язався передати у власність покупця майно бази відпочинку “Хвиля”, що розташовано за адресою:

Доповідач: Волік І.М.

Одеська область, Комінтернівський район, с. Фонтанка, а покупець (МПП "Олександр") - прийняти майно та оплатити його вартість згідно відомості оцінки майна. Сторонами договору був підписаний акт приймання передачі основних засобів від 26.09.2000 за № 1.

Відповідно до п. 2.1. договору № 0803964 ціна продажу склала                                                                                                10 260 доларів США. Покупець зобов'язався на цю суму надати продавцю путівки для відпочинку в період з червня по серпень 2001 року. Відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт від 03.09.2001 МПП “Олександр” надало Республіканському унітарному підприємству “Білоруський металургійний завод” 171 путівку на 12 днів на суму 10 260 доларів США.

Обов'язок щодо державної реєстрації права власності відповідно до розділу ІV договору № 0803964 покладено на покупця.

В подальшому МПП “Олександр” замовив технічну інвентаризацію нерухомого майна бази відпочинку в Комінтернівському районному бюро технічної інвентаризації. Після отримання технічного паспорту з метою здійснити реєстрацію права власності об'єктів нерухомого майна бази відпочинку звернувся з листом до Комінтернівського районного бюро технічної інвентаризації, але покупцю було відмовлено в реєстрації в зв'язку з відсутністю нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

За наведених обставин, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі, мотивуючи позовні вимоги ст. ст. 48, 49 Закону України “Про власність”, ст. ст. 128, 153 Цивільного кодексу УРСР.

Справа розглядалась судами неодноразово.

В ході нового розгляду позивачем були уточнені позовні вимоги, а саме, МПП "Олександр" просить визнати за ним право власності на наступні об'єкти нерухомості: будинки - № 1 під літерою “А” площею 83,7 кв.м., № 2 під літерою “Б” площею 84,0 кв.м, № 3 під літерою “В” площею 84,3 кв.м., № 4 під літерою “Г” площею 84,1 кв.м., № 5 “Д” площею 83,9 кв.м.; їдальні під літерою “3”, площею 458,8 кв.м.; прибудов під літерами “а”, “б”, “в”, “г”, “д”; веранди під літерою “в1”; навіси під літерами “а1”, “б1”, “г1”, “д1”; душ під літерою “Е”; вбиральні під літерою “Ж”; огорожі - 1-3; брукування - І; інженерні мережі бази відпочинку, водопроводу, мереж електропостачання з силовим трансформатором 630 кВА, заводський № 366769, гос. № 16555/75.

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.04.2008 у справі № 4-29-30/395-06-11896 (С. Літвінов) позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано дійсним договір купівлі-продажу майна бази відпочинку "Хвиля" від 26.09.2000 № 0803964, укладений між МПП "Олександр" та Республіканським унітарним підприємством "Білоруський металургійний завод".

Визнано за МПП "Олександр" право власності на нерухоме майно бази відпочинку “Хвиля”, розташоване за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Фонтанка, вул. Молодіжна, 52 та складається з: з будинків № 1 під літерою “А” площею 83,7 кв.м., № 2 під літерою “Б” площею 84,0 кв.м, № 3 під літерою “В” площею 84,3 кв.м., № 4 під літерою “Г” площею 84,1 кв.м., № 5 “Д” площею 83,9 кв.м.; - їдальні під літерою “З” площею 458,8 кв.м.; прибудов під літерами “а”, “б”, “в”, “г”, “д”; веранди під літерою “в1”; навісів під літерами “а1”, “б1”, “г1”, “д1”; душ під літерою “Е”; вбиральні під літерою “Ж”; огорожі - 1-3; брукування -1 інженерних мереж бази відпочинку,  водопроводу, мереж електропостачання з силовим трансформатором 630 кВА, заводський № 366769, гос № 16555/75

Зобов'язано Комінтернівське районне БТІ Одеської області зареєструвати за МПП "Олександр" право власності на нерухоме майно бази відпочинку “Хвиля”, розташоване за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Фонтанка, вул. Молодіжна,52 та складається з: з будинків № 1 під літерою “А” площею 83,7 кв.м., № 2 під літерою “Б” площею 84,0 кв.м, № 3 під літерою “В” площею 84,3 кв.м., № 4 під літерою “Г” площею 84,1 кв.м., № 5 “Д” площею 83,9 кв.м.; їдальні під літерою “З” площею 458,8 кв.м.; прибудов під літерами “а”, “б”, “в”, “г”, “д”; веранди під літерою “в1”; навісів під літерами “а1”, “б1”, “г1”, “д1”; душ під літерою “Е”; вбиральні під літерою “Ж”; їдальні під літерою “З”; огорожі-1-3; брукування -1 інженерних мереж бази відпочинку, водопроводу, мереж електропостачання з силовим трансформатором 630 кВА, заводський № 366769, гос № 16555/75 , про що видати відповідну виписку з реєстру.

