Рішення

від 27.10.2008 по справі 8/106-08-3752

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/106-08-3752

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" жовтня 2008 р.Справа  № 8/106-08-3752

Позивач:  Державне підприємство „Херсонський морський торговельний порт”

Відповідач:  Спільне Українсько-Швейцарське підприємство „Трансплан”  (у вигляді ТОВ)

Про  стягнення 17 725,00 грн.

                                                                                                                      Суддя  Атанова Т.О.

За участю представників сторін:            

від позивача: Скорик С.Ф.- за довіреністю від 03.01.2008р. за № 30-19/57; Крец В.В. –за довіреністю від 24.10.2008р. за № 30-19/94.

від відповідача: Кузьменко С.М.- директор, згідно протоколу загальних зборів від 26.07.2007р.; Кузьменко С.В.- за довіреністю від 14.09.2008р. за № 06-09;

СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство „Херсонський морський торговельний порт”  звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою до Спільного Українсько-Швейцарського підприємства „Трансплан” (у вигляді ТОВ) про стягнення заборгованості у сумі 17 725,00 грн., а саме: основного боргу –16 607,23 грн., пені –                993,70 грн., 3% річних –124,07 грн., за генеральним договором від 29.12.2007р. за № 37/14Д на перевантаження зовнішньоторговельних і транзитних вантажів, Додатками №№ 1, 2, 3, Додатковими угодами №№ 1, 2 до нього.

17.10.2008р. до господарського суду Одеської області від представника позивача надійшло уточнення обставин позовної заяви, в якому він просить стягнути з Спільного Українсько-Швейцарського підприємства „Трансплан” (у вигляді ТОВ) заборгованість у сумі 17 725,00 грн. за генеральним договором від 29.12.2007р. за № 37/14Д на перевантаження зовнішньоторговельних і транзитних вантажів, Додатками №№ 1, 2, 3, Додатковими угодами №№ 1, 2 до нього та за договором від 31.08.2007р. за № 80/149Д на перевалювання імпортних вантажів, Додатком  № 1, Додатковими угодами №№ 1, 2 до нього.

27.10.2008р. у судовому засіданні представник позивача надав уточнення обставин позовної заяви та додаткові документи.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, відзив на позов надав, позов не визнав з підстав, зазначених у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:          

31.08.2007р. між Державним підприємством „Херсонський морський торговельний порт”  та Спільним Українсько-Швейцарським підприємством „Трансплан” (у вигляді ТОВ) був укладений договір за № 80/149Д на перевалювання імпортних вантажів, терміном дії до 31.12.2007р., та Додаток № 1 до нього.

Предметом вищезазначеного договору є: організація перевалювання в вересні-грудні 2007р. імпортного цементного клінкеру навалом в обсязі 16 000 тон; вантаж надійде в             порт Херсону морським судном з Туреччини  для  подальшого  перевантаження  по  прямому

варіанту на вагони та, при можливості порту, через склад або плав'ємкості порту; суднова партія вантажу – 8 000 тон; експедитор вантажу СП „Трансплан” (у вигляді ТОВ); завезення імпортних вантажів та обробка і обслуговування суден здійснюються у порядку та в строки, передбачені договором.

13.09.2007р. та 08.11.2007р. між Державним підприємством „Херсонський морський торговельний порт” та Спільним Українсько-Швейцарським підприємством „Трансплан”            (у вигляді ТОВ) були укладені Додаткові угоди №№ 1, 2 до нього.

29.12.2007р. між Державним підприємством „Херсонський морський торговельний порт”  та Спільним Українсько-Швейцарським підприємством „Трансплан” (у вигляді ТОВ) був укладений генеральний договір за № 37/14Д на перевантаження зовнішньоторговельних і транзитних вантажів, терміном дії до 31.07.2008р., та Додатки №№ 1, 2, 3 до нього.

Предметом вищезазначеного договору є: організація та здійснення перевалки зовнішньоторговельних та транзитних вантажів Спільного Українсько-Швейцарського підприємства „Трансплан”, що слідують через порт; варіанти вантажних операцій, супутні послуги, їх вартість, об'єм робіт та інше стосовно вантажу окремої номенклатури наводяться у додатках до договору; місцем виконання навантажувально-розвантажувальних операцій є ДП „Херсонський морський торговельний порт”; вивезення експортних і завезення імпортних та транзитних вантажів здійснюється судами, що направляє Спільне Українсько-Швейцарське підприємство „Трансплан”, а також обробка та обслуговування суден здійснюються у порядку та в строки, передбачені договором.

15.05.2008р. та 06.06.2008р. між Державним підприємством „Херсонський морський торговельний порт” та Спільним Українсько-Швейцарським підприємством „Трансплан”            (у вигляді ТОВ) були укладені Додаткові угоди №№ 1, 2 до нього.

Як зазначає позивач, на виконання умов договорів від 29.12.2007р. та від 31.08.2007р. „Херсонський морський торговельний порт” здійснив перевалку імпортного клінкера цементного, організував роботи по навантаженню вагонів та оформленню залізничних накладних для відправлення із порту імпортного вантажу, а також виконав роботи по проведенню облаштування 386 залізничних вагонів.

Згідно п.5 договору від 29.12.2007р. розрахунки за послуги порту та залізниці, що відшкодовуються портом, проводяться шляхом попередньої оплати. Згідно п.5.3. договору остаточний розрахунок здійснюється по кожній судновій партії вантажу після відвантаження  вантажу на судно і після видачі всієї партії вантажу, яка надійшла у порт. Оплата здійснюється згідно з рахунками порту з додатком підтверджуючих документів.

