Ухвала

від 14.10.2008 по справі 5/1075-9/78

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/1075-9/78

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

14.10.08                                                                                 Справа№ 5/1075-9/78

     Час: 11 год. 20 хв.

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С., при секретарі Козак І.Б.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні  адміністративну справу :

За позовом:  Державної податкової інспекції у Миколаївському районі,  м. Миколаїв Львівської області ( код ЄДРПОУ 34166951),

До  відповідача -1: Приватного підприємства  “СКРАП”, п.і. 81600, Львівська обл., м. Миколаїв, проспект Грушевського, 3/18 (фактичне місцезнаходження: Львівська обл., м. Чевоноград, вул. Львівська, 81, код ЄДРПОУ 33143540),  

До відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельна фірма “СФЕРА”, 03110, м. Київ, Солом”янський район, вул. Солом”янська, 5,  код ЄДРПОУ 33628830),

Про визнання про визнання повністю недійсним господарське зобов”язання між ПП “Скрап” та ТзОВ ТФ “Сфера”, яке виникло на підставі договору від 24.02.2006 року на загальну суму 51450,00 грн. на підставі статті 207 Господарського кодексу України, як таке, що вчинене з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства. Застосувати правові наслідки визнання господарсько-договірних зобов”язань недійсним, передбачені статтею 208 ГК України за наявності наміру в однієї сторони –ТзОВ “ТФ Сфера” та стягнути в доход держави з ПП “Скрап” суму 51450,00 грн., судові витрати покласти на відповідача-1, з метою забезпечення позову, відповідно до статті 117 КАС України, накласти арешт на активи відповідачів.

За участю представників:

Від позивача: начальник юридичного відділу ДПІ у Миколаївському районі Львівської області Яцук Галина Михайлівна за довіреністю від 06.06.08р. № 49/10-007,

Від відповідача -1: не прибув.

Від відповідача -2:  не прибув.

Представникам  роз”яснено права і обов”язки передбачені ст. 49, 51 КАС України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 27 КАС України та секретаря судового засідання, згідно статті 29 КАС України. Заяв та клопотань про відвід судді, чи секретаря судового засідання не подано. Сторони, які прибули в судове засідання повідомлені про повну фіксацію судового процесу технічними засобами.

Суть спору:  розглядається адміністративна справа за позовом Державної податкової інспекції у Миколаївському районі,  м. Миколаїв, до  відповідача -1: Приватного підприємства “СКРАП”, Львівська обл., м. Миколаїв, до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна фірма “СФЕРА”, м. Київ, про визнання повністю недійсним господарського зобов”язання між ПП “Скрап” та ТзОВ ТФ “Сфера”, яке виникло на підставі договору від 24.02.2006 року на загальну суму 51450,00 грн. на підставі статті 207 Господарського кодексу України, як таке, що вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Застосувати правові наслідки визнання господарсько-договірних зобов”язань недійсним, передбачені статтею 208 ГК України за наявності наміру в однієї сторони –ТзОВ “ТФ Сфера”  та стягнути в доход держави з ПП “Скрап” суму 51450,00 грн., судові витрати покласти на відповідача-1, з метою забезпечення позову, відповідно до статті 117 КАС України, накласти арешт на активи відповідачів.

             Представник Позивача позовні вимоги підтримав, подав письмове додаткове пояснення на позовну заяву, надав усні пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та додаткових поясненнях, процесуальних документів про розгляд справи № 5/3493-12/429А в суді касаційної інстанції  не представив.

             Відповідач-1, в дане судове засідання не прибув, у попередніх засіданнях надавав пояснення по суті, проти позову заперечує, подав письмове заперечення на позовну заяву, просить в позові відмовити повністю, подав ухвалу Львівського апеляційного господарського суду у справі № 5/3493-12/429А  від 06.06.2007 року та пояснив, що рішення суду першої інстанції у справі № 5/3493-12/429А  набрало законної сили, що підтверджує відповідною ухвалою Львівського апеляційного господарського суду у справі № 5/3493-12/429А  від 06.06.2007 року, зазначив, що у цій ухвалі судом апеляційної інстанції встановлено, що стосується  п. 3.1. ч. 4 п.п. 3.1.2. “Валові витрати” акту перевірки, то як вбачається з матеріалів справи № 5/3493-12/429А , всі документи, які витребовувались ДПІ у Миколаївському районі  для проведення перевірки, були надані податковому органу у повному обсязі, в даних документах був представлений і договір з ТзОВ “Сфера” і акти виконаних робіт, які були надані повторно при направленні первинної та повторної скарги. Надання таких документів підтверджується тим, що перевіряючі працівники відповідача не брали пояснень стосовно відсутності даних документів та не витребовували цей договір.  