Рішення у справі мотивовано наступними обставинами, що встановлені в ході судового розгляду.

Власник майна відповідно до ст. 392 ЦК України може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з положеннями ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 153 ЦК УРСР, який був чинним на момент укладення спірного договору, договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

На думку господарського суду першої інстанції, договір сторонами був укладений у письмовій формі, містить всі істотні умови, передбачені для договорів такого виду, не суперечить законодавству України, що діяло на момент укладання договору.

Виходячи з матеріалів справи, місцевий господарський суд встановив, що сторони виконали свої обов'язки за договором № 0803964 від 26.09.2000, а саме, покупець сплатив вартість об'єкта купівлі-продажу, а продавець передав об'єкт.

При цьому судом зауважено, за законодавством, що було чинним на момент укладання договору № 0803964 від 26.09.2000, не було обов'язковим нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу, що укладалися між двома юридичними особами.

За наведених обставин, договір № 0803964 від 26.09.2000 визнаний дійсним, з зазначенням про те, що наступне нотаріальне посвідчення цього договору не вимагається.

З матеріалів справи вбачається також, що позивач після отримання об'єктів нерухомого майна бази відпочинку “Хвиля”, почав експлуатувати його за цільовим призначенням, отримав ліцензію серії АА № 133600, видану 20.20.2001, сплачував податки, орендну плату за землю. Замовив та виготовив проект відведення земельної ділянки для обслуговування бази відпочинку “Хвиля” загальною площею 3,3516 га. 17.02.2006 уклав довгостроковий договір оренди земельної ділянки з Фонтанською сільською радою.

Крім того, місцевим господарським судом не прийняті до уваги посилання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - СГ ТОВ “Колос” щодо її права власності на спірне майно з наступних підстав.

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про господарські товариства” товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність, одержаних доходів та іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

СГ ТОВ “Колос” в якості доказу належності йому права власності на базу відпочинку “Хвиля” надало 2 договори, укладені між КСП “Фонтанське” та Республіканським унітарним підприємством “Білоруський металургійний завод” договір б/н від 03.12.1996, договір № 0882289 від 31.07.1998, довіреність № 8170, відомості приймання основних засобів бази відпочинку “Хвиля” без дати, протокол узгодження взаєморозрахунків між КСП “Фонтанське” та Республіканським унітарним підприємством “Білоруський металургійний завод” без дати, інвентарну картку КСП “Фонтанське” та статут СГ ТОВ “Колос”.

Враховуючи, що СГ ТОВ “Колос” було створено в результаті реорганізації КСП “Фонтанське” і є його правонаступником, суд неодноразово своїми ухвалами від 22.02.2008, 28.02.2008, 06.03.2008, 18.03.2008, 26.03.2008 вимагав надати оригінал відомості розподілу основних засобів реформованого КСП “Фонтанське” станом на 01.06.2000 та оригінали переліку та вартості основних засобів незакінченого будівництва, яке не входить до фонду паювання майна реформованого КСП “Фонтанське” станом на 01.06.2000.

Як зазначено в оскаржуваному судовому рішенні, в порядку статті 33 ГПК України вказані документи СГ ТОВ “Колос” надані не були, а стосовно наданих місцевий господарський суд зробив висновки, що вони не можуть вважатись належними доказами права власності СГ ТОВ “Колос” на нерухоме майно бази відпочинку “Хвиля”.

Вимога позивача щодо зобов'язання Комінтернівського районного бюро технічної інвентаризації зареєструвати за МПП “Олександр” право власності на об'єкти нерухомого майна бази відпочинку “Хвиля”, що розташовані за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Фонтанка, вул. Молодіжна, 52 також задоволені господарським судом першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” відповідна державна реєстрація –це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Оскільки відповідно до пункту 5 розділу V “Прикінцеві положення” Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, а отже останні можуть бути відповідачами у таких справах як зазначає місцевий господарський суд.

Відповідно до п. 1.3. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за реєстраційним № 157/6445, реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації.

Що стосується клопотання СГ ТОВ “Колос” про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області, то судом відмовлено в задоволені даного клопотання, оскільки в якості доказу необхідності такого залучення третьої особи СГ ТОВ “Колос” надано документи про проведення інвентаризації об'єктів, які у процесі приватизації не увійшли до складу приватизованого майна КСП “Фонтанське”.

