Рішення

від 23.10.2008 по справі 10/4842

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/4842

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" жовтня 2008 р.Справа № 10/4842

        За позовом  Державного підприємства "Борщівський спиртовий завод" м. Борщів.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролан" с. Кормильче Чемеровецького району

про стягнення 94080,00 грн.?

                                                                      Суддя   Виноградова В.В.

Представники сторін:

          позивач: не з'явився (Співак І.Г.- за довіреністю від 28.08.08. №609 в судовому засіданні 13.10.2008р.)

          відповідач:   не з'явився

Суть спору:

     Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача 94080 грн. вартості отриманого в якості авансу дизельного пального в кількості 14700 л.  для оранки землі на зяб  на виконання договору купівлі-продажу №10 від 13.03.06р..

     В обґрунтування своїх вимог посилаючись на ст.ст. 525, 622, ч.3 ст.612 Цивільного кодексу України зазначає, що внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, тому він вправі відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. При цьому, вказуючи на положення ст. 623 ЦК України та подані докази просить стягнути з відповідача 94080 грн. збитків.

    Повноважний представник позивача в судове засідання не з'явився, проте надіслав письмове клопотання від 22.10.08р. про розгляд справи та прийняття рішення без участі представника позивача.

    Відповідач в судове засідання не з'вився, причини неявки не повідомив, витребувані судом письмовий відзив на позов з документальним обґрунтування своїх доводів не подав, своїм процесуальним правом не скористався..

У відповідності до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній документами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Між державним підприємством "Борщівський спиртовий завод" м. Борщів (Покупець) та   товариством з обмеженою відповідальністю "Агролан" с. Кормильче Чемеровецького району( Продавець) 13.03.2006р.було укладено договір купівлі-продажу №10, відповідно до умов якого відповідач  зобов'язується передати у власність позивачу, а останній прийняти та оплатити зерно кукурудзи урожаю 2006р. в кількості 135 тонн (п. 1.1 договору), загальною вартістю 101250 грн. Із розрахунку 750 грн. За одну тону (п.2 договору).

Сторонами визначено, що розрахунки за поставлене зерно здійснюються наступним чином: в якості авансу в розмірі 50274 грн., враховується надане відповідачу 07.11.05р. дизпаливо в кількості 14700 л. для оранки землі на зяб. Остаточний розрахунок - протягом п'яти  банківських днів з моменту одержання товару покупцем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок продавця .

Відповідно до акту приймання-передачі паливно-мастильних матеріалів від 07.11.05р., підписаного сторонами та скріпленого печатками сторін, Позивачем передано відповідачу  дизельне паливо в кількості 14700 л. для оранки землі на зяб.

Відповідач в порушення умов договору взяті на себе зобов'язання не виконав.

Позивач направив відповідачу претензію від 13.12.2006р. № 1127 та №364 від 24.04.08р.  з вимогою відшкодування збитків на суму 50274 грн., які відповідачем залишенні без реагування.

В зв'язку із вищенаведеним позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 94080 грн. збитків у вигляді вартості  наданого дизельного пального за цінами, що склалися станом на 01.09.08р.  (із розрахунку 14700л*6,40 грн.). В підтвердження подано довідку Тернопільської філії ТОВ "Котиніум-Галиччина" №186 від 01.09.2008р. та експертний висновок №С-271 від 21.10.08р. Хмельницької торгово-промислової палати в якому зазначено, станом на 21.10.08р. орієнтовна середньо-ринкова вартість (з ПДВ)  на дизельне паливо в Хмельницькому регіоні складає 6,30 - 6,40 грн. за 1 літр.

Відповідачем не надано суду доказів проведення розрахунків з позивачем.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб, що передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб, що  не  передбачені  цими  актами, але  за  аналогією  породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями ст. 6 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони мають право укласти договір, який не  передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Вони також не можуть відступити від положень цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також в разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

У відповідності до ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законами , але таких, які йому не суперечать.

Приписами ч.1  ст. 193 Господарського кодексу України встановлено що,  суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтями 525,526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання та одностороння зміна умов договору не допускається.

      У відповідності до п.1,3 ст.612 Цивільного кодексу України та п.2 ст.220 Господарського кодексу України боржник вважається таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

      Згідно п.2 ст. 622 Цивільного кодексу України у разі відмови кредитора від прийняття виконання, яке внаслідок прострочення втратило для нього інтерес (стаття 612 цього Кодексу), боржник звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

      З приписів ст. 224, 225 ГК України вбачається, що  учасник господарських відносин,  який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених  матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Законом щодо окремих видів господарських  зобов'язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду.

    Згідно п.п.1,3 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який  порушив  зобов'язання,  має  відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Збитки   визначаються  з  урахуванням  ринкових  цін,  що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом.  Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взятих на себе зобов'язань не виконав, виконання зобов'язання втратило інтерес для позивача. Доказів, які б спростовували твердження позивача відповідач суду не надав.

Враховуючи вищенаведені норми та беручи до уваги  довідку Тернопільської філії ТОВ "Котиніум-Галиччина" про вартість дизельного пального  №186 від 01.09.2008р., експертний висновок №С-271 від 21.10.08р. Хмельницької торгово-промислової палати в якому зазначено, станом на 21.10.08р. орієнтовна середньо-ринкова вартість (з ПДВ)  на дизельне паливо в Хмельницькому регіоні складає 6,30 - 6,40 грн. за 1 літр, суд вважає за можливе задоволити вимоги позивач про стягнення збитків в розмірі 94080 грн..

З огляду на вищевикладене, та враховуючи приписи ст. 33 ГПК України, в силу яких  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Враховуючи задоволення позовних вимог та неправомірні дії відповідача, що зумовили звернення позивача до суду, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов державного підприємства "Борщівський спиртовий завод" м. Борщів до товариства з обмеженою відповідальністю "Агролан" с. Кормильче Чемеровецького району про стягнення 94080 грн. задоволити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агролан" с. Кормильче Чемеровецького району (код 32469317) на користь державного підприємства "Борщівський спиртовий завод" м. Борщів, провул. Січових Стрільців,2  (код 00375119) 94080 грн. (дев'яносто чотири тисячі вісімдесят грн.) збитків, 940,80 грн. (дев'ятсот сорок грн. 80 коп.) витрат по сплаті державного мита, 118 грн. (сто вісімнадцять  грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.  

                Суддя                                                            

Примірн.: 1- в справу,  2- позивачу,  3- відповідачу