             Відповідач-2 не прибув,  відзиву на позовну заяву не надіслав, згідно наявних у справі доказів, зазначена юридична особа не знаходиться за юридичною адресою.

             На запити, вчинені господарським судом Львівської області, поступила письмова інформація  Солом”янської районної у місті Києві Державної адміністрації  про те, що надати документи, які підтверджують факт реєстрації в ЄДРПОУ та факт виключення з ЄДРПОУ ТзОВ ТФ “Сфера” ідентифікаційний № 33628830, як юридичної особи, не має можливості, так як відповідно до Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою КМ України від 22.01.96р. № 118, такий Реєстр ведеться Держкомстатом України та його територіальними підрозділами. У зазначеному листі повідомлено суд, що ТзОВ ТФ “Сфера” було зареєстровано 30.06.2005р. Солом”янською районною у м. Києві державною адміністрацією та значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та  фізичних осіб-підприємців.

             На запити господарського суду поступила письмова інформація  з ДПІ у Солом”янському районі м. Києва, з якої вбачається, що ТзОВ ТФ “Сфера”(код ЄДРПОУ 33628830) було взято на облік у ДПІ у Солом”янському районі м. Києва –08.07.2005р. за № 11971. Підприємство не звітує. У 2005р. звітів не подавало. У квітні 2006р. підприємством було подано уточнюючі розрахунки податкових зобов”язань за серпень, вересень, листопад 2005 року і уточнюючий розрахунок з податку на прибуток за 2005р., відтак податкові зобов”язання і податковий кредит відповідно становлять за: серпень 05р. –63469 грн. і 63469 грн., за вересень 05р. –241099 грн. і 241099 грн., за листопад 05р. –21450 грн. і 21450 грн. Валовий дохід і валові витрати з податку на прибуток згідно поданих уточнюючих розрахунків за 2005р. становлять 1630,1 грн. Надати відповідні документи податковий орган не може через проведену їх виїмку співробітниками УПМ ДПА у м. Києві. Документи про виключення зазначеного підприємства з ЄДРПОУ до ДПІ у Солом”янському районі м. Києва –не надходили. Надали суду копію Акта № 2772 від 24 липня 2006р. про  анулювання реєстрації  ТзОВ ТФ “Сфера”(код ЄДРПОУ 33628830 як платника податку на ПДВ з 15.07.2005р.

             На вирішення учасника, який прибув в дане судове засідання, поставлено питання про можливість розгляду даної справи при відсутності представників відповідача-1, який був належним чином 07.10.08р. під розписку повідомлений про день час та місце розгляду даної справи  та  відповідача-2, який теж неодноразово повідомлявся про день, час та місце розгляду даної справи, однак не прибув, через відсутність за юридичною адресою.

             Заслухавши думку учасника, який прибув в дане судове засідання, суд ухвалив, розглядати дану справу при відсутності представників відповідача-1 та відповідача-2.

            Справа розглядається згідно з вимогами ст. 128 КАС України –за наявними у ній матеріалами.

             В ході розгляду справи встановлено наступне.

             Як вбачається з матеріалів справи, позивачем проведено планову виїзну перевірку відповідача -1 (ПП “Скрап”). За результатами даної перевірки складено акт від 26.07.2006р. № 155-230/33143540 “Про результати виїзної планової перевірки Приватного підприємства “Скрап”, код ЄДРПОУ 33143540, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 08.02.05р. по 31.03.2006 року”.

            Під час проведення перевірки відділом контрольно-перевірочної роботи було надіслано в ДПІ у Солом'янському районі м. Києва лист-запит від 18.07.2006 № 2836/230 про проведення зустрічної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна фірма „Сфера" (надалі - ТзОВ „ТФ „Сфера") на предмет взаєморозрахунків з Приватним підприємством „Скрап"  згідно податкової накладної № 418 від 10.03.2006 р. на загальну суму 51450,00 грн., в т.ч. ПДВ - 8575,00 грн.

