Рішення

від 14.11.2008 по справі 8/127-08(19/148(32/269)-07)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/127-08(19/148(32/269)-07)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.11.08р.

Справа № 8/127-08(19/148(32/269)-07)

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційної фірми "Дімекс" (м.Дніпропетровськ)

до                      1) Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ)

2) Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" (м. Дніпропетровськ)

про                     визнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

від позивача:          Пхенда М.М. - представник (дов. № 01/20 від 23.06.08 р.)

від відповідача1:          не з'явився

від відповідача2:          Попов О.О. –представник  (дов. № 8362 від 02.07.08 р.)

Суть спору:

Позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог, звернувся до відповідача з позовом про визнання за позивачем права власності на прибудову літ. А"-1, площею 102,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, пров. Парусний, 19, визнання кафе з магазином по літ. А1-1, А"-1, А-10, загальною площею 429,9 кв.м. прийнятими в експлуатацію без додаткових актів введення в експлуатацію, а також зобов'язання відповідача2 зареєструвати за позивачем право власності на зазначену прибудову.

Позов мотивовано наступним:

Позивач придбав нерухоме майно за вказаною адресою на підставі договору купівлі-продажу і в подальшому здійснив перебудову цього майна без відповідного проекту та дозволу на будівництво, що робить згадану нерухомість самочинно збудованою. Спірна нерухомість розташована на земельній ділянці, яка знаходиться в оренді у позивача, а відповідність цієї нерухомості будівельним нормам і правилам підтверджується технічним висновком ліцензованої організації.

Відповідач1 проти позову заперечує, посилаючись на те, що відповідно до договорів оренди земельної ділянки від 08.11.00 р., земельна ділянка була надана в тому числі по фактичному розміщенню літнього майданчика з навісом, який не є об'єктом нерухомості. Умовами визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно є надання земельної ділянки під уже збудоване нерухоме майно, а оскільки під розміщення спірного об'єкту нерухомості орендодавцем земельна ділянка не надавалася немає правових підстав для задоволення позовних вимог позивача. Крім того, спірний об'єкт самочинного будівництва не був прийнятий в експлуатацію.

Відповідач2 проти позову в частині визнання права власності фактично не заперечує, але в частині його зобов'язання провадження у справі просить припинити згідно п. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки він є суб'єктом владних повноважень, а тому спір в цій частині повинен розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Ухвалою господарського суду від 09.06.08 р. справу було прийнято до розгляду суддею Дубініним І.Ю.

Ухвалою господарського суду від 10.06.08 р. провадження у справі було зупинене.

Ухвалою господарського суду від 09.10.08 р. провадження у справі було поновлене.

По справі оголошувалась перерва з 28.10.08 р. по 14.11.08 р.

В судове засідання 14.11.08 р. відповідач1 не з'явився, причин свого нез'явлення суду не повідомив.

Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача1, оскільки останній був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується розпискою представника відповідача1 про оголошення йому перерви в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши наявних представників, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

На підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого 21.04.98 р. нотаріусом за реєстраційним № 2141, позивач придбав магазин "Кулінарія” загальною площею 327,8 км.м., який знаходиться в будинку № 19 по пров. Парусному у м.Дніпропетровську.

19.08.99 р., після проведеного переобладнання, рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 1678/1 був затверджений Акт державної технічної комісії від 28.07.99 р. про прийняття в експлуатацію кафе і магазину по пров. Парусному, 19 і дозволено позивачу ввести в експлуатацію об'єкт, прийнятий за вказаним актом. При цьому об'єкт прийнятий в експлуатацію, за вказаним актом державної технічної комісії, серед інших показників мав літній майданчик з навісом (а) площею 119,8 кв.м.

Відповідно до Свідоцтва про право власності від 14.09.99 р. реєстровий № 1135-34, позивачу належить на праві власності вбудовано-прибудоване приміщення кафе і магазину в прибудові літ А1-1 та в житловому будинку літ А-10, поз. 1-29, загальною площею 328,0 м2, літнього майданчику з навісом літ. а площею 119,8 м2, ганків: літ. а1 площею 3,0 м2; літ. а2 площею 17,5 м2; літ. а3 площею 7,5 м2; літ. а4 площею 5,0 м2, що розташовані в м. Дніпропетровську по пров. Парусному, 19.

На підставі рішення виконкому міської ради від 21.09.00 р. № 2457, між виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради (орендодавець) та позивачем (орендар) 08.11.00 р. були укладені договори оренди земельної ділянки, згідно яким орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне володіння і користування на умовах оренди земельні ділянки, розташовані по пров. Парусний, 19 в м. Дніпропетровську, площею 0,0524 га по фактичному розміщенню кафе та площею 0,0031 га з цільовим призначенням земельної ділянки - фактичне  розміщення кафе, строком до 21.09.15 р.

В межах площі літнього майданчика з навісом позивачем була здійснена реконструкція, внаслідок чого літній майданчик був реконструйований у прибудову літ. А11-1 загальною площею 102,2 м2, яка за висновком КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" є самовільно збудованою прибудовою.

У зв'язку з тим, що вищевказана перебудова (реконструкція) об'єкта проводилась без належного дозволу з боку органів державної влади ця перебудова (реконструкція) є самочинним будівництвом.

Технічним висновком з інструментального обстеження будівельних конструкцій прибудови літ. А11-1 до кафе з магазином по пров. Парусному, 19 в м. Дніпропетровську, виготовленим ПП НПП "Архгеопроект" (державна ліцензія на будівельну діяльність АБ № 104809 від 17.05.06 р., строком дії до 17.05.10 р.), встановлено, що основні несучі конструкції (фундаменти, стіни, каркас, перекриття) знаходяться в нормальному стані та придатні для подальшої експлуатації.

Відповідно до ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна), а якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України, будiвля, споруда, iнше нерухоме майно вважаються самочинним будiвництвом, якщо вони збудованi або будуються на земельнiй дiлянцi, що не була вiдведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з iстотними порушеннями будiвельних норм i правил. Особа, яка здiйснила або здiйснює самочинне будiвництво нерухомого майна, не набуває права власностi на нього.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України “Про основи містобудування”, закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів забороняється. 

Згідно Постанові КМ України № 1243 "Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів", прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів, їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.

Згідно ч.ч. 5, 7 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної дiлянки суд може визнати за ним право власностi на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на нiй, якщо це не порушує права iнших осiб. У разi iстотного вiдхилення вiд проекту, що суперечить суспiльним  iнтересам або порушує права iнших осiб, істотного порушення будiвельних норм i правил суд за позовом вiдповiдного органу державної влади або органу мiсцевого самоврядування може постановити рiшення, яким зобов'язати особу, яка здійснила будiвництво, провести вiдповiдну перебудову.

За змістом наведених норм кодексу, підставами для відмови у визнанні права власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на земельній ділянці, є порушення цим прав інших осіб та невідповідність самочинно збудованих споруд будівельним нормам і правилам.

Введення об'єкта нерухомості в експлуатацію - це процес, під час якого фахівці у будівельній галузі перевіряють відповідність нового будівництва вимогам будівельних, санітарних, архітектурних норм.

При реконструкції спірної нерухомості було дотримано усі норми, стандарти та правила, про що свідчить технічний висновок з інструментального обстеження будівельних конструкцій прибудови літ. А11-1 до кафе з магазином по пров. Парусному, 19 в м. Дніпропетровську, виготовлений ПП НПП "Архгеопроект" (державна ліцензія на будівельну діяльність АБ № 104809 від 17.05.06 р., строком дії до 17.05.10 р.), яким встановлено, що основні несучі конструкції (фундаменти, стіни, каркас, перекриття) знаходяться в нормальному стані та придатні для подальшої експлуатації.

Зважаючи на вказаний висновок, суд вважає, що додаткового введення в експлуатацію вказана спірна нерухомість не потребує.

Реконструйовані позивачем нежитлові приміщення знаходяться на земельній ділянці, яка знаходиться в оренді у позивача на строк до 21.09.15 р. на підставі договорів оренди земельної ділянки, згідно яким орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне володіння і користування на умовах оренди земельні ділянки, розташовані по пров. Парусний, 19 в м. Дніпропетровську, площею 0,0524 га по фактичному розміщенню кафе та площею 0,0031 га з цільовим призначенням земельної ділянки - фактичне  розміщення кафе.

Таким чином, права будь-яких інших осіб позивачем не порушуються, оскільки право користування орендованою позивачем земельною ділянкою по фактичному розміщенню кафе цим особам не належить.

Викладене є підставою для задоволення позовних вимог в частині визнання за позивачем права власності на прибудову літ. А"-1, площею 102,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, пров. Парусний, 19, визнання кафе з магазином по літ. А1-1, А"-1, А-10, загальною площею 429,9 кв.м. прийнятими в експлуатацію без додаткових актів введення в експлуатацію.

Що стосується позовних вимог щодо зобов'язання відповідача2 зареєструвати за позивачем право власності на зазначену прибудову, господарський суд зазначає наступне:

Вказані вимоги позивача, фактично, є оскарженням дій бюро технічної інвентаризації, яке є суб'єктом владних повноважень, що діє на підставі повноважень, делегованих Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх  обмежень".

Згідно ст.ст. 3, 17 КАС України, справа адмiнiстративної юрисдикцiї (далi-адмiнiстративна справа) –це переданий на вирiшення адмiнiстративного суду публiчно-правовий спiр, у якому хоча б однiєю зi сторiн є орган виконавчої влади, орган мiсцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або iнший суб'єкт, який здiйснює владнi управлiнськi функції на основi законодавства, в тому числi на виконання делегованих повноважень. Компетенцiя адмiнiстративних судiв поширюється на, зокрема - спори фiзичних чи юридичних осiб iз суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рiшень (нормативно-правових актiв чи правових актiв iндивiдуальної дiї), дiй чи бездiяльностi.

Таким чином, в частині зобов'язання відповідача2 зареєструвати право власності провадження у справі слід припинити відповідно до п. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки він є органом владних повноважень, а тому спір в цій частині повинен розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли внаслідок неправильних дій позивача, держмито в сумі 85 грн. та судові витрати по справі слід покласти на останнього.

Помилково сплачене держмито в сумі 394,58 грн. слід повернути позивачу.

Керуючись ст. 376 ЦК України, ст.ст. 3, 17 КАС України, ст.ст. 44, 49, 80, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційною фірмою "Дімекс" (код 19305541) право власності на прибудову літ. А"-1, площею 102,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, пров. Парусний, 19.

Визнати кафе з магазином по літ. А1-1, А"-1, А-10, загальною площею 429,9 кв.м. прийнятими в експлуатацію без додаткових актів введення в експлуатацію.

В решті позовних вимог провадження припинити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційній фірмі "Дімекс" (код 19305541) з державного бюджету 394,58 грн. державного мита, помилково сплаченого у розмірі, що перевищує встановлений чинним законодавством України, за платіжним дорученням №1081 від 21 червня 2007 р., про що видати довідку.

Суддя                                                                                                    І.Ю. Дубінін