Постанова

від 04.11.2008 по справі 8/85-76

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

8/85-76

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 04 листопада 2008 р.                                                                                    № 8/85-76  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Муравйова О.В. –головуючогоПолянського А.Г.Фролової Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуКовельської оптово-торгової бази Волинської облспоживспілки

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 03.07.2008 року

у справі№ 8/85-76 Господарського суду Волинської області

за позовомКовельської оптово-торгової бази Волинської облспоживспілки

доМіжрайміського споживчого товариства «Волиньгоспторг»

провизнання недійсним рішення загальних зборів

за участю представників сторін:

позивача –Данилік Ф.Л. –дов. № 7 від 07.03.2008 року

відповідача -Книш С.В. –дов. № 21 від 24.01.2008 року

ВСТАНОВИВ:

          Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України А.Осетинського у зв'язку з виходом судді Муравйова О.В. з відпустки, для перегляду в касаційному порядку справи № 8/85-76, призначеної до розгляду на 04.11.2008 року, утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий –Муравйов О.В., судді - Полянський А.Г., Фролова Г.М.

Рішенням господарського суду Волинської області від 20.02.2008 року (суддя Кравчук А.М.) у справі № 8/85-76 позов задоволено. Визнано недійсним рішення загальних зборів членів Міжрайміського споживчого товариства «Волиньгоспторг», оформлене протоколом від 27.12.2004 року. Стягнуто з Міжрайміського споживчого товариства «Волиньгоспторг»на користь Ковельської оптово-торгової бази Волинської облспоживспілки 85,00 грн., державного мита, 118,00 грн., за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 203, 00 грн.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем були порушені права позивача, оскільки останній не був повідомлений про проведення загальних зборів 27.12.2004 року.

Постановою Львівського  апеляційного господарського суду від 03.07.2008 року (судді: Марко Р. –головуючий, Бонк Т., Бойко С.) рішення господарського суду Волинської області від 20.02.2003 року у справі № 8/85-76 скасовано. Прийнято нове рішення. В позові Ковельській оптово-торговій базі Волинської облспоживспілки відмовлено.

Постанова апеляційного господарського суду вмотивована тим, що присутність позивача на зборах членів Міжрайміського споживчого товариства «Волиньгоспторг»27.12.2004 року не могла істотно вплинути на прийняття членами споживчого товариства рішення від 27.12.2004 року.

Не погоджуючись з постановою, Ковельська оптово-торгова база Волинської облспоживспілки звернулася з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2008 року у справі № 8/85-76 господарського суду Волинської області, в якій просить постанову у справі скасувати, а рішення господарського суду Волинської області від 20.02.2008 року у справі 8/85-76 господарського суду Волинської області залишити без змін, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу не надано.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, присутніх  у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи, на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в постанові, та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий  господарський  суд  України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та  постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пунктах 1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.

Постанова цим вимогам не відповідає.

Як встановлено судами першої інстанції та апеляційної інстанції, 27.12.2004 року були проведенні загальні збори членів Міжрайміського споживчого товариства «Волиньгоспторг», які оформлені протоколом № 2 від 27.12.2004 року, з якого зокрема, вбачається, що на зборах були присутні 63 чоловіки із 108.

Судами також встановлено, що одним із засновників  Міжрайміського споживчого товариства «Волиньгоспторг»є позивач.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про споживчу кооперацію» первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство - самостійна, демократична організація громадян, які на основі  добровільності  членства  і  взаємодопомоги   за    місцем проживання або роботи об'єднуються для спільного господарювання  з метою поліпшення свого економічного і соціального стану. Основним  документом,  що  регулює  діяльність  споживчого товариства, є статут.  У  ньому  визначаються  порядок  вступу  до товариства і виходу з нього, права та обов'язки членів товариства, його  органи  управління,  контролю  та  їх  компетенція,  порядок утворення  майна  товариства  і розподілу  прибутку, умови реорганізації і ліквідації товариства та  інші  положення,  що  не суперечать законодавчим актам України. Споживче товариство вважається створеним,  визнається юридичною  особою і може здійснювати  господарську та іншу діяльність з дня його державної реєстрації.

Згідно статті 8 Закону України «Про кооперацію» статут кооперативу  є  правовим  документом,  що регулює його діяльність. Статут кооперативу повинен містити такі відомості: найменування кооперативу, його тип та місцезнаходження; мета створення кооперативу і вичерпний перелік видів його діяльності; склад його засновників; умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього; права і обов'язки членів та асоційованих членів кооперативу; порядок внесення змін до статуту кооперативу; порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов'язань щодо їх сплати; форми участі членів кооперативу в його діяльності; порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах; порядок формування, використання та розпорядження майном кооперативу; порядок розподілу його доходу та покриття збитків; порядок обліку і звітності у кооперативі; порядок реорганізації і ліквідації кооперативу та вирішення пов'язаних з цим майнових питань; порядок скликання загальних зборів; умови і порядок повернення паю.

Статут може містити інші пов'язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству.

Статтею 7 вказаного вище Закону відзначено, що питання прийняття статуту, визначенні розмірів вступного і обов'язкового пайового внеску, обрання керівних та контролюючих органів товариства, а також інші питання пов'язані з його діяльністю є виключною компетенцією вищого органу управління споживчого товариства  - загальних зборів його членів, кожний з яких на загальних зборах користується правом одного голосу незалежно від розміру внесеного ним пайового внеску, і, це право, не може бути передано іншим особам.

Відповідно до пункту 4 статті 6 Закону України «Про кооперацію» член споживчого товариства має право брати участь у діяльності споживчого товариства, обрати і бути обраним до його органів управління і контролю, вносити пропозиції щодо поліпшення діяльності товариства та усунення недоліків у роботі його органів і посадових осіб.

Про дату, місце, час  проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів  до визначеного строку їх проведення (стаття 15 Закону України «Про кооперацію»).

Судом першої інстанції відзначено, що з листа –повідомлення від 16.12.2004 року та журналу реєстрації запису вихідної кореспонденції відповідача вбачається, що членів товариства було повідомлено про дату, час, місце проведення та порядок денний загальних зборів  рекомендованим листом.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що докази про відправлення рекомендованої кореспонденції, а, відповідно, і про вручення повідомлення позивачу у відповідача відсутні, а відтак, дійшов висновку, що не можна вважати, що позивач був належним чином повідомлений про проведення зборів.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд апеляційної інстанції з даними висновками суду першої інстанції не погодився та дійшов висновку скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в позові зазначивши при цьому, що відповідно до пункту 2 статті 7 Закону України «Про споживчу кооперацію»кожен член користується на загальних зборах споживчого  товариства правом одного голосу незалежно від розміру внесеного ним пайового внеску.

Крім того, судом апеляційної інстанції зазначено, що відповідно до пунктів  9, 11 статті 15 Закону України «Про кооперацію» рішення загальних   зборів   членів   (зборів  уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об'єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах. Загальні збори   членів   кооперативу  правомочні  вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.

Рішення за загальних зборах членів споживчого товариства були прийнятті одноголосно 63 членами, а відтак, оскільки Ковельська оптово-торгова база має лише один голос на загальних зборах членів товариства серед інших членів товариства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що присутність позивача на зборах членів Міжрайміського споживчого товариства «Волиньгоспторг»27.12.2004 року не могла істотно  вплинути на прийняття членами споживчого товариства рішення від 27.12.2004 року.

Однак, колегія суддів, вважає такі висновки суду апеляційної інстанції необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до положень Закону України «Про споживчу кооперацію» та Статуту Міжрайміського споживчого товариства «Волиньгоспторг», невід'ємним законним правом пайовика – члена споживчого товариства є його участь у діяльності споживчого товариства, зокрема, у визначенні основних напрямків його діяльності.

Недотримання вимог вказаного Закону та статуту споживчого товариства щодо повідомлення пайовиків про скликання загальних зборів та порядку прийняття рішення може бути підставою для визнання прийнятих на зборах рішень недійсними, оскільки це істотно впливає на здійснення пайовиками  споживчого товариства свої прав та , відповідно прийняття зборами рішень.

За таких обставин, господарський суд апеляційної інстанції невірно застосував норми матеріального права, що призвело до помилкового скасування рішення господарського суду першої інстанції, який всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив, встановив та надав юридичну оцінку обставинам справи та дійшов обґрунтованого висновку про  задоволення позовних вимог.

Враховуючи наведене, касаційна скарга Ковельської оптово-торгової бази Волинської облспоживспілки підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст.85, 1115 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою присутніх представників сторін  оголошена  вступна та резолютивна частини постанови.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п.6 ч.1 ст.1119, ч.1 ст.11110, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,  –

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Ковельської оптово-торгової бази Волинської облспоживспілки задовольнити.

Постанову Львівського  апеляційного господарського суду від 03.07.2008 року у справі № 8/85-76  Господарського суду Волинської області скасувати, а рішення Господарського суду Волинської області  від 20.02.2008 року у справі № 8/85-76 залишити без змін.

Головуючий                                                                              О. Муравйов

Судді                                                                                          А.Полянський

                                                                                                   Г. Фролова