Постанова

від 06.06.2006 по справі 140/2-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

140/2-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"06" червня 2006 р.                                                                   Справа № 140/2-2006

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого                                                    судді Шевчук С. Р.

при секретарі                                                             Гулам А. Р.

розглянувши адміністративну справу №140/2-2006

за позовом          Управління пенсійного фонду України у місті Ірпені,  м. Ірпінь

до            Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Перемога –ЗІБТ”,                 м. Ірпінь

про                     стягнення 1117,05 грн.

Представники:                                                               

від позивача   Фефілатьєва  Ю. М.      

від відповідача     не з'явився

Обставини справи:

           До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Управління пенсійного фонду України у місті Ірпені (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Перемога –ЗІБТ” (далі-відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 1 117,05 грн., в т.ч. 947,05 грн. недоїмки по страхових внесках,     170,00 грн. фінансових санкцій.

Відповідно до пп. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав чинності з 01.09.2005 р., спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності відносять до компетенції адміністративних судів і розглядаються за правилами КАС України.

Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач, як платник страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування, своєчасно не сплатив внески на обов'язкове державне пенсійне страхування, в результаті чого утворилась заборгованість в сумі 947,05 грн. Одночасно позивач посилається на рішення за № 1202 від 22.11.2005 р. про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунку сум страхових  внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством.

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник  відповідача  в судове засідання двічі не з'явився, відзиву  на позов та інших витребуваних ухвалою суду документів не подав, хоча належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання ухвалами суду від 10.05.2006 р. та від 23.05.2006 р. Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Відповідно до частини 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача –суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних в ній доказів.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

встановив:

Згідно з п. 17 ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування” збір на обов'язкове державне пенсійне страхування належить до загальнодержавних податків і зборів.

Об'єкт оподаткування, коло платників збору, ставки і порядок справляння збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування врегульовані Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997р. №400/97-ВР.

Згідно ст.ст. 15, 17 Закону України „Про загальнообов'язкове  державне  пенсійне  страхування”  від 09.07.2003р. №1058-ІV (далі по тексту –Закон України №1058-ІV) відповідач є платником страхових внесків до Пенсійного фонду і зобов'язаний своєчасно здійснювати обчислювання та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно з ч. 2 ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” суми страхових внесків своєчасно не нараховані та / або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 вказаного Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (недоїмки) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.  

Відповідно до п. 6 ст. 20 Закону України №1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 цього Закону № 1058-VI, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми  недоїмки та суми фінансових санкцій.

На виконання зазначеної статті позивач направив відповідачу вимоги про сплату заборгованості, які позивач частково погасив.

В порушення вимог вищезазначеного законодавства відповідач своєчасно та в повному обсязі не сплатив до Управління ПФУ у місті Ірпені  Київської області  страхові внески за період з липня 2005 р по січень 2006 р., у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в сумі 947,05 грн., що підтверджується розрахунками суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за липень 2005 р. –січень 2006 р. (підписаним керівником та головним бухгалтером відповідача, засвідчений відбитком печатки та самостійно поданими відповідачем позивачу), який знаходяться в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач несвоєчасно сплачував внески на обов'язкове пенсійне страхування за липень 2005 р. –січень 2006 р. внаслідок чого до нього застосовано фінансові санкції в розмірі 170,00 грн.

Відповідно до ч. 2 п. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 р. виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції, зокрема, за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків органами ПФУ накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі 10 відсотків своєчасно несплачених зазначених сум –у разі затримки їх  сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум –у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно.

Відповідно до п. 6 ст. 20 Закону України №1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Про накладення фінансових санкцій посадові особи органів ПФУ виносять рішення, які надсилаються страхувальникам. Вказані рішення є виконавчим документом, а тому суми зазначені в рішенні повинні бути сплачені боржником протягом 10-ти робочих днів з дня отримання рішення.  

Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням ПФУ у м. Ірпені було прийнято рішення № 1202 від 22.11.2005 р. про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством. Таким чином, відповідачу нараховано 947,05 грн. недоїмки по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та суму штрафних санкцій в розмірі 170,00 грн.

На час розгляду справи відповідач не надав суду доказів оплати суми заборгованості, фінансових санкцій та пені.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що вимога позивача  про стягнення             1117,05 грн. заборгованості є правомірною та обґрунтованою, а отже підлягає задоволенню.

          Зважаючи на вищенаведене та керуючись  ст.ст. 17, 94, 160, 162, 163, п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

1.          Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Перемога –ЗІБТ” (08202, Київська обл., м. Ірпінь, вул. ІІІ –го Інтернаціоналу, 152, код ЄДРПОУ 30942198) на  користь  Управління  Пенсійного  фонду   України  у м. Ірпені Київської області (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Шевченка, 4 код 22200509) 947 (дев'ятсот сорок сім) грн. 05  коп. недоїмки по страхових внесках, 170 (сто сімдесят) грн. фінансових санкцій.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня складення у повному обсязі та наступної подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана без подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, якщо скарга подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк після подання заяви, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги у встановлений строк  постанова суду  набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду скарги і залишення її без задоволення, а постанови  суду - без змін.

Суддя                                                                                                 Шевчук С.Р.