Постанова

від 08.09.2006 по справі а-42/72-05     

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

А-42/72-05     

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2006 р.                                                           Справа № А-42/72-05  

Колегія суддів у складі:

головуючого судді , судді  ,  

при секретарі Саутенко К.О.

за участю представників:

позивача - не з*явився

1-го відповідача - Каменецька О.Е., доруч. № 3099/10/10-017 від 03.03.2005 р., Анохіна Н.В., доруч. № 8651/10/10-017 від 26.05.2006 р.

2-го відповідача -  Кобилінська О.К., доруч. від 19.09.2005 р. № 3765/10/10-108

розглянувши  у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу першого відповідача (вх. № 1202Х/1-10) на рішення господарського суду Харківської області від 21.03.2005 р. по справі № А-42/72-05     

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інконтелм", м. Харків

до  1.  Державної податкової інспекції  у Дзержинському районі м. Харкова

      2. Державної податкової адміністрації у Харківській області, м. Харків

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, рішення за результатами розгляду скарги, -

встановила:

          Рішенням господарського суду Харківської області від 21.03.2005 р. по справі № А-42/72-05   (суддя Яризько В.О.) позовні вимоги позивача задоволені частково, визнано часткового недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова №0000732304/0 від 17.11.2004 р. в частині донарахування 5351754, 00 грн., в тому числі основного платежу –4459795, 00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 891959, 00 грн. та визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова №0000732304/1 від 27.12.2004 р., №0000742304/1 від 27.12.2004 р., №0000732304/2 від 27.01.2005 р., №0000742304/2 від 27.01.2005 р., №0000072304/2 від 27.01.2005 р. В частині визнання недійсним рішення Державної податкової адміністрації у Харківській області №321/10/25-010 від 27.01.2005 р. провадження у справі припинено. Також вказаним рішенням стягнуто з ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на користь ТОВ " Інконтелм " витрати по сплаті державного мита в розмірі 85 грн. та витрати  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.

          Перший відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 21.03.2005 р. по справі № А-42/72-05  скасувати в частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова №0000732304/1 від 27.12.2004 р., №0000742304/1 від 27.12.2004 р., №0000732304/2 від 27.01.2005 р., №0000742304/2 від 27.01.2005 р., №0000072304/2 від 27.01.2005 р.,  та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог позивача. Апеляційну скаргу перший відповідач обґрунтовує тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а саме: п.1.8, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.6.1 ст.6, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, статті 1, 5, 7 Закону України “Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження".

                    Другий   відповідач надав відзив на апеляційну скаргу першого відповідача, в якому просить апеляційний господарський суд відмовити у позові ТОВ " Інконтелм”, мотивуючи тим, що рішення господарського суду Харківської області від 21.03.2005 р. по справі №А-42/72-05  винесено при неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.

          Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд рішення господарського суду Харківської області від 21.03.2005 р. по справі №А-42/72-05 залишити без змін, а апеляційну скаргу першого відповідача залишити без задоволення, мотивуючи тим, що зазначене рішення є законним та обґрунтованим.   

В судове засідання 4 вересня 2006 року представник позивача не з*явився.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши представників  першого та другого відповідачів колегія суддів встановила наступне.

Як  вбачається з матеріалів справи, 16.11.04 першим відповідачем був складений акт №  7894/23-40/32236801 про результати позапланової документальної перевірки позивача з питання правомірності визначення сум ПДВ, задекларованих до  відшкодування з держбюджету за період з 01.07.2004 р. по 31.07.2004 р. правомірності  визначення сум ПДВ по уточнюючому розрахунку  з ПДВ за період з 01.06.2004 р. по 30.06.2004 р. та правомірності надання  уточнюючих  розрахунків з ПДВ за період з 01.08.2004 р. по 31.08.2004 р. на підставі висновків якого  були прийняті спірні  податкові повідомлення-рішення № 0000732304/0 від 17.11.2004 р. про донарахування суми  податкового зобов*язання  по ПДВ в розмірі  5351754,0 грн., в т. ч.  основний платіж -  4459795,0 грн. та 891959,0 грн.  штрафні санкції та № 0000742304/0 від 17.11.2004 р. яким виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 4459410,0 грн.