Відповідно до п. 16 Додатку № 3 до договору від 29.12.2007р. тарифи на обладнання вагонів перед навантаженням встановлюються згідно нарядів порту.

До позовної заяви позивач додав наряд-завдання від 05.05.2008р. на обладнання вагонів під навантаження клінкера та наряди-завдання за №№ 4674, 5185, 1663, 367.

Також позивач посилається на акт виконаних робіт від 22.04.2008р., начебто підписаний сторонами, згідно якого 30.04.2008р. Спільному Українсько-Швейцарському підприємству „Трансплан” був виставлений рахунок-фактура за № 1095 за обладнання вагонів на суму 16 607,23 грн.  

Спільне Українсько-Швейцарське підприємство „Трансплан” за надані роботи не розрахувалось, внаслідок чого, як вважає позивач, за ним виникла заборгованість по оплаті у розмірі 16 607,23 грн.         

Крім того, згідно п. 7.4. договору від 29.12.2007р. позивачем нараховано пеню у сумі  993,70 грн., та на підставі ст. 625 ЦК України та п. 7.5. договору нараховано 3% річних від простроченої суми у розмірі 124,07 грн.

Відповідач позов не визнав та зазначив, що за усі послуги, надані портом, Спільне Українсько-Швейцарське підприємство „Трансплан” сплатило на підставі рахунків                 ДП „Херсонський морський торговельний порт”, а щодо рахунку від 30.04.2008р.                           за № 1095 на суму 16 607,23 грн. – відповідач роботи не замовляв та не отримував, тому підстави для оплати відсутні.

Оцінюючи надані докази в їх сукупності, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги ДП „Херсонський морський торговельний порт” задоволенню не підлягають з наступних підстав:

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 193 Господарського Кодексу України суб'єкти господарювання та інші  учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних   вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України.

Договір –це узгоджена воля сторін, який згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Під виконанням зобов'язань, проведених належним чином, слід вважати виконання їх сторонами з додержанням визначених у договорі певних умов.   

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судом встановлено, що наряд-завдання за № 1712, наданий первісно позивачем, у якому не заповнені усі реквізити, датований 05.05.2008р., тоді як рахунок-фактура за виконані роботи виставлений позивачем 30.04.2008р., що є суперечливим та достовірно не свідчить про виконання робіт за договором від 29.12.2007р. за № 37/14Д у період з 25.09.2007р. по 25.05.2008р.

З акту виконаних робіт від 22.04.2008р., на який посилається позивач, вбачається, що            він складений за договором від 31.08.2007р. за № 80/149Д, а генеральний договір                            від 29.12.2007р. за № 37/14Д дописаний власноручно без будь-яких застережень. Крім того, акт підписаний та скріплений печатками не сторонами по справі, як зазначає позивач, а             ДП „Херсонський морський торговельний порт” та ТОВ „АК „Олімп”.

Тоді як згідно Додатку № 1 до договору від 29.12.2007р. за № 37/14Д експедитором відповідно до умов договору є тільки Спільне Українсько-Швейцарське підприємство „Трансплан”  (у вигляді ТОВ), тому суд посилання позивача на договір від 10.10.2007р.                за № 45, укладений між Спільним Українсько-Швейцарським підприємством „Трансплан”  (у вигляді ТОВ) та ТОВ „АК „Олімп”, до уваги не приймає.

Акт здачі-прийняття робіт від 30.04.2008р. за № 0000046236 взагалі не підписаний відповідачем, а акт виконаних робіт від 30.05.2008р. свідчить про зачистку портом складських площадок та плав. ємкостей від клінкеру цементного, а не про проведення облаштування 386 залізничних вагонів.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що обладнання 386 залізничних вагонів проводилось портом у період з 25.09.2007р. по 25.05.2008р. на підставі інструкцій, довіреностей відповідача на ТОВ „АК „Олімп” та згідно нарядів-завдань за №№ 4674, 5185, 1663, 367.

Згідно п. 18 Додатку № 3 до договору від 29.12.2007р. при необхідності доопрацювання і додаткової зачистки вагонів сторони узгодили, що Спільне Українсько-Швейцарське підприємство „Трансплан” подає заявку і сплачує за зазначену послугу порту відповідно до нарядів порту.

Представник відповідача пояснив, що ніяких заявок на проведення робіт по перевалці імпортного клінкера цементного та по проведенню облаштування 386 залізничних вагонів за вказаний період СП „Трансплан” не надавало, а ТОВ „АК „Олімп”  не мало  повноважень  на

підпис актів виконаних робіт по обладнанню вагонів, що зазначено у Додатку № 1 до договору від 29.12.2007р. за № 37/14Д.

Таким чином, на думку суду, позивач не довів певними засобами доказування позовні вимоги, а саме не надав належні докази, які б достовірно свідчили про наявність заборгованості Спільного Українсько-Швейцарського підприємства „Трансплан” за перевалку імпортного клінкера цементного а також виконані роботи по проведенню облаштування 386 залізничних вагонів, здійснені портом за період з 25.09.2007р. по 25.05.2008р., а навпаки, обставини, викладені у позовній заяві, не підтверджені доданими до позову документами.

Оскільки позивачем не доведено наявність основної заборгованості за Спільним Українсько-Швейцарським підприємством „Трансплан” у розмірі 16 607,23 грн., то у суду не має підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення 3% річних у сумі 124,07 грн. та пені у розмірі 993,70 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства „Херсонський морський торговельний порт” не обґрунтовані, не засновані на діючому законодавстві, умовах договорів, не знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, тому задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 49 ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10- денного строку

з дня його прийняття.

Суддя                                                                                       Атанова Т.О.