Договір, на який посилається СГ ТОВ “Колос”, укладений між КСП “Фонтанське” та Республіканським унітарним підприємством “Білоруський металургійний завод” 03.12.1996, тобто вже після здійснення приватизації радгоспу ім. 50-річчя Великого Жовтня і створення КСП “Фонтанське”.

В переліку майна, на яке посилається СГ ТОВ “Колос”, зазначені об'єкти без наявності інвентаризації Комінтернівського районного бюро технічної інвентаризації, які не використовуються станом на 2006 рік, дата побудови (1973, 1974,1982 рік) не співпадає з датою побудови спірного майна - 1994 рік, до даного переліку включені об'єкти, які не є предметом спору - овочесховище, склади, будинок праці і відпочинку з будівлею котельні на 200 місць, що використовується під житло.

За наведених обставин, місцевий господарський суд вважає, що дійсно є об'єкти нерухомості, що не увійшли до складу приватизованого майна КСП “Фонтанське”, але ці об'єкти не мають жодного відношення до спірного майна, на яке претендує МПП “Олександр”.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, СГ ТОВ "Колос" посилається неправильне застосування норм матеріального права та порушення процесуальних норм господарським судом першої інстанцій при винесенні оскаржуваного рішення та просить про його скасування та прийняття нового рішення у справі про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Задовольняючи позов, господарський суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги МПП “Олександр” є обґрунтованими та такими, що базуються на законних підставах, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі відповідно до ст. 328 ЦК України, ст. ст. 49 Закону України “Про власність”, п. п. 1.1., 1.3. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 реєстраційний номер 157/6445.

СГ ТОВ "Колос" стверджує, що є власником спірного нерухомого майна - бази відпочинку "Хвиля" та наголошує на тому, що суд прийняв рішення без всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому засіданні всіх обставин справи, оскільки останнім не було перевірено факту наявності у Республіканського унітарного підприємства "Білоруський металургійний завод" правомочностей власника спірного майна.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, статуту СГ ТОВ "Колос", який зареєстрований 20.03.2000 в Комінтернівській районній державній адміністрації за № 04057185100010183, (а. с. 1-2 т. 3) СГ ТОВ "Колос" є підприємством, створеним в процесі реорганізації КСП "Фонтанське" із моменту виключення його із державного реєстру є його правонаступником по всім майновим правам та зобов'язанням (п. 1.1.).

Матеріали справи свідчать, що ухвалами від 22.02.2008, 28.02.2008, 06.03.2008, 18.03.2008, 26.03.2008 місцевий господарський суд вимагав надати СГ ТОВ "Колос" оригінал відомості перерозподілу основних засобів реформованого КСП «Фонтанське»станом на 01.06.2000 та оригінали переліку та вартості основних засобів незакінченого будівництва, яке не входить до фонду паювання майна реформованого КСП «Фонтанське»станом на 01.06.2000.

При цьому, слід врахувати, що відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». зазначено, що для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення і голова комісії з припинення або уповноважена ним особа після закінчення процедури припинення, яка передбачена законом, але не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової Інформації, повинні подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення; свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи; оригінал установчих документів; нотаріально посвідчену копію передавального акта, якщо припинення здійснюється в результаті злиття, приєднання або перетворення, або нотаріально посвідчену копію розподільчого балансу, якщо припинення здійснюється в результаті поділу; довідку архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; документ про узгодження плану реорганізації з органом державної податкової служби (за наявності податкового боргу); довідку відповідного органу державної податкової служби про відсутність заборгованості по податках, зборах (обов'язкових платежах); довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості, довідки відповідних органів фондів соціального страхування про відсутність заборгованості.

Відхиляючи посилання СГ ТОВ “Колос” щодо його права власності на спірне майно, господарський суд першої інстанції зауважував, що немає відомостей перерозподілу основних засобів реформованого КСП «Фонтанське»на 01.06.2000 та оригіналу переліку і вартості основних засобів незакінченого будівництва, яке не входить до фонду паювання майна реформованого КСП «Фонтанське»станом на 01.06.2000, а інші надані до суду документи не можуть служити належним доказами права власності СГ ТОВ «Колос»на нерухоме майно бази відпочинку «Хвиля».

Однак, місцевим господарським судом залишено поза увагою, що виходячи з наведених законодавчих положень, у разі перетворення складається передавальний акт, а розподільчий баланс, який вимагав суд, складається у разі поділу.