Позивачем в апеляційному порядку  оскаржувались вказані рішення, але скарги були залишені без задоволення та на підставі результатів розгляду скарг були прийняті  нові рішення № 0000732304/1 та № 0000742304/1 від 27.12.2004 р., № 0000732304/2 та № 0000742304/2 від 27.01.2005 р., якими залишено донараховані суми, та за результатами розгляду повторної скарги було  прийняте додаткове податкове повідомлення-рішення № 0000072304/2 від 27.01.2005 р. про донарахування штрафних санкцій по ПДВ в розмірі  2675877,0 грн.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог та  визнання  частково недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0000732304/0 від 17.11.2004 р. в частині донарахування 5351754,00 грн., в т. ч.  основного платежу –4459795,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 891959,00 грн., а також визнання  недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова  0000732304/1 від 27.12.2004 р. № 0000742304/1 від 27.12.2004 р., 0000732304/2 від 27.01.2005 р., №  0000742304/2 від 27.01.2005 р., № 0000072304/2 від 27.01.2005 р., виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи підставою для зменшення  позивачу суми  бюджетного відшкодування  в розмірі 4459410,0 грн. було не проведення позивачем розрахунків грошовими коштами зі своїм контрагентом за придбаний в липні 2004 р. та реалізований у серпні 2004 р. товар (папір), розрахунки здійснювались у вексельній формі. На момент перевірки та на дату  підписання акту вексель № 733259127391 від 09.08.2004 р. є непогашеним.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що платник податку –особа, яка  згідно з цим Законом зобов”язана  здійснювати утримання  та внесення до бюджету податку, що сплачується “Покупцем”.

Згідно п. 1.8  ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість”  № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. зі змінами та доповненнями: “Бюджетне відшкодування –сума, що підлягає  поверненню платнику податку з бюджету у зв*язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом”. Право на відшкодування виникає тільки  при фактичній надмірній сплаті  податку на додану вартість, а не з факту   вартості товарів, робіт (послуг), які не сплачені.

Як вже зазначалось в ході документальної перевірки  було встановлено,  що сплата за придбаний у липні 2004 р. та реалізований у серпні 2004 р. Товариством ТОВ “Інконтелм” товар (папір) не проводилась, розрахунки здійснювались у вексельній формі. На момент перевірки та на дату підписання акту вексель № 733259127391 від 09.08.2004 р. є не погашеним.

Згідно частини  першої статті 21 Закону України “Про цінні папери і фондову біржу”, вексель –це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов*язання векселедавця сплатити після настання строку  визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).      

Відповідно ст. 4 Закону України “Про обіг векселів в Україні” №  364-IV від 25.12.2002 р. із змінами та доповненнями: ”у разі видачі (передачі) векселя згідно договору  зупиняються грошові зобов*язання по платежу  по цьому договору та виникають грошові зобов*язання  по платежу по векселю.

Як вказує перший відповідач, за результатами зустрічних перевірок встановлено, що вексель № 733259127391 від 09.08.2004 р.  був повернутий по колу до векселедавця. Тобто фактичної сплати за товар, і як наслідок, сплати податку до бюджету  не відбулося, так як векселедавець  (ТОВ “Оріон-Експорт”) є отримувачем даного векселя.

На  підставі вищезазначеного, товариством ТОВ “Інконтелм” не дотримані вимоги щодо  визначення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість  на суму 4459410 грн., чим  порушено п. 1.8 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. зі змінами та доповненнями.

Як встановлено у ході перевірки, ТОВ “Інконтелм” у серпні 2004 р.  здійснено реалізацію паперу  в асортименті на загальну суму 26758770,66 грн., в т. ч. ПДВ –4459795,12 грн.

До ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова  підприємством ТОВ “Інконтелм” надано загальну податкову декларацію по ПДВ за серпень 2004 р.  та два уточнюючих розрахунка  податкових зобов*язань з ПДВ до декларації  з ПДВ за серпень 2004 р.

Згідно даних загальної податкової декларації  по ПДВ за серпень 2004 р. підприємством самостійно визначені  обсяги реалізації паперу у розмірі 22298976 грн., крім того ПДВ з реалізації у розмірі  4459795 грн. Сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, визначена по рядку 20 декларації, дорівнює 4459571 грн.

01.10.2004 р. ТОВ “Інконтелм” до ДПІ у Дзержинському районі надало уточнюючий  розрахунок податкових зобов*язань з ПДВ за серпень 2004 р. За результатами поданого уточнюючого розрахунку підприємством  було визначено від*ємне значення обсягів реалізації та податку на додану вартість:

обсяги продажу без урахування ПДВ: - 22297855 грн.

сума ПДВ: - 4459571 грн.

В результаті ТОВ “Інконтелм” визначено суму ПДВ до відшкодування з бюджету у розмірі  4459795 грн.

У зв*язку з виправленням самостійно  виявлених помилок, 08.10.2004 р. надано ще один уточнюючий розрахунок податкових зобов*язань  з ПДВ за серпень 2004 р. За результатами поданого уточнюючого розрахунку підприємством визначені нульові показники  обсягу продажу та ПДВ.