               Позивач посилаючись на лист  ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 24.07.2006 № 8041/7/16-201, з якого позивачу стало відомо, що ТзОВ „ТФ „Сфера" зареєстровано Солом'янською РДА м. Києва 30.06.2005, перебувало на обліку у ДПІ  з 08.07.2005 за № 971, що даним відприємством податкова звітність з ПДВ не подавалась, що позивач підтверджує  копією Акту від 26.07.2006 № 2772 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 21.04.2006 року.

                Позивач зазначає, що згідно Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 21.04.2006, Статут ТзОВ „ТФ „Сфера", свідоцтво про державну реєстрацію - визнано недійсними з моменту реєстрації; свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ - визнано недійсним з моменту внесення до реєстру платників податку на додану вартість - з 15.07.2005 року.

              Позивач вказує, що Солом'янським районним судом м. Києва при розгляді зазначеної вище справи встановлено, що статут ТзОВ „ТФ „Сфера" містить недостовірні відомості, а саме: юридична адреса не відповідає дійсності, так як за вказаною адресою товариство не знаходиться. Відповідач, як засновник підприємства, ніякого відношення до нього, його створення, реєстрації та діяльності не має, управління підприємством здійснюється невідомими особами. Позивач - Колесник Петро Миколайович, як засновник, не має відношення до його створення, статутний фонд ТзОВ не формував, внесків в статутний фонд не вносив ні в якому вигляді, участі в роботі ТзОВ не приймав, ніякої господарської діяльності не вів. Враховуючи все викладене, суд прийшов до висновку, що реєстрація ТзОВ „ТФ „Сфера" відбулася на підставну особу.

               Відповідно до отриманих документів, Позивач прийшов до висновку, що на виконання договору від 24.02.2006р. ТзОВ „ТФ „Сфера" було виписано податкову накладну від 10.03.2006 № 418 на загальну суму 51450,00 грн., в тому числі ПДВ - 8575,00 грн., підписано акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 30.03.2006р., згідно якого ТзОВ „ТФ „Сфера" проведено демонтаж та переробку металевих частин морально застарілого списаного обладнання ПП „Скрап", а оплати за даним договором ПП „Скрап" не проведено, а згідно картки кредиторів платника станом на 31.03.2006 заборгованість ПП „Скрап" перед ТзОВ „ТФ „Сфера" становить 66384,00 грн.

               Відтак, Позивач вважає, що суми податку на додану вартість, одержані ТзОВ „ТФ „Сфера", до бюджету не сплачувалися, тобто діями підприємства завдано значної шкоди інтересам держави, при цьому позивач посилається на відповідні Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки" від 25.07.2002 року № 1056 та зазначив, що до договорів, які порушують основні принципи існуючого суспільного ладу, відносяться договори, спрямовані на використання всупереч закону колективної державної або приватної власності з корисливою метою, на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування прибутків та доходів, використання майна, що перебуває у їх власності або користуванні, всупереч інтересам суспільства тощо, що доказами спрямованості умислу суб"єкта оспорюваного договору на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, зокрема, надані податковими органами відомості про відсутність підприємства, організації (сторони угоди) за юридичною та фактичною адресою, визнання недійсними у встановленому чинним законодавством порядку установчих документів, неподання податкової звітності.

                Відтак, просить суд позов задовільнити в повному обсязі.

                Відповідач, у попередніх судових засіданнях просив в позові відмовити повністю з підстав зазначених у відзиві на позов.

                В ході розгляду даної справи встановлено, що між ПП «Скрап»та ТОВ «ТФ Сфера»було укладено договір від 24.02.2006р., згідно умов якого, ТзОВ «Сфера»(виконавець за договором –відповідач-2 –за позовом) зобов'язується виконати наступні роботи, а саме: демонтаж металоконструкцій морально застарілого списаного обладнання, завантажувально-розвантажувальні роботи , сортування брухту чорних металів та інше, а ПП «Скрап»(замовник –відповідач-1 - за позовом) зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

            Термін виконання та характер робіт їх вартість погоджується сторонами у вигляді Акту здачі-приймання виконаних робіт.

             Як вбачається з матеріалів даної справи, між відповідачем-1 та відповідачем-2, 10.03.2006р.на виконання умов договору  від 24 лютого 2006 року склали Акт виконаних робіт, згідно якого відповідачем-1 (ПП «Скрап») було сплачено відповідачу-2 (ТзОВ “ТФ2Сфера”) суми визначені в актах виконаних робіт, що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів: № 45 від 10.04.2006р. на суму 8750, 00 грн.; № 28 від 03.04.2006р. на суму 10000, 00 грн.; № 24 від 31.03.2006р. на суму 10000,00 грн., № 36 від 05.04.2006р. на суму 10000, 00 грн., № 38 від 06.04.2006р. на суму 10000, 00 грн., № 35 від 04.04.2006р. на суму 10000, 00 грн.

             Факт оплати за спірним договором також підтверджується журналом проводок по рахунку № 63, 37.

              Вищезазначене спростовує твердження позивача, що відповідачем-1 (ПП “Скрап”) оплату за даним договором не проведено, оскільки  зазначене спростовується матеріалами справи, та встановлено, що сторонами за даним договором визначені ним умови були виконані, як відповідачем -1, так і відповідачем -2, тобто відповідачем - 2, проведено певні роботи: демонтаж металоконструкцій морально застарілого списаного обладнання, завантажувально-розвантажувальні роботи, сортування брухту чорних металів та інше, а відповідачем - 1, за виконані роботи проведено оплату відповідно: 10.04.06р., 03.04.06р., 31.03.06р., 05.04.06р., 06.04.06р., 04.04.06р., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.

             ТзОВ “ТФ “Сфера” 10 березня 2006 року виписано податкову накладну за порядковим № 418.

             Однак, з матеріалів даної справи вбачається, що відповідач –2 (ТзОВ “ТФ2Сфера”) не звітує, у 2005 році звітів до податкового органу не подавало, у квітні 2006р. ним було подано уточнюючі розрахунки податкових зобов”язань з ПДВ у зв”язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень, вересень, листопад 2005 року і уточнюючий розрахунок з податку на прибуток за 2005 рік. Згідно уточнюючих розрахунків з ПДВ податкові зобов”язання і податковий кредит відповідно становити: за серпень 2005р. –63469 грн. і 63469 грн., за вересень 2005р. –241099 грн. і 241099 грн., за листопад 2005р. –21450 грн. і 21450 грн.

             Згідно бази даних АІС “Облік податків і платежів” ТзОВ “ТФ “Сфера” податки не нараховувалися і не сплачувалися.

              Згідно Рішення Солом”янського районного суду м. Києва від 21 квітня 2006 року у справі № 2-1702, свідоцтво про державну реєстрацію визнано недійсними з моменту реєстрації; свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ визнано недійсним з моменту внесення до реєстру платників податку на додану вартість - з 15.07.2005 року.

               Солом'янським районним судом м. Києва при розгляді зазначеної вище справи встановлено, що статут ТзОВ „ТФ „Сфера" містить недостовірні відомості, а саме: юридична адреса не відповідає дійсності, так як за вказаною адресою товариство не знаходиться. Відповідач, як засновник підприємства, ніякого відношення до нього, його створення, реєстрації та діяльності не має, управління підприємством здійснюється невідомими особами. Позивач - Колесник Петро Миколайович, як засновник, не має відношення до його створення, статутний фонд ТзОВ не формував, внесків в статутний фонд не вносив ні в якому вигляді, участі в роботі ТзОВ не приймав, ніякої господарської діяльності не вів. Враховуючи все викладене, суд прийшов до висновку, що реєстрація ТзОВ „ТФ „Сфера" відбулася на підставну особу.

              Як вбачається з матеріалів даної справи, ТзОВ “ТФ “Сфера” з ЄДРПОУ –не виключено, знаходиться на обліку в ЄДР, що підтверджується довідкою Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві від 22.03.07р. № 12/1-7/527,  Витягом з Єдиного державного реєстру серії АА № 439297 ТзОВ “ТФ “Сфера”.

             В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалів справи, що відповідачем-2 дійсно не сплачувався податок на додану вартість до бюджету, а сама діяльність відповідача-2 відбулася на підставну особу, що підтверджується рішенням Солом”янського районного суду м. Києва від 21 квітня 2006 року у справі № 2-1702 .

             Тобто, наявними  в матеріалах справи документами підтверджується та обставина, що зі сторони відповідача-2 був наявний умисел, відповідач-2 свідомо здійснював господарську діяльність порушуючи норми чинного законодавства, отримував прибуток, який був прихований від оподаткування, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

           Водночас, суд  приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання недійсною угоди від 24 лютого 2006 року, укладеної між ТзОВ “ТФ “Сфера” та ПП “Скрап”, як такої, що  завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не можуть бути предметом позову.

           Встановивши недійсність зазначеної угоди, суд доходить висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в цій частині.

            Згідно з частиною 1 статті 208 цього Кодексу, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін —у разі виконання зобов'язання обома сторонами —в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане   останньою   або   належне  їй   на   відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

             Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже —нікчемним.

            Як зазначено у частині 2 статті 215 цього Кодексу визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.

             Органи державної податкової служби, вказані в абзаці 1 статті 10 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні", можуть на підставі пункту 11 цієї статті звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

              Позивач таких вимог у позовній заяві не ставить.

              За вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, застосовуються санкції, передбачені частиною 1 статті 208 ГК. За змістом статті це можливо лише в разі виконання правочину  хоча б однією стороною.

              Зазначені санкції не можна застосовувати за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією зі сторін договору, оскільки за таких обставин правопорушенням була б несплата податків, а не вчинення правочину.

              Для стягнення цих санкцій є необхідною наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування ПДВ у разі його несплати контрагентами до бюджету.

             Згідно з частиною 1 статті 208 ГК передбачені нею санкції застосовує лише суд.

             Це правило відповідає статті 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

            Оскільки зазначені санкції є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони належать не до цивільно-правових, а до адміністративно-господарських  санкцій   як    такі,    що    відповідають визначенню, наведеному в частині першій статті 238 ГК України.

            Відповідно до статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд закриває провадження у ній.

            Як встановлено в судовому засіданні, позивач просить застосувати адміністративно-правову санкцію з порушенням вимог статті 250 ГК України.

            Як вбачається з матеріалів справи, не заперечувалося представником позивача у судовому засіданні, позивачем виявлено порушення 26.07.2006р., що підтверджується актом перевірки № 155-230/33143540 від 26.07.2006 року, звернувся позивач до господарського суду з даною позовною заявою - 14.05.09р. (вхідний № 4184), тобто просить суд застосувати  адміністративно-господарські санкції до суб”єкта господарювання понад строки визначені статтею 250 ГК України –понад 6 місяців.

            Стаття 250 ГК України передбачає, що зазначена санкція може  бути застосоване не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб”єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

             Виходячи з наведеного у цій статті, суд приходить до висновку, що позивачем також допущено порушення і в цій частині статті 250 ГК України, оскільки, як вбачається з матеріалів  справи, спірний договір між відповідачем -1 та відповідачем –2 було укладено 24.02.2006р., остання оплата вчинена відповідачем-1 відповідачу –2 - 10.04.2006р., податкова накладна № 418 відповідачем-2 виписана –10 березня 2006 року, отже позивач просить застосувати  санкції визначені у статті 250 ГК України понад річний термін з дня вчинення відповідачем-2 порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

             Слід зазначити, що  встановлені частиною 1 статті 208 ГК санкції можуть бути застосовані лише з дотриманням строків, установлених статтею 250 цього Кодексу, —протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення суб'єктом установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

             Крім того, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.06.2007 року  у справі № 5/3493-12/429А, залишено без змін  постанову господарського суду від 27.03.2007 року у справі № 5/3493-12/429А, за позовом Приватного підприємства “Скрап” до ДПІ у Миколаївському районі, про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000732321/0 від 08.08.06р., № 0000702321/0, № 0000712321/0 від 08.08.06р., № 0000702321/1, № 0000712321/1 від 09.10.06р., № 0001892321/0, № 0000712321/2 від 18.12.2006р. про застосування до ПП “Скрап” штрафних (фінансових) санкцій.

           Постановою господарського суду Львівської області від 27.03.07р. позовні вимоги ПП “Скрап” були задоволені повністю, вказані у цій постанові податкові повідомлення-рішення –визнано нечинними, закрито провадження у справі в частині визнання нечинними податкових повідомлень-рішень  від 08.08.2006р. № 0000702321/0 та від 09.10.2006р. № 0000702321/1 з підстав зазначених у постанові.

             На час розгляду даної справи, зазначене рішення набрало законної сили, є обов”язковим до виконання на всій території України, згідно статті 124 Конституції України, а обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті ж самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини ( частина 1 статті  72 КАС України).

             Зазначеним рішенням підтверджено дійсність оспорюваних госпосподарських операцій між ПП “Сфера” та ТзОВ “ТФ “Скрап” на суму 58750 грн. відповідно до договору від 24.02.2006 року, що в свою чергу підтверджує правильність формування валових витрат та податкового кредиту і відсутність порушень податкового та іншого законодавства зі сторони відповідача-1 (ПП “Скрап”).

             Отже вимога позивача в частині застосування правових наслідків визнання господарсько-договірних зобов”язань недійсним, передбачених статтею 208 ГК України за наявності наміру в однієї сторони –ТзОВ “ТФ Сфера”  та стягнути в доход держави з ПП “Скрап” суму 51450,00 грн. –до задоволення не підлягає.

            Позивач у позовній заяві також просить відповідно до статті 117 КАС України накласти арешт на активи  відповідачів.

            Зазначене клопотання судом відхиляється, так як аналіз матеріалів справи свідчить про те, що вони не містять даних, на підставі яких можна зробити висновки, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду  у даній справі.  

              В судовому засіданні досліджувалися письмові докази: квитанції до прибуткових касових ордерів: № 45 від 10.04.2006р. на суму 8750, 00 грн.; № 28 від 03.04.2006р. на суму 10000, 00 грн.; № 24 від 31.03.2006р. на суму 10000,00 грн., № 36 від 05.04.2006р. на суму 10000, 00 грн., № 38 від 06.04.2006р. на суму 10000, 00 грн., № 35 від 04.04.2006р. на суму 10000, 00 грн., журнал проводок по рахунку № 63,37, заперечення відповідача-1 на позовну заяву (вхідний № 13951 від 06.07.07р.),  акт здачі приймання виконаних робіт від 10 березня 2006 року,  постанова господарського суду Львівської області від 27.03.2007р. у справі № 5/3493-12/429А, Ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 06.06.2007р. у справі № 5/3493-12/429А, Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ПП “Скрап” серії А00 № 365735, довідка про включення ПП “Скрап” до ЄДРПОУ № 2602, Статут ПП “Скрап”, який зареєстровано у встановленому законом порядку 11.10.2004 року, свідоцтво № 18468262 про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП “Скрап”, довідку Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві від 22.03.07р. № 12/1-7/527,  Витяги з Єдиного державного реєстру серії АА № 439297 ТзОВ “ТФ “Сфера” та серії АА № 439295 ПП “Скрап”, податкову накладну № 418 від 10 березня 2006 року, Акт перевірки від 26.07.2006р. № 155-230/33143540, Акт № 2772 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ “ТФ “Сфера”, Рішення від 21 квітня 2006р. Солом”янського районного суду м. Києва у справі № 2-1702, наказ від 20.03.07р. № 14-0 ДПВ у Миколаївському районі, касаційну скаргу позивача, квитанцію № 91/368894, докази про повідомлення сторін про день, час та місце розгляду справи, договір від 24.02.2006р., довіреність на представника позивача, відповідь на запити суду Державної адміністрації Солом”янського району у місті Києві від 11.03.08р. № 4349/01, ДПІ у Солом”янському районі м. Києва від 05.03.08р. (вхідний № 5940), наказ від 30.03.05р. № 1 про призначення директора ПП “Скрап”, Протокол № 1 зборів засновників від 29.03.05р. ПП “Скрап”, акт зустрічної перевірки від 18.07.06р. № 2836/230, Інформаційну довідку ДПІ у Миколаївському районі Львівської області від 24.07.06р. № 8041/7/16-201, довідку ДПІ у Солом”янському районі м. Києва “Про надання інформації” № 10094/7/15-04 від 20.09.06р.

Позивачем за даним позовом судові витрати не сплачувалися, так як позивач відповідно до статті 4 Декрету КМ України “Про державне мито” увільнений від сплати останнього за своїми позовами.

Керуючись ст. ст. 49, 51, 122-124, 126, 127, 128, 130, 133 –134, 135, 138, 139, 140, 143, 150, 151 –154,  частини 1 пунктом 1 статті 157 КАС України, 158-163, 167 КАС України, ст. ст. 6 та 7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України,  господарський суд, -

                                                ПОСТАНОВИВ:

1.          В частині  вимог позивача про визнання повністю недійсним господарського зобов”язання між ПП “Скрап” та ТзОВ “ТФ “Сфера”, яке виникло на підставі договору від 24.02.2006 року на загальну суму 51450,00 грн. на підставі статті 207 Господарського кодексу України, як таке, що вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства –закрити провадження у справі.

2.          В частині вимог позивача про застосування правових наслідків визнання господарсько-договірних зобов”язань недійсним, передбачені статтею 208 ГК України за наявності наміру в однієї сторони –ТзОВ “ТФ Сфера” та стягнути в доход держави з ПП “Скрап” суму 51450,00 грн. –відмовити.

Суддя