В обґрунтування своїх вимог заявник вказує, що він як правонаступник КСП "Фонтанське" є власником спірного нерухомого майна бази відпочинку "Хвиля" на підставі договору б/н від 03.12.1996 та договору № 0882289 від 31.07.1998, зі змісту якого вбачається, що між КСП «Фонтанське»(правонаступником якого є СГ ТОВ «Колос») та Республіканським унітарним підприємством «Білоруський металургійний завод»укладено угоду, згідно з якою КСП «Фонтанське»купує у Республіканського унітарного підприємства «Білоруський металургійний завод»майно та споруди бази відпочинку «Хвиля».

Вищий господарський суд України в постанові від 10.07.2007 по даній справі, якою було скасовано рішення суду першої інстанції та передано справу на новий розгляд, вказувалось на необхідність дослідження даного договору, зважаючи на доводи, якими СГ ТОВ «Колос»обґрунтовує свої вимоги, у зв'язку з чим, при новому розгляді господарському суду необхідно було врахувати наведене, залучити до участі у справі СГ ТОВ «Колос», перевірити в повному обсязі його доводи.

Проте, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що місцевий господарський суд не надав правову оцінку договору купівлі-продажу, як того вимагалось у постанові Вищого господарського суду України, вказівки, якого згідно ст. 111-12 ГПК України, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

До того ж, враховуючи наявність договору купівлі продажу від 03.12.1996 та договору № 0882289 від 31.07.1998, укладених між покупцем - КСП «Фонтанське», (правонаступником якого є СГ ТОВ «Колос») та продавцем - Республіканського унітарного підприємства «Білоруський металургійний завод»вбачається, що останній передав своє майно, а отже, при передачі майна Республіканського унітарного підприємства «Білоруський металургійний завод»позбавилось права власності на майно, що розташоване на території бази відпочинку «Хвиля», а КСП «Фонтанське»набуло права власності на зазначене майно.

За наведених обставин, слід погодитись з доводами, викладеними в касаційній скарзі, що господарським суд першої інстанції не досліджено факту наявності у Республіканського унітарного підприємства "Білоруський металургійний завод" правомочностей власника спірного майна на момент укладення оспорюваного договору, оскільки наявні матеріали справи не містять документів, що підтверджували факт того, що при укладанні договору купівлі-продажу від 06.09.2000 між Республіканським унітарним підприємством «Білоруський металургійний завод»та МПП «Олександр»у продавця були права володіння, права користування та права розпорядження, тобто жодних майнових прав на майно, що розташоване на території бази відпочинку «Хвиля»та яке виступало предметом договору.

Також, визнаючи дійсним договір купівлі-продажу майна від 06.09.2000 та право власності на майно, місцевим господарським судом залишено поза увагою те, що вказане майно виступало предметом раніше укладеного договору купівлі-продажу від 03.12.1996, який не розірваний сторонами у добровільному порядку та не визнаний судом недійсним.

Крім того, місцевим господарським судом залишено поза увагою, що відповідно до ст. 128 ЦК УРСР право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Однак в договорі купівлі-продажу № 0803964 від 26.09.2000 сторони не зазначають, про наявність додатків до договору які були би невід'ємною його частиною та не зазначають порядок передачі майна, що було предметом договору.

Акт приймання-передачі основних засобів від 26.09.2000, на який МПП «Олександр»посилається, як на підставу передачі майна, та як наслідок набуття ним права власності, свідчить, що передача майна відбувалась за договором купівлі-продажу № 1, тобто цей акт не має ніякого причинного зв'язку з договором купівлі-продажу № 0803964 від 26.09.2000, укладеним між Республіканського унітарного підприємства «Білоруський металургійний завод»та МПП «Олександр».

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 та ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене, касаційна інстанція не має права збирати нові докази або додатково перевіряти докази в обґрунтування заявлених позивачем вимог про визнання недійсним результатів аукціону та протоколів аукціону.

Беручи до уваги, що господарськими судами попередніх інстанцій в порушення ст. 43 ГПК України не були всебічно і повно розглянуті всі обставини справи та виходячи з повноважень касаційної інстанції щодо перевірки повноти встановлення обставин справи у рішенні або постанові господарського суду, передбачених частиною 2 ст. 1115 ГПК України, відсутність якої унеможливлює правильність застосування норм матеріального права при вирішенні спору, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що судові рішення у справі підлягають скасуванню, а справа має бути направлена на новий розгляд.

При новому розгляді справи господарському суду міста Києва належить усунути зазначені недоліки, вжити заходів щодо всебічного, повного, об'єктивного вирішення спору, перевірити доводи сторін та розглянути позовну заяву відповідно до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу СГ ТОВ "Колос" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 03.04.2008 у справі № 4-29-30/395-06-11896 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий, суддя                                                       Н. Дунаєвська

Судді:                                                                          І.Волік

                                                                                    Н. Мележик