Таким чином, за серпень 2004 р. шляхом  подання уточнених   розрахунків підприємство  ТОВ “Інконтелм” не визначило обсягів  продажу та суми  ПДВ  з операції реалізації  товару  (папір) у серпні  2004 р.  підприємству ПП "Автосинтез"; за результатами звітного періоду  товариством не нараховано ПДВ до сплати.

Також товариством по  рядку 4 декларації та уточнюючих розрахунках по ПДВ не визначені операції, які звільнені від оподаткування, передбачені  ст. 5, ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. із змінами та доповненнями, іншими  нормативно-правовими актами.

Однак, як вказує перший відповідач, в ході здійснення перевірки встановлено наступне:

Відповідно до довідок зустрічних перевірок підприємства-покупця ПП “Автосинтез”, підтверджено реалізацію у серпні 2004 р. ТОВ “Інконтелм” на адресу  ПП “Автосинтез”. Підприємством-покупцем до перевірки надано податкові, видаткові накладні на суму 26758770,66 грн. в т. ч. ПДВ –4459795,12 грн.

За даними податкового обліку ТОВ “Інконтелм” також здійснено відвантаження продукції (папір) у серпні 2004 р. на адресу ПП “Автосинтез”. Товариством до перевірки надано податкові накладні на суму 26758770,66 грн.,            в т. ч. ПДВ –4459795,12 грн. виписані у серпні  2004 р. на користь  покупця. До книги обліку  продажу товарів (робіт, послуг) № 10706 від 10.06.2004 р. у  серпні 2004 р. включені дані податкові накладні, з визначенням податку  на додану вартість за ставкою 20%.

Згідно бухгалтерського обліку  ТОВ “Інконтелм” також визначено продаж товару.

Реалізація відображена по кредиту бухгалтерського рахунку 281 “Товари на складі” на суму 22297049,56 грн., по кредиту бухгалтерського рахунку  6415 ПДВ відображена сума 4459795,12 грн.

Станом на 30.08.2004 р. по бухгалтерському рахунку  28 “Товари” залишки нереалізованого  товару не значиться.

Таким чином, за результатами зустрічних перевірок, податкового та бухгалтерського обліку ТОВ “Інконтелм”, у серпні 2004 р. здійснена реалізація товару на загальну суму 26758770,66 грн., в т. ч. ПДВ –4459795,12грн.

По пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, “Об*єктом оподаткування є операції  платників податку з …продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України…”.

Згідно п. 4.1 ст. 4 даного Закону “База оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається  виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов*язкових) платежів, за винятком податку  на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами  України з питань оподаткування”.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону “Об*єкти  оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких  застосовується  нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються  за ставкою  20 відсотків. Податок становить  20 відсотків бази  оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається  до ціни товарів (робіт, послуг)”.

Крім того, пп. 7.3.1 п. 7.3  ст. 7 Закону  визначена дата  виникнення податкових зобов*язань: “Датою виникнення  податкових зобов*язань  з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок  платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти –дата їх  оприбуткування  в касі платника податку, а при відсутності такої –дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) –дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку”.  

Таким чином, в порушення п 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п. 6.1 ст. 6, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями”, підприємством ТОВ “Інконтелм” за результатами наданих уточнюючих розрахунків, не визначені обсяги реалізації товару у розмірі 26758770,66 грн., та суми податку на додану вартість з реалізації за ставкою 20% у розмір 4459795,12 грн.        

В позовній заяві позивач вказував, що висновки ДПІ  щодо порушень товариством  п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п. 6.1 ст. 6, п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. із змінами та доповненнями є безпідставними та необгрунтованими, оскільки прийняті без врахування спеціального правового статусу ТОВ “Інконтелм”.

Однак, як вказував перший відповідач і це не було спростоване позивачем, ТОВ “Інконтелм” в декларації по ПДВ та уточнюючих розрахунках за серпень 2004 р. самостійно не були визначені податкові пільги, передбачені ст. 9, 32 Закону України “Про іноземні інвестиції” № 2198-ХII від 13.03.1992 р. Крім того,  підприємством не надані докази  правомірності користування  даними пільгами: ТОВ “Інконтелм” не є підприємством з іноземними інвестиціями  за статутними документами, відсутні рішення суду, що підприємство вважається підприємством з іноземними інвестиціями та нього розповсюджується Закон України “Про іноземні інвестиції, не є дочірнім підприємством підприємства з іноземними інвестиціями УП СП ТОВ “Тайстра” (що підтверджується зустрічними перевірками, м. Кременчук).

З 17.02.2000 р.  Закон України “Про іноземні інвестиції” втратив чинність. Крім того, ТОВ “Інконтелм” при обгрунтуванні податкових пільг не прийняті  до уваги статті 1, 5, 7 ЗУ від 17.02.2000 р. № 1457-III “Про усунення дискримінації  в оподаткуванні суб*єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного  походження”, а також Рішення  Конституційного Суду України від 29.01.2002 р. № 1-рп/2002 (справа № 1-17/2002) щодо офіційного тлумачення положень  частини першої статті 5 вищевказаного Закону.

