Постанова

від 03.11.2008 по справі ас3/503-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС3/503-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД   СУМСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.08           Справа №АС3/503-08.

Господарський суд Сумської області у складі судді Левченко П.І., розглянувши  матеріали справи

за позовом: Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Суми

до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Весна» , с. Красне  Конотопського району Сумської області

про стягнення 7 381 грн. 84 коп.

За участю представників сторін :                                                          

від позивача:      Груздо Т.С.

від відповідача:  не з'явився

     Суть спору : позивач просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2007 році у сумі 7 381 грн. 84 коп., в тому числі :  господарські санкції у сумі 7 027 грн. 78 коп. та пеня у сумі  354 грн. 06 коп.

      В судове засідання позивач подав звірену належним чином копію  листа ( № 2611/02 від 13.10.2008 року ) від Конотопського міського центру зайнятості в якому зазначено, що відповідач  в Конотопський міський центр зайнятості  з офіційною заявкою (за формою 3-ПН)  про направлення на їх підприємство для працевлаштування інвалідів на протязі  2007 року не зверталися .

      Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, але ні в перше, ні в друге судове засідання  свого представника  не направив , заперечень проти позову суду не надав , доказів створення робочих місць для працевлаштування  інвалідів або доказів   сплати адміністративно-господарських санкцій суду не надав .

     Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

     Відповідно до ст.4 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ зі змінами та доповненнями (далі Закон), діяльність держави щодо інвалідів виявляється у створенні правових, економічних, політичних, соціально-побутових і соціально-психологічних умов для задоволення їх потреб у відновленні здоров'я, матеріальному забезпеченні, посильній трудовій та громадській діяльності.

     Соціальний захист інвалідів з боку держави полягає у наданні грошової допомоги, засобів пересування, протезування, орієнтації і сприйняття інформації, пристосованого житла, у встановленні опіки або стороннього догляду, а також пристосуванні забудови населених пунктів, громадського транспорту, засобів комунікацій і зв'язку до особливостей інвалідів.         

      Статтею 19 даного Закону для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлен норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом.

      Статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено обов'язок  підприємств (об'єднань), установ і організацій , крім тих, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачувати  відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності та господарювання, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір штрафних санкцій за робоче місце, не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), у відповідній установі, організації.

       Порушення термінів сплати штрафних санкцій тягне за собою нарахування пені із суми недоїмки за кожний день прострочення, включаючи день сплати, в розмірі, передбаченому законом.

       Сплату штрафних санкцій підприємства (об'єднання), установи і організації провадять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

       У разі відсутності коштів штрафні санкції можуть бути застосовані шляхом звернення стягнення на майно підприємства (об'єднання), установи і організації в порядку, передбаченому законом.

      Відповідач не забезпечив встановленого нормативу робочих місць, чим порушив вище зазначені вимоги  Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України”.  І крім того, не перерахував встановлені Законом штрафні санкції за нестворені робочі місця.

     Так, згідно, даних за 2007 рік, що надані до Сумського обласного Фонду соціального захисту інвалідів по СТОВ «Весна» ,  середньооблікова чисельність штатних працівників  облікового складу підприємства у 2007 році становила 108 осіб .

     Відповідно ст. 19 Закону та звіту про зайнятість інвалідів за 2007 рік, норматив числа робочих місць для працевлаштування інвалідів для відповідача становить  чотири робочі місця , а фактично в 2007 році відповідачем було створено три робочих місця  для працевлаштування інвалідів.

    Таким чином, відповідач повинен був сплатити позивачу 7 027 грн. 78 коп.  штрафних санкцій за нестворення одного робочого місця для працевлаштування інвалідів в 2007 році, згідно вимог ст. 20 Закону в строк до 15 квітня  2008 року.

    Пеня  за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій станом на  19.08.2008 року становить 354 грн. 06 коп. згідно ч. 2 ст. 20 Закону та обґрунтованого розрахунку позивача .

    Таким чином , заборгованість відповідача перед позивачем за нестворене одне робоче місце для працевлаштування інваліда у  2007 році становить  7 381 грн. 84 коп.

    Оскільки відповідач не подав доказів сплати боргу в розмірі 7 381 грн. 84 коп., тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача вищезазначеної заборгованості  є обґрунтованими , правомірними  і підлягають задоволенню.

     На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов  Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Суми до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Весна» , с. Красне  Конотопського району Сумської області  про стягнення 7 381 грн. 84 коп.  - задовольнити в повному обсязі .

1.          Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Весна»  (41655, Сумська область, Конотопський район, с. Красне  ; код ЄДРПОУ 22590663) на користь Сумського обласного відділення фонду України соціального захисту інвалідів ( м. Суми, вул. Горького, 2,  код ЄДРПОУ 23636315 ) заборгованість в розмірі  7 381 грн. 84 коп.

2.          Згідно ст. 186 КАС України заява про апеляційне оскарження постанови подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення (з дня складення постанови в повному обсязі). Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

3.          Згідно ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання, апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

4.          Копію постанови надіслати сторонам по справі.

Повний текст постанови підписаний суддею 7.11.2008  року