Також в ході проведення перевірки ТОВ “Інконтелм” було встановлено порушення  податкового законодавства – несвоєчасне представлення податкової декларації з ПДВ за липень 2004 р. Також в ході проведення перевірки  першим відповідачем  встановлено несвоєчасне  надання до ДПІ податкової декларації  з ПДВ за липень, а саме: термін подання вказаної декларації 20.08.2004 р., позивач надіслав  її поштою 20.08.2004 р., однак відповідно до п. п. 4.1.7 ст. 4 Закону України про порядок погашення зобов*язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків має право не пізніше за 10 днів до закінчення граничного строку подання декларації, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення.

Отже першим відповідачем  відповідно  до пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов*язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” № 2181-III від 21.12.2000 р. із змінами та доповненнями правомірно застосована до позивача фінансова санкція в розмірі 170 грн.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 21.03.2005 р. по справі А-42/72-05 в частині задоволення позовних вимог та визнання недійсними  податкових повідомлень-рішень від 17.11.2004 р. № 0000732304/0 та № 0000732304/1  від 27.12.2004 р.,                              № 0000742304/1 від 27.12.2004 р., № 0000742304/2, № 0000732304/2  та № 0000072304/2  від 27.01.2005 р., прийняте з порушенням норм матеріального права і підлягає  скасуванню.

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до ухвали  Господарського суду Харківської області  від 06 грудня 2005 року  по справі № Б-19/63-05, ТОВ “Інконтелм” було ліквідовано. Відповідно до довідки  № 13956/12-05 від 22.12.2005 р. Товариство з обмеженою відповідальністю  “Інконтелм” (іден. код 32236801), видалено  із Держреєстру  підприємств та організацій України 22.12.2005 р. на підставі реєстраційної картки Виконавчого комітету міської ради м. Харкова.

Відповідно до статті 157  Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд закриває провадження у справі  якщо ліквідовано підприємство, яке було стороною у справі.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач також  просив суд визнати недійсним рішення другого відповідача  № 321/10/25-010 прийняте за результатами повторної скарги позивача.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку щодо припинення провадження у справі в даній частині позовних вимог за відсутністю предмету спору, оскільки прийняте рішення  не впливає на права та обов*язки позивача, не є актом ненормативного характеру  в розумінні ст. 12 ГПК України, а на підставі нього першим позивачем  прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000072304/2 від 27.01.2005 р., яке є предметом розгляду даного спору.   

Таким чином, судова колегія вважає, рішення господарського суду Харківської області від 21.03.2005 р. по справі А-42/72-05 в частині припинення провадження у справі щодо позовних вимог про  визнання недійсним рішення Державної податкової адміністрації у Харківській області  № 321/10-25-010 від 27.01.2005 р. є законним і обгрунтованим. Однак, враховуючи, що на момент  прийняття рішення апеляційним господарським судом підприємство позивача є ліквідованим та видаленим з Державного реєстру, рішення господарського суду Харківської області від 21.03.2005 р. по справі А-42/72-05 в частині припинення провадження у справі щодо позовних вимог про  визнання недійсним рішення Державної податкової адміністрації у Харківській області  № 321/10-25-010 від 27.01.2005 р.  підлягає визнанню нечинним.

На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що господарський суд Харківської області  прийняв  рішення   від 21.03.2005 року по  справі № АС-42/72-05 з   порушенням норм матеріального права в частині задоволення позовних вимог,  в зв'язку з чим апеляційна скарга першого  відповідача  підлягає частковому задоволенню.

                                                                                                                                            Керуючись п.5 статті 157,  статтями 165, 195, п.5 статті 199,  статтями 202, п.2 статт1 203, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія

.

ухвалила:

Апеляційну скаргу першого відповідача задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 21.03.2005 р. по справі А-42/72-05 в частині задоволення позовних вимог та визнання недійсними  податкових повідомлень-рішень від 17.11.2004 р. № 0000732304/0 та                       № 0000742304/0  від 27122004 р., № 0000742304/1 та № 0000732304/1 від 27.01.2005 р., № 0000742304/2, № 0000732304/2  та №0000072304/2 скасувати.

Рішення господарського суду Харківської області від 21.03.2005 р. по справі А-42/72-05 в частині припинення провадження у справі щодо позовних вимог про визнання недійсним рішення Державної податкової адміністрації у Харківській області  № 321/10-25-010 від 27.01.2005 р. визнати нечинним.

Закрити провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала  може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.

Справу повернути до господарського суду Харківської області.    

               Ухвала складена в повному обсязі 08.09.06р.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді